55. Охарактеризуйте причини й умови появи цехового ремісничого виробництва в середньовічних містах Зх Європи.

Основу виробничої діяльності середньовіч. міста складали ремесла і домашні промисли. Як і селянин, ремісник був дрібним самостійним виробником, проте працював на ринок і в своїй господар.діяльності менше залежав від землі, мав свої знаряддя праці, вів господарство, засноване переважно на особистій праці. В умовах простого товарного виробництва і вузькості ринку ремісник думав не стільки про збагачення і прибуток, а лише про саме існування на рівні, відповідному його соціальному статусові, забезпечення своєї сім'ї. Проте за своїм соціально-економічним становищем ремісники багато в чому відрізнялися від селянина:

- були товаровиробниками і з самого початку вели товарне виробництво;

- були власниками знарядь праці, сировини і продукції, тоді як селянська земля - власність феодала;

- відсутність у ремеслі позаекономічного примусу у вигляді особистої залежності працівника (хоча існували інші види примусу - регламентація з боку міст і цехів);

- ремісник був перш за все професіоналом, тому міська продукція виготовлялася інакше, ніж землеробська, а саме руками спеціалізованих майстрів. Тому міське ремесло розвивалося значно швидше, ніж землеробство та сільські промисли.

Пануючою формою організації ремесла і торгівлі в середньовічному місті були корпорації: об'єднання осіб певних професій у межах кожного міста в особливі союзи - цехи («спілки»), гільдії, братства. Причому цехи з'явилися майже одночасно з містами (XI - XII ст.), хоча остаточно оформилися (отримали грамоти від короля чи інших сеньйорів, затвердження статутів) у XIII ст. Природа середньовічного цеху складна і багатогранна. Він був породжений всією сукупністю умов, в яких формувалося середньовічне місто. Цех можна визначити як корпорацію, об'єднання дрібних самостійних виробників певної спеціальності.

Спочатку цехи виникали на добровільних засадах, оскільки міські ремісники потребували захисту свого виробництва і прибутків від свавілля сеньйорів, від конкуренції «чужаків» - неорганізованих або постійно прибуваючих у міста вихідців із села, від ремісників інших міст, від сусідів-майстрів. В умовах вузькості ринку і незначного попиту така конкуренція була небезпечною. Тому головним завданням цеху була організація виробництва і збуту готової продукції, забезпечення монопольного права членів цеху на те чи інше виробництво, на ту чи іншу професію. Приналежність до цеху була обов'язковою умовою для заняття ремеслом у більшості західноєвропейських міст. Вважалося, що зразком організації міського ремесла став

устрій сільської общини - марки і садибні майстерні - магістеріі.

У деяких випадках цех був не лише виробничою, а й політичною одиницею, релігійним братством, військов.організацією(захист від нападів розбійників-рицарів,

організація оборони міста на випадок війни). Він виконував функції щодо організації обрядів (весілля, хрестини, поховання), взаємодопомоги (хворим, престарілим, вдовам, сиротам), захисту інтересів цеху і врегулювання відносин з міською владою чи державою. Але перш за все цех виконував господарські функції,створення для всіх майстрів однакових умов, вироблення єдиних правил у виробництві та для продажу виробів: доставляв сировину і розподіляв її порівну між майстрами, визначав час і місце роботи, кількість, спосіб виробництва, вагу, розміри, форму виготовлюваних виробів, контролював їх якість, встановлював ціни на готову продукцію і забезпечував її реалізацію.