77. Спеціальна теорія індивідуальності в.М. Русалова.
Спеціальна теорія індивідуальності – це вчення про походження, функціонування та місце темпераменту в загальній структурі індивідуальних властивостей особистості. Дана теорія спрямована на розшифровку конкретної дії біологічних факторів. У ній Русалов дещо уточнив певні положення концепції В.С. Мерліна про інтегральну індивідуальність. Теорія включає 5 положень:
Біологічні фактори індивідуальності – це не лише тілесна, морфофункціональна організація людини, а й програми поведінки, які створилися в процесі еволюції живого світу. Ці програми починають діяти з моменту запліднення, і вже на третьому місяці життя ембріона проявляються стійкі форми індивідуальної поведінки. Перелік їх постійно збагачується. Як приклад можна згадати програму переважання репродуктивних механізмів поведінки над соціокультурними, програму росту (співвідношення дитячого і дорослого в поведінці, програму енергозатрат і т.д.
Існує 2 типи законів, що діють одночасно. У результаті дії одних формуються предметно-змістові характеристики психіки (мотиви, інтелект, спрямованість) – вони задаються ззовні, від середовища, чим і забезпечують мінливість психіки, у результаті інших – формально-динамічні особливості індивідуальної поведінки, які представляють собою результат узагальнених біологічних програм. Таким чином, формально-динамічні властивості дозволяють людині зберігати стійкість, а предметно-змістові – відповідати самозмінами на всю різноманітність оточуючого світу.
Узагальнення вроджених програм йде за трьома напрямами:динаміко-енергетичні характеристики поведінки (витривалість, пластичність, швидкість); емоційні характеристики (чутливість, лабільність, домінуючий настрій); уподобання (когнітивного стилю, стимульного середовища). Ці всі характеристики є досить стійкими і майже не змінюються протягом життя людини.
Формальні властивості (темперамент) не існують ізольовано, а включаються в більш високоорганізовані структури особистості. Це положення відповідає визначенню індивідуальності як ієрархічної системи за Мерліним.
Формально-динамічні характеристики не тільки виступають в якості передумов і умов діяльності, а й впливають на її динаміку, своєрідність і стиль, тобто можуть визначати кінцеві результати діяльності. Тобто, формально-динамічні властивості, з одного боку, дають свободу в виборі стиля діяльності, але, з іншого, задають межі її можливої продуктивності.
78. Концепція «Темпераменту особистості» г. Айзенка.
Концепція Айзенка базується на вченнях Е. Кречмера та К. Юнга. Він запропонував розглядати теорії цих двох вчених як систему із чотирьох координат: шкала об’єктно-суб’єктної орієнтації (екстраверсія – інтроверсія), шкала норми–патології, шкала «маніакально-депресивних психоз – шизофренія», середина якої представлена нормальними психічними станами, та шкала типів будови тіла (пікнічний, атлетичний, лептосомний).
Перевагами даної теорії вважається: 1)підведення фізіологічної бази під чисто психологічні типи Юнга;3) всі психологічні прояви – нормальні й патологічні – розглядаються як континууми значень, а не як крайні групи. Але і в цьому випадку координата, яка відноситься до типів будови тіла, залишається дискретною.
Виходячи з опису поведінки екстравертів та інтровертів – з одного боку, та осіб з високим і низьким нейротизмом – з іншого, Айзенк збудував свою модель типів темпераменту. За ним, тип темпераменту представляє собою один із чотирьох квадрантів при перетині двох ортогональних шкал: 1) екстраверсія-інтроверсія та 2) емоційна стабільність-лабільність. Перша шкала характеризує індивіда зі сторони «відкритості» зовнішньому світу, друга – зі сторони його емоційної стійкості. Поєднання емоційної стійкості з екстраверсією Айзенк ототожнює з типом сангвініка; емоційної лабільності та екстраверсії – з типом холерика; емоційної стійкості з інтроверсією – з типом флегматика, а емоційної лабільності з інтроверсією – з типом меланхоліка.
|
Стабильный |
Невротичный |
Интроверт |
Спокойный, уравновешенный, надежный, контролируемый, миролюбивый, внимательный, заботливый, пассивный |
Легко поддающийся переменам настроения, тревожный, ригидный, рассудительный, пессимистичный, замкнутый, необщительный, тихий |
Экстраверт |
Лидер, беззаботный, веселый, покладистый, отзывчивый, разговорчивый, дружелюбный, общительный |
Ранимый, беспокойный, агрессивный, возбудимый, непостоянный, импульсивный, оптимистичный, активный |
