Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Єпішин. Пропедевтика внутрішніх хворіб.doc
Скачиваний:
18
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
27 Мб
Скачать
☆

2.1. Набуті вади серця

579

Розділ 2. Симптоматологія захворювань серцево- судинної системи

2.1. Набуті вади серця

Вада серця (уіііит соггііз) - це стійка патологічна зміна в будові серця, яка порушує внутрішньосерцеву і системну гемодинаміку та призводить до розвитку гострої або хронічної серцевої недостатності.

Набуті вади серця - досить поширене захворювання, що становить близь­ко 20 % серед всіх органічних уражень серця.

Основна причина набутих вад серця - ревматизм (90 % усіх випадків), рідше етіологічними чинниками є інфекційний ендокардит, системні захворю­вання сполучної тканини, атеросклероз, сифіліс і травматичні пошкодження клапанів. Найчастіше уражується мітральний клапан - 70-80% усіх вад, потім - аортальний, порівняно рідко - тристулковий і клапан легеневої артерії. Не­рідко спостерігається і одночасне ураження різних клапанів, здебільшого мітрального і аортального.

Запальний процес у стулках клапана нерідко закінчується їх склерозом з деформацією або вкороченням. Такий клапан не прикриває повністю отвір, тобто розвивається його недостатність. Якщо стулки клапанів зростаються по краях, то звужується отвір, який вони прикривають. Такий стан називають стенозом отвору.

2.1.1. Недостатність мітрального (двостулкового) клапана

Недостатність мітрального клапана (мітральна недостатність - іпзиШсіепііа уаіуиіае тіігаііз) виникає в тих випадках, коли мітральний клапан під час систоли лівого шлуночка не закриває повністю атріовентрикулярний отвір і має місце зворотна течія крові із шлуночка в передсердя.

Мітральна недостатність може бути органічною (при деформації і вкоро­ченні стулок) і функціональною (при незмінених стулках і дисфункції інших елементів клапана - папілярних м'язів, фіброзного кільця, хорд).

Етіологія. У 75-80 % випадків органічна недостатність виникає внаслі­док ревматичного ендокардиту. Крім того, вона може виникати при системних захворюваннях сполучної тканини тощо.

При відносній (або функціональній) недостатності мітральний клапан не зміне­ний, однак отвір збільшений і стулки клапана його повністю не закривають.

Функціональна мітральна недостатність виникає внаслідок різноманітних причин: а) при розширенні порожнини лівого шлуночка стулки мітрального клапана не можуть повністю закрити атріовентрикулярний отвір; б) стулки мітрального клапана під час систоли лівого шлуночка можуть прогинатись в порожнину лівого передсердя - синдром пролабування мітрального клапана; в) при дисфункції сосочкових м'язів у результаті їх ішемії, кардіосклерозу; г) внаслідок розриву сухожильних хорд, які з'єднують клапани із сосочковими

м'язами; д) при кальцинозі клапанного фіброзного кільця утруднюється його звуження під час систоли шлуночків.

Патанатомія. Зміни мітрального клапана, пов'язані з ревматичним ендо- кардитом, дуже різноманітні. Неповне закриття клапана може бути внаслідок ригідності, зморщування і деформації його стулок; потовщення і вкорочення сухожильних ниток, які фіксують стулки; запальних і рубцевих змін фіброзно- го кільця. Характерним для даної вади також є

розширення порожнин лівого передсердя і шлуночка з гіпертрофією їх стінок. Праві відділи серця гіпертрофовані помірно.

Гемодинаміка. При неповному закритті лівого атріовентрикулярного отвору під час сис- толи лівого шлуночка частина крові повертаєть- ся назад до лівого передсердя. У результаті зво- ротного повернення крові ліве передсердя пе- реповнюється кров'ю, тиск у ньому підвищується (в нормі - 5-7 мм рт. ст.), порожнина розши- рюється, м'яз гіпертрофується. Під час діастоли в лівий шлуночок надходить збільшений об'єм крові (звичайний передсердний об'єм і ще об'єм регургітації), що призводить до його перепов- нення і розтягнення. Надалі лівий шлуночок змушений працювати з підвищеним навантажен- ням, внаслідок чого він гіпертрофується. По- ступово скоротлива здатність міокарда лівого шлуночка ослаблюється і в ньому підвищуєть- ся діастолічний тиск, що призводить до підви- щення тиску в лівому передсерді (рис. 2.1). Підвищений тиск у лівому передсерді спричиняє підвищення тиску в легеневих венах, внаслідок подразнення барорецепторів рефлекторно зву- жуються артеріоли малого кола кровообігу (рефлекс Китаєва). У результаті підвищення тиску в легеневій артерії зростає навантажен- ня на правий шлуночок (в нормі тиск - 30 мм рт.ст.). При тривалій мітральній недостатності розвиваються дилатація (розширення) і гіпер- трофія правого шлуночка. Мітральна вада три- вало компенсується за рахунок потужного лівого шлуночка, але коли його резерви вичер- пуються, то декомпенсація кровообігу і про- гресує дуже швидко. Розвивається систолічна дисфункція лівого шлуночка.

У нормі лівий шлуночок за одне скоро- чення викидає в аорту близько 70-80 мл крові.

580 Розділ 2. Симптоматологія захворювань серцево-судинної системи

Рис. 2.1. Зміна внутрішньосер- цевої гемодинаміки при недостатності мітраль- ного клапана: а - нор­мальне серце; б - змінене серце при мітральній не­достатності (заштриховані гіпертрофовані відділи; прямі стрілки - нормаль­на течія крові; хвиляста - зворотна).

2.1. Набуті вади серця

581

При регургітації понад 10 мл крові можуть виникати клінічні прояви даної вади серця.

Клініка мітральної недостатності залежить від ступеня дефекту в клапа­ні та змін у міокарді.

При незначній мітральній недостатності більшість хворих тривалий час ні на що не скаржаться. Деколи вони можуть витримувати навіть надмірне фізичне навантаження і ваду часто виявляють випадково.

Внаслідок зниження скоротливої здатності лівого шлуночка і підвищен­ня тиску в малому колі кровообігу (стадія декомпенсації) у хворих з'являють­ся скарги на задишку при фізичному навантаженні, серцебиття. При прогресу­ванні вади збільшуються застійні явища в малому колі кровообігу, що прояв­ляється задишкою в стані спокою. Також при цьому спостерігається кашель - сухий або з невеликою кількістю харкотиння, інколи з домішками крові (кровохаркання). Часто у хворих з'являється біль у ділянці серця - ниючий, колючий, стискаючий. Кардіалгії при мітральній недостатності виникають час­тіше, ніж при мітральному стенозі, внаслідок відносної недостатності кровопо­стачання гіпертрофованого лівого шлуночка і його тиску на передню грудну стінку. При розвитку правошлуночкової недостатності з'являються біль і відчут­тя тяжкості в правому підребер'ї, набряки на ногах.

Зовнішній вигляд хворого в стадії компенсації без особливостей. У стадії декомпенсації, коли наростають застійні явища в малому колі кровообігу, мо­жуть відзначатися акроціаноз, мітральне обличчя (їасіез тіігаііз) - на фоні блідої шкіри - темно-червоний із синюшним відтінком рум'янець . Деколи з'являється випинання в ділянці серця - "серцевий горб", видимий серцевий поштовх та епігастральна пульсація за рахунок гіпертрофованого правого шлуночка.

При пальпації ділянки серця відзначається зміщення верхівкового поштовху ліворуч, а іноді донизу; він - розлитий, підсилений, резистентний.

При перкусії серця виявляють розширення його меж ліворуч і вгору за рахунок дилатації і гіпертрофії лівих відділів серця, а на пізніх стадіях - ще і праворуч (внаслідок гіпертрофії правого шлуночка). Серце набуває мітральної конфігурації. Серцева "талія" згладжується.

Аускультація. Внаслідок відсутності періоду закритих клапанів І тон на верхівці послаблений, а іноді, при вираженій недостатності, навіть зникає. Ще одна аускультативна ознака мітральної недостатності (при вираженій мітральній недостатності) - поява на верхівці патологічного ІІІ тону (протодіастолічний галоп), зумовленого коливаннями стінок лівого шлуночка при надходженні підви­щеної кількості крові з передсердя. Найважливіша аускультативна ознака мітральної недостатності - дуючий систолічний шум на верхівці, який прово­диться в ліву пахвову ділянку. Систолічний шум краще вислуховується після фізичного навантаження в положенні на лівому боці в період затримки дихання після видиху. При розвитку легеневої гіпертензії з'являється акцент ІІ тону над легеневою артерією. Нерідко він роздвоюється внаслідок неодночасного зак­риття клапанів аорти і легеневого стовбура. Пульс та артеріальний тиск при компенсованій мітральній недостатності не змінені.

Інструментальна діагностика. Рентгенологічно виявляють значне збільшення розмірів серця за рахунок лівих, а потім правих відділів серця (рис. 2.2). Для мітральної недостатності характерний симптом "коромисла" - поштовхоподібне розширення лівого передсердя під час систоли шлуночків у

лівій боковій проекції. При контрасту-

ванні стравоходу в косих проекціях він відхиляється по дузі великого радіуса. При підвищенні тиску в малому колі кровообігу відзначається розширення дуги легеневої артерії.

На ФКГ амплітуда І тону над вер- хівкою серця значно зменшена. І тон може зливатися із систолічним шумом, який звичайно займає всю систолу (час- тіше має згасаючий характер) (рис. 2.3, 2.4). У разі виникнення легеневої гіпер- тензії над легеневою артерією збіль- шується амплітуда ІІ тону.

На ЕКГ виявляють ознаки гіпер- трофії лівого передсердя і лівого шлу- ночка.

При ехокардіографії виявляють тільки непрямі ознаки вади: гіпертро- фію і дилатацію лівого передсердя та лівого шлуночка, збільшення амплітуди руху міжшлуночкової перегородки, не- повне закриття передньої і задньої сту- лок мітрального клапана в систолу, різноспрямований їх рух, потовщення, кальциноз стулок.

582 Розділ 2. Симптоматологія захворювань серцево-судинної системи

Рис. 2.2. Рентгенографічна конфігура­ція серця при недостатності мітрального клапана: чітко ви­ражені збільшення лівого і правого шлуночків, згладженість талії серця.

К

К

Р 5

І І

СШ

Р 5

а \

ЕКГ

3

-и

Рис. 2.3. Високочастотна ФКГ при не­достатності мітрального клапана:

1 - ЕКГ; 2 - ФКГ: (а - І тон, б - ІІ тон, в - ІІІ тон, СШ - систолічний шум); 3 - схема типової форми шуму.

Рис. 2.4. ФКГ (з верхівки серця) хворо­го з недостатністю мітрального клапана: амплітуда І тону зни­жена; спадний систолічний шум, ІІІ тон (вказаний стрілкою).

а

в

2