626
Розділ
3. Захворювання органів травлення
Малігнізація
відбувається тим швидше, чим вище у
шлунку знаходиться виразковий дефект.
При цьому спостерігається прогресуюче
зниження секреторної функції шлунка.
При рентгенологічному дослідженні
виявляють великі розміри і нерівність
контурів "ніші", ригідний запальний
вал. Діагноз підтверджують за допомогою
ендоскопічного дослідження з використанням
прицільної біопсії і наступним
гістологічним дослідженням біоптату.
Лікування.
Хворих госпіталізують в терапевтичне
відділення. Забезпечується спокій,
часте регулярне харчування (дієта 1,
1а, 1б). З лікарських засобів насамперед
застосовують ті, які впливають на НР
(де-нол + оксацилін по 0,5 г 4 рази на день
після їжі протягом 10 днів; де-нол +
оксацилін + тріхопол по 0,5 г 4 рази на
день протягом 10 днів), антацидні
(альмагель, вікаїр, вікалін), в'яжучі і
обволікаючі (вісмуту нітрат), спазмолітики
(но-шпу, папаверину гідрохлорид),
репаранти (солкосерил, гастрофарм)
тощо.
Після
вщухання больового синдрому показана
фізіотерапія (діатермія на надчеревну
ділянку, шийні симпатичні вузли), УВЧ,
грязьові і озокеритні аплікації,
електрофорез новокаїну, папаверину.
Рекомендують санаторно-курортне
лікування: Трускавець, Моршин, Боржомі,
Єсентуки). З мінеральних вод застосовують
Миргородську, Смирновську, Боржомі,
Шияни.
Для
профілактики загострень навесні і
восени хворим слід дотримуватись
режиму харчування, приймати антацидні
засоби. При виникненні ускладнень
і підозрі на малігнізацію хворого
госпіталізують у хірургічне відділення.
Рак
шлунка (сапсег уепігісиіі) займає перше
місце в структурі загальної захворюваності
серед злоякісних пухлин. Частіше
хворіють чоловіки (співвідношення
чоловіків і жінок - 2 : 1) середнього і
похилого віку.
Етіологія
і патогенез.
Етіологія невідома. До факторів ризику
належать вживання гарячої, грубої
їжі, зловживання алкоголем, куріння,
хронічні захворювання шлунка (гастрити,
особливо атрофічні, виразкова хвороба,
полі- поз), спадковість.
Найчастіше
вражається воротар, далі мала кривизна,
кардіальний відділ і т. д.
Під
дією факторів ризику подразнюється
поверхневий епітелій і розвивається
хронічний гастрит. Далі з епітеліальних
клітин формуються тяжі, які ростуть в
стінку шлунка. Виникає підсилена
регенерація клітин і утворення
малодиференційованих (атопічних)
клітин.
Класифікація.
Морфологічно розрізняють екзофітний
(поліпоподібний, грибоподібний,
блюдцеподібний, бляшкоподібний) і
ендофітний (виразково- інфільтративний,
дифузний, рак-скір та колоїдний).
Клініка.
Основними синдромами є больовий,
диспептичний, інтоксикаційний,
прогресуюче зниження маси тіла, часом
демпінг-синдром. Ранні стадії хвороби
супроводжуються відсутністю скарг.
При рості пухлини з'являються перші
ознаки ураження організму злоякісною
пухлиною. В ранній стадії раку виділяють
малі діагностичні ознаки: немотивована
загальна слабкість, зниження
працездатності, психічна депресія,
зниження апетиту, відраза до м'ясної
їжі,3.1.3. Рак шлунка
шлунковий
дискомфорт (відчуття переповнення
шлунка, розпирання газами,
відчуття
тяжкості, а часом, незначна болючість
в надчеревній ділянці), знижен-
ня
маси тіла без видимої причини, яке
супроводжується ознаками анемії.
З
часом
біль наростає. Він не залежить від
прийому їжі і не зменшується після
блювання.
Вище
перераховані симптоми не є специфічними
для раку шлунка, але їх
поява
повинна насторожити лікаря. З часом
з'являються великі діагностичні
ознаки:
1) в епігастральній ділянці можна
пропальпувати пухлину; 2) мета-
статичні
ураження лімфатичних вузлів; 3) наявність
метастатичних уражень
інших
органів (легені, очеревина, печінка,
кістки тощо).
Об'єктивне
обстеження.
При огляді хворого шкіра бліда із
землистим
відтінком,
тургор шкіри знижений, язик біля кореня
обкладений нашарування-
ми,
очні яблука тьмяні. Маса тіла знижена,
в III, IV стадіях спостерігається
кахексія.
Пальпацію
здійснюють у горизонтальному і
вертикальному (рак малої
кривизни)
положенні хворого. Живіт при пальпації
помірно болючий в епігас-
тральній
ділянці (в ранніх стадіях хвороби), в
пізніх стадіях пальпується пух-
лина.
Вона має різну консистенцію (залежно
від морфологічної будови) і
неболюча
при пальпації. Пальпаторно можна виявити
збільшені лімфатичні
вузли.
При метастазах в печінку вона стає
горбистою, збільшеною.
Метастазування
раку шлунка здійснюється: 1) по лімфатичній
системі;
2)
гематогенним шляхом (печінка, легені,
стравохід); 3) шляхом імплантації
(парієтальна
і вісцеральна очеревина).
Характерними
ознаками раку шлунка є: 1) знаходження
пухлини в зоні
тимпанічного
звуку шлунка; 2) пухлина рухлива при
диханні та пальпації; 3)
виявлення
шуму плескоту; 4) при повному шлунку
пухлина пальпується погано.
Лабораторна
діагностика:
гіпохромна
анемія,
нейтрофільний лейкоцитоз, збільшення
ШОЕ,
гіпо- і диспротеїнемія, зниження
альбумін-
глобулінового
коефіцієнта, підвищення
вмісту
гамма-глобулінів.
Реакції Грегерсона і Вебера
можуть
бути позитивними при наявності
кро-
вотечі.
При дослідженні шлункової секреції
у
більшості
випадків має місце ахлоргідрія.
Рентгенологічне
дослідження:
дефект на-
повнення
(рис. 3.4), відсутність перистальтич-
них
хвиль в ураженій ділянці. Часом видно
ме-
тастази
в сусідні органи.
Гастроскопія
дає можливість виявити ло-
калізацію
пухлини і провести її морфологічне
дослідження.
Ультразвукова
діагностика
дозволяє ви-
Рис.
3.4.
Рак антрального
явити метастатичне ураження сусідніх
органів,
відділу
шлунка. що
визначає тактику лікаря.
3.1.
Основні захворювання шлунка, кишечника
та підшлункової залози
627
