6. Забезпеченість товарообороту трудовими ресурсами.

Одним з вагомих факторів, які обумовлюють обсяги товарооборо­ту, є наявність персоналу відповідного складу та кваліфікації для ре­алізації певної маси товарів; створення умов для забезпечення необ­хідного рівня продуктивності праці.

Залежність між обсягом товарообороту, чисельністю та складом персоналу підприємства, рівнем продуктивності їх праці відображає наступна модель:

Чіоп В

т=——юо,

ПВ™

де Ч_топ - середньоспискова чисельність торгово-оперативного пер­соналу підприємства;

ПВ_топ - питома вага торгово-оперативного персоналу в загаль­ній чисельності персоналу, %;

В - середній виробіток одного працівника підприємства.

Зміна чисельності, складу та продуктивності праці персоналу під­приємства обумовлює відповідні зміни обсягу товарообороту підпри­ємства.

Забезпеченість трудовими ресурсами відноситься до лімітуючих фак­торів, тобто факторів, які мають відповідно змінюватися для створення умов зростання обсягів товарообороту підприємства.

Зростання обсягів товарообороту підприємства може бути забезпе­чене за рахунок:

• збільшення чисельності торгово-оперативного персоналу під­приємства;

• скорочення питомої ваги в складі персоналу апарату управлін­ня, допоміжного та обслуговуючого персоналу;

• зростання продуктивності праці персоналу підприємства, тобто середнього обсягу реалізації товарів та послуг одним працівником підприємства, при умові збереження якості обслуговування покупців.

Методом ланцюгової підстановки або інтегральним методом можна підрахувати, якою мірою вплинули на обсяг роздрібного товарооборо­ту зміна чисельності робітників, їх складу і продуктивності праці.

7. Забезпеченість товарообороту основними фондами (мате­ріально-технічною базою ).

Цей фактор також відноситься до групи лімітуючих.

Крім інших передумов збільшення обсягу роздрібного товарообо­роту потребує відповідного приросту обсягів торговельної площі, гур­тового товарообороту - об'єму та площі складських приміщень або ви­значення шляхів та засобів більш раціонального використання наявної матеріально-технічної бази.

Взаємозв'язок між обсягом роздрібного товарообороту, наявністю та ступенем використання матеріально-технічної бази може бути пре­дставлено різноманітними моделями, наприклад:

Т=РМД_РТ_ДВ_ГОД/РМ,

де РМ - кількість робочих місць; Д_р - кількість робочих днів; Т_д - тривалість робочого дня, год.;

В_ГОд/р_М - середнього динний виробіток на одне робоче місце;

тп д_р т_д т_п ^Т_ пв_тп

де ТП - торговельна площа, м²;

ПВ_ТП - питома вага торговельної площі в загальній площі, що експлуатується;

Т_п - середньогодинний обсяг товарообороту підприємства на одиницю площі.

Можлива побудова й інших моделей залежно від мети дослідження.

Використання цих моделей дозволяє кількісно оцінити вплив на обсяг товарообороту екстенсивних та інтенсивних факторів зростання матеріально-технічної бази підприємства. Аналізуючи вплив на това­рооборот підприємства того чи іншого фактора, включеного в модель, необхідно не тільки вивчати наслідок його впливу, а й природу та механізм впливу, можливості подальшого управління цим фактором.

Так, усі екстенсивні фактори зростання матеріально-технічної ба­зи підприємства є, по-перше, витратними, потребують певних поточ­них чи капітальних витрат, по-друге, обмежені в дії, тобто їх залу­чення пов'язане з певними обмеженнями, які існують поза за­лежністю від підприємства.

Більший інтерес для підприємства має активізація інтенсивних фак­торів зростання матеріально-технічної бази. Можливості використання наявної матеріально-технічної бази дуже різноманітні. Це і впрова­дження нових форм та методів продажу товарів, раціоналізація товар­ної викладки та потоків покупців, розширення продажу попередньо упакованих товарів, раціональне використання торговельного облад­нання (вагового, касового, транспортного), застосування тари-обладнання тощо.

Запропонована вище класифікація та перелік факторів, які обу­мовлюють обсяги та структуру товарообороту підприємства, не є єди­но можливими та доцільними.

Завдання управління обсягом та структурою товарообороту в умо­вах ринкової економіки визначають доцільність вивчення можливос­тей підприємства з активного впливу на окремі фактори - важелі, з метою доведення обсягів реалізації товарів до цільового рівня. Такий підхід до вивчення факторів та їх включення в систему управління това­рооборотом підприємства детально розглянуто в табл. 13, 14.

З метою дослідження можливостей використання факторів для ре­гулювання обсягу товарообороту необхідно здійснити систематизацію факторів на регульовані товарним підприємством та нерегульовані, що створюють відповідні підсистеми.

В складі факторів, що регулюються торговельним підприємством, виділені наступні чотири групи:

• фактори ресурсного забезпечення;

• фактори, пов'язані з організацією торгівлі;

• фактори, що визначають умови торговельного процесу;

• фактори, що відображають стан комерційної роботи. Перелік факторів, віднесених до відповідної групи, наведено у

товарообороту підприємства

табл. 13.

Фактори, які не регулюються торговельним підприємством, ре­комендовано поділяти на наступні групи:

- фактори, які характеризують розвиток торгівлі в районі, що обслуговується;

• фактори, що обумовлюють споживчий попит;

• фактори демографічного характеру;

• соціально-психологічні фактори.

Перелік найбільш важливих факторів кожної групи наведено в табл. 14.

Таблиця 14