- •Проф. А.В. Єпішин
- •1.1. Поняття про внутрішні хвороби. Провідні терапевтичні школи. Поняття про захворювання. Місце пропедевтики внутрішніх хвороб у терапевтичній клініці, її предмет і завдання
- •Стражеско м.Д. (1876-1952)
- •Губергріц м.М. (1886-1951)
- •Кончаловський м.П. (1875-1942)
- •1.2. Загальна методологія клінічного діагнозу та деонтологічні проблеми в практиці терапевта
- •Розділ 2. Загальний догляд за хворими і його роль у лікувальному процесі
- •2.1. Обов'язки медичного персоналу у забезпеченні догляду за хворими
- •2.2. Догляд за хворими у приймальному відділенні
- •2.3. Організація роботи терапевтичного відділення. Гігієна хворого
- •2.4. Лікувальне харчування хворих
- •2.5. Термометрія і догляд за хворими з лихоманкою
- •2.6. Методи фізичного впливу на систему кровообігу
- •2.7. Методи застосування лікарських засобів
- •2.8. Загальний і спеціальний догляд за тяжкохворими і агонуючими. Допомога при отруєннях і невідкладних станах
- •2.9. Термінальні стани
- •2.10. Невідкладна допомога при отруєннях та інших невідкладних станах
- •Розділ 3. Клінічні та лабораторно- інструментальні методи дослідження
- •3.1. Клінічне обстеження
- •3.2. Лабораторно-інструментальні методи обстеження
- •4.2. Методи клінічного обстеження
- •4.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •Вентиляція легень
- •Показники бронхіальної прохідності
- •Показники легеневого газообміну
- •4.4. Основні клінічні синдроми
- •5.2. Методи клінічного обстеження
- •5.3. Інструментальні та лабораторні методи дослідження
- •ЛллаллалЛгАаАг1
- •5.4. Основні клінічні синдроми
- •6.1. Шлунок, кишечник, підшлункова залоза 6.1.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •Розділ 6. Органи травлення
- •6.1.2. Стравохід Методи клінічного обстеження
- •6.1.3 Шлунок Методи клінічного обстеження
- •6.1.4. Кишечник Методи клінічного обстеження.
- •6.1.5. Підшлункова залоза Методи клінічного обстеження
- •6.2.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •6.2. Печінка і жовчовивідні шляхи (гепатобіліарна система)
- •6.2.2. Методи клінічного обстеження
- •6.2.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •6.2.4. Основні клінічні синдроми
- •Розділ 7. Органи сечовиділення
- •7.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •7.2. Методи клінічного обстеження
- •7.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •7.4. Основні клінічні синдроми
- •Розділ 8. Система крові
- •8.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •8.2. Методи клінічного обстеження
- •8.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •8.4. Основні клінічні синдроми
- •9.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •Розділ 9. Органи ендокринної системи й обміну речовин
- •9.2. Методи клінічного обстеження
- •9.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •Інструментальні дослідження
- •9.4. Основні клінічні синдроми
- •10.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •10.2. Методи клінічного обстеження
- •10.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •Інструментальні дослідження
- •10.4. Основні клінічні синдроми
- •11.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •11.2. Методи клінічного обстеження
- •11.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •Інструментальні методи дослідження
- •Спеціальна частина
- •Розділ 1. Симптоматологія захворювань органів дихання
- •1.1. Гострий бронхіт
- •1.2. Хронічний бронхіт
- •1.3. Бронхоектатична хвороба
- •1.4. Бронхіальна астма
- •1.5. Пневмонія
- •1.6. Емфізема легень
- •1.7 Пневмосклероз
- •1.8. Рак легень
- •1.9. Плеврит
- •1.10. Загальний догляд за хворими при захворюваннях органів дихання
- •Розділ 2. Симптоматологія захворювань серцево- судинної системи
- •2.1. Набуті вади серця
- •2.1.1. Недостатність мітрального (двостулкового) клапана
- •2.1.2. Звуження лівого атріовентрикулярного отвору
- •2.1.3. Недостатність клапана аорти
- •2.1.4. Звуження гирла аорти
- •2.2. Гіпертонічна хвороба
- •2.3. Ішемічна хвороба серця
- •2.3.1. Стенокардія
- •2.3.2. Інфаркт міокарда
- •2.4. Догляд за хворими із захворюваннями і функціональними порушеннями органів кровообігу
- •3.1. Основні захворювання шлунка, кишечника та підшлункової залози
- •3.1.1. Гастрити
- •3.1.2.Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки
- •3.1.3. Рак шлунка
- •3.1.4. Хронічний ентерит
- •3.1.5.Хронічний коліт
- •3.1.6. Хронічний панкреатит
- •3.2. Симптоматологія захворювань печінки і жовчовивідних шляхів
- •3.2.1. Хронічні гепатити
- •3.2.2. Цироз печінки
- •3.2.3. Холецистит
- •3.2.4. Холангіт
- •3.3. Загальний і спеціальний догляд за хворими із
- •Розділ 4. Симптоматологія захворювань сечовивідної системи
- •4.1. Гломерулонефрити
- •4.2. Пієлонефрит
- •4.3. Загальний і спеціальний догляд за хворими із захворюваннями сечової системи
- •Розділ 5. Симптоматологія захворювань крові та органів кровотворення
- •5.1. Гостра постгеморагічна анемія
- •5.2. Залізо дефіцитна анемія
- •5.3. В12 та фолієводефіцитні анемії
- •5.4. Лейкози
- •5.5. Еритремія
- •5.6. Лімфогранулематоз
- •5.7. Геморагічні діатези
- •5.8. Догляд за хворими із захворюваннями крові та кровотворних органів
- •6.1. Цукровий діабет
- •6.2. Дифузний токсичний зоб
- •Набряк обличчя.
- •6.3. Гіпотиреоз
- •6.4. Хвороба аддісона
- •6.5. Ожиріння
- •6.6. Догляд за хворими із захворюваннями ендокринних органів та обміну речовин
- •Розділ 7. Симптоматологія захворювань опорно-рухового апарату
- •7.1. Ревматоїдний поліартрит
- •7.2. Подагра
- •7.3. Ревматизм
- •7.4. Догляд за хворими із захворюваннями опорно- рухового апарату
- •8.1. Анафілактичний шок
- •8.2. Кропив'янка
- •8.3. Набряк квінке
- •8.4. Сінна лихоманка
- •Синдром лайєлла
- •Догляд за хворими із алергічними захворюваннями
- •Додатки Додаток 1
- •1. Розпитування хворого (іпіеггодаііо)
- •Кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб
- •Історія хвороби
- •2. Об'єктивне обстеження хворого (зіаіиз ргаезепз оЬіесііюиз)
- •3. Попередній діагноз з виділенням основних синдромів
- •4. Лабораторні та інструментальні методи обстеження
- •7. Принципи терапії і профілактики.
- •9. Прогноз
- •10. Використана література
- •Предметний покажчик
- •Іменнии покажчик
- •Література
- •Розділ 5. Симптоматологія захворювань крові та органів кровотворення
- •За загальною редакцією д.Мед.Н., проф. А.В. Єпішина Пропедевтика внутрішніх хвороб з доглядом за терапевтичними хворими
Додаток
1
743
Поверхнева
орієнтовна пальпація
(раїраїіо аЬгіошіпіз зирегїісіаііз).
Напруження м'язів черевної стінки:
локалізація, напруження. Болючість,
зони гіперестезії. Очеревинний симптом
Щоткіна-Блюмберга. Розходження прямих
м'язів живота, грижі, пухлини.
Глибока
ковзна методична (топографічна) пальпація
за Образцовим і Стра- жеском (раїраііо
аЬгіошіпіз ргоїипгіа). Пальпація
кишечника: сигмоподібної, сліпої кишок,
червоподібного відростка, кінцевого
відділу клубової, висхідного і низхідного
відділів та поперечної ободової кишок.
Визначають ширину кожного сегмента,
форму, контури, рухомість, болючість,
бурчання.
Шлунок:
визначення нижньої межі, пальпація
верхньої кривизни шлунка, воротаря,
больові точки.
Перкусія
живота:
характер перкуторного звуку в різних
ділянках живота, визначення вільної
рідини в черевній порожнині, її рівень.
Печінка:
перкусія, видиме збільшення печінки,
її пульсація, визначення перкусією
верхньої і нижньої меж печінкової
тупості по правій середньо-ключичній,
середній і косій лініях, розміри печінки
за Курловим у сантиметрах.
Пальпація
печінки:
властивості краю (гострий, заокругленний,
м'який, щільний, нерівний) і поверхні
при збільшенні органа (гладка, зерниста,
горбиста), болючість.
Жовчний
міхур:
пальпація і постукування ділянки
жовчного міхура, форма, величина,
рухомість, консистенція (м'який, щільний,
горбистий), болючість, симптоми Курву-
азьє, Ортнера, Менделя.
Підшлункова
залоза:
болючість у зонах проекції.
Селезінка:
чи пальпується, властивості краю,
болючість, консистенція (м'яка, щільна),
поверхня (гладка, горбиста), перкусія
селезінки (поздовжній і поперечний
розміри в сантиметрах).
Сечовидільна
система
(зузїеша игороеїісиш). Огляд поперекової
ділянки: гіперемія шкіри, згладжування
контурів, випинання ділянки нирок.
Пальпація нирок (у горизонтальному
і вертикальному положеннях хворого).
Больові точки, симптом Пастер- нацького.
Пальпація і перкусія сечового міхура.
Ендокринна
система
(зузїеша епгіосгіпіса). Огляд і пальпація
щитоподібної залози: локалізація,
величина, поверхня, консистенція. Очні
симптоми. Наявність вторинних статевих
ознак.
Нервова
система й органи чуття.
Розумовий розвиток, інтелект (збережений,
знижений), пам'ять на минулі й теперішні
події. Орієнтація в часі, просторі,
своїй особі. Контакт (легкий, утруднений,
неможливий). Поведінка хворого при
обстеженні (адекватність, спонтанність,
психомоторне збудження).
Сон
(добрий, безсоння, сонливість, порушення
формули сну).
Координація
рухів. Дослідження рівноваги тіла:
проба Ромберга. Нюх, смак, зір, слух.
Характер дермографізму.
(йіадпозіз
ргаеіітіпагіз)
На
основі даних, отриманих при обстеженні
хворого, формулюють попередній діагноз.
Для обгрунтування діагнозу слід
використовувати лише типові для цього
захворювання прояви.
3. Попередній діагноз з виділенням основних синдромів
744
Додаток
1
Студент
складає план обстежень, необхідних для
підтвердження діагнозу. В цей
розділ
вносять результати лабораторних,
інструментальних методів обстеження,
а та-
кож
висновки консультантів інших
спеціальностей.
У
даному розділі студент оформляє
температурний листок.
5. ЩОДЕННИК
(йесигзиз тогЬі)
Щоденник
відображає динаміку захворювання й
індивідуальне лікування хворого. При
необхідності вказуюють побічну дію
ліків, результати додаткових методів
обстеження. Обгрунтовують зміни в
призначенні лікарських засобів, при
потребі обгрунто- вують зміни клінічного
діагнозу.
6. ОСТАТОЧНИЙ
ДІАГНОЗ
(йіадпозіз іегтіпаїіз)
Обгрунтовують
остаточний діагнозу шляхом синтезу
всіх даних, отриманих в процесі
обстеження і спостереження за хворим
в динаміці. Результати лабораторних
та інструментальних методів дають
можливість деталізувати діагноз. Згідно
з класифікацією, слід вказати форму
(гостра чи хронічна), тяжкість перебігу
захворювання, пояснити патогенез
виявлених ознак та їх інформативність
для підтвердження діагнозу.
Симптоми
і синдроми зводять у клінічний діагноз,
який формулюють українською і латинською
мовами за такою схемою:
Основне
захворювання.
Ускладнення
основного захворювання.
Супровідні
захворювання.
Записують
за такою схемою:
1.
Режим. 2. Дієта №. . 3. Медикаментозне
лікування: а) етіологічне; б) патогенетичне;
в) симптоматичне. 4. Фізіотерапевтичне
лікування, ЛФК. 5. Санаторно-курортне
лікування (рекомендовані курорти). 6.
Первинна і вторинна профілактика.
8. ЕПІКРИЗ
(ерісгізіз).
Короткий
виклад історії, що включає: скарги й
анамнестичні дані; дані об'єктивного
обстеження на час госпіталізації;
результати лабораторних, інструментальних
методів обстеження і висновки
консультантів; остаточний діагноз;
методи лікування й ефективність терапії;
рекомендації хворому щодо амбулаторного
лікування, дієтичного режиму тощо.4. Лабораторні та інструментальні методи обстеження
7. Принципи терапії і профілактики.
9. Прогноз
10. Використана література
I. ПЕРИФЕРИЧНА КРОВ |
|
1.1. Загальний аналіз крові: |
|
Еритроцити |
4, 0-5,6 х1012/л (ч); 3,8-4,7х1012/л (ж) |
Гемоглобін |
130-160 г/л (ч); 120-140 г/л (ж) |
Колірний показник |
0,85-1,05 |
Ретикулоцити |
2-10 % |
Тромбоцити |
180-320 х109 /л |
Лейкоцити |
4,0-9,0х109 /л |
Нейтрофіли: |
|
паличкоядерні |
1-6 % (0,04-0,30 х109 /л) |
сегментоядерні |
47-72 % (2,00-5,50 х109 /л) |
Еозинофіли |
0, 5-5 % (0,02-0,30 х109 /л) |
Базофіли |
0-1 % (0-0,065 х109 /л) |
Лімфоцити |
19-37 % (1,20-3,00 х109 /л) |
Моноцити |
3-11 % (0,09-0,60 х109 /л) |
ШОЕ |
2-10 мм/год (ч); 2-15 мм/год (ж) |
Об'єм крові |
0,065-0,069 л/кг |
Об' єм плазми |
0,039-0,040 л/кг |
Осмотична резистентність еритроцитів |
78,7-58,2 ммоль/л хлористого натрію |
Гематокрит |
|
у чоловіків |
40-48 % |
у жінок |
36-42 % |
1.2. Показники сироватки крові: Білковий обмін Білок загальний Альбуміни Глобуліни: а-1-глобуліни а-2-глобуліни Р-глобуліни у-глобуліни Альбуміно-глобуліновий коефіцієнт Дифеніламінова реакція Стрічка Вельтмана Реакція Таката-Ара (фуксин-с улемова) а-1-серомукоїд С-реактивний протеїн Сіалові кислоти АСЛ-О Сулемова реакція Тимолова проба Формо лова проба Церулоплазмін |
65-80 г/л 35-50 г/л (55-65 %) 23-35 г/л (35-48 %)
0,180-0,200 од. 0,4-0,6 мл від 'ємна 12,47-31,75 мкмоль/л відсутній 550-790 мг/л 250 ОД в мл (7:250) 1,8-2,2 мл до 1-5 од. від 'ємна 1,52-3,3 ммоль/л |
Залишковий (небілковий) азот і деякі його |
|
компоненти: |
|
залишковий азот |
14,28-28,56 ммоль/л |
креатин |
15,25-45,75 мкмоль/л (ч); |
|
45,75-76,25 мкмоль/л (ж); |
сечовина |
3,2-8,3 мкмоль/л |
сечова кислота |
0,12-0,41 мкмоль/л (ч); |
|
0,12-0,46 мкмоль/л (ж); |
креатинін |
0,088-0,176 ммоль/л |
індикан |
0,118-0,413 ммоль/л |
1.3. Імунологічні тести |
|
За нашими даними, на підставі обстеження 70 здорових жителів Тернопільської області |
|
Імуноглобуліни (за Мапсіпі): |
|
А |
1,10-4,00 г/л |
М |
0,75-2,00 г/л |
О |
7,50-16,00 г/л |
імунофлуоресцентним методом: |
|
А |
5,6-28,1 мкмоль/л |
М |
0,6-2,5 мкмоль/л |
О |
50,0-112,5 мкмоль/л |
Б |
0,00-0,15 мкмоль/л |
Е |
0,3-30,0 мкмоль/л |
В-лімфоцити |
12-29 % (0,16-0,55х109 г/л) |
Т-лімфоцити |
41-58 % (0,64-1,00х109 г/л) |
"Нульові клітини" |
20-39 % (0,28-0,71х109 г/л) |
РБТЛ з ФГА |
47,0-75,0 % |
РБТЛ з тиреоглобуліном |
1,0-1,0 % |
ЦІК |
0,0-5,8 ум. од. |
Титри: |
|
комплементу |
0,03-0,07 од. |
пропердину |
3,2-6,6 од. |
лізоциму |
5,0-9,0 мкг/мл |
Антистрептогіалуронідаза |
до 180 од. |
Антистрепто кіназа |
відсутня |
Антистрептолізин О |
65-250 од. |
Сіалові кислоти |
2,00-2,33 ммоль/л |
1.4. Пігментний обмін |
|
Білірубін: |
|
загальний |
8,5-20,5 мкмоль/л |
непрямий (вільний) |
1,70-17,11 мкмоль/л |
прямий (зв'язаний з глюкуроновою |
0,86-5,10 мкмоль/л |
кислотою) |
|
1.5. Ліпідний обмін |
|
Ліпіди загальні |
4,0-4,8 г/л |
Тригліцериди |
0,59-1,77 ммоль/л |
Фосфоліпіди загальні |
1,52-3,62 г/л |
Холестерин загальний |
3,5-5,6 ммоль/л |
Загальні ліпопротеїди: |
3,4-6,0 ммоль/л |
а-ліпопротеїди |
25-30 % |
Р-ліпопротеїди |
65-70 % |
Хіломікрони |
0,0-0,5 г/л (0,0-0,1 мкмоль/л) |
1.6. Вуглеводний обмін |
|
Глюкоза (натще) |
3,33-5,55 ммоль/л |
Проба на толерантність до глюкози (орально): |
|
натще |
3,885-6,105 ммоль/л |
через 30 хв |
на 1,665-3,330 ммоль/л більше вихідного рівня |
через 60 хв |
на 1,110-2,775 ммоль/л більше вихідного рівня |
через 120 хв |
на 0,28-0,83 ммоль /л більше вихідного рівня |
через 180 хв |
вихідний рівень або менше |
Кетонові тіла |
до 30 мг/л |
Глікозильований гемоглобін |
4-7 % |
1.7. Ферменти |
|
Аспартатамінотрансфераза |
0,1-0,45 ммоль/год х л |
Аланінамінотрансфераза |
0,1-0,68 ммоль/год х л |
Креатинфосфокіназа |
до 1,20 ммоль х Р/ч х л |
Лактатдегідрогеназа загальна |
<7 ммоль/год х л |
Холінестераза |
160-340 ммоль/год х л |
Лужна фосфатаза |
0,5-1,3 ммоль/год х л |
Кисла фосфатаза |
до 8,2 о/л |
а-амілаза |
12-32 г/год х л |
Альдолаза Ліпаза |
0,12-1,20 нмоль/год х л |
0,4-30,0 ммоль/год х л |
|
1.8. Гормони і медіатори крові |
|
Гідрокортизон |
90-220 мкг/л |
Кортико стероїди: |
|
зв'язані з білками |
130-203 мкг/л |
вільні |
11-32 мкг/л |
11 -оксикортико стероїди |
140-230 мкг/л |
17-оксикортико стероїди |
193-579 нмоль/л |
Кортикостерон |
10-50 мкг/л |
Кортикотропін |
2500-7000 мкг/л |
Соматотропін |
0,3-6,5 мкг/л |
Трийодтиронін (Т3) |
1,77-2,43 нмоль/л |
Тироксин (Т4) |
65-155 нмоль/л |
Паратгормон |
42,60-9,31 нмоль/л |
Гістамін |
20-70 мкг/л |
Серотонін |
100-300 мкг/л |
Адреналін |
11,2-1,4 мкг/л |
Норадреналін |
12,7-2,6 мкг/л |
Ренін |
5,5-7,9 мкг/л |
Ацетилхолін |
5-15 мкг/л |
Йод, зв'язаний з білками |
30-70 мкг/л |
Кортизон |
230-750 нмоль/л |
СТГ |
0-118 нмоль/л |
ТТГ |
100-156 нмоль/л |
1.9. Мінеральні речовини |
|
Натрій |
138-217 ммоль/л |
Калій |
3,8-5,2 ммоль/л |
Кальцій |
0,75-2,50 ммоль/л |
Фосфор |
0,646-1,292 ммоль/л |
Магній |
0,78-0,91 ммоль/л |
|
Хлор |
97-108 ммоль/л |
|
Залізо сироватки крові |
12,5-30,4 мкмоль/л |
|
Бікарбонат стандартний |
21-25 ммоль/л |
|
Осмолярність |
275-295 мосмоль/л |
|
1.10. Згортальна система крові |
|
|
Тривалість кровотечі за Дюке |
до 4 хв |
|
Час згортання крові (Лі-Уайт) |
5-10 хв |
|
Тромбоеластограма |
Р - 9-14 хв, К - 5-8 хв. |
|
Активований час рекальцифікації |
60-70 с |
|
Фібринолітична активність |
183-263 хв |
|
Фібриноген плазми (Рутберг) |
2-4 г/л |
|
|
5,9-11,7 мкмоль/л |
|
Протромбіновий індекс |
80-100 % |
|
Антитромбінова активність |
90-110 % |
|
Тромб іновий час |
28-32 с |
|
Толерантність плазми до гепарину |
10-16 хв. |
|
Ретракція кров'яного згустка |
44-65% |
|
(індекс ретракції) |
0,3-0,5 |
|
Споживання протромбіну |
80-100 % |
|
Час рекальцифікації плазми |
60-120 с |
|
Тромботест |
ІУ-У ст. |
|
Фібриноген В |
негативний |
|
ІІ. ШЛУНКОВИЙ ВМІСТ |
||
Кислотність натще |
50 мл |
|
Базальна секреція: |
|
|
годинний об'єм |
0,05-1,00 л |
|
загальна кислотність |
40-60 ммоль/л |
|
вільна соляна кислота (НСІ) |
20-40 ммоль/л |
|
дебіт-година НСІ |
1,5-5,5 ммоль |
|
дебіт-година вільної НСІ |
1-4 ммоль |
|
Стимульована секреція (субмаксимальна |
|
|
доза гістаміну - 0,008 мк/кг): |
|
|
годинний об'єм |
0,10-0,14 л |
|
загальна кислотність |
80-100 ммоль/л |
|
вільна НСІ |
65-85 ммоль/л |
|
дебіт-година вільної НСІ |
6,5-12,0 ммоль/л |
|
пепсин за Туголуковим |
1,43-1,86 ммоль/л |
|
дебіт-година пепсину |
0,14-0,26 ммоль/л |
|
рН |
1,1-2,1 |
|
ІІІ. ДУОДЕНАЛЬНИЙ ВМІСТ |
||
3.1 Мікроскопія дуоденального вмісту |
Порція А Порція В |
Порція С |
Колір |
жовтий оливковий |
золотисто- |
|
|
жовтий |
Прозорість |
каламутний прозорий |
прозорий |
Слиз |
немає немає |
немає |
Лейкоцити |
1-3 0-1 |
0-1 |
Еритроцити |
немає немає |
немає |
Найпростіші |
немає немає |
немає |
Кристали холестерину |
немає немає |
немає |
3.2. Біохімічне дослідження |
|
Білірубін: порції "А" і "С" |
0,51-1,03 ммоль/л |
порція "В" |
1,71-3,42 ммоль/л |
Жовчні кислоти: |
|
порція "А" порція "В" Ліпідний комплекс: |
12-33 мг/л 3,0-6,3 мг/л |
порція "А" порція "В" порція "С" Трипсин Холестерин: порції "А" і "С" |
приблизно 1,2 г/л приблизно 6,2 г/л приблизно 2,6 г/л 3,30 ммоль/лхгод 0,8-8,3 мкат/л 1,04-2,08 ммоль/л |
порція "В" |
5,2-10,4 ммоль/л |
IV. СПИННОМОЗКОВА РІДИНА |
|
Білок загальний |
150-450 мг/л |
Альбуміни Глобуліни Глюкоза |
1,5-4,6 мкмоль/л 60-160 мг/л 2,50-4,16 ммоль/л |
Кальцій |
1,05-1,45 ммоль/л |
Хлориди (СІ) |
118-132 ммоль/л |
V. СЕЧА |
|
Колір Прозорість Запах Відносна густина Реакція (рН) Білок Глюкоза Кетонові тіла Білірубін Уробілін |
солом'яно -жовта прозора нерізкий специфічний слабокисла (1,015-1,028) немає сліди (45,0-75,0 мг/добу) не визначається (0,15 г/добу) не визначається, практично не містить не виділяється |
5.1. Мікроскопічне дослідження |
|
Еритроцити Лейкоцити |
поодинокі в препараті (1 на 2-3 поля зору) до 6-8 в полі зору |
Епітелій (плоский, перехідний, нирковий) Циліндри (гіалінові) |
поодинокі в полі зору поодинокі в полі зору |
5.2. Бактеріологічне дослідження |
|
Бактерії |
0,5-10х105 бактерій/мл |
Мікобактерії туберкульозу та атипові клітини |
відсутні |
5.3. Кількісне визначення формених |
|
елементів в осаді сечі |
|
Проба Каковського-Аддіса: еритроцити лейкоцити циліндри Проба Нечипоренка: еритроцити |
1х106 /добу 2х106/добу 2х104/добу 1х106/мл |
лейкоцити |
4х106/мл |
циліндри гіалінові |
до 20 в мл |
5.4. Функціональні і біохімічні |
|
показники сечі |
|
Проба Зимницького: |
500-2000 мл |
Добовий діурез: |
|
Денний діурез нічний діурез |
3:1 |
Коливання відносної густини сечі |
1008-1028 |
Максимальна реабсорбція глюкози |
300-500 мг/хв. |
Клубочкова фільтрація |
65-125 мл/хв. |
Адреналін |
16,37-81,87 ммоль/добу |
Альдостерон |
5,5-73,13 ммоль/добу |
Кетостероїди: |
|
17-кетостероїди |
27,7-79,7 ммоль/добу(ч) 17,4-55,4 ммоль/добу(ж) |
17-оксикортикостероїди: |
|
загальні |
3,61-20,3 ммоль/добу |
вільні |
0,11-0,77мкмоль/добу |
Креатин |
0-0,77 ммоль/добу |
Креатинін (кліренс) |
6,8-17,6 ммоль/д(ч) 7,1-15,9 ммоль/д(ж) |
Сечова кислота |
1,6-3,54 ммоль/добу |
Сечовина |
333-583 ммоль/добу |
Натрій |
122-260 ммоль/добу |
Норадреналін |
59,11-236,43 мкмоль/добу |
Уробіліноген |
0,08-4,23 мкмоль/добу |
Фосфор неорганічний |
29-42 ммоль/добу |
ПОКАЗНИКИ КИСЛОТНО-ЛУЖНОГО СТАНУ |
|
рН артеріальної крові |
7,4 |
рН венозної крові |
7,35 |
Напруга вуглекислого газу (рСО2): |
|
Артеріальна кров |
40 мм рт. ст. |
Венозна кров |
46 мм рт. ст. |
Напруга кисню (рО2): |
75-105 мм рт. ст. 45-50 ммоль/л |
Артеріальна кров ВВ (загальні буферні основи) |
|
Стандартний бікарбонат (В) |
224 ммоль/л |
артеріальної крові |
|
венозної крові |
26 ммоль/л |
Справжній бікарбонат (АВ) |
27 ммоль/л |
МІЄЛОГРАМА |
|
Ретикулярні клітини |
0,1-1,6 % |
Бласти |
0,1-1,1 % |
Мієлобласти |
0,2-1,7 % |
Гранулоцити нейтрофільні: |
52,7-68,9 % |
про мієлоцити |
1,0-4,1 % |
мієлоцити |
7,0-12,2 % |
метамієлоцити (юні) |
8-15 % |
паличкоядерні |
12,8-23,7 % |
сегментоядерні |
13,1-24,1 % |
Гранулоцити ацидофільні (всіх генерацій) |
0,5-5,8 % |
Гранулоцити базофільні |
0,0-0,5 % |
Еритробласти |
0,2-1,1 % |
Промоноцити |
0,4-1,2 % |
Нормоцити: |
|
базофільні |
1,4-4,6% |
поліхроматофільні |
8,9-16,9 % |
оксифільні |
0,8-5,6 % |
Усі еритроїдні елементи |
14,6-26,5 % |
Лімфоцити |
4,3-13,7 % |
Моноцити |
0,7-3,1 % |
Плазматичні клітини |
0,1-1,8 % |
Кількість мієлокаріоцитів |
41,6-195,0 х 109/л |
