5.4.3. Аналіз складу та якості джерел надходження товарів на торговельне підприємство

В ході проведення цієї роботи виявляють основні джерела надхо­дження товарів на підприємство, вивчають статус Постачальників підприємства (в розрізі класифікаційних ознак, що розглянуті вище).

5.4.4. Аналіз відповідності фактичного обсягу надходження товарів укладеним договорам (контрактам) на поставку товарів

З цією метою визначають питому вагу в фактичному обсязі надхо­дження товарів окремих груп постачальників - виробників та посередни­ків, внутрішніх та зовнішніх, внутрішньосистемних та позасистемних, постійних та одноразових, а також окремих видів договорів закупки то­варів - купівлі-продажу (із диференціюванням обсягів надходження за термінами оплати), комісій, консигаацій.

Оскільки окремі групи постачальників та види договорів закупки характеризуються різними ступенями ризику невиконання, за різни­ми рівнями відповідають інтересам торговельного підприємства, про­ведення структурного аналізу дозволяє зробити висновок про якість товарного забезпечення обороту підприємства.

В ході цього етапу роботи розраховують коефіцієнт поставки в ці­лому по підприємству та по окремих постачальниках (групах поста­чальників):

НТ_Л 100

де К_п - коефіцієнт поставки товарів на підприємство, у %;

НТ_Ф - фактична сума (кількість) надходження товарів на під­приємство (у співставних цінах);

НТ_ПЛ - сума (кількість) надходження товарів на підприємство,

передбачена укладеними Договорами закупки. При значенні коефіцієнта поставки нижчому за одиницю, необ­хідно детально вивчити причини тйкого становища: недобросовісність постачальника, відмова торговельного підприємства від частини заку­пки товарів, передбачених договорами, дії обставин непереборюваної сили та інше.

Якщо невиконання укладених договорів пояснюється тільки не­виконанням постачальником своїх зобов'язань, то даний показник може використовуватися для оцінки рівня ризику недобросовісності постачальника та прийняття рішення про доцільність продовження договірних відносин з ним.

5.4.5. Аналіз рівномірності надходження товарів за окремими періодами

З метою оцінки рівномірності надходження товарів впродовж пе­ріоду, що аналізується, розраховується показник середньоденного надходження товарів, середньоквадратичного відхилення та коефіці­єнт варіації.

Значення показників рівномірності (середньоквадратичного відхи­лення та коефіцієнта варіації) мають співпадати з аналогічними по­казниками, що розраховані за обсягом товарообороту підприємства за той же період.

Чим нижче значення мають показники рівномірності надхо­джень, чим менше їх відхилення від показників рівномірності реа­лізації товарів, тим краще організована робота з управління над­ходженням товарів та менші витрати підприємства на зберігання товарів.

5.4.6. Аналіз частоти поставки товарів та дотримання

графіка завозу

На цьому етапі роботи визначають кількість поставок товарів ко- жної товарної групи (підгрупи, виду) на підприємство, обсяг однієї партії завозу. Фактичні показники порівнюють з розробленим графі- ком завозу товарів та обсягами денної реалізації товарів за той же пе- ріод, х

Дотримання розробленого графіка завозу має важливе значення для підприємства, оскільки дозволяє забезпечити стабільний обсяг реалізації товарів, стійкість асортименту, сприяє мінімізації витрат на транспортування та зберігання товарних запасів.

Особливо детально слід вивчити випадки зниження денного обся­гу товарообороту в зв'язку з недотриманням графіка завозу (невчасною поставкою товарів); розрахувати обсяг втрат товарообороту та прибутку підприємства, що виникли у зв'язку з цим.

Для виконання цих розрахунків використовуються такі формули:

k

вто=2(НТ_фі-НТ_грі)_і;

j=l

ВТО Р_пр

^впр—ЇЙГ*-

де ВТО - втрата обсягу товарообороту;

ВПР - втрата (недоотримання) прибутку; НТ_фі - надходження товарів фактичне за і-й раз завозу; НТ_грі - надходження товарів, передбачене графіком завозу; j - рази завозу, при яких (НТ_фі - НТ_грі)<0;

Р_пр - рівень рентабельності товарообороту, що склався, %. '

Розрахований таким чином розмір недоотримання обсягу товаро­обороту та прибутку підприємства може використовуватися для об­грунтування резервів росту даних показників за рахунок покращення управління товарними потоками на підприємстві.