Розрахунок ефекту фінансового важеля

№ з/п	Показники	Підприємство А 100	Підприємство Б 50:50	Підприємство В 30:70
1.	Нетто-результат експлуатації	300	300	300
2.	Економічна рентабельність, %	ЗО	ЗО	ЗО
3.	Фінансові витрати	-	100	140
4.	Податки з прибутку	90	60	48
5.	Чистий прибуток	210	140	112
6.	Фінансова рентабельність, %	21,0	28,0	37,3
7.	Ефект фінансового важеля, %	0	+7,0	+16,3

Таким чином, підприємства мають різну фінансову рентабель­ність за однакової економічної рентабельності через ефект фінансово­го важеля.

Величина ефекту фінансового важеля залежить від структури ка­піталу підприємства, різниці між його економічною рентабельністю та вартістю кредиту, а також рівня оподаткування підприємства.

Доведемо це твердження.

Рівень фінансової рентабельності:

ФР =

де П,. - ставка податку.

(НРЕІ-ФВ)(1-П_С) ВК

(*)

Як відомо, економічна рентабельність:

НРЕІ

ЕР

ВК + ПК '

де ПК - позикові кошти.

Звідси розмір нетто-результатів експлуатації можна визначити, як:

НРЕІ=ЕР(ВК+ПК). (**)

Підставивши (*) в (**), одержимо:

[ЕР(ВК + ПК) - ФВ] (1 - П_с)

фр _ — .

ВК

Змінюючи цю формулу, одержимо:

ЕР ВК+ЕР ПК-ФВ (ЕР ■ ВК ЕР-ПК ФВ^і

(і-п_с)

( ЕР ПК ФВ^І ЕР +

вк вк;

Розмір фінансових витрат, як відомо, залежить від розміру пози­кових коштів (ПК) та середньої ставки відсотку (ССВ), тобто:

ФВ=ПКССВ.

Таким чином:

, „ _ч ґ ЕРПК-ССВПК^ , „ _ч (_т (ЕР-ССВ)ШС| ФР = (1-П.){ЕР ₊ j=(l-n.){EP ₊ i ЙС j'

Якщо підприємство не використовує позикових коштів (ПК=0), то його фінансова рентабельність дорівнює:

ФР=(1 - П_С)ЕР.

Розмір ефекту фінансового важеля (ЕФВ) показує зміну рента­бельності за рахунок використання позикових коштів і може бути розрахований так:

ЕФВ_{ФР)=ФР_ПК>0 - ФР_пк-о=ФРпк>о - (1 - П_с) ЕР=

( (ЕР - ССВ) ПК^ = (1 - П_С)^ЕР + ^ j - (1 - П_С)ЕР=(1 - П_С)ЕР+

« ~ (ЕР-ССВ) ПК (ЕР - ССВ) ПК + (1 - П_с ) * ^ -(1 - П_С)ЕР= (1 - П_с ) ^ ^ .

Як видно з одержаної формули, величина фінансового важеля за­лежить від трьох складових:

- диференціалу важеля (ДВ), який становить різницю між еко­номічною рентабельністю та середньою ставкою процента за кредит:

ДВ =ЕР - ССВ;

- плеча важеля (ПВ), яке характеризує силу дії важеля. Його ве­личина визначається співвідношенням між позиковими та власними коштами:

ПК

пв=

вк

- рівня прибутку, який залишається у підприємства після оплати податків (податкового гніту — ПГ):

ПГ = 1— Пс

Таким чином, ступінь впливу фінансового важеля на рентабель­ність власних коштів підприємства визначається силою дії кожної її складової:

^{ан^ого = Податковий} _х ^{Диференціал} _х ^{JJj^}

важеля

Взаємозв'язок між фінансовою, економічною рентабельністю та ефектом фінансового важеля відображає така формула:

ФР=(1 - П_С)ЕР+ЕФВ.

Як видно з наведеної формули, ефект фінансового важеля, викли­каний використанням позикових коштів, забезпечує зростання фінан­сової рентабельності підприємства, якщо його значення - позитивне. У протилежному разі результат впливу фінансового важеля призведе до зменшення фінансової рентабельності підприємства.

Таким чином, завдання фінансового менеджменту полягає в тому, щоб забезпечити:

1. Максимізацію диференціалу.

2. Регулювання плеча важеля залежно від зміни величин дифе­ренціалу.

3. Зростання фінансової рентабельності, її максимальне набли­ження до економічної рентабельності.

Вирішення першого завдання пов'язане з розробкою комплексу заходів, направлених, з одного боку, на мінімізацію вартості кредиту (шляхом вибору оптимальних кредиторів, залучення позабанківських форм кредиту, оптимізації умов кредиту), з другого боку, на підви­щення ефективності господарської діяльності за рахунок оптимізації ресурсного потенціалу, зменшення витрат, збільшення прибутків та їх рівня, розширення обсягів діяльності та її диверсифікації.

Друге завдання - регулювання плеча важеля - передбачає встанов­лення співвідношення між позиковими та власними коштами, яке компенсувало б зменшення диференціалу і сприяло б зростанню ефек­ту фінансового важеля. Проте слід пам'ятати, що нескінченне збіль­шення плеча посилює ризик неплатоспроможності підприємства при погіршенні економічної кон'юнктури.

Третє завдання полягає в тому, щоб оптимізувати ефект фінансо­вого важеля та забезпечити мінімізацію відхилення між економічною та фінансовою рентабельністю. Це досягається при такому значенні ефекту фінансового важеля, коли він здатний компенсувати величину втрати економічної рентабельності в результаті оподаткування:

ЕФВ_опт=П_с • ЕР.

Оптимальне значення ефекту фінансового важеля має відповідати рівневі оподаткування прибутку підприємства і таким чином забезпечи­ти віддачу власним коштам, не нижчу за економічну рентабельність.

Отже, максимальний обсяг залучення позикових ресурсів можна розрахувати так:

П_СЕР

ПК„„,—ВК"

(1-П_С)(ЕР - ССВ)