- •Проф. А.В. Єпішин
- •1.1. Поняття про внутрішні хвороби. Провідні терапевтичні школи. Поняття про захворювання. Місце пропедевтики внутрішніх хвороб у терапевтичній клініці, її предмет і завдання
- •Стражеско м.Д. (1876-1952)
- •Губергріц м.М. (1886-1951)
- •Кончаловський м.П. (1875-1942)
- •1.2. Загальна методологія клінічного діагнозу та деонтологічні проблеми в практиці терапевта
- •Розділ 2. Загальний догляд за хворими і його роль у лікувальному процесі
- •2.1. Обов'язки медичного персоналу у забезпеченні догляду за хворими
- •2.2. Догляд за хворими у приймальному відділенні
- •2.3. Організація роботи терапевтичного відділення. Гігієна хворого
- •2.4. Лікувальне харчування хворих
- •2.5. Термометрія і догляд за хворими з лихоманкою
- •2.6. Методи фізичного впливу на систему кровообігу
- •2.7. Методи застосування лікарських засобів
- •2.8. Загальний і спеціальний догляд за тяжкохворими і агонуючими. Допомога при отруєннях і невідкладних станах
- •2.9. Термінальні стани
- •2.10. Невідкладна допомога при отруєннях та інших невідкладних станах
- •Розділ 3. Клінічні та лабораторно- інструментальні методи дослідження
- •3.1. Клінічне обстеження
- •3.2. Лабораторно-інструментальні методи обстеження
- •4.2. Методи клінічного обстеження
- •4.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •Вентиляція легень
- •Показники бронхіальної прохідності
- •Показники легеневого газообміну
- •4.4. Основні клінічні синдроми
- •5.2. Методи клінічного обстеження
- •5.3. Інструментальні та лабораторні методи дослідження
- •ЛллаллалЛгАаАг1
- •5.4. Основні клінічні синдроми
- •6.1. Шлунок, кишечник, підшлункова залоза 6.1.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •Розділ 6. Органи травлення
- •6.1.2. Стравохід Методи клінічного обстеження
- •6.1.3 Шлунок Методи клінічного обстеження
- •6.1.4. Кишечник Методи клінічного обстеження.
- •6.1.5. Підшлункова залоза Методи клінічного обстеження
- •6.2.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •6.2. Печінка і жовчовивідні шляхи (гепатобіліарна система)
- •6.2.2. Методи клінічного обстеження
- •6.2.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •6.2.4. Основні клінічні синдроми
- •Розділ 7. Органи сечовиділення
- •7.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •7.2. Методи клінічного обстеження
- •7.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •7.4. Основні клінічні синдроми
- •Розділ 8. Система крові
- •8.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •8.2. Методи клінічного обстеження
- •8.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •8.4. Основні клінічні синдроми
- •9.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •Розділ 9. Органи ендокринної системи й обміну речовин
- •9.2. Методи клінічного обстеження
- •9.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •Інструментальні дослідження
- •9.4. Основні клінічні синдроми
- •10.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •10.2. Методи клінічного обстеження
- •10.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •Інструментальні дослідження
- •10.4. Основні клінічні синдроми
- •11.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •11.2. Методи клінічного обстеження
- •11.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •Інструментальні методи дослідження
- •Спеціальна частина
- •Розділ 1. Симптоматологія захворювань органів дихання
- •1.1. Гострий бронхіт
- •1.2. Хронічний бронхіт
- •1.3. Бронхоектатична хвороба
- •1.4. Бронхіальна астма
- •1.5. Пневмонія
- •1.6. Емфізема легень
- •1.7 Пневмосклероз
- •1.8. Рак легень
- •1.9. Плеврит
- •1.10. Загальний догляд за хворими при захворюваннях органів дихання
- •Розділ 2. Симптоматологія захворювань серцево- судинної системи
- •2.1. Набуті вади серця
- •2.1.1. Недостатність мітрального (двостулкового) клапана
- •2.1.2. Звуження лівого атріовентрикулярного отвору
- •2.1.3. Недостатність клапана аорти
- •2.1.4. Звуження гирла аорти
- •2.2. Гіпертонічна хвороба
- •2.3. Ішемічна хвороба серця
- •2.3.1. Стенокардія
- •2.3.2. Інфаркт міокарда
- •2.4. Догляд за хворими із захворюваннями і функціональними порушеннями органів кровообігу
- •3.1. Основні захворювання шлунка, кишечника та підшлункової залози
- •3.1.1. Гастрити
- •3.1.2.Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки
- •3.1.3. Рак шлунка
- •3.1.4. Хронічний ентерит
- •3.1.5.Хронічний коліт
- •3.1.6. Хронічний панкреатит
- •3.2. Симптоматологія захворювань печінки і жовчовивідних шляхів
- •3.2.1. Хронічні гепатити
- •3.2.2. Цироз печінки
- •3.2.3. Холецистит
- •3.2.4. Холангіт
- •3.3. Загальний і спеціальний догляд за хворими із
- •Розділ 4. Симптоматологія захворювань сечовивідної системи
- •4.1. Гломерулонефрити
- •4.2. Пієлонефрит
- •4.3. Загальний і спеціальний догляд за хворими із захворюваннями сечової системи
- •Розділ 5. Симптоматологія захворювань крові та органів кровотворення
- •5.1. Гостра постгеморагічна анемія
- •5.2. Залізо дефіцитна анемія
- •5.3. В12 та фолієводефіцитні анемії
- •5.4. Лейкози
- •5.5. Еритремія
- •5.6. Лімфогранулематоз
- •5.7. Геморагічні діатези
- •5.8. Догляд за хворими із захворюваннями крові та кровотворних органів
- •6.1. Цукровий діабет
- •6.2. Дифузний токсичний зоб
- •Набряк обличчя.
- •6.3. Гіпотиреоз
- •6.4. Хвороба аддісона
- •6.5. Ожиріння
- •6.6. Догляд за хворими із захворюваннями ендокринних органів та обміну речовин
- •Розділ 7. Симптоматологія захворювань опорно-рухового апарату
- •7.1. Ревматоїдний поліартрит
- •7.2. Подагра
- •7.3. Ревматизм
- •7.4. Догляд за хворими із захворюваннями опорно- рухового апарату
- •8.1. Анафілактичний шок
- •8.2. Кропив'янка
- •8.3. Набряк квінке
- •8.4. Сінна лихоманка
- •Синдром лайєлла
- •Догляд за хворими із алергічними захворюваннями
- •Додатки Додаток 1
- •1. Розпитування хворого (іпіеггодаііо)
- •Кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб
- •Історія хвороби
- •2. Об'єктивне обстеження хворого (зіаіиз ргаезепз оЬіесііюиз)
- •3. Попередній діагноз з виділенням основних синдромів
- •4. Лабораторні та інструментальні методи обстеження
- •7. Принципи терапії і профілактики.
- •9. Прогноз
- •10. Використана література
- •Предметний покажчик
- •Іменнии покажчик
- •Література
- •Розділ 5. Симптоматологія захворювань крові та органів кровотворення
- •За загальною редакцією д.Мед.Н., проф. А.В. Єпішина Пропедевтика внутрішніх хвороб з доглядом за терапевтичними хворими
2.1.
Обов'язки медичного персоналу у
забезпеченні догляду за хворими
33
в
медицині, і тоді тільки правильний
догляд може полегшити страждання
хворого. Створення сприятливих умов
дозволяє хворому більш економно тратити
сили, забезпечує психічний спокій і
підтримує надію на сприятливий прогноз
захворювання.
До
догляду за хворими, які лікуються
амбулаторно, залучаються дільничні
медичні сестри, а також санітарний
актив. Часто догляд за хворими здійснюють
члени сім'ї хворого, у яких є потреба і
бажання зробити все, щоб хворий видужав.
Навчити їх необхідних навиків — одне
із завдань лікаря.
Все
вищевикладене обгрунтовує впровадження
в систему підготовки лікарів викладання
догляду за хворими.
Лікар
визначає заходи, що стосуються догляду
за хворим: необхідність госпіталізації
і черговість її, вид санітарної обробки,
спосіб транспортування, руховий та
дієтичний режими. Визначає обсяг забору
біологічних матеріалів для дослідження;
призначає лікувальні маніпуляції,
консультації інших спеціалістів.
Всі
призначення лікаря з догляду і лікування
будуть виконувати медичні сестри і
санітарки. Лікар зобов'язаний постійно
контролювати правильність і своєчасність
їх виконання, якість ведення медичної
документації.
За
визначенням Комітету експертів ВООЗ
з сестринської справи, медичною
сестрою є особа, яка пройшла підготовку
з основної програми навчання, отримала
достатню кваліфікацію і має право
виконувати відповідну роботу із
сестринського обслуговування населення,
профілактики захворювань, догляду
за хворими та надання невідкладної
допомоги, дотримуючись при цьому правил
професійної етики та деонтології.
Старша
медична сестра
організовує роботу медичних сестер у
відділенні. В її обов'язки входить:
контроль за чітким і своєчасним
виконанням призначень лікаря;
перевірка якості виконання середнім
і молодшим медичним персоналом
маніпуляцій догляду за хворими;
забезпечення і контроль за виконанням
вимог лікарняного, лікувально-охоронного
і санітарно-гігієнічного режимів;
контроль якості санітарно-гігієнічного
догляду за госпіталізованими хворими;
організація і контроль харчування
хворих у відділенні, систематичне
поповнення відділення інструментами,
ліками, предметами догляду, контроль
за їх використанням і обліковою
документацією; забезпечення раціональної
організації роботи середнього і
молодшого медичного персоналу, складання
графіків їх роботи, при необхідності
заміна співробітників, що не вийшли на
роботу, складання табеля обліку робочого
часу; організація підвищення кваліфікації
медичного персоналу, впровадження в
практику нових методів; контроль якості
передачі чергувань середнім і молодшим
медичним персоналом; ведення медичної
документації і контроль за її якістю
на сестринському2.1. Обов'язки медичного персоналу у забезпеченні догляду за хворими
34
Розділ
2. Загальний догляд за хворими
посту;
облік хворих, які госпіталізуються у
відділення, виписуються з нього чи
переводяться в інші відділення;
інформація завідувача відділення про
недоліки в роботі, порушення
дисципліни, отримане нове обладнання,
лікарське забезпечення.
Палатна
медична сестра.
В її обов'язки входить виконання
лікарських призначень, надання
невідкладної долікарської допомоги,
безпосередній догляд за хворими і
контроль санітарного стану палат.
Палатна
медична сестра працює під безпосереднім
керівництвом лікаря відділення і
старшої медичної сестри, а при їх
відсутності — чергового лікаря
відділення чи лікарні.
Здійснюючи
догляд за хворими, медична сестра
зобов'язана: бути на лікарському обході,
записувати і точно виконувати лікарські
призначення, а також доповідати про
зміни в стані хворого; проводити
термометрію хворим вранці і ввечері,
а за призначенням лікаря і в інший час,
реєструвати отримані результати в
температурному листку; спостерігати
за хворими, контролювати показники
життєво важливих функцій з реєстрацією
отриманих даних, правильно оцінювати
спостережувані ознаки і надавати при
необхідності кваліфіковану долікарську
допомогу; проводити забір біологічних
матеріалів на дослідження, передавати
їх в лабораторію, отримувати звідти
результати досліджень і вносити їх в
історії хвороби; скеровувати за
призначенням лікаря хворих на
інструментальні обстеження
(рентгенологічне, ультразвукове тощо)
і на консультації, наглядати за занесенням
результатів досліджень і консультацій
в історію хвороби і за своєчасним
поверненням історій хвороби у відділення,
дбайливо доглядати тяжкохворих; стежити
за чистотою, тишею і порядком в палатах,
за дотриманням хворими вимог особистої
гігієни, наглядати за своєчасною
зміною постільної і натільної білизни,
за своєчасним прийомом гігієнічної
купелі; складати порційну вимогу
відповідно до призначення лікаря,
годувати тяжкохворих, контролювати
дотримання хворим призначеного
дієтичного режиму; забезпечувати
справне утримання медичного і
господарського обладнання, складати
вимогу на ліки, предмети догляду,
перев'язувальні матеріали; підготувати
місце для новоприбулого хворого,
перевірити якість санітарної обробки,
прийняти його і розмістити у відповідній
палаті, ознайомити з правилами
внутрішнього розпорядку, режимом дня
і правилами особистої гігієни, забезпечити
відповідне транспортування хворого,
наглядати за точним дотриманням
пацієнтами, медперсоналом і відвідувачами
правил внутрішнього розпорядку. Серед
численних обов'язків медичної сестри
слід зазначити, що вона повинна
виконувати, а значить, володіти навичками
вимірювання артеріального тиску,
підрахунку частоти пульсу і дихання,
накладання кровозупинних джгутів,
ін'єкційного введення ліків, застосування
гірчичників, п'явок, банок, компресів,
змащування зіва, промивання шлунка,
проведення клізм всіх видів, катетеризації
сечового міхура, введення газовідвідної
трубки.
2.1.
Обов'язки медичного персоналу у
забезпеченні догляду за хворими
35
Медична
сестра повинна вміти надати невідкладну
долікарську допомогу при станах, що
загрожують життю хворого, і, в тому
числі, провести реанімаційні заходи.
Всі ці обов'язки випливають з тої частини
роботи, яка полягає у спостереженні
за станом і клінічною поведінкою
хворого.
Слід
зазначити, що спостереження за хворими
повинно бути вибірковим. Дарма, що
уважний нагляд палатної сестри за всіма
довіреними їй хворими є дуже бажаним,
але нездійсненним у повному обсязі у
зв'язку з виконанням інших функціональних
обов'язків. При вибірковому нагляді
увагу зосереджують на тяжкохворих
пацієнтах, стан яких раптово змінився,
а також на хворих, спостереження за
якими призначив лікар. Спостереження
за ознаками захворювання (симптомами)
також є вибірковим. Слід навчитися
виявляти суттєві прояви захворювання.
Особливого значення надають не відомим
лікареві ознакам, а тим, що з'явилися
вперше, або зміні ознак. Вірна оцінка
виявлених ознак дозволяє оцінити їх
загрозу для життя, своєчасно надати
допомогу і викликати лікаря.
Медична
сестра допомагає лікареві при проведенні
ним маніпуляцій (готує хворого,
інструменти, асистує тощо).
Обов'язки
палатної медичної сестри можуть
розширюватися залежно від спеціалізації
відділу, коли вона виконує після
спеціальної підготовки деякі маніпуляції
(запис електрокардіограми, зондування
хворого).
У
підпорядкуванні палатних сестер і
сестри-господині працюють молодші
медичні сестри (санітарки).
Молодша
медична сестра, санітарка.
Звання молодшої медичної сестри
присвоюється санітарці, яка пройшла
навчання за спеціальною програмою,
розрахованою на 4 місяці, без відриву
від виробництва.
Функції
санітарки при двоступінчатій системі
догляду за хворими зводяться до:
забезпечення вимог особистої гігієни
хворих (готує все необхідне для туалету,
забезпечує своєчасну зміну постільної
і натільної білизни, разом з палатною
медичною сестрою проводить вмивання,
підмивання, догляд за волоссям); допомагає
при перекладанні хворих і проводить
їх транспортування; подає хворому
сечоприймач, судно, виносить і миє їх;
відносить у лабораторію біологічні
матеріали; проводить прибирання в
палатах і підсобних приміщеннях,
щотижня здійснює генеральне прибирання
приміщень.
За
дорученням медичної сестри санітарка
допомагає їй при підготовці різних
маніпуляцій, а також контролює дотримання
гігієни відвідувачами у палатах і
холах.
Медична
сестра контролює виконання молодшим
медичним персоналом розпоряджень, але
робить це так, щоб санітарки до цього
звикли і розцінювали ці перевірки
не як прояв недовіри, а як обов'язкову
частину роботи сестри. В присутності
хворих і відвідувачів не слід робити
зауважень санітарці, не обговорювати
з ними нічиїх розпоряджень. Краще
обдумані, тактовні зауваження робити
наодинці.
36
Розділ
2. Загальний догляд за хворими
Дільнична
медична сестра
їрацює помічником дільничного терапевта
під час прийому хворих у поліклініці
і на терапевтичній дільниці. В
терапевтичному кабінеті до початку
прийому медична сестра перевіряє
необхідні умови для прийому (чистота
приміщення, температура повітря,
наявність необхідних інструментів,
ліків, перекип'яченої води), приносить
результати лабораторних та
інструментальних обстежень. Ознайомившись
з тими, хто чекає прийому, виділяє
пацієнтів, що вимагають першочергового
прийому (тяжкохворі, з лихоманкою,
інваліди).
Упродовж
прийому лікаря медична сестра запрошує
хворих на прийом і виконує всі необхідні
записи (за винятком запису в амбулаторній
карті), пов'язані з виписуванням
рецептів, направлень на обстеження і
лікування в інших відділеннях
(фізіотерапевтичному, лікувальної
фізкультури), організовує госпіталізацію
хворого.
Медична
сестра інструктує хворого про особливості
підготовки до різних інструментальних
обстежень, а також розповідає про
методику забору біологічних рідин
на аналізи.
Дільнична
сестра бере участь в обстеженні побутових
і санітарно- гігієнічних умов виробництва
диспансерних хворих.
На
території терапевтичної дільниці
медична сестра виконує призначення
лікаря тяжкохворим, які не можуть
відвідувати поліклініку, навчає родичів
чи близьких доглядати за хворими,
перевіряє дотримання хворим призначеного
рухового режиму, веде спостереження
за дією ліків.
До
обов'язків медичної сестри належить
проведення профілактичних щеплень,
туберкулінодіагностики, протиепідемічних
заходів у вогнищі інфекції.
Етико-деонтологічні
норми поведінки медичної сестри.
Не торкаючись загальних понять
медичної деонтології, у цьому розділі
висвітлено лише ті її проблеми, з якими
у повсякденній роботі стикається
медична сестра. Запорукою успішної
роботи медичної сестри є любов до своєї
професії і милосердне ставлення до
хворих. Специфікою роботи медичних
сестер є постійне спілкування з хворою
людиною. При цьому варто пам'ятати, що
захворювання, особливо хронічне, є
важкою травмою для хворого, яка не
тільки погіршує фізичний стан і
самопочуття хворого, але змінює його
самооцінку і оцінку оточуючих його
людей. Всі помисли хворого спрямовані
на якнайшвидше отримання ефективної
кваліфікованої медичної допомоги.
Хворий повинен бути впевненим не
тільки у високих професійних якостях
медичних працівників, але і в їх
порядності, чесності, доброті,
великодушності. У роботі та поведінці
медична сестра має бути взірцем високої
культури, ввічливості, скромності.
Кожна медична сестра повинна виховувати
в собі такі риси, як терпіння,
доброзичливість, співчуття і професійну
педантичність, дисциплінованість
і рішучість.
У
лікувальному закладі медична сестра
багато часу знаходиться біля хворого.
З нею хворі більш відверті, від неї
хочуть довідатись про свою хворобу.
Поведінка медичної сестри повинна
допомагати хворому подолати неприємні
