- •1.Предмет диференціальної психології.
- •2. Задачі диференціальної психології.
- •3.Структура диференціальної психології.
- •4.Індивідуальні, типологічні та групові відмінності
- •5.Донауковий, філософський, емпіричний етапи становлення диференціальної психології.
- •6.Перші наукові дослідження індивідуальних відмінностей (ф. Бессель, в. Вундт, ф. Гальтон).
- •7.Специфіка диференціальної психології, її зв’язок з іншими науками
- •8.Напрями диференційно-психологічних досліджень за в. Штерном
- •9. Диференціальна психофізіологія як галузь диференціальної психології.
- •10.Внесок експериментальної психології, біології у розвиток диференціальної психології.
- •11. Три світові традиції у розвитку диференціальної психології: європейська, американська, російська.
- •12. Загальні принципи диференціально-психологічного аналізу.
- •13. Варіативність. Детермінізм.
- •14. Формальний підхід у вивченні індивідуальності.
- •15. Інтраіндивідуальні зв’язки як вияв специфіки взаємозв’язку індивідуальих психічних властивостей.
- •16. Інтеріндивідуальні варіації властивостей .
- •17. Об*єкт-субєктна взаємодія
- •18. Функціональна специфічність великих півкуль.
- •19. Теорії походження функціональної асиметрії.
- •20. Функції лівої і правої півкулі.
- •21. Профілі функціональної асиметрії
- •22. Асиметрія мозку: моторна, сенсорна, психічна
- •23. Пренатальні ознаки функціональної асиметрії
- •24. Постнатальні ознаки латеральності.
- •25. Чинники походження асиметрії: середовищні (включаючи культурні), генетичні і патологічні
- •26. Організм – тілесний фактор індивідуальності.
- •27. Індивід – передумова особистості
- •28. Особистість – психологічний носій соціальних властивостей
- •29. Індивідуальність – інтегральна біопсихосоціальна характеристика людини
- •30. Людина як суб’єкт взаємодії зі світом
- •31. Теорія спадкових чинників.
- •32. Соціогенетична теорія.
- •33. Теорія двох чинників.
- •34. Теорія впливу конституціональних і морфологічних ознак.
- •35. Теорія психофізіологічних основ індивідуальних відмінностей.
- •36. Теорія диференціації.
- •37. Класифікація методів диференціальної психології.
- •38. Загальнонаукові методи.
- •39. Психогенетичні методи.
- •40. Власне психологічні методи.
- •41. Прийоми і способи наукової класифікації.
- •42. Поняття «я-концепції».
- •43. Індивідуальні особливості пізнавальних психічних процесів.
- •44. Індивідуальні особливості пам'яті.
- •47. Індивідуальні особливості мислення: самостійність, критичність, гнучкість, глибина, широта, послідовність, швидкість.
- •48. Індивідуальні відмінності в усній та письмовій мові.
- •49. Здібності та інтелект у структурі індивідуальності.
- •50. Проблема задатків, здібностей та інтелекту у диференціальній психології.
- •51. Загальні інтелектуальні здібності.
- •52. Характеристика тестологічних підходів до інтелекту.
- •53. Стійкість інтелектуальних вимірювань.
- •54. Інтелект у структурі індивідуальних властивостей
- •55. Спадковість і середовище у детермінації інтелектуальних відмінностей.
- •56. Критерії та ступені вираженості розумової відсталості.
- •57. Соціальний інтелект.
- •58. Емоційний інтелект.
- •59. Стиль життя, як індивідуальна стратегія поведінки (адлер).
- •60. Стильові риси особистості (за олпортом).
- •61. Індивідуальні особливості у сфері пізнання.
- •62.Поняття когнітивного стилю. Види когнітивних стилів.
- •63. Стилі кодування інформації.
- •64. Стилі постановки та рішення проблем
- •65. Стилі пізнавального відношення до світу (епістемологічні стилі).
- •66. Персональний пізнавальний стиль як результат інтеграції різних рівнів стильової поведінки.
- •67. Індивідуальний стиль діяльності (в. Мерлін, є. Клімов).
- •68.Стиль діяльності та її ефективність
- •69. Класифікації стилів діяльності: стилі виробничої, педагогічної, спортивної діяльності; стилі діяльності музикантів-виконавців; стилі навчальної діяльності.
- •1 Діяльність/ дія/ операція.
- •2 Психологічні властивості/ психічні стани/ психічні процеси.
- •3 Рівні адаптації s до вимог і умов діяльності: режими технології (технічні дії) тактики, стратегії.
- •70. Стилі керівництва, зв'язок з особистісними якостями. Стилі спілкування, стилі самопрезентації та інші індивідуальні стилі поведінки.
- •72. Історія вчення про темперамент – пошук біологічних основ темпераменту (Гіппократ – Гален, а. Галлер, г. Врісберг, п. Лесгафт, і. Генлє, а. Фульє, п. Блонський, б. Завадовський та ін).
- •73. Формальний опис класичної типології і. Кантом: темпераменти діяльності та темпераменти почуттів.
- •74. Енергетична теорія темпераменту в. Вундта.
- •75. Конституційні теорії темпераменту: к. Сіго, е. Кречмера, у. Шелдона. Типи будови тіла та темпераменту за е. Кречмером.
- •77. Спеціальна теорія індивідуальності в.М. Русалова.
- •78. Концепція «Темпераменту особистості» г. Айзенка.
- •79. Загальна характеристика диференційно-психофізіологічних досліджень. Темперамент і вища нервова діяльність за і. Павловим.
- •80. Дослідження типів нервової системи у дітей а.Г. Івановим-Смоленським. Дослідження вищої нервової діяльності і темпераменту у дітей н.І. Красногорським.
- •81. Вивчення темпераменту у психофізіологічній школі б.М. Теплова та в.Д. Нєбиліцина.
- •82. Структура темпераментних властивостей та 12-мірна класифікація властивостей нервової системи за в.Д. Нєбиліциним. Первинні і вторинні властивості нервової системи.
- •83. Психофізіологічна школа в.С. Мерліна: біологічна основа, ознаки, властивості і типи темпераменту
- •84. Дослідження взаємозв’язку властивостей темпераменту з властивостями нервової системи (в. Мерлін, г. Айзенк, е. Ільїн, в. Нєбиліцин та інші).
- •85. Визначення поняття акцентуація.
- •86. Визначення понять акцентуації та психопатії.
- •87. Вчення п.Б. Ганнушкіна про конституційні психопатії
- •88. Поняття психопатії та нормального характеру.
- •89. Характеристика конституційних психопатій: циклоїдів, астеніків, шизоїдів, параноїків, епілептоїдів, істеричних, нестійких, антисоціальних, конституційно-нерозумних.
- •90. Класифікація психопатій та акцентуацій характеру підлітків за а.Є Лічко.
- •91.«Місце найменшого опору». «Підлітковий комплекс» у різних типів акцентованих підлітків: р-ції емансипації та групування з однолітками, р-ція захоплення, особливості сексуальної поведінки.
- •92.Типи акцентуації та особливості сприйняття себе (самооцінки).
- •93. Порушення поведінки у різних типів акцентуйованих підлітків: делінквентна поведінка, втеча з дому і бродяжництво, токсикоманічна поведінка (рання алкоголізація), суїцидальна поведінка.
- •94.Теорія акцентуйованих особистостей к.Леонгарда.
- •95 Статеві відмінності у прояві властивостей нс і темпераменту. Статеві відмінності в емоційні сфері.
- •96. Відмінності у здібностях чоловіків і жінок.
- •97. Особистісні відмінності чоловіків і жінок.
- •98. Гендерні особливості поведінки.
- •99.Основні поняття: раса, етнос, культура.
- •100.Етнокультурні відмінності сприймання і інтелекту.
- •101.Ментальність як інтегральна етнопсихологічна ознака.
- •102. Етнокультурні відмінності у спілкуванні.
- •103. Розуміння норми і патології в етнокультурному контексті.
- •104.Теорії, що пояснюють відмінності в характері і ментальності етносу.
89. Характеристика конституційних психопатій: циклоїдів, астеніків, шизоїдів, параноїків, епілептоїдів, істеричних, нестійких, антисоціальних, конституційно-нерозумних.
Психопатії — стійкі й виражені аномалії особистості, що проявляються дисгармонією характеру і призводять до порушень поведінки, стосунків із оточуючими, утруднюючи соціальну адаптацію індивіда.
Конституційні (генуїнні, природжені, ядерні) психопатії зумовлюються спадковістю й проявляються у дітей віком 4—6 років навіть за сприятливих умов життя. Подібні патологічні риси характеру вдається простежити у батьків або інших кровних родичів, проте закономірність успадкування не встановлено.
П.Б. Ганнушкін у своєму вченні про конституційні психопатії виокремлює 9 груп психопатій:
Група циклоїдів– тут декілька типів:Конституційно-депресивні – особи з постійно зниженим настроєм; це похмурі, незадоволені і нетовариські люди. Всі їх реакції уповільнені. Це природжені песимісти зі зниженою самооцінкою. На тлі постійно зниженого настрою можуть виникати надцінні ідеї власної вини. Можливі й астенічні включення: виснаженість, нездатність до тривалого вольового напруження, окремі іпохондричні побоювання. Конституційно-збуджені (гіпертимні) – особи з протилежними проявами – з постійно підвищеним настроєм і нестримним оптимізмом, а також підвищеною самооцінкою. Зовні це товариські, балакучі, рухливі та жваві люди. У роботі вони енергійні, заповзятливі, нерідко невтомні, але разом з тим непослідовні і схильні до авантюр, що часто приводить їх то до значного підйому, то до несподіваного краху, вони часто не можуть втриматися в рамках законності й моралі. Циклотиміки – група осіб з афективною нестійкістю. Їх настрій схильний до постійних коливань від почуття м'якого смутку або легкої туги до веселого або радісного. У спокійному, середньому стані - це товариські, привітні і поступливі люди. Їм властиві спалахи гніву, але без жодної напруженості, вони швидко про них забувають. Депресію, навіть неглибоку, вони переносять завжди дуже важко. Емотивно-лабільні (реактивно-лабільні) – особи цього типу відрізняються крайньою мінливістю і непостійністю настрою, багатством і поліморфізмом емоційних відтінків, що відбивають зміст конкретних ситуацій. Настрій у цих людей коливається за незначними приводами, вони важко реагують на психічні травми. Внаслідок емоційної лабільності і крайньої рухливості почуттів у таких осіб зазвичай немає стійких мотивів поведінки, мотивів, потягів, інтересів і прагнень. У них часто відзначаються недостатність вольових затримок, підвищена сугестивність.
Група астеніків. Психопатичні особистості відрізняються поєднанням дратівливості, підвищеної вразливості та чутливості зі значною психічною виснаженістю і стомлюваністю. Це люди зі зниженою самооцінкою, почуттям власної неповноцінності, вразливі і самолюбні. Вони тонко реагують на найменші нюанси в поведінці оточуючих, болісно сприймають грубість і нетактовність. Астеніки погано переносять і сильні безпосередні подразники (шум, різкі звуки), і навіть різкі перепади температури.
Група істеричних.Прагнення здаватися у власній думці і в очах оточуючих значною особистістю, що не відповідає реальним можливостям. Зовні зазначені тенденції проявляються в прагненні до оригінальності, демонстрації переваги, пристрасному пошуку і жадобі визнання у оточуючих, гіперболізації і розцвічування своїх переживань, театральності і рисовці в поведінці. Істеричним особистостям властиві емоції яскраві, бурхливі у зовнішніх проявах, але вкрай нестійкі і поверхневі, їх захоплення і засмучення виражаються в театральних формах (заламування рук, гучні ридання, захоплені обійми і т. п.). Характерна риса істеричних особистостей - егоцентризм. Схильні до міфоманії.
Група епілептоїдів. Живуть в постійній напрузі з крайньою дратівливістю, що доходить до нападів люті, причому сила реакції не відповідає силі подразника. Зазвичай слідом за спалахом гніву хворі жалкують про подію, але при відповідних умовах знову чинять так само. Їм властиві підвищена вимогливість до оточуючих, небажання рахуватися з їх думкою, крайній егоїзм і себелюбство, уразливість і підозрілість. Можливі напади розлади настрою (дисфорії) у вигляді злісної туги, іноді зі страхом.
Група параноїків.схильність до утворення надцінних ідей, що впливають на поведінку особистості. Це люди з вузькими і односторонніми інтересами, недовірливі і підозрілі, з підвищеною зарозумілістю і егоцентризмом, наполегливі в захисті своїх переконань, похмурі й злопам'ятні, часто грубі і нетактовні, готові в кожній людині бачити недоброзичливця. Подібні властивості, а також вузькість кругозору та однобічність мислення, мала пластичність психіки, яка обумовлює застрягання на одних і тих же думках і афекту. До психопатії параноїдального типу відносяться і фанатики - люди, з винятковою пристрастю присвячують себе одній справі.
Група шизоїдів.патологічна замкнутість, відірваністю від реальності, аутизмом. Їм властиві відсутність внутрішньої єдності й послідовності психічної діяльності в цілому, примхливість і парадоксальність емоційного життя і поведінки. Емоційна дисгармонія у цих осіб характеризується поєднанням підвищеної чутливості (гіперестезія) та емоційної холодності (анестезія) з одночасною відчуженістю від людей. Така людина усунута від дійсності, схильна до символіки, складних теоретичних побудов.
Група нестійких (безвольних). Нестійкість психічного життя психопатичних особистостей даного типу обумовлена їх підвищеним підпорядкуванням зовнішнім впливам. Це слабовольні люди, легко потрапляють під вплив середовища, особливо поганий. Реалізація спонукань, бажань і прагнень визначається не внутрішніми цільовими установками, а випадковими зовнішніми обставинами. На самоті вони нудьгують, шукають товариства, відповідно до зовнішніх стимулами легко змінюються їхні плани, форми поведінки і рід занять.
Група антисоціальних. Різко виражені моральні дефекти. Часто з них виробляються справжні, переконані «вороги суспільства». Взагалі, треба сказати, що описувана психопатія обіймає дуже широку групу осіб, при чому різного складу. Крім основного типу, що відрізняється рисами, близькими до епілептоїдів (люди грубі, жорстокі і злобні), серед них зустрічаються і «холодні», бездушні резонери, родинні шизоїдам суб'єкти, у яких добре діючий розум завжди напоготові для того, щоб виправдовувати, пояснювати їх «погані» вчинки.
Група конституційно-нерозумних. ця група також знаходиться на кордоні між психічним здоров'ям і психічною хворобою; це - люди врожденно обмежені, від народження нерозумні, що зливаються з групою вродженої відсталості (ідіотією, олігофренією). Вони вміють себе тримати в суспільстві, говорити про погоду, говорити шаблонні, банальні речі, але не проявляють ніякої оригінальності. Вони добре справляються з життям лише в певних, вузьких, давно встановлених рамках домашнього вжитку і матеріального благополуччя.
