9.1. Короткі анатомо-фізіологічні дані

484

Розділ 9. Органи ендокринної системи й обміну речовин

Розділ 9. Органи ендокринної системи й обміну речовин

485

який виділяє рилізинг-гормони. Останні забезпечують стимуляцію або гальму­вання секреції гормонів гіпофіза.

Соматотропін (соматотропний гормон - СТГ) - посилює синтез білка з амінокислот, стимулює ріст і розвиток скелета, впливає на жировий і вугле­водний обміни.

Кортикотропін (адренокортикотропний гормон - АКТГ) активує глюко- кортикоїдну та андрогенну функції кори надниркових залоз, мобілізує жир з жирових депо, сприяє окисленню жиру і накопиченню глікогену в м'язах, посилює кетогенез.

Тиреотропін (тиреотропний гормон - ТТГ) активізує функцію щитопо­дібної залози, стимулює синтез тиреоїдних гормонів і гіперплазію залозистої тканини.

Гонадотропіни (гонадотропні гормони) - фолітропін, лютропін, лактотро- пін - є стимуляторами функції статевих залоз.

Меланотропін (меланотропний гормон) діє на пігментні клітини (меланофори).

Вазопресин (антидіуретичний гормон - АДГ, адіуретин) стимулює реаб­сорбцію води в ниркових канальцях, сприяє зменшенню діурезу. Основний ефект вазопресину - підтримання постійного об'єму і осмотичної концент­рації рідин в організмі.

Окситоцин стимулює м'яз матки, посилює родову діяльність, регулює лактацію.

В наш час виділені і синтезовані гіпоталамічні рилізинг-гормони віднос­но всіх тропних гормонів гіпофіза.

Шишкоподібне тіло (епіфіз, согриз ріпеаіе) - утворення проміжного мозку. У дорослих маса епіфіза в середньому 0,15-0,2 г. Інволюція епіфіза починається з 4-5 років. Після 8 років в епіфізі відбувається звапнення. Епіфіз бере участь у регуляції обміну фосфору, калію, кальцію і магнію, а також водно-сольового обміну. В пінеоцитах синтезується мелатонін і серо­тонін. Мелатонін, на відміну від меланоцитстимулюючого гормона, освітлює шкіру, а також знижує сексуальну збудливість, гальмує утворення тиротропін- рилізинг-гормона, тиреотропного гормона, гонадотропних гормонів, тиреоїдних гормонів, тиреокальцитоніну, інсуліну, простагландинів.

Щитоподібна залоза (ді. іНугеоійеа) - розміщена на передній по­верхні шиї, середня маса - від 20 до 60 г. Складається з правої і лівої часток, з'єднаних перешийком. Структурною і функціональною одиницею щитопо­дібної залози є фолікул. Залоза продукує трийодотиронін, тетрайодотиронін (тироксин) і кальцитонін.

Тиреоїдні гормони мають багатогранний вплив на всі органи і системи, на всі види обміну. Вони стимулюють теплоутворення, посилюють окислю­вальні процеси в організмі, підвищують поглинання тканинами кисню, впли­вають на ріст і диференціювання тканин.

Паращитоподібні залози (ді. рагаіНугеоійеае) розміщуються на задній поверхні щитоподібної залози, як правило, їх є чотири. Внутрішньосекреторним

Розділ 9. Органи ендокринної системи й обміну речовин

продуктом паращитоподібних залоз є паратирин (паратиреоїдний гормон, паратгормон), який поряд з кальцитоніном - гормоном щитоподібної зало- зи - регулює обмін кальцію і фосфору. Під впливом паратирину рівень кальцію в крові підвищується, а кальцитонін його знижує.

Загруднинна залоза (ді. ІНутиз) розміщена у верхній частині середо- стіння, досягає найбільшого розміру у 12-річному віці і є центральним орга- ном імуногенезу, який визначає становлення і функціонування клітинної системи імунітету. Біологічно активні препарати залози: тимозин, тимопое- тин І і II, тимічний гуморальний фактор та інші гормони, які утворюються в епітеліальних клітинах залози. Під впливом тимозину відбувається диферен- ціювання попередників Т-лімфоцитів в імунокомпетентні Т-лімфоцити, які можуть розпізнати антиген і відповісти на нього імунною реакцією. Вони регулюють продукцію антитіл.

Надниркові залози (ді. зиргагепаїез) - парні ендокринні залози, які розміщені позаочеревинно над верхнім полюсом нирки. Складаються з кор- кового і мозкового шарів. З коркового шару виділено 50 стероїдних сполук,

з яких 8 біологічно активні. За будовою відносяться до стероїдів (похідних холестерину), за фізіологічною дією можуть бути поділені на три групи: гормони, які регулюють обмін води і електролітів (альдостерон); гормони, які регулюють вуглеводний обмін (кортизол); гормони, що впливають на статеву функцію (тестостерон і естрадіол). Гормонами мозкової частини надниркових залоз є адреналін, який має властивість підвищувати тонус сим­патичної нервової системи й артеріальний тиск, норадреналін — звужує арте­ріоли м'язів, що також може призводити до підвищення тиску в артеріях.

Ендокринна частина підшлункової залози - острівці Лангерганса - складає 1-2 % маси органа, виробляє інсулін, глюкагон, соматостатин, ліпо- каїн. Шсулін виробляється бета-клітинами і є регулятором вуглеводного обміну. Глюкагон утворюється в альфа-клітинах і є антагоністом інсуліну, регулює вміст кальцію і фосфору в крові. Соматостатин виробляється в дельта-клітинах і є регулятором секреції інсуліну. Ліпокаїн активує утво­рення фосфоліпідів у печінці, стимулює дію ліпотропних харчових факторів, активує окислення жирних кислот у печінці.

Статеві залози - яєчники у жінок і яєчки у чоловіків. Продукують статеві гормони: чоловічий - тестостерон, жіночі - естрадіол і прогестерон. За будовою ці гормони належать до стероїдів і впливають на розвиток вторинних статевих ознак, статеву функцію і обмін речовин. Статеві залози перебувають, в свою чергу, під впливом гонадотропних гормонів та гормонів кори надниркових залоз.

При захворюваннях ендокринних залоз спостерігається посилення або послаблення їх функції, що проявляється відповідними змінами в організмі.

Обмін речовин - процес, який постійно відбувається в живому організмі і характеризується відтворенням речовин (асиміляція), необхідних для онов­лення тканин та розщепленням (дисиміляція) певних речовин, внаслідок якого забезпечуються енергетичні процеси організму.