Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
seredni_viki_1-13.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
398 Кб
Скачать
☆

68. Перший етап іспанської Реконкісти.

Реконкіста (від ісп.Reconquista — «відвоювання») — процес відвоювання християнськими феодалами (іспанськими, каталонськими, арагонськими, португальськими) території арабських еміратів Піренейського півострова, що були утворені часу ісламо-арабської експансії шляхом захоплення королівства вестготів. З цього грунту часто в іспанській публіцистиці та історичній літературі часто зветься «так звана Реконкіста».

Початком Реконкісти вважаються християнські заворушення проти влади мусульман в Астурії) в 718 році, а кінцем — падіння останнього арабського емірату Гранада в 1492 р.

Значна частина вестготської аристократії вважала за краще залишитися на завойованих територіях, наприклад, сини короля Вітіци отримали від арабів у приватне володіння багаті землі вестготської корони. Проте залишки вестготської армії, частина аристократів і священнослужителів, які не побажали залишитися на завойованих територіях, відступили в Астурію і Септіманію, де заснували королівство Астурія. Влітку 718 року знатний вестготПелайо, імовірно колишній охоронець короля Родеріха, знаходився в заручниках у Кордові, повернувся в Астурію і був обраний першим королем новоспеченого королівства. Обрання відбулося на Полі Хура, між селом Кангас де Оніс і долиною Ковадонга. Після отримання звістки про збори на Полі Хура, Мунуса відправив донесення про це емірові Андалусії.

Але тільки в 722 році в Астурію прибув каральний загін під командуванням Алькамо. З карателями перебував і єпископ Севільї або Толедо Оппа (брат Вітіци), покликаний переконати Пелайо здатися. Алькамо, рухаючись через Тарн по берегах річки Налін, прибув до ЛукусАстурум. Звідти араби проникли в долину Ковадонга в пошуках християн. Проте загін Алькамо був зустрінутий християнами в ущелину і розбитий, сам Алькамо загинув.Коли звістка про загибель загону Алькамо досягло Мунуси, він залишив Хіхон зі своїм загоном і рушив назустріч Пелайо. Зіткнення сталося біля села Олалла (близько сучасного Ов'єдо), де загін Мунуси був повністю знищений, і сам Мунуса убитий. З цього моменту історики відраховують початок Реконкісти.

Зовнішня історія реконкісти вимальовується у такому вигляді. Про­відна роль у просуванні на південь належала Леоно-Кастильському об'єднанню, інше ж — Арагоно-Каталонське -- було тісно пов'язане із середземноморським узбережжям і південною Францією і його доля в освоєнні мавританських земель виявилася значно меншою. В XI столітті боротьба йшла перш за все за панування на всьому великому Кастильському плоскогір'ї, яке відокремлювало північ від основної території маврів, півдня Іспанії.

Визначним етапом у цьому наступальному русі було повне оволодіння басейном річки Дуеро (включаючи і португальську частину ріки) при першому кастильському королі Фердинанді І (1037-1065рр.) і взяття Толедо його сином Альфонсом VI (1072-1109рр.) у 1085 р. Це означало утвердження в долині річки Тахо, тому що Толедо займало керівне становище в центральній частині Кастильського плоскогір'я. Саме з моменту його взяття і починається великий колонізаційний рух на південь. У подальшому, протягом ХІІ століття боротьба йшла із перемінними успіхами. Так, ще при Альфонсі VI, зразу ж після взяття Толедо, запрошеному до Іспанії вождю африканських маврів ЮсуфуАльморавиду вдалося завдати жорстокої поразки в 1086 р. у битві біля Бадахоса об'єднаним силам Кастилії, Наварри і Арагону і об'єднати під своєю владою розрізнені мусульманські князівства. Володарювання фанатичних альморавидів різко погіршило становище християнської частини населення арабської Іспанії, мосарабів, і вони масами переселяються з Андалусії, Валенсії на береги Дуеро та Ебро, а ті, що залишилися на місцях, полегшили своїм опором тиранії африканських володарів просування іспанців на південь.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]