VII етап - моніторинг ходу реалізації стратегії та оцінка необ- хідності її коригування.

На цьому етапі роботи, який триває протягом всього періоду здій­снення стратегії, проводиться моніторинг досягнення поставлених стратегічних цілей, контролюється стан внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства.

Порушення термінів або рівня досягнення окремих цільових по­казників, непрогнозовані зміни в ресурсному потенціалі або конку­рентній позиції підприємства, збурення в зовнішньому середовищі підприємства свідчать про необхідність коригування раніше розробле­ної стратегії діяльності підприємства та похідних від неї політик та планів.

Своєчасне внесення уточнень та доповнень в прийняту стратегію розвитку є запорукою успішного функціонування підприємств та до­сягнення поставлених стратегічних цілей.

2.3. Моніторинг та прогноз стану зовнішнього середовища торговельного підприємства

Одним з найбільш складних та важливих етапів роботи з обгрун­тування стратегії діяльності торговельного підприємства є оцінка су­часного стану та визначення основних тенденцій розвитку його зов­нішнього середовища.

В сучасній економічній літературі зовнішнє оточення підприємст­ва розглядається як складна багаторівнева структура, елементи кож­ного рівня якої формуються під впливом власних (специфічних) фак­торів та інших чинників (за силою та напрямком) впливають на діяльність підприємства.

Взаємодія підприємства із зовнішнім середовищем відбувається у двох зонах:

1. Загальне оточення (макросередовище), яке включає в себе гло- бальні фактори, що відображають соціально-економічні відносини в суспільстві.

До таких факторів відносять:

• економічні фактори - тенденції розвитку населення, загальне становище та рівень насиченості ринків збуту, рівні цін на сировину, енергоносії, безробіття, інфляція та інше;

• технологічні фактори, що обумовлюють зміни в продуктах, процесах їх виробництва, способах використання продукту спожива­чами та інше;

• політичні фактори - стан державної влади, ступінь державного контролю та втручання в економіку та інше;

• соціально-культурні фактори - потреба участі робітників в управлінні, їх соціальні запити, вимоги до організації праці, гумані­зація робочих місць та інше.

Ця група факторів, по-перше, визначає загальні умови підприєм­ницької діяльності, по-друге, впливає на фактори мікросередовища та через них (опосередковано) — на розвиток підприємства.

2. Оперативне середовище (мікросередовище), яке охоплює фактори, які безпосередньо впливають на конкретне торговельне підприємство.

На відміну від глобального середовища ці фактори більше піддаю­ться впливу з боку підприємства, причому ступінь їх впливу зале­жить від стабільності становища підприємства на ринку.

Як правило, з метою аналізу виділяють 5 груп факторів, які най­більш суттєво впливають на успіх конкретного підприємства:

• покупці продукції (товарів, робіт, послуг);

• власники капіталу;

• постачальники товарів (матеріальних ресурсів);

• конкуренти;

• державні установи.

В сучасних умовах посилюється ступінь залежності підприємства від стану зовнішнього середовища, що проявляється в мінливості вла­стивостей та характеру впливу зовнішнього середовища на економіку підприємства. Зміни, що трапилися у взаємовідносинах підприємства із зовнішнім середовищем з переходом до ринкової економіки, відо­бражені у таблиці 6.

Таблиця 6