31. Охарактеризуйте владні та організаційні засади англосаксонського суспільства IX-X ст.

У Х ст. внаслідок реформ Альфреда змінився адміністративний устрій країни. Англію було поділено на шайри або графства, на чолі яких стали державні службовці - шерифи. Над шерифом стояв елдермен, якому підпорядковувалось кілька графств. Елдермени були великими землевласниками, і їх політична роль зростала в періоди послаблення королівської влади. Датське вторгнення призвело також до того, що в Денло зросла чисельність особисто вільного населення (фріменів), а у Вессексі навпаки, посилилася залежність селян від тенів та елдорменів. Все більше селян втрачали землю і отримували статус кріпосних - вілланівабо сервів.

32. Розкрийте зміст «Кентської правди»602р Короля Ельдеберта 1

Закони Етельберта - найбільш ранній в Британії рукописний кодекс законів, опублікований близько 600 року. Етельберт, правитель Кента, одружився на християнці і згідно традиції був звернений до християнства емісаром папи Григорія ченцем Августином в 597 р. На першому місці тому в цих законах (всього в них 90 статей) стояло переслідування порушень «церковного миру» і зазіхань на церковне майно : за це належало багаторазове відшкодування залежно від важливості потерпілого і вартості вкраденого (максимально в 11 разів) В основу Правди Етельберта були покладені норми старого звичайного права, але вона відбила і нові правові положення, що встановлюють, наприклад, підвищені штрафи за злочини проти короля і церкви, матеріальні стягнення короля по ряду позовів вільних (справи про крадіжку, вбивство). Так, за вбивство вільної людини виплачувався не тільки вергельд родині убитого, але і штраф (у 50 шилінгів) королю як відшкодування панові. Життя, гідність і майно людей охоронялися залежно від того, під чиїм «заступництвом» вони знаходилися: короля, ерлов або Керлі. Відповідно збільшувалися штрафи за вбивство, згвалтування служниць, зв'язування і т. п. Каралися також членоушкодження, порушення недоторканності чужого володіння, псування чужого майна. Чотири передніх зуба оцінювалися за шість шилінгів, сусідні зуби по чотири, всі решта по одному; розрізнялися в ціні і пальці - великі, вказівні, середні, безіменні, мізинці і відповідні нігті; за кожний була встановлена ​​особлива плата, bot (бот). Такі ж відмінності проводилися відносно вух, залежно від того, позбулися чи вони слуху, були відрізані, проколоті або порізані. Враховувалися різні пошкодження кісток: оголені кістки, пошкоджені кістки, зламані кістки, пробитий череп, вивихнуте плече, зламаний підборіддя, зламана ключиця, зламана рука, зламане стегно, зламане ребро. В області забитих місць розрізнялися синці поза одягу, синці під одягом і забої які не перетворювалися на синці.

33. Розгляньте систему податків у гептархії, розкрийте зміст права "фірми" й "датських грошей".

34. Опишіть вторгнення вікінгів на британські острови, і зазначте його наслідки для гептархії.

Едва в Англии установились согласие и мир, как на неё устремились полчища неистового народа, заселявшего побережье Балтийского моря.  Их называли датчанами или нортменами,  (позднее это название трансформировалось в нормены или норманы). А ещё их называют викингами. В истории Англии они известны также под именем данов. Ещё в 787 году первый небольшой отряд датчан с целью разведать высадился на берегах Британии и, совершив несколько грабительских набегов, опасаясь погони, поспешил на корабли. Через семь лет в королевстве Нортумберленд датчане высадили десант. Здесь они разграбили монастырь, однако флот их был рассеян бурей, а их самих перебили саксы. Но не прошло и пяти лет со дня вступления первого единовластного короля Англии Эгберта (802—839)  на престол, как набеги датчан приняли угрожающий характер и продолжались с нарастающим свирепостью и ожесточением до тех пор, пока все королевство не было приведено в состояние граничащей с рабством горестной зависимости.

Набеги этих свирепых варваров сопровождались ужасающей жестокостью. Они не разбирали ни возраста, ни пола и не щадили никого. Командиры поощряли бесчеловечность солдат.

За свое отвращение к любимой забаве своих солдат –   подбрасывать младенцев на острия копий – один из наиболее знаменитых вождей датчан по имени Оливер  заслужил от них презрительную кличку "Бурнакал" (защитник детей). Их тактика сводилась к тому, чтобы избегать по возможности крупных сражений, захватывать пленников и добычу, рассеявшись по всей стране, и безнаказанно исчезать. Они всегда добивались своей цели, несмотря на энергичный отпор, опустошая страну и увозя с собой награбленное.

Однако со временем, они решили основать поселение в стране и обосновались сначала на острове Тэнит.

Затем датчане проникли в Мерсию, расположившись на зиму в Ноттингеме. Далее они покорили Восточную Англию и Нортумберленд  и проникли в самое сердце Уэссекса.

Церкви и монастыри были сожжены дотла. Земли не обрабатывались из страха перед набегами. В душах саксонцев в это тяжелое время не оставалось ничего, кроме страха, и все их надежды были парализованы отчаянием.