8. Охарактеризуйте франкську прекарну систему й всі види прекаріїв.

Прекарій (від лат.Preces- прохання) - умовне земельне володіння в епоху раннього Середньовіччя, яке великий земельний власник передавав у користування (на кілька років або довічно) безземельній або малоземельній людині на його письмове прохання, за що одержувач землі (прекарист) повинен був платити оброк, в деяких випадках - виконувати панщину на користь власника. Так, одним із важливих засобівфео¬далізації стала передача землі у прекарій — умовне земельне тримання, яке великий власник передавав у тимчасове користу¬вання частіше безземельній або малоземельній людині, за що та мала виконувати панщину або сплачувати оброк.  Було три види прекаріїв: а) утримувач одержував всю зем¬лю від власника; б) селянин віддавав власну землю великому землевласнику і отримував її на умовах відбуття панщини й оброків, отримуючи при цьому захист і необхідну допомогу при потребі; в) віддаючи землю, утримувач одержував більшу кількість землі.  Втрата землі часто призводила до втрати особистої свободи. Зростала особиста залежність внаслідок комендації і концент¬рації політичної влади в руках великих землевласників. Особ¬ливі королівські грамоти передавали на місцевому рівні судові, адміністративні, поліцейські, податкові функції від державотворця сеньйорам. Таке становище називалось імунітетом і фактич¬но оформляло позаекономічний примус.  Майнова та соціальна диференціація, яка мала місце у франків раніше, значно посилилася після завоювання та колонізації Галлії. Значну частину землі та інших багатств отримали королі, знать, дружинники. Одночасно відбувалося розорення господарства тих членів громади, які загинули на війні, а також внаслідок хвороб, епідемій та інших причин. Посилювався дуалізм між колективною власністю та парцелярними (індивідуальними) господарствами. Поступово спадкові наділи збільшувалися і перетворювалися на приватну сімейну власність, яка вільно відчужувалася — продавалася, обмінювалася, заповідалася і дарувалася без дозволу громади (марки). МаркаПрекарій був найпоширенішим способом втягування вільних селян в феодальну залежність. Прекарист, відмовившись від права власності на землю, перетворювався утримувача, потрапляючи таким чином в земельну залежність. Прекарій отримав особливо широке поширення у VIII-IX ст. Оскільки він являв собою двосторонню угоду, то збережені грамоти, що оформляли прекарні відносини, називалися або прекарні(якщо вони були складені від імені особи, який просить надати йому прекарій), абопрестарними(якщо складалися від імені земельного власника, що передає прекарій).

У VIII-IX ст. поряд з селянами в якості прекаристів часто виступали дрібні вотчинники. У такому випадку прекарій служив для оформлення земельних відносин всередині класу феодалів.

9. Висвітліть і прокоментуйте основні пункти Анделотського договору 587р.

У 587 р., щоб закріпити власне політичне домінування, а також зміцнити єдність Франкської держави, Гунтрамн підписав разом з Хільдебертом ІІ, якому виповнилось 17 років, Анделотську угоду.Гунтрамн I (фр. Gontran; бл. 525 - 28 березня 592) - король франків у 561-592 роках з династії Меровінгів. Правив у Бургундіїта пізніше Парижі. Син Хлотара І та Інгунди. Згідно з нею між Австразією та Бургундією проголожувалась вічна дружба та взаємне успадкування престолу у разі бездітності одного з правителів (фактично цим кроком Гунтрамн визнав Хільдеберта своїм спадкоємцем). Було проведено кінцевий розподіл королівства Харіберта. Сторони зобов'язувались не переховувати на своїй території бунтівників з іншої країни