10.4. Стратегія управління прибутком торговельного

підприємства

Стратегія управління підприємством пов'язана з визначенням го­ловної мети його функціонування. Найчастіше ця головна мета фор­мулюється як досягнення певного рівня рентабельності на вкладений капітал і, відповідно, одержання певної маси чистого прибутку.

Як відомо, маса прибутку підприємства залежить, з одного боку, від величини доходів, що одержує підприємство, з другого — від роз­мірів витрат обігу. Формування доходів і витрат підприємства обу­мовлюються передусім обсягами його діяльності (товарообороту), а також асортиментною, ціновою політикою і ресурсним забезпеченням товарообороту. Взаємозв'язок між стратегічною метою підприємства і факторами, що забезпечують її досягнення, може бути представлений наступною схемою (рис. 112). ,

20 85 150 215! 280 345 410 475 , 20 85 150 211 280 345 410 475

і товарооборот, і товарооборот,

і тис. грн. . тис. грн.

і і

Товарооборот, який ' ' Товарооборот, який

забезпечує одержання забезпечує одержання

максимального прибутку максимального прибутку

Рис. 112. Взаємозв'язок між прибутком, товарооборотом та ціною товару,

що реалізується

Розробка стратегії управління прибутком передбачає таку послі­довність роботи (рис. 113).

1. Визначення цільової суми прибутку підприємства

3. Розробка асортиментної політики

2. Визначення обсягу товарообороту, який забезпечує отримання цільової функції

На першому етапі визначають цільову суму прибутку підприємс­тва, величина якої залежить від стадії життєвого циклу підприємст­ва, стратегічних завдань, які стоять перед підприємством в майбут­ньому періоді, тактики їх вирішення. При цьому величина цільової суми прибутку може знаходитися в інтервалі від точки беззбитковості до точки рівноваги, яка відповідає одержанню максимального прибу­тку.

Як відомо, кожна одиниця товарообороту додає певну величину до доходу і витрат торговельного підприємства. Цей приріст отримав назви: граничні доходи і граничні витрати. Якщо граничний доход більший за граничні витрати, то кожна одиниця товарообороту додає до доходу більшу величину, ніж до суми витрат. При такому стано­вищі різниця між доходами і витратами зростає, що означає і зрос­тання прибутку підприємства. Максимум прибутку досягається при такому обсязі товарообороту, коли:

MR=MC,

де MR - граничні доходи, що одержуються від реалізації кожної додаткової одиниці товарообороту;

МС - граничні витрати при реалізації кожної додаткової оди­ниці товарообороту. Доведемо цей висновок.

Приріст на кожну одиницю товарообігу визначається так:

ДП = П_п-П_п1, (*)

де АП - змінювання прибутку, що пов'язане зі збільшенням това­рообороту на одну одиницю;

П_п, П_п., - відповідно, прибуток підприємства при реалізації п-ої одиниці товарообороту та (п-І)-ої одиниці товарообороту. Прибуток підприємства визначається як різниця між загальним доходом і витратами при відповідному обсязі товарообороту тобто:

П_П = ТР_П-ТС„, (**)

П_п.! = ТР_п.₁-ТС_п1, (***)

де ТР, ТР _п.і - відповідно, загальний валовий доход при реалізації n-ої та п-1 одиниці товарообороту;

ТС, ТС_п,і - загальні затрати при реалізації n-ої та (п-1) одини­ці товарообороту;

Якщо підставити вирази (**) і (***) в рівняння (*), одержимо:

АП=(ТК_П- TC_n) - (TR_nl - TC_n._x)=(TR_n- TR,,.,) - (TC_n- TC_n.,)MR - МС. Оскільки MR=TR„- TR_n.,, MC=TC_n- TC_n.,.

Підприємство одержить максимальний прибуток при такому обся­зі товарообороту, коли збільшення обсягів реалізації не приведе до зміни обсягів прибутку тобто:

'АП = 0.

Це досягається при умові:

ДП=МК - МС=0 => MR=MC.

Подальше збільшення обсягів реалізації економічно невигідно підприємству, тому що не буде забезпечувати подальше зростання прибутку.

На другому етапі обгрунтування стратегії визначають обсяг това­рообороту, який забезпечує одержання цільової суми прибутку.

Для цього, з одного боку, розраховують необхідний обсяг товаро­обороту (виходячи із величини цільового прибутку), а з другого — оцінюють можливий обсяг товарообороту, який відповідає попиту на­селення на товари і ресурсозабезпеченості обороту (можливий обсяг закупки товарів, розміри товарних запасів, потужність торговельного підприємства і її використання, чисельність робітників і продуктив­ність їх праці).

Досягнення збалансованості між необхідним і можливим обсягами товарообороту забезпечується на наступних етапах розробки стратегії управління прибутком шляхом розробки асортиментної, та ресурсної цінової політики підприємства.

Розробка асортиментної політики підприємства (3 етап) має бути спрямована на оптимальну товарно-групову структуру відповідно до структури попиту населення.

Обгрунтування цінової політики (4 етап) має бути спрямоване на визначення оптимальних цін реалізації товарів, при яких досягається оптимальний обсяг товарообороту, а як наслідок - максимальний при­буток. Взаємозв'язок між прибутком, обсягом товарообороту і ціною реалізації товарів відображається на рис. 112. Торговельне підприєм­ство при укладанні комерційних угод з закупівлі товарів мусить ви­ходити із указаних залежностей, що дозволяє йому оптимізувати асортимент товарів і ціни їх реалізації.

Формування ресурсної політики підприємства, яка здійснюється в ході 5 етапу обгрунтування стратегії управління прибутком, має пе­редбачати залучення ресурсів, які забезпечують досягнення необхід­ного обсягу діяльності із найменшими затратами.

Шостий та сьомий етапи розробки стратегії пов'язані з вирі­шенням завдань управління валовим доходом та поточними витрата­ми торговельного підприємства, які були розглянуті вище. Результа­том розробки стратегії є визначення можливого (реального) обсягу отримання доходів та здійснення поточних витрат на плановий пері­од, порівняння яких дозволяє оцінити можливий обсяг прибутку під­приємства.

На восьмому етапі можливий обсяг отримання прибутку (Пр_можл) необхідно порівняти з його цільовим розміром (Пр_ціл). Якщо відповід­ність досягнута, тобто Пр_можл > Пр_ціл, стратегічний план приймається до виконання (9 етап), здійснюються заходи з контролю за ходом його реалізації.

Якщо відповідність не досягається, необхідно виявити можливі резерви збільшення прибутку за рахунок раціонального використання ресурсів, зниження витрат та збільшення доходів, або ж варто відко-ригувати (зменшити) цільову суму прибутку.

10.5. Вихідні передумови та методика аналізу прибутку

підприємства

Розробка стратегії управління прибутком передбачає дослідження динаміки прибутку та рентабельності, оцінку факторів, що обумов­люють їх величину, а також визначення достатності прибутку для вирішення завдань виробничого і соціального розвитку підприємства.

Аналіз прибутку базується на використанні наступних джерел ін­формації: форма № 2 "Звіт про фінансові результати"; форма № 1-кр "Звіт про товарооборот"; форма № 1 "Баланс".

Аналіз формування та використання прибутку підприємства про­водиться в декілька етапів (рис. 114).

Розглянемо методику проведення кожного етапу аналітичної роботи.

СІ. Аналіз обсягів та динаміки формування балансового прибутку j

С2. Аналіз рівня та динаміки прибутковості обороту Т підприємства j

СЗ. Аналіз факторів, що впливають, на обсяг ре-

формування прибутку j

^.

Аналіз прибутковості використання ресурсів та !#;...

5. Аналіз досягнення мінімального обсягу прибутку

'•'*Уй¥:*:¥:?^

Св. Аналіз обсягів та динаміки чистого прибутку. оїдінка факторів, що впливають на його розмір і

С7. Аналіз напрямків та структури використання |

прибутку е

ґ ' " * * ^

І 8. Оїдінка резервів зростання прибутку і

Рис/і 14) Послідовність проведення аналізу прибутку підприємства

Розділ fO. Управління нрибуШколі Шорговельного

нідприєлісШва