20. Висвітліть головні воєнні кампанії Карла Великого та визначте його зовнішньополітичні цілі.

772-804 роки - війни із саксами. Вони починаються із завоювання Ересбурга та розорення Ірмінсула. Масове хрещення саксонської знаті, яка сприяє приєднанню до короля франків і перебуває в конфлікті з герцогом Відукіндом та вільними селянами. У 779-780 роках придушено повстання Відукінда.

782 рік - знищення франкського війська в горах Зюнтель, після якого відбувається День Фердена-на-Алері: страта 4500 (число викликає сумнів) повсталих саксів, яких видала Карлу Великому саксонська знать. У 783-785 роках нове повстання Відукінда і просування Карла до Ельби.

785 рік - укладення миру між Відукіндом і Карлом та хрещення Відукінда в імператорському пфальціАттіньї. Після нових повстань селянських верств у 792-799 роках, пов'язаних з протестом проти церковної «десятини», саксів депортують у франкську область, а франки оселяються в сакській області. Остаточне підкорення саксів відбувається під час останнього походу 804 року. Примирення між франками і саксами за допомогою «Lex Saxonum» (саксонський закон 802 року), який, хоча й спирається на франкський закон «Lex Ripuaria», враховує також і давньосакське народне право. Відбувається християнізація єпископатів Бремен, Ферден, Мінден, Мюнстер, Падерборн і Оснарбрюк, які підкоряються заснованим Карлом церковним провінціям Майнц та Кельн.

773-774 роки - підкорення держави лангобардів. Після здобуття Павії, Карл проголошує себе «Королем франків і лангобардів», відновлює обіцянку даруванняПіпіна Короткого і бере Папську область під свій захист.

У 789-812 роках, у кількох війнах проти слов'ян стають данниками Франкської держави вільці, сорби і чехи. Влаштування на їхніх землях марок, але відсутність там християнських місій.

788 рік - усунення герцога Тассіля Баварського (заслання в монастир): скасування останнього племінного герцогства.

791-796 роки - підкорення внаслідок трьох походів аварів, що перед цим здійснювали напади на Фріуль та Австразію. Внаслідок покорення аварів: розорення Аваренбурга (822 рік остання згадка «Кільця»). Місіонування підкорених ними південних слов'ян з Аквілеї та архієпископату Зальцбург у 798 році. Внаслідок походів проти саксів, слов'ян і аварів територію від гирла Одера до Адрії включено до імперії Карла.

778 рік - поразка франкського війська від арабів у Ронсельванському межигір'ї (смерть графа Роланда, «Пісня про Роланда»). 793 рік - вторгнення арабів уНарбонну. Після цих подій у 795 році Карл утворює Іспанську марку.

25 грудня 800 року Папа Лев III коронує Карла Великого на імператора. Імператорський титул: «Romanum gubernans imperium» (правитель Римської імперії).

812 рік - Аахенська угода. Візантійський імператор Михаїл I Рангаве за віддачу йому Венеції, Істрії і Далмації визнає Карла Великого імператором (виникає проблема двох імператорів). Син Карла Людовик Благочестивий, за візантійським прикладом (без сприяння папи), сам надягне собі на голову корону (a Deo coronatus) і тільки тоді вже запросив для коронації папу Стефана IV..

Внаслідок завоювань Карла Великого включила майже всю Західну і частину Центральної Європи.