- •Проф. А.В. Єпішин
- •1.1. Поняття про внутрішні хвороби. Провідні терапевтичні школи. Поняття про захворювання. Місце пропедевтики внутрішніх хвороб у терапевтичній клініці, її предмет і завдання
- •Стражеско м.Д. (1876-1952)
- •Губергріц м.М. (1886-1951)
- •Кончаловський м.П. (1875-1942)
- •1.2. Загальна методологія клінічного діагнозу та деонтологічні проблеми в практиці терапевта
- •Розділ 2. Загальний догляд за хворими і його роль у лікувальному процесі
- •2.1. Обов'язки медичного персоналу у забезпеченні догляду за хворими
- •2.2. Догляд за хворими у приймальному відділенні
- •2.3. Організація роботи терапевтичного відділення. Гігієна хворого
- •2.4. Лікувальне харчування хворих
- •2.5. Термометрія і догляд за хворими з лихоманкою
- •2.6. Методи фізичного впливу на систему кровообігу
- •2.7. Методи застосування лікарських засобів
- •2.8. Загальний і спеціальний догляд за тяжкохворими і агонуючими. Допомога при отруєннях і невідкладних станах
- •2.9. Термінальні стани
- •2.10. Невідкладна допомога при отруєннях та інших невідкладних станах
- •Розділ 3. Клінічні та лабораторно- інструментальні методи дослідження
- •3.1. Клінічне обстеження
- •3.2. Лабораторно-інструментальні методи обстеження
- •4.2. Методи клінічного обстеження
- •4.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •Вентиляція легень
- •Показники бронхіальної прохідності
- •Показники легеневого газообміну
- •4.4. Основні клінічні синдроми
- •5.2. Методи клінічного обстеження
- •5.3. Інструментальні та лабораторні методи дослідження
- •ЛллаллалЛгАаАг1
- •5.4. Основні клінічні синдроми
- •6.1. Шлунок, кишечник, підшлункова залоза 6.1.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •Розділ 6. Органи травлення
- •6.1.2. Стравохід Методи клінічного обстеження
- •6.1.3 Шлунок Методи клінічного обстеження
- •6.1.4. Кишечник Методи клінічного обстеження.
- •6.1.5. Підшлункова залоза Методи клінічного обстеження
- •6.2.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •6.2. Печінка і жовчовивідні шляхи (гепатобіліарна система)
- •6.2.2. Методи клінічного обстеження
- •6.2.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •6.2.4. Основні клінічні синдроми
- •Розділ 7. Органи сечовиділення
- •7.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •7.2. Методи клінічного обстеження
- •7.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •7.4. Основні клінічні синдроми
- •Розділ 8. Система крові
- •8.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •8.2. Методи клінічного обстеження
- •8.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •8.4. Основні клінічні синдроми
- •9.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •Розділ 9. Органи ендокринної системи й обміну речовин
- •9.2. Методи клінічного обстеження
- •9.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •Інструментальні дослідження
- •9.4. Основні клінічні синдроми
- •10.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •10.2. Методи клінічного обстеження
- •10.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •Інструментальні дослідження
- •10.4. Основні клінічні синдроми
- •11.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •11.2. Методи клінічного обстеження
- •11.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •Інструментальні методи дослідження
- •Спеціальна частина
- •Розділ 1. Симптоматологія захворювань органів дихання
- •1.1. Гострий бронхіт
- •1.2. Хронічний бронхіт
- •1.3. Бронхоектатична хвороба
- •1.4. Бронхіальна астма
- •1.5. Пневмонія
- •1.6. Емфізема легень
- •1.7 Пневмосклероз
- •1.8. Рак легень
- •1.9. Плеврит
- •1.10. Загальний догляд за хворими при захворюваннях органів дихання
- •Розділ 2. Симптоматологія захворювань серцево- судинної системи
- •2.1. Набуті вади серця
- •2.1.1. Недостатність мітрального (двостулкового) клапана
- •2.1.2. Звуження лівого атріовентрикулярного отвору
- •2.1.3. Недостатність клапана аорти
- •2.1.4. Звуження гирла аорти
- •2.2. Гіпертонічна хвороба
- •2.3. Ішемічна хвороба серця
- •2.3.1. Стенокардія
- •2.3.2. Інфаркт міокарда
- •2.4. Догляд за хворими із захворюваннями і функціональними порушеннями органів кровообігу
- •3.1. Основні захворювання шлунка, кишечника та підшлункової залози
- •3.1.1. Гастрити
- •3.1.2.Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки
- •3.1.3. Рак шлунка
- •3.1.4. Хронічний ентерит
- •3.1.5.Хронічний коліт
- •3.1.6. Хронічний панкреатит
- •3.2. Симптоматологія захворювань печінки і жовчовивідних шляхів
- •3.2.1. Хронічні гепатити
- •3.2.2. Цироз печінки
- •3.2.3. Холецистит
- •3.2.4. Холангіт
- •3.3. Загальний і спеціальний догляд за хворими із
- •Розділ 4. Симптоматологія захворювань сечовивідної системи
- •4.1. Гломерулонефрити
- •4.2. Пієлонефрит
- •4.3. Загальний і спеціальний догляд за хворими із захворюваннями сечової системи
- •Розділ 5. Симптоматологія захворювань крові та органів кровотворення
- •5.1. Гостра постгеморагічна анемія
- •5.2. Залізо дефіцитна анемія
- •5.3. В12 та фолієводефіцитні анемії
- •5.4. Лейкози
- •5.5. Еритремія
- •5.6. Лімфогранулематоз
- •5.7. Геморагічні діатези
- •5.8. Догляд за хворими із захворюваннями крові та кровотворних органів
- •6.1. Цукровий діабет
- •6.2. Дифузний токсичний зоб
- •Набряк обличчя.
- •6.3. Гіпотиреоз
- •6.4. Хвороба аддісона
- •6.5. Ожиріння
- •6.6. Догляд за хворими із захворюваннями ендокринних органів та обміну речовин
- •Розділ 7. Симптоматологія захворювань опорно-рухового апарату
- •7.1. Ревматоїдний поліартрит
- •7.2. Подагра
- •7.3. Ревматизм
- •7.4. Догляд за хворими із захворюваннями опорно- рухового апарату
- •8.1. Анафілактичний шок
- •8.2. Кропив'янка
- •8.3. Набряк квінке
- •8.4. Сінна лихоманка
- •Синдром лайєлла
- •Догляд за хворими із алергічними захворюваннями
- •Додатки Додаток 1
- •1. Розпитування хворого (іпіеггодаііо)
- •Кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб
- •Історія хвороби
- •2. Об'єктивне обстеження хворого (зіаіиз ргаезепз оЬіесііюиз)
- •3. Попередній діагноз з виділенням основних синдромів
- •4. Лабораторні та інструментальні методи обстеження
- •7. Принципи терапії і профілактики.
- •9. Прогноз
- •10. Використана література
- •Предметний покажчик
- •Іменнии покажчик
- •Література
- •Розділ 5. Симптоматологія захворювань крові та органів кровотворення
- •За загальною редакцією д.Мед.Н., проф. А.В. Єпішина Пропедевтика внутрішніх хвороб з доглядом за терапевтичними хворими
Гіпотиреоз
(ЬуроШугеозіз, тухоегіета) - захворювання,
яке спричине-
не
зниженням або повним припиненням
функції щитоподібної залози.
Розрізняють
первинний гіпотиреоз, обумовлений
безпосереднім пошко-
дженням
щитовидної залози, вторинний, який
розвивається внаслідок недо-
статньої
продукції ТТГ аденогіпофізом, і
третинний, при якому первинно ура-
жаються
гіпоталамічні центри, які секретують
тироліберин. В окрему групу
виділяють
периферичний гіпотиреоз, при якому у
крові хворого з'являються
антитіла
до тиреоїдних гормонів (Т3, Т4) або виникає
резистентність перифе-
ричних
тканин до дії цих гормонів.
Захворювання
зустрічається переважно у жінок 30-60
років.
У
розвитку первинного гіпотиреозу мають
значення вроджений недороз-
виток
щитовидної залози, автоімунні, запальні
та гнійні процеси в ній, струмек-
томія,
інтоксикації, рентгенопромінення, а
також лікування антитиреоїдними
препаратами
і недостатнє надходження в організм
йоду.
Розвиток
первинного гіпотиреозу зумовлений
зменшенням маси залози,
гальмуванням
синтезу тиреоїдних гормонів під впливом
різноманітних причин і
розвитку
автоімунних процесів. При вторинному
гіпотиреозі в результаті змен-
шення
інкреції ТТГ або тиротропін-рилізинг-фактору
порушується не лише
синтез,
але і надходження тиреоїдних гормонів
з щитовидної залози в кров.
Дефіцит
гормонів щитовидної залози приводить
до порушення всіх видів
обміну:
білкового, ліпідного, водно-сольового
та ін. В організмі гальмується
розпад
білка, в тканинах накопичуються речовини,
які мають гідратаційні вла-
стивості
(спричиняють набряки тканин), різко
сповільнюється
основний обмін, а також пере-
творення
глюкози та ліпідів (гіперліпідемія,
гі-
перхолестеринемія).
За
ступенем тяжкості гіпотиреоз поділя-
ють
на легкий, середньотяжкий і тяжкий.
Основними
скаргами хворих на гіпотиреоз
є:
млявість, загальна слабкість, апатія,
зниження
інтересу
до навколишнього, погіршення
пам'яті,
працездатності,
сонливість, відчуття мерзляку-
ватості,
схильність до закрепів.
При
обстеженні відмічаються деякі
особли-
вості
поведінки хворих: сповільнення,
моно-
тонність,
невиразність мови, зниження слуху.
Хворі
повільні, загальмовані, завжди тепло
вдяга-
ються.
Погляд байдужий, обличчя набрякле,
одут-
ле,
риси його грубі, повіки припухлі (рис.
6.3),
Рис.
6.3.
Зовнішній вигляд • / , \
очні
щілини звужені, очі запалі
(ендофтальм).
хворої
на гіпотиреоз. т „ .
„ -
- Інколи збільшується язик, який заважає
під час
6.3.
Гіпотиреоз
709
Набряк обличчя.
6.3. Гіпотиреоз
710
Розділ
7. Симптоматологія захворювань
опорно-рухового апарату
розмови.
Щитоподібна залоза не пальпується, в
ряді випадків (при первинному гіпотиреозі)
вона збільшена і можлива поява вузлів.
Для
гіпотиреозу характерні синдроми
слизового набряку тканин і органів та
ураження шкіри з її придатками. Шкіра
на дотик груба, потовщена, суха, холодна,
лущиться, не збирається в складку.
Волосся на голові рідке, випадає, нігті
ламкі, посмуговані. Набряки при мікседемі
відрізняються від серцевих деякими
ознаками: спостерігається набряк всього
тіла, а не тільки нижніх кінцівок (при
цьому немає ціанозу); не залишається
ямка після натискування на набрякле
місце; ніколи не виникає асцит.
Ураження
серцево-судинної системи проявляється
скаргами на постійний ниючий біль у
ділянці серця. Пульс рідкий, ритмічний,
слабкого наповнення і напруження.
Верхівковий поштовх послаблений. Межі
серця розширені. При аускультації
виявляється брадикардія, ритм правильний,
на верхівці вислуховується ослаблений
перший тон; при накопиченні в перикарді
рідини, багатої муцином та білком,
перший тон зникає. Шоді вислуховується
систолічний шум на верхівці серця.
Артеріальний тиск знижений.
Нерідко
у хворих ушкоджується шлунково-кишковий
тракт, що проявляється диспепсичним
синдромом: нудотою, стійкими закрепами,
метеоризмом. Зустрічається парадонтоз,
схильність до карієсу зубів.
Синдром
ураження нервово-м'язової системи
найбільш постійний для цього захворювання
і проявляється млявістю, сонливістю,
зниженням інтелекту. !ноді виникає
сильний біль радикулярного типу у
верхніх та нижніх кінцівках, парестезії,
судоми, хиткість ходи, а також тяжкі
поліневротичні, псевдотабетичні
порушення. У тяжких випадках можливе
порушення психіки навіть до психозу.
М'язи гіпертрофуються, стають щільнішими
та болючішими.
Порушується
терморегуляція (температура тіла
знижується). Відмічається зниження
функції статевих залоз, надниркових
залоз. У тяжких випадках гіпотиреозу
може розвинутись гіпотиреоїдна
(мікседематозна, гіпотермічна) кома,
яка характеризується різким посиленням
всіх клінічних проявів недостатності
щитовидної залози, насамперед, з боку
центральної нервової і серцево-судинної
систем.
В
крові нерідко відмічається анемія,
лейкопенія з відносним лімфоцито- зом,
деколи підвищується ШОЕ, виявляється
гіпоальбумінемія, гіперглобуліне- мія,
гіперхолестеринемія зі збільшенням
бета- та альфа-ліпопротеїдів. Підвищується
рівень ТТГ (норма 126,9±7,3 нмоль/л),
знижується вміст загального Т-4 (норма
8 мкг/100 мл), Т-3 (норма 120 нг/100 мл) і
білково-зв'язаного йоду (БЗЙ, норма 315
нмоль/л), основний обмін (нижче 10 %),
поглинання I131
щитоподібною залозою.
На
ЕКГ реєструється синусова брадикардія,
низький вольтаж всіх зубців, зниження
інтервалу 5-Т нижче ізоелектричної
лінії, подовження інтервалу Р-0.
При
легкій формі основний обмін становить
- 15-20 %. Вміст загального тироксину і ЗБЙ
дещо знижений. Форма середньої тяжкості
характеризується зниженням основного
обміну до - 20-40 %, значним зниженням
загального
