93. Порушення поведінки у різних типів акцентуйованих підлітків: делінквентна поведінка, втеча з дому і бродяжництво, токсикоманічна поведінка (рання алкоголізація), суїцидальна поведінка.

Делінквентність— це психічна готовність до правопорушення, це асоціальні за своєю спрямованістю, повторювані вчинки і дії, формування негативно орієнтованих особових установок.

Делінквентна поведінка –(«проступок, провина») – протиправна поведінка особи; дії конкретної особи, що відхиляються від встановлених в даному суспільстві законів, загрожують благополуччю інших людей або соціальному порядку і кримінальні в крайніх своїх проявах. Особа, що проявляє протизаконну поведінку, кваліфікується як делінквентна особа (делінквент), а самі дії, —деліктами.

Сенситивному і психастенічному типам делінквентність взагалі не властива. Циклоїди здатні на епізодичні делінквентні вчинки під час гіпертимної фази, рідше у них зустрічаються делінквентні еквіваленти субдепресивних фаз. У нестійких спостерігаються два вікових піки делінквентности. Один з них збігається з переходом в 4-5-й класи школи - від одного вчителя до предметної системі з ускладненням програм навчання і одночасно з початком статевого дозрівання. Інший пік падає на закінчення 9-річної освіти і перехід до професійного навчання. Делінквентність нестійких в 90% поєднується з раннім алкоголізмом. У гіпертимів початок делінквентності в 50% падає на передпідлітковий вік - на 10-12 років. Делінквентність істероїдів починається в різні роки - від 10 до 15 років. У них виявляється особлива схильність до дрібної крадіжки, шахрайства, зухвалій манері поводитися в громадських місцях. Алкоголізація у істероїдів зустрічалася лише в 35%. Зате у 60% загроза покарання за скоєні вчинки штовхала на демонстративне суїцидальну поведінку. Вікові особливості початку делінквентності в епілептоїдів схожі з такими у нестійких, однак бійки і навіть жорстокі побиття у них не поступаються злодійству. Початок делінквентної поведінки у шизоїдів в 60% відносилося до більш старшого підліткового віку - до 15-16 років. У них часто доводилося стикатися з сексуальною делінквентністю (розпусні дії, ексгібіціонізм, гомосексуальні зносини та ін.).Мотиви одних і тих же делінквентних вчинків різняться при різних типах психопатій і акцентуацій характеру. Крадіжки нестійкого підлітка - найчастіше шлях роздобути кошти для розваг і задоволень. Крадіжки гіпертимного підлітка можуть носити «престижний характер», т е. призначені показати одноліткам його сміливість і зверхність. Епілептоїди крадуть, маючи на меті насамперед привласнення матеріальної цінності, але іноді сам ризик, гострі відчуття в процесі вчинення крадіжки доставляють їм насолоду. Серед шизоїдів зустрічаються «символічні» крадіжки (привласнення предметів, які належать об'єкту таємного обожнювання), крадіжки в ім'я «відновлення справедливості» або в цілях поповнення збираної колекції.

Втечі з дому і бродяжництво:

Емансипаційний тип втеч (відбуваються, щоб позбутися від опіки і контролю рідних чи вихователів) (властивий гіпертимному і нестійкому типам). Імпунітивні втечі (є наслідком жорстокого поводження, суворих покарань з боку рідних або товаришів по інтернату) відмічені у 13% госпіталізованих шизоїдів, у 8% представників лабільного і сенситивного типів і тільки у 6% гіпертимів. У нестійких перша втеча нерідко буває імпунітівною, але подальші швидко стають емансипаційними. Демонстративні втечі (прагнення привернути до себе особливу прихильність близьких або повернути їх увагу). Велика їх частка падає на представників істероїдного типу. Зрідка демонстративні втечі зустрічаються при лабільному і епілептоїдному типі психопатій і акцентуацій. Дромоманічні втечі. Цим втечам передує раптова і безпричинна зміна настрою («якась нудьга», «туга»). Виникає невмотивована тяга до зміни обстановки, в далекі місця. Під час втечі раптово з'являється бажання повернутися додому - повертаються змучені, притихлі, слухняні. Дромоманічні втечі можуть поєднуватися з дисфоріями і розладами потягів у вигляді гіперсексуальності, прагнення напиватися «до відключення», садомазохистичні дії. Дромоманічні втечі зустрічаються при епілептоїдному типі органічних і конституціональних психопатій.

До ранньої алкоголізації відноситься знайомство з оп'яняючими дозами алкоголю у віці до 16 років і більш-менш регулярне вживання спиртних напоїв у віці 17-18 років. При повторних випивках може з'явитися новий мотив - бажання відчути «веселий настрій» почуття розгальмованості, самовпевненості і т. п. Тоді алкоголізація стає формою токсикоманічної поведінки. Висока частота алкоголізації підлітків нестійкого типу цілком зрозуміла - пристрасть до бездумних розваг і задоволень становить одну з головних рис цього типу. До ранньої алкоголізації повинні бути віднесені знайомство з оп'яняючими дозами алкоголю у віці до 16 років і більш-менш регулярне вживання спиртних напоїв у віці 17-18 років. Циклоїди в період підйому відносно до алкоголю ведуть себе так само, як гіпертимні, але в субдепрессивній фазі зазвичай уникають випивок. Лабільні підлітки можуть почати випивати, якщо долучаються до асоціальних компаніям, але зазвичай обмежуються невеликою кількістю солодких вин. Підліткам сенситивного типу властиво негативне ставлення до алкоголю навіть при виражених ступенях психопатії цього типу. Шизоїди можуть використовувати малі дози алкоголю в якості своєрідного допінгу, що полегшує контакти або знімає боязкість і сором'язливість. При цьому може формуватися своєрідна психічна залежність, що відрізняється від істинної психічної залежності при алкоголізмі, заснованої на пристрасті до ейфорії. Перед тим як йти в компанію, встановлювати контакти, поодинці або з ким-небудь з приятелів випивається невелика доза алкоголю. Істероїди схильні перебільшувати свою алкоголізацію («всіх перепивав») або зображувати себе свого роду алкогольними «естетами», запевняючи, наприклад, що п'ють тільки коньяк або шампанське чи вино хороших марок і т. п. Конформні підлітки вступають на шлях алкоголізації, опинившись в поганому оточенні. Саме у нестійких і епілептоїдних підлітків алкоголізація найбільше загрожує досягти такого ступеня, що вже в підлітковому віці може розвинутися алкоголізм.

Термін «суїцидальна поведінка», об'єднує всі прояви суїцидальної активності - думки, наміри, висловлювання, загрози, спроби. Демонстративна суїцидальна поведінка - розігрування театральних сцен із зображенням спроб самогубства без жодного наміру дійсно покінчити з собою, іноді з розрахунком, що вчасно врятують. Аффективна суїцидальна поведінку - суїцидні спроби, що здійснюються на висоті афекту, який може тривати всього хвилини, але іноді в силу напруженої ситуації може розтягуватися на години і добу. Істинна суїцидальна поведінка – обдуманий, нерідко поступово виношений намір покінчити із собою. При демонстративній суїцидальній поведінці 50% виявилися представниками істероїдного,в 32% - епілептоідного і епілептоідной-істероїдного типів і лише в 18% - були представники всіх інших типів, причому шизоїдні, циклоїдних і сенситивних підлітків не було зовсім. При афективній суїцидальній поведінці перше місце зайняли лабільні і лабильно-істероїдні типи (37%), на другому місці були інші варіанти істероїдного типу (23%), по 18% припало на сенситивний і конформно-нестійкий типи і лише 4% на епілептоїдний. Справжні замахи в більшості випадків здійснювалися представниками сенситивного (63%) і циклоїдного (25%) типів. Звертає увагу надзвичайно низька суїцидальна активність шизоїдів в підлітковому віці.