Склад нерегульованих факторів, що визначають обсяг та структуру товарообороту торговельного підприємства

Група факторів	Перелік факторів
1. Фактори, що характеризують розвиток торгівлі в районі, що обслу­говується	Кількість мешканців на одну роздрібну торговельну одиницю, кількість робітників на 1000 мешканців, середньодушовий товарооборот міста, доля громадського харчування в роздрібному товарообороті зони обслу­говування, рівень розвитку позамагазияних форм, ступінь насиченості товарами торговельної мережі в районі діяльності підприємства.
2.Фактори, що обумовлюють спо­живчий попит	Грошовий доход на одного мешканця району, що обслуговується, струк­тура використання власних доходів, співвідношення ців на різні това­ри, рівень попиту на товар, середня кількість відвідувань підприємства одним мешканцем на рік.
3. Фактори демо­графічного харак­теру	Кількість населення в радіусі обслуговування, частка працеспроможного населення (від 16 до 60 років) та дітей до 15 років в загальній чисель­ності населення
4. Соціально-психо­логічні фактори	Структура неробочого часу, рівень споживання, погляди, переконання, думки, звички, настрої, традиції людей, що склалися

"Т Регульовані - це такі фактори, що "піддаються" управлінню з бо­ку торговельного підприємства та відповідних служб. За своєю при­родою, способом формування, вони є факторами внутрішнього функ­ціонування торговельного підприємства. З їх допомогою можна досягти певних успіхів в реалізації поставленої метиДЯкщо, наприк­лад, для забезпечення необхідної маси прибутку необхідно отримати певний обсяг товарообороту, але з'являються причини, через які ви­никає небезпека зриву, то слід визначити набір факторів, спромож­них нормалізувати становище, що склалося.

Це досягається шляхом оцінки реального потенціалу кожного з задіяних факторів та розробки оптимальної стратегії управління ни­ми. Так, для збільшення розміру товарообороту визначають, які захо­ди найбільш прийнятні з точки зору реальності їх здійснення, отри­мання бажаного результату при найменших витратах. Це може бути: збільшення торгової площі за рахунок нового будівництва, оренди, впровадження прогресивних форм обслуговування, додаткової за­купівлі товарів та інше. Таким чином, регульовані фактори спромож­ні керувати певними процесами торговельного підприємства та мо­жуть виступати в якості інструмента маркетингу.

^Нерегульовані фактори впливають на діяльність торговельного підприємства, але не можуть керуватися підприємством та його служ­бами. Фактори цієї групи відображають вплив неконтрольованого навколишнього середовища, яке визначає ступінь успіху або невдачі рішень, які приймаються, і

Необхідно враховувати, що будь-який, навіть найкращий план може провалитися при негативному впливі нерегульованих факторів. Це визначає доцільність постійного моніторингу за характером нере­гульованих факторів, їх впливу, ймовірних змін в процесі управління товарооборотом підприємства.

Щоб пристосуватися до неконтрольованого турбулентного навко­лишнього середовища, потрібна адаптація, коригування стратегії та тактики діяльності. Важливою частиною управлінського процесу ма­ють бути також процедури, які розробляються на випадок виникнен­ня непередбачених (форс-мажорних) обставин.

В разі, якщо торговельне підприємство не бажає розглядати регу­льовані та нерегульовані фактори з позиції системного підходу, збільшується ймовірність того, що воно втратить почуття перспективи та не досягне певних результатів. Зарубіжна практика доводить, що фірма, яка не стежить регулярно за навколишнім середовищем, може погано адаптуватися до ситуації на ринках та втратити перевагу в конкурентній боротьбі.

Використання результатів вивчення факторів в процесі управ­ління товарооборотом передбачає:

- найбільш детальну систематизацію факторів;

- встановлення кількісного або логічного зв'язку між факторами та обсягом товарообороту;

- визначення граничних оцінок дії кожного фактора;

• діагностику ситуацій, при яких фактори сприяють зростанню товарообороту та не сприяють йому;

• визначення області стійкості (незалежності) обсягів товарообо­роту при змінах характеру окремих факторів, а також часовий лаг запізнення, що має вплив на змінювання факторів;

• виконання варіантних розрахунків плану товарообороту, роз­робку сценаріїв розвитку товарообороту, враховуючи ймовірну зміну факторів.

Модель участі факторів в реалізації стратегічних цілей підпри­ємства подана на рис. 23.

f Здійснюючи оцінку регульованих факторів, слід враховувати, що че­рез їхню неоднорідність, вони по-різному впливають на обсяг товарообо­роту торговельного підприємства. (Для того, щоб в практичній діяль-

Оцінка діючих регульованих факторів

Вивчення можливостей^ використання ^нерегульованих факторів,

досягнення обсягу товарообороту

Оцінка ступеня досягнення маси прибутку

Рис. 23. Модель участі факторів в реалізації стратегічних цілей

підприємства

ності більш чітко уявляти особливості впливу кожного фактора, не­обхідно дати їм всебічну характеристику (таблиця 15). Визначення характеру дії регульованих факторів значно полегшить роботу підроз­ділів торговельних підприємств та служб, які здійснюють розробку стратегії регулювання роздрібного товарообороту та проведення кон­тролю за її впровадженням в життя.

3.4. Вихідні передумови та порядок розробки стратегії управління товарооборотом підприємства

Стратегія управління товарооборотом є частиною загального стратегічного плану розвитку торговельного підприємства.

Розробка стратегії управління товарооборотом підприємства здійс­нюється, виходячи із стратегічної мети діяльності підприємства та має за мету забезпечення необхідних темпів розвитку торговельного підприємства, найбільш повне задоволення попиту споживачів, що обслуговуються, розширення їх контингенту.

Відповідно цієї основної мети перед управлінням товарооборотом стоять наступні найважливіші завдання:

1. Взаємоузгодженість темпів розвитку товарообороту з розвитком регіонального споживчого ринку та змінами його кон'юнктури.

2. Планування обсягу реалізації товарів, який забезпечить отри­мання торговельним підприємством необхідної суми прибутку.

3. Забезпечення в процесі планування товарообороту ефективного використання наявного ресурсного потенціалу, а при необхідності — визначення обсягів та можливостей залучення додаткових ресурсів (матеріальних, трудових, фінансових).

4. Розробка асортиментної політики підприємства, планування асортиментної структури товарообороту відповідно до попиту контин­генту споживачів, що обслуговуються.

Процес управління товарооборотом базується на наступних прин­ципах:

1. Програмно-цільовий принцип, відповідно до якого розвиток то­варообороту має бути підкорений виконанню чітко визначеної мети та розробленої на її основі програми реалізації.

2. Принцип комплексності, який передбачає узгодженість управ­ління товарооборотом з іншими показниками діяльності і, головне, з основним результативним показником, який характеризує ефектив­ність господарювання, - прибутком торговельного підприємства.

3. Принцип науковості, вимогою якого є постійне удосконалення методології аналізу та планування товарообороту, на базі використан­ня економіко-математичного моделювання, побудови імітаційних та оптимізаційних моделей, урахування впливу негативних збурень у внутрішньому та зовнішньому середовищі підприємства.

4. Принцип неперервності, дотримання якого передбачає узгод­женість рішення поточних та перспективних завдань управління то­варооборотом в єдиний управлінський процес.

З урахуванням головної мети, завдань та принципів управління будується система управління товарооборотом на торговельному під­приємстві, визначається конкретний зміст цього управління та послі­довність його здійснення. Структурно-логічна модель управління то­варооборотом наведена на рис. 24.

Перший етап управління товарооборотом передбачає формування інформаційної бази, тобто сукупності відомостей, необхідних для прийняття управлінських рішень щодо обсягу та структури роздріб­ного товарообороту. Інформаційна база управління товарооборотом охоплює наступні відомості:

1). Про стан та перспективи розвитку внутрішнього середовища торговельного підприємства: обсяги, склад та структуру товарооборо­ту підприємства, закономірності та тенденції його розвитку, фактори, що впливають на обсяг та склад цього показника, стан ресурсного по­тенціалу підприємства та ступінь забезпеченості товарообороту окре­мими видами ресурсів.

Джерелом отримання необхідної інформації є бухгалтерські та статистичні звіти, а саме: форма №1 - " Баланс" і додатки до нього, форма №3 - торгівля "Звіт про надходження, продаж та залишки то­варів", а також форма №5 - торгівля "Звіт з праці", форма №7 - тор­гівля "Звіт про розвиток торговельної мережі", матеріали управлін­ського обліку відносно обсягів продажу структурним підрозділам підприємства, торгово-фінансовий план діяльності підприємства на звітний період.

2). Про стан та перспективи розвитку зовнішнього середовища:

- загальну кон'юнктуру споживчого ринку, стадію кон'юнктур­ного циклу на товари, які реалізує підприємство;

219521

етап

II етап -

III етап-

IV етап-

Обгрунтування обсягу та структури товарообороту %.

на плановий період Щ

с с

шшїтшшшшШ''

Визначення можливого обсягу та Структури товарообороту в умовах ІонуючоТ кон'юнктури ринку та наявного ресуроного потенціалу

Прийняття плану по обсягу та отруктурі товарообороту як Тмако. можл.

шттшті

VI етап-

Монггаринг ходу виконання плану товарообороту та внесення необхідних коригувань для забезпечення Ш його виконання

Рис. 24. Структурно-логічна модель управління товарооборотом