120. Визначне передумови та цілі Великих географічних відкритів.

Епоха Великих географічних відкриттів — період в історії людства, що розпочався у XV столітті і тривав до XVII століття, в ході якого європейці відкривали нові землі і морські маршрути до Африки,Америки, Азії та Океанії в пошуках нових торгових партнерів та джерел товарів, які користувалися великим попитом у Європі. Характер соціально-економічного й культурного розвитку Європи в ранній Новий час значною мірою визначали Великі географічні відкриття, які були зумовлені низкою причин.Головними серед них були: невпинне зростання в Європі товарного виробництва, нестача цінних металів і коштовного каміння, зростання попиту на прянощі, а також прагнення європейських купців контролювати основні торгові шляхи. У зв’язку з розпадом монгольської держави припинив діяти караванний шлях із Європи в Китай та Індію через Середню Азію й Монголію. Турецькі завоювання в Малій Азії та на Балканах закрили шлях на Схід, а араби контролювали шляхи через Червоне море й Перську затоку. Отже, різко зменшилося значення Середземноморського басейну, через який в основному велася європейська торгівля зі східними країнами.

Великі географічні відкриття мали певні передумови: По-перше, вагомі здобутки в галузі мореплавства й накопичення географічних знань. Розроблено новий тип судна—каравелу, яка завдяки удосконаленій системі вітрила могла рухатися не тільки за напрямком вітру, а й проти вітру, досягаючи швидкості 22 км/год. По-друге, утвердження в науці думки про те, що Земля має форму кулі, а суша омивається єдиним океаном. Отже, пливучи на захід, можна дістатися берегів такої бажаної для європейців Індії та інших східних країн. По-третє, морська подорож у західному напрямку була можлива лише невідомим тоді Атлантичним океаном, який омивав країни Піринейського півострова—Іспанію та Португалію. Таке вигідне географічне положення сприяло тому, що ці країни почали першими освоювати незвідані океанічні простори.

 Німецький учений Мартін Бехайм в 1492 р. створив глобус (глобус у перекладі з латинської означає куля). Це була зменшена модель нашої планети, ніби іграшкова Земля. На глобусі Бехайма не було ні Південної, ні Північної Америки (на ньому, власне, немає півсвіту). Ці та інші материки стануть відомими європейцям пізніше. Глобус Бехайма дає нам уявлення про рівень географічних знань на початку доби Великих географічних відкриттів.

• Відкритий Діашем південно-західний край Африки було названо мисом Доброї Надії – надії на те, що скоро буде відкрито шлях до Індії. 1487–1488 рр

• Земляк Діаша Васко да Гама завершив його справу. Він вирушив у путь в 1497 р., обігнув південний край Африки і, рухаючись далі уздовж східних берегів, за три тижні пройшов Індійський океан. У 1498 р. португальці вийшли до узбережжя Індії. Морський шлях до неї було відкрито. 

• 12 жовтня 1492 р., коли Колумб вперше досяг невідомих берегів, вважають днем народження Америки.

121.Опишить морські подорожі Христофора Колумба та проаналізуйте їх результати.

Відкриття Америки. Сусідня з Португалією Іспанія також намагалася знайти морські шляхи до Індії. Італійський мореплавець Христофор Колумб, який перебував на службі в короля Іспанії, переконаний у кулястості Землі, вважав, що, рухаючись на захід через Атлантичний океан, можна досягти Індії зі сходу – з другого боку Землі. 3 серпня 1492 року з іспанського порту Палос відпливли три корабеля – “Пінта”, “Нін’я” і “Санта Марія”. Їхнім капітаном був Христофор Колумб. Метою цієї подорожі було відкриття західного шляху до Індії.Кораблі були побудовані у Палосі, на річці Тинто. Король Іспанії і королева Ізабела внесли переконливу суму в це будівництво (довго існував міф про те, що королева продала свої унікальні прикраси з діамантами заради подорожі Христофора Колумба). Тим не менше, приблизно третини витрат Колумбу прийшлося взяти на себе. Коли кораблі вийшли з порта, вони навіть не знали, куди пливти. Тим більш у них були велики побоювання відносно того, що повернуться чи вони назад.

Колумб з самого початку плавання виявив свої навики мореплавця. Справа в тому, що флотилія відразу взяла курс на Карібські острови, до північно-заходу від Африки, хоча спочатку припускали плити в сторону Азорських островів.

-Колумб не довго затримався на Сан-Сальвадорі. Він лише встановив на березі іспанський прапор. Незабаром кораблі знову знялися з якорю. Коли вони досягли до Куби, то Колумб з повною певністю записав в журналі, що вони добралися до Китаю. Однак вже 1 листопада стало ясно, що ця країна не є Китаєм, оскільки ніде не було признаків наявності великих міст, та й населення мало нагадувало китайців.

Таким Чином, 5 грудня 1492 року Колумб з товаришами знову покинули сушу, тепер в напрамку південного-сходу, в пошуках Цейлона. Колумбу було не дано досягнути Флоріди і ступнути на землю Північної Америці.

На зворотному шляху флотилія Колумбу зустріла новий острів, Гаїті Колумбу здавалося, що саме з цього острова цар Соломон з незапам’ятних часів привіз золото і інші діаманти в Ієрусалім. Однак, була ще одна версія: хто-то з команди припустив, що це може бути біблійний острів Шеба.

Золото, що команда Колумба захопила на Гаїті, повністю покрило видатки на експедицію і врятувало мореплавця від ганебного повернення на батьківщину з порожніми трюмами.

16 січня 1493 року Колумб почав зворотне плавання, однак, тільки на двох кораблях. Шлях додому виявився звичайним кошмаром. Незважючи на те, що вітри гнали кораблі в сторону Іспанії, приблизно в середині лютого вони влучили в неймовірно руйнівний шторм. Окрім того, що судна збилися з курсу, вони ще були дуже пошкоджені. “Нін’я” була примушена шукати пристанища на Азорських островах, після якого вона повернулася до Ліссабону. В столиці Португалії Колумба заарештували в підозрі в шпигунстві на користь Іспанії. Незважючи на те, що незабаром його відпустили, повернення в Палос було змарнено цим неприємним інцидентом.

В березні 1493 року Христофора Колумба з почестями прийняли при дворі королеви Ізабели.

До кінця життя Колумб ще три рази плавав в напрямку Нового Світа. Він відкрив і описав безліч Карибських островів, Мексиканську затоку, Саргасове море і висадився безпосередньо на узбережжі Південної Америці.

Однак, незважючи на всі ці відкриття, Колумб так і не досяг своєї мрії - відкрити західний морський шлях до Індії. Якщо б це йому вдалося, то саме він, а не Магеллан, був би першим кругосвітним мандрівником.

Слід відзначити ще одну кривду. Справа в тому, що обидві Америці поіменованв так на честь Америго Веспуччі, що досліджував узберіжжя і довів, що ці землі є абсолютно новою територією, яку на середньовікових мапах зазначили як Terra Incognita. Що же стосується до Колумба, то йому “дісталася” лише назва латиноамериканської країни - Колумбії.