75. Конституційні теорії темпераменту: к. Сіго, е. Кречмера, у. Шелдона. Типи будови тіла та темпераменту за е. Кречмером.

До середини XVIII століття майже всі дослідники вбачали анатомо-фізіологічні основи темпераменту в будові та функціонуванні кровоносної системи.

Так, відомий дослідник темпераменту німецький психіатр Е. Кречмер вважав, що визначені ним чотири основні риси темпераменту (чуттєвість до подразників, настрій, темп психічної діяльності та психомоторика) зумовлені хімічним складом крові.

Японський психолог Т. Фуракава також стверджував, що провідним методом діагностики темпераменту є визначення хімічного складу крові.

Під впливом антропологічних та психіатрічних досліджень конституційних відмінностей між людьми та схильності до психічних захворювань визначилася концепція, що намагається пов'язати будову тіла та якості темпераменту. Так, французький лікар Клод Ciгo у 20-х роках XX століття створив типологію, за якою кожній системі організму відповідає певне зовнішнє середовище, що впливає на цю систему: повітря - джерело дихальних реакцій, їжа - джерело реакцій травлення, моторні реакції виникають у фізичному середовищі, соціальне середовище викликає різні мозкові реакції. Виходячи з цього, К. Ciгo вирізнив чотири основні типи будови тіла: дихальний, травний, мускульний та мозковий. Якщо переважає якась із систем, то це приводить до специфічних реакцій індивіда на зміни навколишнього середовища, тобто кожному типу будови тіла відповідають певні особливості темпераменту.

Погляди К. Ciгo суттєво вплинули на так звані конституційні теорії темпераменту. Головним пропагандистом конституційної типології вважається Е. Кречмер, котрий у 1921 р. видав працю "Будова тіла та характер". Основною думкою цього дослідження є те, що люди з певним типом будови тіла мають певні психічні особливості та схильність до психічних захворювань. Е.Кречмер виділив чотири конституційні типи:

1) лептосоматик (гр. leptos - слабкий, soma - тіло), для якого характерні тендітна будова тіла, високий зріст, витягнуте обличчя, довгий ніс. Плечі вузькі, нижні кінцівки довгі та худі. Він назвав їх астеніками (гр. astenos - слабкий);

2) пікнік (гр. pyknos - товстий, повний) - велика кількість жирової тканини, надмірна повнота, малий або середній зріст, великий живіт, кругла голова на короткій шиї;

3) атлетик (гр. athlon - боротьба, сутичка) - добре розвинена мускулатура, міцна будова тіла, високий або середній зріст, широкі плечі та вузькі стегна, випуклі кістки обличчя;

4) диспластик (гр. dys - погано, platos - сформований) - будова безформна, неправильна. Індивіди цього типу характеризуються різними деформаціями будови тіла (наприклад, занадто високий зріст).

Е. Кречмер стверджував, що у здорових людей існує залежність між будовою тіла та психічними якостями, характерними для певних психічних захворювань, але не яскраво вираженими. Тому він залежно від визначених типів будови тіла вирізнив три типи темпераменту:

1) шизотимік - лептосоматична, чи астенічна, будова тіла;

2) циклетимік - пікнічна будова тіла;

3) іксотимік - атлетична будова тіла.

Типологія Кречмера була і є досить популярною в країнах Західної Європи.

Подібно до того, як у Європі поширювалася конституційна типологія Е. Кречмера, в Америці набувала популярності концепція У. Шелдона, сформульована в 40-ві роки XX століття. Його погляди на типологію близькі до концепції Кречмера, за якою тіло та темперамент - це два параметри одного й того самого об'єкта, котрим є людина. Якості темпераменту У. Шелдон назвав залежно від функцій певних органів тіла: вісцеротонія (лат. viscera - нутрощі), соматотонія (гр. soma - тіло) та церебрототонія (лат. cerebrum - мозок). Людей, відповідно, назвав вісцеротоніками, соматотоніками і церебротоніками. Якщо окремі параметри мають однакову інтенсивність, то це змішаний тип.

76. Діатетична та психоестетична пропорції. Соціальна установка. Психологія конституціональних відмінностей за У. Шелдоном: соматотип, шкала темпераменту. Аналіз конституціональних відмінностей за біографічними даними. Регулятивна теорія темпераменту Я. Стреляу.

Діатетична пропорція

Для маніакально-депресивних пацієнтів виявилися наступні ознаки темпераментів як найчастіші й постійно повертаються:

• Товариський, добросердий, ласкавий, душевний;

• Веселий, гумористичний, живий, гарячий;

• Тихий, спокійний, вразливий, м'який.

Наочності заради, відразу розділили всі властивості на три групи. Перша поєднує певною мірою основні риси циклоїдного темпераменту, властивості, які постійно повертаються як у маніакальному, так й у депресивному стані і які надають веселості й похмурості відтінок, що є саме характерним для циклоїдної людини.

Більшість циклоїдів відрізняється чуйною емоційною сферою, що містить у собі всі відтінки й переходи сангвінічного, живого темпераменту гіпоманіакальних і стійкого теплого почуття більше похмурих натур. Темперамент циклоїдів коливається в глибоких, м'яких, закруглених хвилях настрою між веселістю й смутком, в одних - швидше, в інших - сильніше й повніше.

Соціальна установка

Характер темпераменту циклоїдів визначає також характер їх соціальної установки. Вони мають потребу висловитися, висміятися й виплакатися. Циклоїди прагнуть найближчим природним шляхом до того, що приводить їхньому душу в адекватний рух, радує й полегшує її, саме до спілкування з людьми. У циклоїдов можна помітити багато радості в роботі, текучої практичної енергії, але в них немає твердої непохитної, рішучої енергії відомих шизоїдних темпераментів. Гіпоманіакальні темпераменти виявляють потяг до праці й зарозумілість більшою мірою, чим сильне прагнення до високих ідеалів.

Психоестетична пропорція

Із шизоїдних якостей характеру, спостережуваних на поверхні, виділені наступні:

• Нетовариський, тихий, стриманий, серйозний (позбавленого гумору), дивак;

• Соромливий, боязкий, що почуває, сентиментальний, нервовий, збуджений, друг книги й природи;

• Слухняний, добродушний, чесний, байдужий, тупий, дурний.

Риси першої групи - найбільш часті, тому що вони проходять через всю шизоїдну характерологію, а також через другу й третю групу, Вони поєднують, крім позбавленої гумору серйозності, головним чином відчуженість від зовнішнього миру, невідповідність із ним. Друга й третя група коштують у відомій протилежності друг до друга; вони утворять таку ж контрастну пару, як у циклоїдів якості веселих, живих гіпоманіаків і великовагових, похмурих меланхоліків. Друга група малює всілякі відтінки психічної надмірної чутливості, від мімозоподобної тонкості почуттів до гнівної збудженості. Третя група виявляє, навпаки, ознаки відомої психічної нечутливості, тупості, зниження здатності до мимовільних актів.

Шизоїдні темпераменти перебувають між полюсами дратівливості й тупості, так само як циклоїдні темпераменти перебувають між полюсами веселості й суму.

Соціальна установка

Шизоїді люди або абсолютно нетовариські, або товариські вибірково, у вузькому замкнутому колі, або поверхнево-товариські без більше глибокого внутрішнього контакту з навколишнім світом. Нетовариськість шизоїдів має різні відтінки. Ці антипатії до спілкування з людьми варіює від ніжної тривоги, боязкості й сором'язливості через іронічний холод і похмуру вигадливу тупість до різкого, грубого, активного людиноненависництва.

Найбільш відомі конституціональні теорії були створені Е. Кречмером та У. Шелдоном. Так професор У. Шелдон із Чиказького університету (США), спробував класифікувати своїх студентів за теорією Е. Кречмера. Він виявив, що лише 112 з них вписуються в певні параметри, інші 288 - залишились в групі невизначених (диспластиків). Сам же Шелдон висунув власну конституціональну теорію особистості, яка набула більш широкого розповсюдження, ніж її попередниці.

Він виділив такі типи будови тіла:

• ендоморфний тип - відрізняється великими внутрішніми органами та слабкою будовою тіла із надлишком жиру;

• мезоморфний тип - притаманна добре розвинена система м'язів, міцне та струнке тіло, велика фізична стійкість та сила;

• ектоморфний тип - організм слабкий та тонкий, грудна клітка сплощена. Відносно слабкий розвиток внутрішніх органів. Кінцівки довгі, тонкі, із слабкими м'язами.

Цим основним типам будови тіла відповідає, за У. Шелдоном, три варіанти психологічної конституції людини. А саме, вісцеротонічний темперамент (у пікніків чи ендоморфів), коли домінують органи травлення; мезоморфний темперамент (у атлетиків чи соматотоніків), т. т. домінують м'язи; церебротонічному темпераменту (атонік чи ектоморф) відповідає домінування мозку в діяльності людини.

Так У. Шелдон та Е. Кречмер проводили в своїх працях ідею про прямий зв'язок психологічних особливостей людини із будовою її тіла. Сучасні дослідники менш категоричні в оцінці зв'язку будови тіла та поведінки людини, але в цілому підтверджують наявність певних взаємозв'язків між конституціональними та психологічними особливостями людини. Мова йде про такі параметри: стійкість до стресу, контактність, працездатність. Отримано результати, що астеніки більш стійкі до стресу, ніж пікніки. Це пов'язано із різною інтенсивністю фізіологічних процесів в їх організмах. У астеніків - середня інтенсивність фізіологічних процесів, а у пікніків - низька. В стресових ситуаціях астеніки мають невеликі емоційні витрати, а пікніки більш емоційні і, відповідно, швидше перестають витримувати стресове перевантаження, оскільки виснажуються. Доведено, що у пікніків більш слабкий тип нервової системи, у астеніків - середній тип, а у атлетиків - сильний тип нервової системи.

Соматотип (від грец. Soma - рід п. Somatos - тіло) - в антропології тип статури людини. При виділенні соматотипа враховують ступінь розвитку кістяка, мускулатури і жировідкладення, форму грудної клітки, живота і спини.

Я. Стреляу запропонував вивчати роль темпераменту в пристосуванні людини до умов її життя і діяльності. Виходячи з положення І. Павлова про роль темпераменту в адаптації людини до навколишнього середовища і ґрунтуючись на понятті Д. Хебба про оптимальний рівень збудження, він розробив регулятивну теорію темпераменту. Фундаментальними характеристиками темпераменту, які перебувають в антагоністичних відносинах, Стреляу вважає реактивність (величина реакцій людського організму у відповідь на дії, чутливість і витривалість або здатність до роботи) і активність (інтенсивність і тривалість пове-дінкових актів, обсяг виконуваних дій) за певної величини стимуляції. В уявленнях Я. Стреляу про темперамент відсутні характеристики емоційності. Його теорія має у своїй основі такі положення:

1. Індивідуальні відмінності формальних характеристик поведінки - інтенсивність (енергетичний аспект) і час (темпоральний аспект) є відносно стабільними.

2. Темперамент характеризує за якостями інтенсивності і часу не тільки людей, а й усіх ссавців.

3. Темпераментні характеристики є результатом біологічної еволюції і тому повинні мати генетичний базис, який разом із середовищними впливами визначає індивідуальні прояви темпераменту.

Із дорослішанням індивіда і під дією зовнішніх середовищних умов темперамент, вважає Я. Стреляу, частково може змінюватися.