а кредитна привабливість (рівень поточного відсотка порівняно

з середньоринковими умовами)

Срейтингова оцінк діяльності банків АиЛиЛ'л"лі.'л-.Іл-а'.-.-л"л'.-л'л'Ли.І.,аі.

_■с

ка доходності, надійності та ефективності

_•с

форми та вимоги забезпеченості отримання позик, що надаються

Стерміни погашення кредиту та виконання кредитних зобов'язань (оплати відсотків)

Рис. 171. Зміст моніторингу ринку кредитних ресурсів

4. Відсоткові ставки за користування кредитними ресурсами по різних банках та динаміка їх зміни. На основі цієї інформації мо- жуть бути розраховані рівні середньоринкової, мінімальної та макси- мальної відсоткової ставки, вивчена відсоткова політика окремих банків і фактори, які її визначають.

5. Умови надання кредитів окремими банками (термін надання; вид кредитних ставок, які застосовуються (фіксована або плаваюча, відсоткова або облікова); розмір ставок комісій та зборів, перелік та розмір пільг та санкцій, які передбачаються і т.п.).

На основі отриманої інформації підприємство здійснює розраху­нок показників кредитної привабливості окремих банків, перелік яких наведено у табл. 73.

Таблиця 73

Показники кредитної привабливості комерційного банку з точки зору підприємства-позичальника

ЛГ°з/п	Показник та його короткий зміст	Методика розрахунку показника
1.	Рівень кредитної привабливості, який характеризує співвідношення між став­кою позикового відсотку конкретного банку та середньою ставкою позикового відсотка по даному регіону.	Рівень позикового відсотку банку
		Рівень середньоринкової ставки позикового відсотку
2.	Співвідношення темпів зміни ставки позикового відсотка банку та середньо-ринкової ставки, яке дозволяє оцінити політику банку щодо встановлення вар­тості банківської позики. <	Темп зміни позикового відсотку банку
		Темп зміни середньоринкової ставки пози­кового відсотку

Визначивши банки, які можуть бути потенційними кредиторами підприємства, переходять до більш детального вивчення умов отри­мання кредиту в кожному з них і вибору на цій основі найбільш оп­тимального варіанту кредитування.

До найважливіших умов отримання кредиту, які впливають на ефективність залучення підприємством банківських позик, нале­жать такі:

Раз діл /5. Лозикові ресурси торговельного підприємства та (/правління їх залученням

1. Порядок розрахунку платежів за позики - за відсотковою чи обліковою ставкою.

Отримання кредиту за відсотковою ставкою - більш вигідне, ніж за обліковою, якщо вони встановлені в однаковому розмірі, оскільки відсоткова ставка застосовується до теперішньої вартості отриманого кредиту, а облікова ставка - до суми, яка підлягає поверненню, що збільшує витрати щодо виплати відсотків.

2. Час виплати відсотків (порядок виплати відсотків - авансовий платіж, або з певного строку, або при поверненні).

Інтересам підприємства відповідає найбільш пізній період виплати відсотків, оскільки в цьому випадку збільшується сума кредитних ресурсів, що реально використовується та зменшується реальна вар­тість відсотків, які сплачуються, з урахуванням інфляції.

3. Вид відсоткової ставки (фіксована чи плаваюча; якщо плаваюча - то період її коригування).

Найбільш вигідною умовою кредитування є фіксована відсоткова ставка, розмір якої залишається сталим впродовж всього періоду дії кредитного договору.

В сучасних умовах частіше використовується плаваюча відсоткова ставка, яка через узгоджені між кредитором та позичальником періо­ди часу або в разі зміни облікової ставки Національного банку Украї­ни уточнюється залежно від ситуації на кредитному ринку. Це дозво­ляє захистити інтереси банків, але підвищує фінансовий ризик підприємства-позичальника.

При загальній тенденції до зростання ставки позикового відсотку інтересам підприємства відповідає найбільш довгий проміжок часу між зміною відсоткової ставки, при загальній тенденції до її знижен­ня - максимально короткий.

4. Періодичність виплати відсотків (в конкретні строки або через певний інтервал часу).

Для спрощення процедури розрахунку величцни сплачуваних від­сотків та полегшення контролю за своєчасністю їх виплати більш по­ширеною є виплата відсотків ануїтетними платежами, тобто рівно­мірними сумами через рівні проміжки часу.

Незважаючи на простоту, такий порядок сплати відсотків не зав­жди відповідає інтересам підприємства, що потребує розробки та узгодження з кредитором індивідуального графіка виплати позикових відсотків.

5. Порядок погашення кредиту (частинами з певного періоду чи в кінці строку використання кредитних ресурсів).

Якщо підприємство має можливості ефективного використання кредитних ресурсів, то найбільш вигідним є погашення кредиту в найбільш пізні строки або в кінці строку.

Якщо підприємство бере цільовий кредит, то доцільно визначити термін погашення кредиту відповідно до можливостей підприємства і орієнтуватись на більш ранні терміни, оскільки це зменшує витрати у відсотках.

6. Форма забезпеченості (гарантії) повернення кредиту (застава, заклад, гарантія третіх осіб, страхування).

Вимоги окремих банків щодо забезпеченості (гарантії) повернення кредиту визначають:

з одного боку - можливий обсяг надання кредиту, який обумовлю­ється оціночною вартістю майна, що передається в заставу, та коефі­цієнтом забезпеченості позики. Його розмір встановлюється банком з урахуванням ризику ліквідності об'єктів застави, розміру ставки по­зикового відсотка, періоду кредитування та інших факторів (як пра­вило, встановлюється у розмірі 1,25 -s- 1,5).

з іншого боку - обтяжують підприємство різним обсягом додаткових витрат (експертиза та оцінка майна, що передається в заставу, витрати на розробку та нотаріальне оформлення договору застави, виплата стра­хової премії та інше), які пов'язані з отриманням банківської позики.

Розглянуті умови надання кредиту впливають на вартість кре­диту, під якою розуміють обсяг сукупних витрат торговельного під­приємства, пов'язаних з його використанням.

Вартість кредиту (В_кр) може бути розрахована за такою формулою:

В_КР=ПВ+ДВ,

де ПВ - фактична сума витрат на оплату відсотків за користуван­ня кредитом;

ДВ - додаткові витрати в зв'язку з отриманням та обслугову­ванням кредитного договору.

Фактична сума витрат на оплату відсотків за користування кредитом визначається, виходячи з усіх умов отримання кредиту, тобто з урахуванням встановленої ставки позикового відсотка, поряд­ку її коригування, графіка сплати та інших умов.

Рівень ставки позикового відсотка при кредитуванні підприємства у різних кредиторів залежить від об'єктивних та суб'єктивних факторів.

До складу перших відноситься середньоринкова норма безризико-вої доходності, очікуваний темп інфляції, норма банківського резер­вування та інше. Сукупність цих факторів формує рівень базового по­зикового відсотка.

Суб'єктивні фактори обумовлюють диференціацію базового рівня позикового відсотка при кредитуванні окремих кредитопозичальни-ків. До факторів цієї групи належать: ставлення банку до ризику втрати платоспроможності позичальника; обсяг, форма та термін кре­дитування; наявність неформальних відносин та інтересів між керів­ництвом банку та підприємством абощо.

Серед перелічених факторів в процесі вибору оптимального креди­тора найбільше значення має відношення банку до ризику неплато­спроможності клієнта.

Ризик кредитування оцінюється банком та враховується при встановленні ставки позикового відсотка.

Конкретний розмір ставки позикового відсотку розраховується банком з урахуванням її складових:

СПВ-СПВ^+РН;,

де СПВ; - ставка позикового відсотка при кредитуванні і-того кредитопозичальника;

СПВ_6аз - ставка позикового відсотка базова;

PHj - ризикова надбавка при кредитуванні і-того

кредитопозичальника. Розмір ризикової надбавки визначається залежно від показників фінансової стійкості підприємства-кредитопозичальника, які голов­ним чином обумовлюють ризики кредитування. Розрахунок розміру ризикової надбавки може проводитися різними методами:

1. На засаді встановлення та використання норми ризикової над- бавки на кожну одиницю погіршення показника фінансової стійкості при перевищенні певного нормативного значення показника:

РНі=а(Кзабі - Кзаб_норм),

де а - експертно встановлена норма ризикової надбавки;

Кз_; ,Кз_норм - відповідно коефіцієнти заборгованості і-го пози­чальника та нормативне значення.

2. На засаді розробки спеціальних таблиць, які диференційовано встановлюють абсолютний розмір надбавки при відповідній структурі капіталу підприємства-позичальника (табл. 74).

Таблиця 74

Приклад диференціації розміру ризикової надбавки залежно від структури капіталу підприємства-позичальника

Показники	Коефіцієнт заборгованості (ПК/ВК)
	0,8 1,0	1,0 + 1,2	1,2 + 1,4	1,4* 1,8	понад 1,8
Розмір ризико­вої надбавки, річних	0	2	6	10	кредит не видається

До складу додаткових витрат з отримання та обслуговування позики відносяться:

- комісійна винагорода за зобов'язання зарезервувати і надати в розпорядження позичальника необхідні кредитні ресурси протягом встановленого строку використання кредиту. Ця комісія нараховуєть­ся на всю суму відкритого кредиту незалежно від ступеня її викорис­тання і встановлюється в розмірі певного відсотка від суми кредиту;

- комісійна винагорода за розробку кредитного договору та кори­гування його умов, розмір якої встановлюється, як правило, в абсо­лютній сумі;

- оплата послуг з експертизи та оцінки вартості об'єкта застави;

• державне мито, яке сплачується за нотаріальне оформлення кредитної угоди та договору застави;

• страхова премія, розмір якої визначається виходячи із ставки страхових платежів (страхового тарифу), яка, в свою чергу, залежить від терміну використання кредиту та рівня кредитного ризику, тобто імовірності неоплати кредитної заборгованості з вини кредитопози­чальника внаслідок його недобросовісності чи неплатоспроможності;

• інші додаткові витрати (оплата послуг з розробки бізнес-плану операції, що кредитуються; витрати, пов'язані з проведенням за ви­могою банку аудиторської перевірки, переводу розрахункового рахун­ку в банк-кредитор, нотаріальне оформлення засновницьких докумен­тів абощо).

В умовах інфляції для вибору оптимального варіанту кредитуван­ня необхідно розрахувати не тільки номінальну, а й реальну вартість кредиту. її розрахунок проводиться шляхом дисконтування потоку платежів по обслуговуванню кредиту з урахуванням середнього темпу інфляції або шляхом перерахунку витрат в умовні одиниці, захищені від інфляційного знецінення.

Визначення вартості кредиту за різними джерелами та умовами його отримання є основною для вибору найбільш ефективного варіан­ту кредитування підприємства.

Узагальнюючу кількісну оцінку ефективності того чи іншого ва­ріанта отримання кредиту підприємством дозволяє дати спеціальний показник - Грант-елемент. В основі його розрахунку лежить порів­няння платежів відповідно до умов, які запропоновані окремими бан­ками, із середньоринковими умовами залучення кредиту.

Для розрахунку значення Грант-елементу (Ге) використовується формула:

( ТВВОК;

Ге= 1 ——— ¹ 100,