- •Проф. А.В. Єпішин
- •1.1. Поняття про внутрішні хвороби. Провідні терапевтичні школи. Поняття про захворювання. Місце пропедевтики внутрішніх хвороб у терапевтичній клініці, її предмет і завдання
- •Стражеско м.Д. (1876-1952)
- •Губергріц м.М. (1886-1951)
- •Кончаловський м.П. (1875-1942)
- •1.2. Загальна методологія клінічного діагнозу та деонтологічні проблеми в практиці терапевта
- •Розділ 2. Загальний догляд за хворими і його роль у лікувальному процесі
- •2.1. Обов'язки медичного персоналу у забезпеченні догляду за хворими
- •2.2. Догляд за хворими у приймальному відділенні
- •2.3. Організація роботи терапевтичного відділення. Гігієна хворого
- •2.4. Лікувальне харчування хворих
- •2.5. Термометрія і догляд за хворими з лихоманкою
- •2.6. Методи фізичного впливу на систему кровообігу
- •2.7. Методи застосування лікарських засобів
- •2.8. Загальний і спеціальний догляд за тяжкохворими і агонуючими. Допомога при отруєннях і невідкладних станах
- •2.9. Термінальні стани
- •2.10. Невідкладна допомога при отруєннях та інших невідкладних станах
- •Розділ 3. Клінічні та лабораторно- інструментальні методи дослідження
- •3.1. Клінічне обстеження
- •3.2. Лабораторно-інструментальні методи обстеження
- •4.2. Методи клінічного обстеження
- •4.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •Вентиляція легень
- •Показники бронхіальної прохідності
- •Показники легеневого газообміну
- •4.4. Основні клінічні синдроми
- •5.2. Методи клінічного обстеження
- •5.3. Інструментальні та лабораторні методи дослідження
- •ЛллаллалЛгАаАг1
- •5.4. Основні клінічні синдроми
- •6.1. Шлунок, кишечник, підшлункова залоза 6.1.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •Розділ 6. Органи травлення
- •6.1.2. Стравохід Методи клінічного обстеження
- •6.1.3 Шлунок Методи клінічного обстеження
- •6.1.4. Кишечник Методи клінічного обстеження.
- •6.1.5. Підшлункова залоза Методи клінічного обстеження
- •6.2.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •6.2. Печінка і жовчовивідні шляхи (гепатобіліарна система)
- •6.2.2. Методи клінічного обстеження
- •6.2.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •6.2.4. Основні клінічні синдроми
- •Розділ 7. Органи сечовиділення
- •7.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •7.2. Методи клінічного обстеження
- •7.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •7.4. Основні клінічні синдроми
- •Розділ 8. Система крові
- •8.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •8.2. Методи клінічного обстеження
- •8.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •8.4. Основні клінічні синдроми
- •9.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •Розділ 9. Органи ендокринної системи й обміну речовин
- •9.2. Методи клінічного обстеження
- •9.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •Інструментальні дослідження
- •9.4. Основні клінічні синдроми
- •10.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •10.2. Методи клінічного обстеження
- •10.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •Інструментальні дослідження
- •10.4. Основні клінічні синдроми
- •11.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані
- •11.2. Методи клінічного обстеження
- •11.3. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •Інструментальні методи дослідження
- •Спеціальна частина
- •Розділ 1. Симптоматологія захворювань органів дихання
- •1.1. Гострий бронхіт
- •1.2. Хронічний бронхіт
- •1.3. Бронхоектатична хвороба
- •1.4. Бронхіальна астма
- •1.5. Пневмонія
- •1.6. Емфізема легень
- •1.7 Пневмосклероз
- •1.8. Рак легень
- •1.9. Плеврит
- •1.10. Загальний догляд за хворими при захворюваннях органів дихання
- •Розділ 2. Симптоматологія захворювань серцево- судинної системи
- •2.1. Набуті вади серця
- •2.1.1. Недостатність мітрального (двостулкового) клапана
- •2.1.2. Звуження лівого атріовентрикулярного отвору
- •2.1.3. Недостатність клапана аорти
- •2.1.4. Звуження гирла аорти
- •2.2. Гіпертонічна хвороба
- •2.3. Ішемічна хвороба серця
- •2.3.1. Стенокардія
- •2.3.2. Інфаркт міокарда
- •2.4. Догляд за хворими із захворюваннями і функціональними порушеннями органів кровообігу
- •3.1. Основні захворювання шлунка, кишечника та підшлункової залози
- •3.1.1. Гастрити
- •3.1.2.Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки
- •3.1.3. Рак шлунка
- •3.1.4. Хронічний ентерит
- •3.1.5.Хронічний коліт
- •3.1.6. Хронічний панкреатит
- •3.2. Симптоматологія захворювань печінки і жовчовивідних шляхів
- •3.2.1. Хронічні гепатити
- •3.2.2. Цироз печінки
- •3.2.3. Холецистит
- •3.2.4. Холангіт
- •3.3. Загальний і спеціальний догляд за хворими із
- •Розділ 4. Симптоматологія захворювань сечовивідної системи
- •4.1. Гломерулонефрити
- •4.2. Пієлонефрит
- •4.3. Загальний і спеціальний догляд за хворими із захворюваннями сечової системи
- •Розділ 5. Симптоматологія захворювань крові та органів кровотворення
- •5.1. Гостра постгеморагічна анемія
- •5.2. Залізо дефіцитна анемія
- •5.3. В12 та фолієводефіцитні анемії
- •5.4. Лейкози
- •5.5. Еритремія
- •5.6. Лімфогранулематоз
- •5.7. Геморагічні діатези
- •5.8. Догляд за хворими із захворюваннями крові та кровотворних органів
- •6.1. Цукровий діабет
- •6.2. Дифузний токсичний зоб
- •Набряк обличчя.
- •6.3. Гіпотиреоз
- •6.4. Хвороба аддісона
- •6.5. Ожиріння
- •6.6. Догляд за хворими із захворюваннями ендокринних органів та обміну речовин
- •Розділ 7. Симптоматологія захворювань опорно-рухового апарату
- •7.1. Ревматоїдний поліартрит
- •7.2. Подагра
- •7.3. Ревматизм
- •7.4. Догляд за хворими із захворюваннями опорно- рухового апарату
- •8.1. Анафілактичний шок
- •8.2. Кропив'янка
- •8.3. Набряк квінке
- •8.4. Сінна лихоманка
- •Синдром лайєлла
- •Догляд за хворими із алергічними захворюваннями
- •Додатки Додаток 1
- •1. Розпитування хворого (іпіеггодаііо)
- •Кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб
- •Історія хвороби
- •2. Об'єктивне обстеження хворого (зіаіиз ргаезепз оЬіесііюиз)
- •3. Попередній діагноз з виділенням основних синдромів
- •4. Лабораторні та інструментальні методи обстеження
- •7. Принципи терапії і профілактики.
- •9. Прогноз
- •10. Використана література
- •Предметний покажчик
- •Іменнии покажчик
- •Література
- •Розділ 5. Симптоматологія захворювань крові та органів кровотворення
- •За загальною редакцією д.Мед.Н., проф. А.В. Єпішина Пропедевтика внутрішніх хвороб з доглядом за терапевтичними хворими
температури
тіла. Повторні гемартрози ведуть до
роз-
витку
контрактур (рис. 5.11).
Клінічне
дослідження крові змін не виявляє;
лише
після
сильних тривалих кровотеч може
розвинутись
гіпохромна
анемія.
Кількість
тромбоцитів не змінена. Час згортання
крові
різко сповільнений - від 20 хв. до 2 год.
і більше
(в
нормі 5-9 хв). Тривалість кровотечі, а
також рет-
ракція
кров'яного згортка не змінені. Кількість
фібри-
ногену
в плазмі крові нормальна. Симптоми, що
ха-
рактеризують
стан судинної стінки, від'ємні.
Спеціальні
лабораторні
дослідження дозволяють встановити
дефі-
цит
у крові хворого VIII, IX або ХІ фактора
згортання.
Перебіг.
Гемофілія - серйозне захворювання.
Найважчими
періодами є дитячі та юнацькі роки.
Ра-
ніше
більшість хворих вмирала від кровотеч
або кро-
вовиливів
у внутрішні органи до 20 років. До усклад-
Рис.
5.11.
Деформація
нень гемофілії належать кровотечі,
тяжкі анемії та
суглоба
у хворо-
ураження суглобів - анкілози і контрактури,
що
го
на гемофілію.
виникають внаслідок гемартрозів.
Лікування.
Основним методом лікування гемофі-
лійних
кровотеч є термінова замісна терапія.
В наш час застосовують препара-
ти
крові, в яких VIII фактор зберігається
довше, ніж у свіжій крові: антигемо-
фільну
плазму, кріопреципітат або концентрат
VIII фактора. У тяжких випадках
іноді
застосовують пряме переливання крові
від донора. При гемофіліях В і С
вводять
нативну і суху плазму, а також комплексний
препарат РР5В, що містить
ІХ,
ІІ, VII і ХІ чинники згортання крові.
Серед інших гемостатичних
засобів
застосовують
Е-амінокапронову кислоту, фібриноген.
Догляд
за хворими з гематологічною патологією
має певні особливості,
пов'язані
як з перебігом захворювання, так і з
можливістю розвитку ряду
ускладнень.
Необхідним є дотримання ліжкового
режиму, своєчасна зміна білиз-
ни.
Годування таких хворих, туалет шкіри,
ротової порожнини повинен здійсню-
вати
молодший медичний персонал. При тривалому
перебуванні на ліжковому
режимі
потрібен ретельний догляд за шкірою
для профілактики пролежнів.
При
догляді за хворими на хронічні лейкози
слід перш за все брати до
уваги,
що у них можуть розвиватись імунодефіцитні
стани, і, як наслідок, підви-
щена
сприйнятливість до інфекцій, особливо
при лікуванні цитостатичними
засобами.
Тому таких хворих потрібно розміщувати
в одно- чи двомісні пала-
ти,
які регулярно кварцуються. Необхідне
проведення профілактики попере-
дження
простудних заворювань, попередження
контакту з інфекційними хво-
700
Розділ
7. Симптоматологія захворювань
опорно-рухового апарату
5.8. Догляд за хворими із захворюваннями крові та кровотворних органів
5.8.
Догляд за хворими із захворюваннями
крові
701
рими.
Слід бути настороженим щодо появи таких
симптомів, як гарячка, кровоточивість,
які можуть свідчити про погіршення
перебігу хвороби. Велике значення у
догляді за хворими на лейкози має
дотримання лікувально-охоронного
режиму.
При
догляді за хворими на геморагічні
діатези потрібно дотримуватись певної
обережності: не допускати забоїв,
надмірного натужування, ліжко повинно
бути чистим, рівним, м'яким, без складок.
У хворих на залізодефіцитну анемію
велике значення має своєчасне виявлення
кровотечі. Потрібно пильно стежити за
характером випорожнення хворих, негайно
повідомити лікаря при появі домішок
крові або дьогтеподібного випорожнення.
Важливе
значення має догляд за шкірою у хворих
на анемію внаслідок сухості шкіри а
також при хронічних лейкозах,
лімфогранулематозі, оскільки у таких
хворих часто виникають розчухи шкіри
у зв'язку з її свербінням та тріщини,
які нагноюються. Велику увагу приділяють
догляду за ротовою порожниною,
оскільки при анемії виникають тріщини
у кутиках рота, розвиваються запальні
процеси (стоматит, гінгівіт, глосит), а
при лейкозах часто буває кровоточивість
ясен, некрози.
У
хворих на В12-дефіцитну
анемію внаслідок порушень периферичної
нервової системи зменшується больова
й температурна чутливість, тому їм
обережно прикладають грілки, щоб
уникнути опіків. У цих хворих часто
виникає мимовільне сечовипускання,
тому їм під простирадло кладуть клейонку.
Харчування
гематологічних хворих повинно бути
повноцінним, різноманітним,
високоякісним, багатим на вітаміни.
При анемії раціон обов'язково повинен
включати продукти, багаті на залізо
(м'ясо, печінка, яєчний жовток, помідори,
яблука, зелень). Важливо забезпечити
достатнє надходження вітамінів, особливо
С (овочі, фрукти, зелень, ягоди) і групи
В (дріжджі, молочні продукти, зелений
горошок, крупи, цибуля та ін.). У багатьох
хворих апетит понижений, тому важливе
значення має різноманітне харчування,
годування дробними порціями, зовнішній
вигляд приготованої їжі. При відсутності
протипоказань застосовують різні
смакові приправи (перець, хрін, соління
та ін.). При наявності дефіциту маси
тіла калорійність харчового раціону
повинна бути підвищена. Харчування
хворих на гострий лейкоз повинно бути
дробним, їжа добре обробленою, багатою
на вітаміни, білки. При хронічних
лейкозах їжа повинна бути збагачена
білком, незамінними амінокислотами;
вживають сир (сприяє корекції порушеного
обміну триптофану), м'ясні страви, а
також у великій кількості овочі і
фрукти. В раціон хворих з геморагічним
синдромом слід включати продукти, що
містять вітамін С (див. вище), РР (дріжджі,
хліб, молочні продукти, бобові та
ін.), а також кальцій (молоко, яйця, риба,
м'ясо, овочі). При кровотечах з шлунка
або кишечника необхідна щадна дієта.
У
хворих на анемію, якщо вона виражена
нерізко і стан хворих задовільний,
слід застосовувати загальноукріплюючі
і тонізуючі процедури (гімнастика,
прогулянки, лижі, водні процедури).
Загальноукріплююче лікування хворих
на хронічні лейкози полягає у добре
організованому гігієнічному режимі,
щоденних прогулянках на свіжому
повітрі, попередженні безсоння (нічний
сон повинен бути не менше 8 годин).
