- •Проф. А.В. Єпішин
- •1.1. Поняття про внутрішні хвороби. Провідні терапевтичні школи. Поняття про захворювання. Місце пропедевтики внутрішніх хвороб у терапевтичній клініці, її предмет і завдання
- •Стражеско м.Д. (1876-1952)
- •Губергріц м.М. (1886-1951)
- •Кончаловський м.П. (1875-1942)
- •1.2. Загальна методологія клінічного діагнозу та деонтологічні проблеми в практиці терапевта
- •Розділ 2. Загальний догляд за хворими і його роль у лікувальному процесі
- •2.1. Обов'язки медичного персоналу у забезпеченні догляду за хворими
- •2.2. Догляд за хворими у приймальному відділенні
- •2.3. Організація роботи терапевтичного відділення. Гігієна хворого
- •2.4. Лікувальне харчування хворих
- •2.5. Термометрія і догляд за хворими з лихоманкою
- •2.6. Методи фізичного впливу на систему кровообігу
- •2.7. Методи застосування лікарських засобів
- •2.8. Загальний і спеціальний догляд за тяжкохворими і агонуючими. Допомога при отруєннях і невідкладних станах
- •2.9. Термінальні стани
- •2.10. Невідкладна допомога при отруєннях та інших невідкладних станах
- •Розділ 3. Клінічні та лабораторно- інструментальні методи дослідження
- •3.1. Клінічне обстеження
- •3.2. Лабораторно-інструментальні методи обстеження
- •4.2. Методи клінічного обстеження
- •4.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •Вентиляція легень
- •Показники бронхіальної прохідності
- •Показники легеневого газообміну
- •4.4. Основні клінічні синдроми
- •5.2. Методи клінічного обстеження
- •5.3. Інструментальні та лабораторні методи дослідження
- •ЛллаллалЛгАаАг1
- •5.4. Основні клінічні синдроми
- •6.1. Шлунок, кишечник, підшлункова залоза 6.1.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •Розділ 6. Органи травлення
- •6.1.2. Стравохід Методи клінічного обстеження
- •6.1.3 Шлунок Методи клінічного обстеження
- •6.1.4. Кишечник Методи клінічного обстеження.
- •6.1.5. Підшлункова залоза Методи клінічного обстеження
- •6.2.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •6.2. Печінка і жовчовивідні шляхи (гепатобіліарна система)
- •6.2.2. Методи клінічного обстеження
- •6.2.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •6.2.4. Основні клінічні синдроми
- •Розділ 7. Органи сечовиділення
- •7.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •7.2. Методи клінічного обстеження
- •7.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •7.4. Основні клінічні синдроми
- •Розділ 8. Система крові
- •8.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •8.2. Методи клінічного обстеження
- •8.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •8.4. Основні клінічні синдроми
- •9.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •Розділ 9. Органи ендокринної системи й обміну речовин
- •9.2. Методи клінічного обстеження
- •9.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •Інструментальні дослідження
- •9.4. Основні клінічні синдроми
- •10.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •10.2. Методи клінічного обстеження
- •10.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •Інструментальні дослідження
- •10.4. Основні клінічні синдроми
- •11.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •11.2. Методи клінічного обстеження
- •11.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •Інструментальні методи дослідження
- •Спеціальна частина
- •Розділ 1. Симптоматологія захворювань органів дихання
- •1.1. Гострий бронхіт
- •1.2. Хронічний бронхіт
- •1.3. Бронхоектатична хвороба
- •1.4. Бронхіальна астма
- •1.5. Пневмонія
- •1.6. Емфізема легень
- •1.7 Пневмосклероз
- •1.8. Рак легень
- •1.9. Плеврит
- •1.10. Загальний догляд за хворими при захворюваннях органів дихання
- •Розділ 2. Симптоматологія захворювань серцево- судинної системи
- •2.1. Набуті вади серця
- •2.1.1. Недостатність мітрального (двостулкового) клапана
- •2.1.2. Звуження лівого атріовентрикулярного отвору
- •2.1.3. Недостатність клапана аорти
- •2.1.4. Звуження гирла аорти
- •2.2. Гіпертонічна хвороба
- •2.3. Ішемічна хвороба серця
- •2.3.1. Стенокардія
- •2.3.2. Інфаркт міокарда
- •2.4. Догляд за хворими із захворюваннями і функціональними порушеннями органів кровообігу
- •3.1. Основні захворювання шлунка, кишечника та підшлункової залози
- •3.1.1. Гастрити
- •3.1.2.Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки
- •3.1.3. Рак шлунка
- •3.1.4. Хронічний ентерит
- •3.1.5.Хронічний коліт
- •3.1.6. Хронічний панкреатит
- •3.2. Симптоматологія захворювань печінки і жовчовивідних шляхів
- •3.2.1. Хронічні гепатити
- •3.2.2. Цироз печінки
- •3.2.3. Холецистит
- •3.2.4. Холангіт
- •3.3. Загальний і спеціальний догляд за хворими із
- •Розділ 4. Симптоматологія захворювань сечовивідної системи
- •4.1. Гломерулонефрити
- •4.2. Пієлонефрит
- •4.3. Загальний і спеціальний догляд за хворими із захворюваннями сечової системи
- •Розділ 5. Симптоматологія захворювань крові та органів кровотворення
- •5.1. Гостра постгеморагічна анемія
- •5.2. Залізо дефіцитна анемія
- •5.3. В12 та фолієводефіцитні анемії
- •5.4. Лейкози
- •5.5. Еритремія
- •5.6. Лімфогранулематоз
- •5.7. Геморагічні діатези
- •5.8. Догляд за хворими із захворюваннями крові та кровотворних органів
- •6.1. Цукровий діабет
- •6.2. Дифузний токсичний зоб
- •Набряк обличчя.
- •6.3. Гіпотиреоз
- •6.4. Хвороба аддісона
- •6.5. Ожиріння
- •6.6. Догляд за хворими із захворюваннями ендокринних органів та обміну речовин
- •Розділ 7. Симптоматологія захворювань опорно-рухового апарату
- •7.1. Ревматоїдний поліартрит
- •7.2. Подагра
- •7.3. Ревматизм
- •7.4. Догляд за хворими із захворюваннями опорно- рухового апарату
- •8.1. Анафілактичний шок
- •8.2. Кропив'янка
- •8.3. Набряк квінке
- •8.4. Сінна лихоманка
- •Синдром лайєлла
- •Догляд за хворими із алергічними захворюваннями
- •Додатки Додаток 1
- •1. Розпитування хворого (іпіеггодаііо)
- •Кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб
- •Історія хвороби
- •2. Об'єктивне обстеження хворого (зіаіиз ргаезепз оЬіесііюиз)
- •3. Попередній діагноз з виділенням основних синдромів
- •4. Лабораторні та інструментальні методи обстеження
- •7. Принципи терапії і профілактики.
- •9. Прогноз
- •10. Використана література
- •Предметний покажчик
- •Іменнии покажчик
- •Література
- •Розділ 5. Симптоматологія захворювань крові та органів кровотворення
- •За загальною редакцією д.Мед.Н., проф. А.В. Єпішина Пропедевтика внутрішніх хвороб з доглядом за терапевтичними хворими
2.1.
Набуті вади серця
579
Вада
серця (уіііит соггііз) - це стійка
патологічна зміна в будові серця, яка
порушує внутрішньосерцеву і системну
гемодинаміку та призводить до розвитку
гострої або хронічної серцевої
недостатності.
Набуті
вади серця - досить поширене захворювання,
що становить близько 20 % серед всіх
органічних уражень серця.
Основна
причина набутих вад серця - ревматизм
(90 % усіх випадків), рідше етіологічними
чинниками є інфекційний ендокардит,
системні захворювання сполучної
тканини, атеросклероз, сифіліс і
травматичні пошкодження клапанів.
Найчастіше уражується мітральний
клапан - 70-80% усіх вад, потім - аортальний,
порівняно рідко - тристулковий і клапан
легеневої артерії. Нерідко
спостерігається і одночасне ураження
різних клапанів, здебільшого мітрального
і аортального.
Запальний
процес у стулках клапана нерідко
закінчується їх склерозом з деформацією
або вкороченням. Такий клапан не
прикриває повністю отвір, тобто
розвивається його недостатність. Якщо
стулки клапанів зростаються по краях,
то звужується отвір, який вони прикривають.
Такий стан називають стенозом отвору.
Недостатність
мітрального клапана (мітральна
недостатність - іпзиШсіепііа уаіуиіае
тіігаііз) виникає в тих випадках, коли
мітральний клапан під час систоли
лівого шлуночка не закриває повністю
атріовентрикулярний отвір і має місце
зворотна течія крові із шлуночка в
передсердя.
Мітральна
недостатність може бути органічною
(при деформації і вкороченні стулок)
і функціональною (при незмінених стулках
і дисфункції інших елементів клапана
- папілярних м'язів, фіброзного кільця,
хорд).
Етіологія.
У 75-80 % випадків органічна недостатність
виникає внаслідок ревматичного
ендокардиту. Крім того, вона може
виникати при системних захворюваннях
сполучної тканини тощо.
При
відносній (або функціональній)
недостатності мітральний клапан не
змінений, однак отвір збільшений і
стулки клапана його повністю не
закривають.
Функціональна
мітральна недостатність виникає
внаслідок різноманітних причин: а) при
розширенні порожнини лівого шлуночка
стулки мітрального клапана не можуть
повністю закрити атріовентрикулярний
отвір; б) стулки мітрального клапана
під час систоли лівого шлуночка можуть
прогинатись в порожнину лівого передсердя
- синдром пролабування мітрального
клапана; в) при дисфункції сосочкових
м'язів у результаті їх ішемії,
кардіосклерозу; г) внаслідок розриву
сухожильних хорд, які з'єднують клапани
із сосочковимиРозділ 2. Симптоматологія захворювань серцево- судинної системи
2.1. Набуті вади серця
2.1.1. Недостатність мітрального (двостулкового) клапана
м'язами;
д) при кальцинозі клапанного фіброзного
кільця утруднюється його
звуження
під час систоли шлуночків.
Патанатомія.
Зміни мітрального клапана, пов'язані
з ревматичним ендо-
кардитом,
дуже різноманітні. Неповне закриття
клапана може бути внаслідок
ригідності,
зморщування і деформації його стулок;
потовщення і вкорочення
сухожильних
ниток, які фіксують стулки; запальних
і рубцевих змін фіброзно-
го
кільця. Характерним для даної вади
також є
розширення
порожнин лівого передсердя і
шлуночка
з гіпертрофією їх стінок. Праві
відділи
серця
гіпертрофовані помірно.
Гемодинаміка.
При неповному закритті
лівого
атріовентрикулярного отвору під час
сис-
толи
лівого шлуночка частина крові
повертаєть-
ся
назад до лівого передсердя. У результаті
зво-
ротного
повернення крові ліве передсердя
пе-
реповнюється
кров'ю, тиск у ньому підвищується
(в
нормі - 5-7 мм рт. ст.), порожнина
розши-
рюється,
м'яз гіпертрофується. Під час діастоли
в
лівий шлуночок надходить збільшений
об'єм
крові
(звичайний передсердний об'єм і ще
об'єм
регургітації),
що призводить до його перепов-
нення
і розтягнення. Надалі лівий шлуночок
змушений
працювати з підвищеним навантажен-
ням,
внаслідок чого він гіпертрофується.
По-
ступово
скоротлива здатність міокарда
лівого
шлуночка
ослаблюється і в ньому підвищуєть-
ся
діастолічний тиск, що призводить до
підви-
щення
тиску в лівому передсерді (рис.
2.1).
Підвищений
тиск у лівому передсерді спричиняє
підвищення
тиску в легеневих венах, внаслідок
подразнення
барорецепторів рефлекторно зву-
жуються
артеріоли малого кола кровообігу
(рефлекс
Китаєва). У результаті підвищення
тиску
в легеневій артерії зростає навантажен-
ня
на правий шлуночок (в нормі тиск - 30
мм
рт.ст.).
При тривалій мітральній
недостатності
розвиваються
дилатація (розширення) і гіпер-
трофія
правого шлуночка. Мітральна вада
три-
вало
компенсується за рахунок потужного
лівого
шлуночка, але коли його резерви
вичер-
пуються,
то декомпенсація кровообігу і про-
гресує
дуже швидко. Розвивається
систолічна
дисфункція
лівого шлуночка.
У
нормі лівий шлуночок за одне скоро-
чення
викидає в аорту близько 70-80 мл крові.
580
Розділ 2. Симптоматологія захворювань
серцево-судинної системи
Рис.
2.1.
Зміна внутрішньосер- цевої гемодинаміки
при недостатності мітраль- ного клапана:
а - нормальне серце; б - змінене серце
при мітральній недостатності
(заштриховані гіпертрофовані відділи;
прямі стрілки - нормальна течія
крові; хвиляста - зворотна).
2.1.
Набуті вади серця
581
При
регургітації понад 10 мл крові можуть
виникати клінічні прояви даної вади
серця.
Клініка
мітральної недостатності залежить від
ступеня дефекту в клапані та змін у
міокарді.
При
незначній мітральній недостатності
більшість хворих тривалий час ні на що
не скаржаться. Деколи вони можуть
витримувати навіть надмірне фізичне
навантаження і ваду часто виявляють
випадково.
Внаслідок
зниження скоротливої здатності лівого
шлуночка і підвищення тиску в малому
колі кровообігу (стадія декомпенсації)
у хворих з'являються скарги на задишку
при фізичному навантаженні, серцебиття.
При прогресуванні вади збільшуються
застійні явища в малому колі кровообігу,
що проявляється задишкою в стані
спокою. Також при цьому спостерігається
кашель - сухий або з невеликою кількістю
харкотиння, інколи з домішками крові
(кровохаркання). Часто у хворих з'являється
біль у ділянці серця - ниючий, колючий,
стискаючий. Кардіалгії при мітральній
недостатності виникають частіше,
ніж при мітральному стенозі, внаслідок
відносної недостатності кровопостачання
гіпертрофованого лівого шлуночка і
його тиску на передню грудну стінку.
При розвитку правошлуночкової
недостатності з'являються біль і
відчуття тяжкості в правому підребер'ї,
набряки на ногах.
Зовнішній
вигляд хворого в стадії компенсації
без особливостей. У стадії декомпенсації,
коли наростають застійні явища в малому
колі кровообігу, можуть відзначатися
акроціаноз, мітральне обличчя (їасіез
тіігаііз) - на фоні блідої шкіри -
темно-червоний із синюшним відтінком
рум'янець . Деколи з'являється випинання
в ділянці серця - "серцевий горб",
видимий серцевий поштовх та епігастральна
пульсація за рахунок гіпертрофованого
правого шлуночка.
При
пальпації
ділянки серця відзначається зміщення
верхівкового поштовху ліворуч, а іноді
донизу; він - розлитий, підсилений,
резистентний.
При
перкусії
серця виявляють розширення його меж
ліворуч і вгору за рахунок дилатації
і гіпертрофії лівих відділів серця, а
на пізніх стадіях - ще і праворуч
(внаслідок гіпертрофії правого шлуночка).
Серце набуває мітральної конфігурації.
Серцева "талія" згладжується.
Аускультація.
Внаслідок відсутності періоду закритих
клапанів І тон на верхівці послаблений,
а іноді, при вираженій недостатності,
навіть зникає. Ще одна аускультативна
ознака мітральної недостатності (при
вираженій мітральній недостатності)
- поява на верхівці патологічного ІІІ
тону (протодіастолічний галоп),
зумовленого коливаннями стінок лівого
шлуночка при надходженні підвищеної
кількості крові з передсердя. Найважливіша
аускультативна ознака мітральної
недостатності - дуючий систолічний шум
на верхівці, який проводиться в ліву
пахвову ділянку. Систолічний шум краще
вислуховується після фізичного
навантаження в положенні на лівому
боці в період затримки дихання після
видиху. При розвитку легеневої гіпертензії
з'являється акцент ІІ тону над легеневою
артерією. Нерідко він роздвоюється
внаслідок неодночасного закриття
клапанів аорти і легеневого стовбура.
Пульс та артеріальний тиск при
компенсованій мітральній недостатності
не змінені.
Інструментальна
діагностика.
Рентгенологічно виявляють значне
збільшення
розмірів серця за рахунок лівих, а потім
правих відділів серця
(рис.
2.2). Для мітральної недостатності
характерний симптом "коромисла"
-
поштовхоподібне
розширення лівого передсердя під час
систоли шлуночків у
лівій
боковій проекції. При контрасту-
ванні
стравоходу в косих проекціях
він
відхиляється
по дузі великого радіуса.
При
підвищенні тиску в малому колі
кровообігу
відзначається розширення
дуги
легеневої артерії.
На
ФКГ амплітуда І тону над вер-
хівкою
серця значно зменшена. І тон
може
зливатися із систолічним шумом,
який
звичайно займає всю систолу (час-
тіше
має згасаючий характер) (рис. 2.3,
2.4).
У разі виникнення легеневої гіпер-
тензії
над легеневою артерією збіль-
шується
амплітуда ІІ тону.
На
ЕКГ виявляють ознаки гіпер-
трофії
лівого передсердя і лівого шлу-
ночка.
При
ехокардіографії виявляють
тільки
непрямі ознаки вади: гіпертро-
фію
і дилатацію лівого передсердя та
лівого
шлуночка, збільшення амплітуди
руху
міжшлуночкової перегородки, не-
повне
закриття передньої і задньої сту-
лок
мітрального клапана в систолу,
різноспрямований
їх рух, потовщення,
кальциноз
стулок.
582
Розділ 2. Симптоматологія захворювань
серцево-судинної системи
Рис.
2.2.
Рентгенографічна конфігурація серця
при недостатності мітрального клапана:
чітко виражені збільшення лівого і
правого шлуночків, згладженість талії
серця.
К
К
Р
5
І
І
СШ
Р
5
а
\
ЕКГ
3
-и
Рис.
2.3.
Високочастотна ФКГ при недостатності
мітрального клапана:
1
- ЕКГ; 2 - ФКГ: (а - І тон, б - ІІ тон, в - ІІІ
тон, СШ - систолічний шум); 3 - схема
типової форми шуму.
Рис.
2.4.
ФКГ (з верхівки серця) хворого з
недостатністю мітрального клапана:
амплітуда І тону знижена; спадний
систолічний шум, ІІІ тон (вказаний
стрілкою).
а
в
2
