7 Етап. Аналіз ефективності управління грошовим оборотом підприємства.

Одним з можливих підходів до оцінки ефективності управління грошовим оборотом є експертний метод. Його суть полягає в прове­денні комплексної діагностики системи управління і досягнутих за­вдяки їй результатів, а також — в отриманні узагальнюючого показ­ника ефективності системи управління грошовими коштами підпри­ємства (ЕСУГК).

Комплексна діагностика стану системи управління грошовими коштами підприємства передбачає дослідження її таких складових: наявності спеціального підрозділу (спеціаліста), що займається уп­равлінням грошовим оборотом; проведення аналізу грошових активів та грошових потоків, його ритмічності, повноти та глибини; норму­вання залишків грошових активів; організації та контролю за дотри­манням нормативу; форм та методів розрахунків, що використовую­ться при взаєморозрахунках з контрагентами; організацію фінан­сового планування діяльності, в тому числі планування руху грошо­вих коштів; опанування теорією та застосування на практиці окремих інструментів управління грошовими потоками (овердрафт, перенос термінів платежів, банківське накопичення, системи сейфів, максимі-зація флоуту тощо).

Оцінка результатів управління грошовими коштами підприємства повинна проводитися за наступними напрямками: наявність фактів неплатоспроможності підприємства в окремі дні або періоди, їх часто­та та тривалість; динаміка коефіцієнта достатності грошових коштів; розміри та динаміка дефіциту грошових коштів; динаміка показників ритмічності та синхронності грошових потоків; узгодженість джерел надходження та напрямків використання грошових коштів за окре­мими видами діяльності підприємства; отримання додаткового доходу за рахунок інвестування тимчасово вільних грошових коштів та його розміри; наявність, в зв'язку з неефективністю управління грошовим оборотом, додаткових витрат у вигляді штрафних санкцій за несвоє­часність виконання розрахунків тощо.

Результати управління грошовими коштами не слід ототожнювати з показниками ефективності діяльності підприємства в цілому і фі­нансової діяльності зокрема. До їх складу слід включити лише показ­ники, значення яких повною мірою або переважно залежить від орга­нізації роботи з управління грошовими потоками та залишками грошових коштів підприємства.

Визначення значення узагальнюючого показника ефективності управління грошовими коштами здійснюється шляхом бальної оцінки кожного показника з наступним узагальненням з урахуванням його вагомості.

Планування та нормування залишків грошових активів прово­диться з метою визначення їх необхідного та доцільного обсягу, ви_г ходячи зі стратегічних цілей управління (рис. 148).

Планування потреби у формуванні запасів грошових коштів пе­редбачає визначення мінімального залишку грошей, який дозволить підприємству вчасно і в повному обсязі здійснювати всі необхідні

_D

Планування та нормування грошових запасів

Планування

4-

Нормування

Мінімально необхідний розмір грошових активів, який дозволяє задовольнити господарські

потреби ^ . . . І ^

Підтримка постійної платоспроможності

Метод прямих техніко-економічних розрахунків.

Факторно-аналітичиий метод

( \

Мета

Обсяг ш

Методичний Інструментарій

Забезпечення доходності (прибутковості)

Максимально допустимий розмір утримання запасів в грошовій формі

Економіко-матеріальний метод та оптиміааційиі моделі

Рис. 148. Сутність, цілі та методичний інструментарій планування та нормування грошових запасів

платежі і підтримувати оптимальний рівень абсолютної платоспро­можності. Тобто планування запасів грошей є інструментом реалізації стратегічної мети - забезпечення платоспроможності. Методика прове­дення цієї роботи була розглянута в § 12.4 підручника.

Нормування запасів грошових активів спрямоване на визначення максимального обсягу наявних запасів грошових коштів, перевищен­ня якого недоцільне з точки зору обсягу втрат від невикористання грошей (наявності "вільного" залишку). Такий підхід відповідає стра­тегічній меті управління - забезпеченню доходності (прибутковості) і реалізується за допомогою використання різних економіко-мате-ріальних методів (моделей).

Розробка моделей оптимізації залишку грошей базується на вико­ристанні загальних засад та методичного інструментарію теорії упра­вління матеріальними запасами, оскільки цілі та обмеження їх фор­мування приблизно однакові.

Моделі оптимального залишку коштів оцінюють:

• обсяг грошових коштів та їх еквівалентів, необхідний підпри­ємству для задоволення його потреб;

• оптимальну пропорцію розподілу грошових коштів між окре­мими формами: гроші на розрахунковому рахунку або цінні папери, що швидко реалізуються;

- періодичність (умови) та обсяги трансформації грошей в цінні папери та навпаки.

В сучасній економічній літературі світове визнання отримали де­кілька моделей, зокрема: модель Баумоля; модель Міллера-Орра; мо­дель Стоуна; модель Беранека.

Відмінності між ними полягають в різному визначенні та матема­тичній формалізації процесів надходження та витрачення грошей, си­стеми обмежень, які необхідно враховувати.

Планування руху грошових коштів передбачає визначення мож­ливих джерел надходження та напрямків використання грошових коштів підприємства для забезпечення його платоспроможності впро­довж планового періоду.

План руху грошових коштів розробляється у формі платіжного ка­лендаря, який являє собою баланс грошових надходжень та грошових витрат підприємства за окремими часовими періодами, який балансуєть­ся залишком грошей на розрахунковому рахунку підприємства. ^\ Методика розробки плану руху грошових коштів буде викладена в § 17.3 підручника.

Поточне регулювання грошових потоків (операцій) охоплює такі напрямки роботи (рис. 149).

Поточне регулювання грошових [%.

потоків (операцій) |і|

Синхронізація грошових потоків

Прискорення

процесу надходження грошей

Контролювання витрат грошей

Капіталізація тимчасово вільних залишків коштів на рахунках

Рис. 149. Напрямки поточного регулювання грошових потоків (операцій)

1. Синхронізація грошових потоків. Цей напрямок поточного ре- гулювання передбачає узгодження вхідних та вихідних потоків гро- шових коштів за обсягами та в часі.

Проведення цієї роботи дозволяє: по-перше, уникнути дефіциту готівки; по-друге, вивільнити частину грошових коштів й використа­ти її для отримання додаткового доходу; по-третє, зменшити норма­тив готівки на рахунку підприємства.

Синхронізація грошових потоків набула широкого використання в світовій практиці фінансового менеджменту завдяки використанню різних засобів платежу та управління терміном проведення платежів.