89. Висвітліть події Другого і Третього хрестових походів.

Оправившись від поразок, нанесених першими хрестоносцями, сельджуки незабаром перейшли в наступ. Атабег (правитель) Мосула Занги звернувся до мусульманських правителів із закликом до джихаду – священної війни Ісламу проти християн. У 1137 р. він розгромив війська графа Тріполі, а в 1144 р. захопив Едессу. Джихад, набирав силу, створюючи загрозу всім державам хрестоносців.

У 1145 р. папа Євгеній III уперше видав буллу, що призивала до Хрестового походу. Проповідь походу була доручена видатному і фанатичному проповідникові абатові Бернарду Клервоському. Похід очолили король Франції Людовик VII і німецький імператор Конрад III. Почавшись в 1147 р., він не мав успіху. Німецькі лицарі були розгромлені біля Дорілея, французькі потерпіли поразку при облозі Дамаска в 1148 р. Під час походу проявилися серйозні протиріччя між «франками» і Візантією.

Третій хрестовий похід (1189-1192). В другій половині XII в. зовнішньополітичне положення держав хрестоносців продовжувало погіршуватися. Полководець-курд Салах ад-дин (Саладин) став султаном Єгипту і приєднав до нього частина Сирії і Месопотамії. У 1187 р. у битві біля села Хаттін він наголову розгромив об'єднані війська хрестоносців і захопив у полон короля Гі де Лузиньяна і великого магістра тамплієрів з багатьма лицарями. Незабаром після цього він заволодів усіма приморськими містами на південь від Тріполі, включаючи Акру і Бейрут, і взяв Єрусалим, примусивши жителів заплатити високий викуп за своє життя. Крім Ієрусалимського королівства, Салах ад-дин зайняв велику частину графства Тріполі й Антіохійського князівства. Нависла загроза утрати усіх володінь хрестоносців на Леванті.

У 1187 р. папа призвав католиків до нового хрестового походу. Кардинали прийняли обітницю пішки обійти Францію, Англію й імперію, щоб проповідувати священну війну. У Третьому хрестовому поході брали участь професійні лицарські армії, хоча спеціальний податок на нього — Саладинову десятину – платили (не без ремства і збурювання) жителі Британських островів, Франції, італійських держав... Три загони «прочан» очолили король Англії Генріх II Плантагенет, а після його смерті його син — Ричард I Левине Серце, король Франції Філіп II Август і імператор Фрідріх I Барбаросса. Ці монархи плекали плани створення універсалістських держав і були давніми суперниками. Візантія з недовірою поставилася до хрестоносців, особливо до Фрідріха I, який уклав союз з її ворогом – іконійським султаном Килич Арсланом II. Імператор Ісаак II Ангел підписав угоду із Салах ад-Дином, прямо спрямовану проти сельджуків, а побічно — і проти хрестоносців.

Фрідріх І почав готуватися до захоплення Константинополя, але не отримав підтримки від папи і, розоривши фракійські області, переправився через Дарданелли в Малу Азію. Спочатку похід німецького імператора був успішним. Він узяв Іконій у нового султана сельджуків Кей Хюсрева I, який розірвав союзні відносини,  і рушив у Кілікію. Але несподівана подія змінила хід походу: при переправі через гірську річку імператор потонув, і його військо з кілікійських портів відправилося на батьківщину або в Антіохію.

Англійські хрестоносці втрутилися в боротьбу феодальних угруповань на Сицилії, а потім відправилися на Кіпр, що тільки що відколовся від Візантії, захоплення якого Ричардом I стало найбільшим успіхом хрестоносців. Висадившись в Сирії, англійці разом із французами і лицарями Ієрусалимського королівства осадили Акру і взяли її після довгої облоги. Зіткнення Ричарда I з Філіпом II привело до від'їзду французьких лицарів з Тиру, а потім і до початку війни Франції з Англією. Ричард І, що залишився в Палестині, тричі намагався взяти Єрусалим, але безрезультатно. У 1192 р. він підписав із султаном мир, за яким за хрестоносцями зберігалося узбережжя від Тиру до Яффи. Повертаючись на батьківщину, Ричард І був полонений австрійським герцогом Леопольдом (також учасником походу і суперником англійського короля) і провів 2 роки у заточенні в німецького імператора.

Третій хрестовий похід загострив протиріччя в Європі і підсилив конфронтацію Заходу з Візантією. Проте, він запобіг падінню держав хрестоносців на Леванті. Столицею Ієрусалимського королівства стала Акра. Наслідком походу було також утворення Кіпрського королівства (1192—1489), після того як Кіпр був проданий Ричардом I госпіталь’єрам, а потім перейшов до колишнього Ієрусалимського короля Гі де Лузиньяну. 

Коротко

ДРУГИЙ ХРЕСТОВИЙ ПОХІД. 1147—1149 рр. Керували король Франції Людовік VII та імператор Німецької держави Конрад III. Проти них став турецький воєначальник Саладін. Після облоги Дамаска хрестоносців перемогли.

ТРЕТІЙ ХРЕСТОВИЙ ПОХІД. 1189—1191 рр. Брали участь німецький імператор Фрідріх I, французький король Філіпп II Август та англійський король Річард I Левине Серце Названий походом «трьох монархів», але не вдався – королі не знайшли спільної мови. Після смерті Фрідріха I завершився поразкою.