12.5. Управління дебіторською заборгованістю торговельного підприємства

Згідно з громадянським правом дебітор (лат. debitor - боржник, зобо­в'язаний) - сторона з зобов'язанням, яка повинна здійснювати певну дію (в обумовлених термінах та обсягах) або утриматися від її здійснення. В якості дебітора можуть виступати тільки дієздатні фізичні та юридичні особи, тобто особи, які можуть брати на себе певні фінансові зобов'язан­ня та нести відповідальність за їх виконання.

Дебіторами торговельного підприємства виступають його різні контрагенти, які згідно з договірними умовами мають певну заборго­ваність перед підприємством, тобто є його боржниками.

Виникнення дебіторської заборгованості обумовлене тим, що дого­вірні відносини торговельного підприємства з його різними господар­ськими контрагентами можуть передбачати певний часовий лаг (проміжок часу) між прийняттям на себе певних зобов'язань та їх фактичним виконанням.

Залежно від характеру відносин, що обумовлюють виникнення де­біторської заборгованості, виділяють такі види дебіторської заборго­ваності.

1. Дебіторська заборгованість споживачів.

Виникнення цього виду дебіторської заборгованості обумовлене наданням окремому колу споживачів права на деяку відстрочку плат­ні за фактично реалізовані їм товари (продукцію, послуги).

Якщо споживачами торговельного підприємства виступають фі­зичні особи, то цей вид дебіторської заборгованості називають спо­живчим кредитом підприємства. Якщо відстрочка платні надається підприємствам - комерційним кредитом.

Виникнення заборгованості пов'язане з політикою збуту та марке­тингу підприємства (політикою управління обсягом товарообороту - в торгівлі).

Формою погашення цього виду дебіторської заборгованості є фак­тичне отримання торговельним підприємством грошових коштів в безготівковому або готівковому порядку.

2. Дебіторська заборгованість постачальників.

Виникнення цього виду дебіторської заборгованості обумовлене тим, що певна частина товарів та інших необхідних підприємству ма­теріальних ресурсів закуповується на умовах попередньої оплати (авансових платежів).

Виникнення цього виду заборгованості пов'язане з політикою ма­теріально-технічного постачання (в торгівлі - політикою формування товарного забезпечення обороту та закупівлі матеріальних ресурсів).

Формою погашення цього виду дебіторської заборгованості є фак­тичне отримання торговельним підприємством в натурально-речовому вигляді ресурсів, які закуповуються.

3. Дебіторська заборгованість інших контрагентів. Суб'єктами виникнення інших дебіторських зобов'язань можуть

бути:

1) Робітники підприємства — в зв'язку з отриманням грошових авансів на період відрядження для готівкової закупівлі сільськогоспо­дарських продуктів у населення, прийому склотари, фінансування інших господарських витрат.

Формою погашення цього виду заборгованості є придбання необ­хідних торговельному підприємству товарів, ресурсів або надання до­кументального підтвердження про витрати.

Аванси робітникам підприємства можуть бути надані тільки за на­прямками витрат, що не суперечать діючому законодавству України;

2) Бюджет та позабюджетні фонди, в зв'язку з фактичною сплатою окремих видів податків та обов'язкових платежів в обсягах більших, ніж це передбачено розрахунками.

Виникнення дебіторської заборгованості бюджету обумовлене дію­чою в Україні системою сплати податків протягом року, за якою звіт­ний період визначається зростаючим підсумком в межах року (перший квартал, перше півріччя, 9 місяців, рік).

Оскільки господарська діяльність підприємства протягом року здійснюється, як правило, нерівномірно, виникають періоди, в яких обсяг сплати податків у звітному періоді менший, ніж у попередньому (найчастіше така ситуація має місце по сплаті податку на прибуток в зв'язку з збитковою діяльністю в окремі періоди року).

Дебіторська заборгованість бюджету перед підприємством не по­гашається, а, як правило, враховується при сплаті наступних подат­кових платежів.

3. Власники (акціонери) підприємства — у зв'язку з законодав- чодозволеним терміном відстрочки (до одного року) між прийняттям зобов'язань із формування статутного фонду (сплати акцій) та їх фак- тичним здійсненням.

Формою погашення цього виду дебіторської заборгованості є отримання грошових коштів або інших видів внесків (основними фондами, нематеріальними активами, цінними паперами та в іншій формі, передбаченій статутними документами підприємства).

4. Дочірні підприємства (філії, представництва та інше) — в зв'язку з фактичною передачею в їх розпорядження певного розміру грошових коштів для фінансування поточної діяльності проведення запланованих спеціальних заходів абощо.

Погашення цієї заборгованості відбувається шляхом отримання підприємством документів, які підтверджують проведення заходів з віднесенням фактично проведених витрат грошових коштів на раху­нок витрат обігу, чистого прибутку або фондів спеціального призна­чення.

Для характеристики стану дебіторської заборгованості торговельного підприємства використовують також інші класифікаційні ознаки. 1. Залежно від характеру виникнення виділяють: 1) заборгованість, що зумовлена нормальним процесом господар­сько-фінансової діяльності торговельного підприємства (нормальна заборгованість);

2) заборгованість, пов'язана з порушенням фінансової дисциплі­ни.

2. Залежно від терміну порушення договірних умов розрізняють:

1. заборгованість, термін оплати якої ще не настав;

2. заборгованість з порушеним терміном виконання зобов'язань.

3. Залежно від плановості виникнення можна виділити:

1) заборгованість, виникнення якої планувалося (очікувалося) підприємством;

2) заборгованість, яка виникла в ході проведення певної господарсь- кої операції в зв'язку з недобросовісністю партнерів підприємства.

4. Залежно від можливостей погашення виділяють:

1). Заборгованість, що потенційно може бути погашена (імовірність погашення оцінюється в інтервалі від 0,7 до 1,0).

2). Заборгованість, факт погашення якої є сумнівним в зв'язку з тяжким фінансовим становищем боржників (сумнівна заборгова­ність). Імовірність її погашення з урахуванням факторів ризику оці­нюється в інтервалі 0,2 4- 0,7.

3). Заборгованість, що не може бути погашена (імовірність пога­шення нижча за 0,2, термін прострочки виконання зобов'язань від трьох місяців до одного року). Цей вид заборгованості характеризу­ється ще терміном "безнадійна заборгованість".

Дебіторська заборгованість (кошти в розрахунках) є однією з мо­жливих форм існування обігових активів підприємства.

Виникнення дебіторської заборгованості є, певною мірою, об'єк­тивним процесом, пов'язаним з виконанням відтворювальної функції фінансів, забезпеченням процесу кругообороту коштів як передумови проведення господарсько-фінансової діяльності.

Проте надмірний обсяг виникнення дебіторської заборгованості, порушення термінів її погашення або неможливість погашення взага­лі є досить негативними ознаками стану фінансів торговельного під­приємства. Зростання обсягів дебіторської заборгованості свідчить про відволікання коштів не за призначенням, їх неефективне використан­ня або навіть втрату.

Хоча виникнення дебіторської заборгованості в певних межах є нор­мальною ознакою процесу господарсько-фінансової діяльності будь-якого підприємства, зумовлене природою та особливостями діяльності, однак кожен господарюючий суб'єкт зацікавлений в оптимізації її обсягу.

Це обумовлено тим, що скорочення дебіторської заборгованості є одним з наявних резервів зниження потреби підприємства в обігових активах та прискорення швидкості їх обігу.

Управління дебіторською заборгованістю передбачає передовсім знання факторів, що обумовлюють її виникнення.

Перелік факторів, що впливають на обсяги виникнення дебітор­ської заборгованості, залежить від її виду і потребує окремого розгля­ду-

Обсяги виникнення дебіторської заборгованості постачальників торговельного підприємства залежать від кон'юнктури ринку товар­них ресурсів та політики торговельного підприємства на певному сег­менті ринку.

Перелік основних факторів та характер їх впливу на дебіторську заборгованість приведено у табл. 54.

Таблиця 54

Фактори, що обумовлюють обсяги дебіторської заборгованості постачальників підприємства

Фактори	Характер впливу на дебіторську заборгованість
1. Обсяги товарної пропо­зиції	Чим більші обсяги товарної пропозиції, тим вищі мо­жливості торговельного підприємства у формуванні умов постачання товарів, виходячи з своїх інтересів, і відповідно нижчі обсяги формування дебіторської за­боргованості.
2. Залежність від окремих постачальників	Чим нижча залежність торговельного підприємства від окремого постачальника, тим вищі його можливості у зниженні обсягів авансових платежів та скороченні термінів поставки.
3. Ступінь монопольності становища торговельного підприємства на ринку	Чим більшу питому вагу в загальному обсязі реалізації має підприємство, тим більші його можливості у ско­роченні обсягів дебіторської заборгованості.
4. Імідж торговельного підприємства з точки зору платоспроможності та на­дійності як господарюю­чого партнера	Чим кращий імідж має торговельне підприємство, тим нижчі ризики невиконання ним своїх зобов'язань, а отже, кращі умови для поставки товарів без поперед­ньої оплати.
5. Постійність господар­ських зв'язків з окремим постачальником	Постійні господарські зв'язки обумовлюють довіру до торговельного підприємства, а отже, обумовлюють зниження обсягів авансової оплати.

Надання відстрочки покупцям товарів, що реалізує торговельне підприємство, є одним з активних інструментів його збутової політи­ки, орієнтованої на зростання обсягу продажу (товаро-обороту).

Отже, обсяг виникнення дебіторської заборгованості покупців за­лежить від інтенсивності та ефективності використання цього фінан­сового інструмента, зростання обсягів товарообороту підприємства.

Основні фактори, що обумовлюють обсяги виникнення цього виду дебіторської заборгованості, наведені у табл. 55.

Виникнення інших видів дебіторської заборгованості залежить від таких факторів, як:

1. Аванси, видані робітникам - обсяги та необхідність проведення господарських операцій, що оплачуються готівкою, кількість та три- валість відряджень працівників підприємства.

2. Розрахунки з бюджетом - ступінь рівномірності отримання прибутків, здійснення витрат, характер діючої системи оподаткуван­ня та сплати окремих видів податків.

3. Розрахунки з власниками (акціонерами) - завершеність форму­вання статутного фонду, поточна платоспроможність власників (акціонерів).

Таким чином, обсяги дебіторської заборгованості торговельного підприємства формуються під впливом досить широкої системи фак­торів як внутрішнього, так і зовнішнього характеру.

Фактори впливу зовнішнього середовища пов'язані передовсім з кон'юнктурою споживчого ринку, ринку товарних та матеріальних ресурсів. Вони обумовлюють можливості використання комерційного та споживчого кредиту як інструменту реалізації економічних ін­тересів підприємства - стимулювання товарообороту, формування конкурентоспроможного товарного асортименту тощо. Вплив цієї гру-

пи факторів вивчається на основі проведення моніторингу стану від­повідних ринків, змін їх кон'юнктури.

Фактори внутрішнього середовища обумовлені дією кожної окре­мої політики, що проводить торговельне підприємство - асортимент­ної, цінової, маркетингової, матеріально-технічного постачання тощо. Характер та ступінь ефективності кожної політики, що проводиться, обумовлює їх вплив на обсяги дебіторської заборгованості підприєм­ства.

Дебіторська заборгованість постачальників підприємства може бу­ти обумовлена необхідністю оновлення товарного портфеля підприєм­ства, змінами в асортименті товарів, що реалізуються, розширенням кола постачальників або необхідністю співпраці з конкретним поста­чальником.

Дебіторська заборгованість покупців може виникати як наслідок проведення певної цінової політики, оскільки реалізація товарів при ви­значеному рівні цін можлива тільки за умови відстрочки платні. Надан­ня відстрочки покупцям може бути обумовлене також необхідністю зро­стання обсягів реалізації в зв'язку з накопиченням понаднормативних товарних запасів, коливанням або зниженням попиту тощо.

Розглядаючи фактори, що обумовлюють обсяги дебіторської за­боргованості торговельного підприємства на певний період (дату), необ­хідно визначати не лише фактори формування дебіторської заборговано­сті, а й фактори, що обумовлюють обсяги її погашення.

Взаємозв'язок між цими факторами наочно демонструє модель

ДЗ^ДЗо+ВДЗ, - ПДЗ! де Д3₀, ДЗі - відповідно, обсяги дебіторської заборгованості на по­чаток та кінець окремого періоду;

ВДЗх - виникнення дебіторської заборгованості за період; ПДЗ! - погашення дебіторської заборгованості за період.

Погашення дебіторської заборгованості обумовлюється її якістю, яка повною мірою залежить вір, <3jass.TQ^\s. ^ws^vsBS&fiRfe ^^.^skkss^ тдприєтлства - обгрунтованості управлінських рішень, пов'язаних з утворенням дебіторської заборгованості в попередні періоди. -j Політика управління дебіторською заборгованістю є однією з складових управління обіговими активами підприємства та спрямова­на на оптимізацію розмірів, термінів погашення та підвищення якості дебіторської заборгованості.

Передумовою розробки політики управління дебіторською забор­гованістю на майбутній період є проведення аналізу стану її форму­вання та ефективності, оцінки управління в звітному (або аналізова­ному) періоді.

Аналіз дебіторської заборгованості підприємства передбачає про­ведення такої аналітичної роботи (рис. 138).

_{

Основні етапи аналізу дебіторської заборгованості підприємства

Аналіз обсягу та складу дебіторської заборгованості (по групах дебіторів, причинах виникнення дебіторської заборгованості тощо)

Аналіз періоду погашення дебіторської заборгованості та динаміки його зміни

Аналіз дотримання термінів погашення дебіторської заборгованості

Групування заборгованості за віком та аналіз обсягів окремих вікових груп заборгованості

Аналіз імовірності погашення дебіторської заборгованості

>

Аналіз доцільності відволікання коштів в утворення дебіторської заборгованості (надання комерційного та споживчого кредиту)

Рис. 138. Послідовність аналізу дебіторської заборгованості підприємства

На першому етапі аналізу необхідно оцінити загальні обсяги формування дебіторської заборгованості, динаміку його зміни, вивчи­ти зміну обсягів заборгованості окремих груп дебіторів підприємства: постачальників, покупців, бюджету, персоналу та інших дебіторів.

В процесі аналізу проводиться групування заборгованості за гру­пами дебіторів, розраховуються темпи росту дебіторської заборговано­сті в цілому по підприємству та по окремих групах дебіторів, питома вага заборгованості окремих груп дебіторів в загальному обсязі забор­гованості.

На другому етапі аналізу необхідно оцінити середній період по­гашення дебіторської заборгованості в цілому по підприємству та по окремих групах дебіторів. Об'єктом дослідження є період погашення дебіторської заборгованості з комерційних операцій - покупцями та постачальниками підприємства.

Розрахунок цього показника базується на визначенні обсягів опе­рацій підприємства, пов'язаних з формуванням дебіторської заборго­ваності - обсягу товарообороту, що реалізується на умовах комерцій­ного та споживчого кредиту, та обсягу авансових оплат поста­чальникам в процесі закупівлі товарів. Необхідна інформація може бути отримана з оборотних відомостей за рахунками, по яких ведеть­ся облік цих операцій, а саме:

• заборгованість покупців - обігові відомості по розрахунках №45 "Товари відвантажені"; №62 "Розрахунки з покупцями"; №59 "Розрахунки з дебіторами за отриманими векселями";

• заборгованість постачальників - обігові відомості по розрахунку №76 "Розрахунки з різними дебіторами"; №61 "Аванси, видані постачальникам".

Період погашення дебіторської заборгованості ППДЗ характеризує середню кількість днів між виникненням та погашенням дебіторської заборгованості та розраховується так:

ППДЗ=^--Д, ^и дз

де ДЗ - середній обсяг дебіторської заборгованості;

0_ДЗ - обсяг операцій підприємства, пов'язаний з утворенням де­біторської заборгованості; Д - кількість днів в періоді, що аналізується.

Значення цього показника може використовуватися для оцінки часового періоду, необхідного для погашення наявної заборгованості при припиненні кредитних операцій та поверненні коштів на розра­хунковий рахунок підприємства.

Зростання періоду погашення дебіторської заборгованості є нега­тивним явищем, оскільки подовжує тривалість операційного циклу підприємства, гальмує процес обігу коштів.

На третьому етапі аналізу проводиться детальне вивчення обся­гів наявної дебіторської заборгованості за термінами її виникнення.

Аналіз обсягів та питомої ваги в загальному обсязі окремих віко­вих груп заборгованості дозволяє наочно виявити гостроту проблеми погашення дебіторської заборгованості.

Нормальною поточною заборгованістю слід вважати заборгова­ність з терміном виникнення до трьох місяців. Висока питома вага цієї вікової групи в складі заборгованості свідчить про добру платіж­ну «дисципліну дебіторів підприємства. Чим більша питома вага за­боргованості старших вікових груп, тим більші труднощі можуть ви­никнути з її погашенням.

На четвертому етапі аналізу слід більш детально проаналізувати дотримання термінів погашення заборгованості.

Для цього згідно з бухгалтерськими даними виділяють групу за­боргованості, термін сплати якої не настав та заборгованість з про­строченим терміном сплати.

За кожною групою визначаються обсяги заборгованості, динаміка змін, питома вага в загальному обсязі. За групою заборгованості з простроченим терміном сплати доцільно визначити термін її виник­нення та провести групування за віковими групами.

Чим вища питома вага заборгованості з простроченим терміном сплати, тим нижча якість дебіторської заборгованості та ймовірність її погашення.

На п'ятому етапі аналізу проводять оцінку ймовірності погашен­ня дебіторської заборгованості. Для цього експертним шляхом визна­чають коефіцієнт ймовірності її погашення окремими дебіторами під­приємства, який далі використовуватиметься для узагальнюючої оцінки ймовірності повернення коштів підприємству. Ч

Можливий методичний підхід до визначення коефіцієнтів імовірності погашення заборгованості окремих дебіторів наведено у табл. 56.

Таблиця 56

Шкала визначення коефіцієнтів погашення заборгованості окре мими дебіторами підприємства при наданні комерційного кредиту

Якісні характеристики дебітора та умов забор гованості	Виконання термінів погашення заборгованості
	Термін оплати не настав	3 простроченим терміном оплати
		до 90 днів	понад 90 днів
1. Забезпечена заборгованість: - банківською гарантією, поручниц-твом, страхуванням; - векселем або заставою майна дебі­тора.	1,0 0,9 -н 1 0,8 + 0,9	0,7 0,6 н- 0,7 0,5 + 0,6	0,6 0,5 + 0,6 0,4 + 0,5
2. Дебітор є засновником (акціонером) підприємства або його дочірнім підприємством (з участю капіталу понад 30%)	0,7 + 0,8	0,4 + 0,5	0,3 н- 0,4
3. Дебітор має довгострокові госпо­дарські зв'язки з підприємством	0,5 + 0,6	0,3 + 0,4	0,2 -г- 0,3
4. Дебіторські зобов'язання, що ви­никали раніше, погашалися у вста­новлений термін	0,4 + 0,5	0,2 + 0,3	0,1 + 0,2
5. Надання кредиту певному креди­тору, як і співпраця з ним, має ра­зовий характер	0,3^0,4 „	0,1 + 0,2	t 0 + 0,1
6. Дебітор отримав новий кредит при непогашеній попереднього	0,2 + 0,3	0 0,1	0

При оцінці ймовірності погашення споживчого кредиту слід вра­ховувати такі фактори, як: сімейне становище кредитора, наявність постійної роботи, наявність фінансових гарантій та зовнішнього стра­хування зобов'язань з кредиту, можливість сплати зобов'язань за ра­хунок поточних прибутків та інше.

Розвиток споживчого кредиту в країнах з ринковою економікою дозволив накопичити необхідну інформаційну базу для оцінки впливу кожного фактора на загальний ризик непогашення кредиту, розробки спеціальних експертних систем, оціночних коефіцієнтів тощо.

-у Узагальнююча оцінка ймовірності погашення заборгованості про­водиться шляхом розрахунку загального коефіцієнта ймовірності (КШ_заг):

ХКІПі ДЗі

КІП_заг д д >

де КІП; - коефіцієнт імовірності погашення, встановлений екс­пертно по і-му дебітору;

ДЗі - обсяг дебіторської заборгованості і-го дебітора;

к

ДЗ - загальний обсяг дебіторської заборгованості, Д3= ^ ДЗі .

і=1

При завершенні аналізу (шостий етап) необхідно оцінити доціль ність відволікання коштів в дебіторську заборгованість.

Для експертизи доцільності кредитування покупців підприємства слід порівняти витрати підприємства від надання кредиту (В_кр) з до­датковим доходом, який отримано за рахунок зростання обсягів това­рообороту (ДДр).ч/

Втрати підприємства від надання кредиту покупцям (відволікання коштів в дебіторську заборгованість) мають дві складові.

1. Витрати підприємства на оплату капіталу підприємства на пе- ріод відволікання коштів в дебіторську заборгованість, які визнача- ються, виходячи з вартості капіталу, розміру дебіторської заборгова- ності споживачів, середнього періоду її погашення:

дз_пок вкппдз

360•100 '

де ДЗ_пок - середній розмір дебіторської заборгованості покупців;

ВК - середньозважена вартість капіталу підприємства, відсотків річних;

ППДЗ - період погашення дебіторської заборгованості, днів.

2. Витрати підприємства в зв'язку з інфляційним знеціненням капіталу, який відволікається в формування дебіторської заборгова- ності:

Вшф—дз_п

і­

гППДЗ

де І^ф³ ■ індекс інфляції в місяць (очікуваний протягом періоду

погашення дебіторської заборгованості). Загальний обсяг витрат становить:

В_кр В_кап+В[_нф.

Додатковий доход, який отримується за рахунок надання кредиту покупцям, розраховується так:

ДП_Р=

100

де Т_кр - приріст реалізації товарів за рахунок надання споживчого та комерційного кредиту;

Р„ -рівень чистого валового доходу (після сплати ПДВ), що фактично склався, у відсотках до товарообороту.

Якщо В_кр < ДД_Р, надання кредиту покупцям є ефективним та еко­номічно доцільним. Якщо необхідне співвідношення не виконується, слід переглянути умови надання кредиту.

Визначити доцільність кредитування постачальників підприєм­ства дозволяє порівняння економії підприємства (Е_аяк) від здійснення закупівлі товарів на умовах авансової оплати з додатковими витрата­ми на оплату капіталу (В„ап), що виникають у зв'язку з відволіканням коштів в дебіторську заборгованість.

Економія підприємства від здійснення закупівлі товарів на умовах авансової оплати виникає в зв'язку з різницею в ціні товарів, що за­куповуються на різних умовах оплати. її розмір розраховується так:

юо ^{аак м} Ц_а '

де ОЗщ, - обсяг закупівлі товарів на умовах авансової оплати, в грн; Ца - ціна одиниці товару на умовах авансової оплати, в грн; Ц_ф - ціна одиниці товару на момент виконання зобов'язань з поставки товарів, у грн;

3.3 - знижка у відсотках до ціни товару, що використовується при умові авансової оплати.

Витрати на оплату капіталу в зв'язку з відволіканням коштів в дебіторську заборгованість розраховуються, виходячи з умов отри­мання кредиту (ціни капіталу) .та тривалості погашення дебіторської заборгованості.

03 _м З_ав Ц_ф-Ц_а

EU- " або Е =03, ^Ф

Описані розрахунки проводяться окремо по найбільш вагомих для підприємства видах формування дебіторської заборгованості.

Отримані результати аналізу використовують для обгрунтування заходів щодо управління процесом формування дебіторською заборго­ваністю на плановий період.

Політика управління дебіторською заборгованістю на плановий період повинна охоплювати такі напрямки (рис. 139):

Напрямки управління дебіторською заборгованістю