11.6.2. Доходові методи оцінки вартості підприємства

Оскільки об'єктом купівлі-продажу є не тільки майно, що нале­жить підприємству, вартість підприємства не може обмежуватись вартісною оцінкою його активів. Підприємство набуває "спро­можності" приносити доход, право привласнення цього доходу на за­конних засадах.

Саме тому доходові методи оцінки визначають вартість підприєм­ства, виходячи з розміру доходів, котрі можуть бути отримані в май­бутньому в результаті господарсько-фінансової діяльності підприємст­ва, використання його майна. При проведенні оцінки чистий прибуток власника підприємства або грошовий потік від інвестування визначається як сума чистого прибутку, що залишається в розпоряд­женні підприємства, та амортизаційних відрахувань на відновлення основних фондів.

В іноземній практиці для оцінки вартості підприємства за доходом використовують метод капіталізації та метод дисконтування прибутку.

Метод капіталізації використовується для стабільних підпри­ємств, з стійкими або незначно хиткими "темпами" росту чистого до­ходу (прибутку).

Використання цього методу передбачає проведення наступної ро­боти.

1-й етап - визначення середньорічного чистого доходу, який отримується в результаті діяльності підприємства.

Для проведення цієї роботи необхідно дослідити динаміку отри­мання чистого прибутку за декілька минулих років (як правило, п'ять, однак можливі й інші часові інтервали, якщо вони забезпечу­ють необхідне уявлення про стан справ).

На основі побудованого динамічного ряду та з використанням ме­тодів середньоарифметичної середньої, ковзкої середньої, вагових ко­ефіцієнтів (для встановлення значущості окремих часових періодів) або шляхом побудови рівняння трендової прямої, розраховується се­редньорічний доход. Вибір методу розрахунку залежить від ступеня коливальності динамічного ряду.

2-й етап - визначення ставки капіталізації або норми рентабель­ності інвестицій.

Рівень ставки капіталізації залежить від особливостей формуван­ня інвестиційних ресурсів покупця, що і визначає індивідуальність її оцінки. З іншого боку, вона повинна враховувати стійкість отриман­ня доходу (ризик інвестування), що обумовлює диференціацію її обся­гу при оцінці вартості різноманітних підприємств. Чим стійкіші тем­пи росту прибутку має підприємство, тим нижча ставка капіталізації повинна прийматися.

3-й етап - оцінка вартості підприємства.

Вартість підприємства за цим методом визначається так:

вп_кап=^Моо,

де ЧД_ср - середньорічний чистий доход; С_к - ставка капіталізації, %.

Другим можливим методичним підходом до оцінки вартості під­приємства за доходом є метод дисконтування майбутніх доходів.

Особливістю даного методу є врахування не тільки поточної норми та маси отримання чистого прибутку, а й перспектив їх зростання в майбутньому.

Основними етапами роботи при застосуванні цього методу є:

1. Прогнозування доходів підприємства.

2. Прогнозування витрат підприємства.

3. Розрахунок- грошового потоку, який отримується в кожному прогнозованому періоді.

4. Вибір ставки дисконтування.

5. Оцінка теперішньої вартості майбутніх грошових потоків.

Найбільш складним етапом роботи є визначення ставки диско­нтування. Ставка дисконтування використовується для оцінки ре­альної вартості права присвоєння майбутніх грошових потоків, во­на повинна перевищувати безризикову норму доходності на величину премії за всі види ризиків, пов'язаних з інвестуванням в підприємство, що оцінюється. Тобто ставка дисконтування може бути визначена так:

q=q₀+r,

де q₀ - безризикова норма доходності (яка відповідає доходності державних цінних паперів); г - премія за ризики, притаманні інвестуванню. Для кількісного визначення премії за ризик повинні бути вивчені типові ризики діяльності підприємства, що оцінюється. Зокрема мо­жуть бути передбачені наступні види премій:

• премія за регіональний ризик;

• премія за ризик інвестування в акції;

• премія за розмір підприємства;

• премія за територіальну та виробничу диверсифікованість;

- премія за диверсифікованість товарного портфеля підприємства (клієнтуру та асортимент товарів, що реалізуються);

• премія за структуру капіталу;

• премія за стабільність та ймовірність отримання доходу;

• премія за якість менеджменту;

• премія за інші ризики діяльності.

Розмір надбавки (премії) по кожному виду ризиків визначається експертно або за спеціальним фінансовим бюлетнем.

Для підприємств торгівлі, акції котрих котируються на фондовій біржі, ставка дисконту може визначатися за моделлю росту прибутку:

чп(і+а)

^q~ ЦА '

Де ЧП - чистий прибуток за останній рік; ЦА - поточна ціна акцій підприємства;

а - темп приросту прибутку, що очікується, в долях одиниці. При наявності інформації про ступінь систематичного ризику оці­нюваного підприємства (коефіцієнт Р), який характеризує зміну до­ходності акцій даного підприємства, при зміні середньоринкової до­ходності, ставка дисконту може бути розрахована так:

q⁼⁼q6/_P+P(q_PHH - qe/p),

Д^е qe/p - безризикова ставка доходності; q_PHH - середньоринкова ставка доходності; Р - коефіцієнт р.

Значення q_6/p - q_PHH становить собою ринкову премію за вкладення

коштів у ризиковий інвестиційний актив.

Коефіцієнт р може бути отриманий у два способи:

1. Шляхом проведення статистичного аналізу зміни доходності

акцій найбільших підприємств відповідної галузі.

2. На основі проведення фінансового аналізу підприємства, що оцінюється, виявлення та оцінки ризиків, пов'язаних з його фінансо­вим становищем.

Вартість підприємства визначається шляхом дисконтування майбутніх грошових потоків з використанням формули:

де ГПі - грошовий потік, який прогнозується отримувати в і-му періоді;

qi - ставка дисконтування для і-го періоду.

п - період "корисного" використання підприємства (без капі­тальних вкладень в розвиток його матеріально-технічної бази) або період окупності інвестицій, який визначається покупцем.

Світова практика довела незаперечні позитивні якості цього мето­ду оцінки вартості підприємства, однак його практичне використання потребує відповідних знань та досвіду в області оцінки бізнесу, про­гнозування, фінансової математики.

Викладені підходи до оцінки вартості підприємства за доходом є базовими.

В сучасній фінансовій літературі описано, а в практиці країн з розвиненою ринковою економікою використовується велика кількість похідних підходів та моделей оцінки, зокрема на базі використання спеціальних математичних методів та комп'ютерних програм.

Величина, отримана в результаті описаних вище розрахунків, ви­значає вартість 100% контрольного пакету акцій або паїв підпри­ємства. У випадку оцінки меншої долі власності робиться знижка (у відсотках до оціночної вартості) за неконтрольований характер, у зв'язку з неможливістю впливу покупця на стратегію та тактику дія­льності підприємства. При оцінці акцій закритих акціонерних това­риств застосовується знижка на недостатню ліквідність капіталу.