Отримання прибутку

На вісі ординат представлено зміну окремих показників - факто­рів, що впливають на прибуток: товарообороту в співставних цінах; індексу зміни цін на товари, що реалізуються; рівнів валового доходу, витрат обертання і рентабельності товарообороту. На вісі абсцис відо­бражається зміна прибутку в зв'язку зі зміною цих показників, яка може очікуватися.

Для побудови кожного із графіків, що приведені на малюнку, не­обхідно обчислити можливу зміну прибутку при зміні відповідних факторів. Розрахунки носять імітаційний характер і здійснюються за формулами розрахунку окремих показників рентабельності. При цьо­му базовими показниками є дані звітного періоду.

Залежності характеризуються прямими, що проходять через центр системи координат, оскільки при незмінності факторів прибуток буде відповідати обсягові, отриманому в базовому періоді.

Кути нахилу прямих характеризують темпи зміни обсягу прибут­ку під впливом окремих факторів. Кути нахилу до вісі абсцис (аі -а5) можна визначити так:

АФ

tga =

АП(АФ)'

де ДФ - зміна відповідного фактора;

АПр(АФ) - зміна прибутку за рахунок зміни відповідного фактора.

10.6. Методика обгрунтування (прогнозу) прибутку на майбутній період

Ефективність управління процесами утворення прибутку значною мірою залежить від якості аналізу, реальності виявлених резервів збільшення прибутку, економічного обгрунтування планів (прогнозів) формування та використання прибутку на майбутній період.

Система планових розрахунків охоплює наступні напрямки робо­ти (рис. 116).

Планування прибутку

Планування розподілу прибутку

Обгрунтування потреби в використанні прибутку за окремими напрямками

Обгрунтування цільового обсягу формування прибутку

Оцінка можливого обсягу формування прибутку

_с

_{У С}

_J

Визначення пріоритетності в використанні прибутку за окремими напрямками

Прийняття плану розподілу прибутку

_{Формування цільової структури розподілу прибутку}

Обгрунтування обсягу формування прибутку підприємства на пла­новий період передбачає з одного боку, визначення цільової величини прибутку, що забезпечує умови самофінансування підприємства і ви­рішення стратегічних і тактичних задач, що стоять перед ним, з дру­гого - розрахунок можливості отримання прибутку при прогнозному обсязі товарообороту, доходу і витрат.

Величина прибутку, як цільова функція діяльності підприємства, залежить від обраної стратегії. Як відомо, вона може бути мінімаль­ною, нормальною і необхідною.

Для визначення мінімального і нормального прибутків як цільової функції підприємства виходять із прогнозної величини капіталу під­приємства, прогнозу мінімального рівня рентабельності капіталу (прогноз процентної ставки банків) і прогнозу норми прибутку на ка­пітал (середньогалузева рентабельність капіталу). При прогнозуванні величини капіталу необхідно враховувати склад і розмір джерел його збільшення (кредити банків, випуск облігацій, продаж акцій абощо, а також впливу на його вартість інфляційних очікувань.

Необхідна величина прибутку підприємства розраховується, ви­ходячи із потреби підприємства в фінансуванні його виробничого і соціального розвитку, забезпечення необхідного соціального спожи­вання, утворення фондів ризику і фонду виплати дивідендів власни­кам підприємства, створення фінансових резервів, а також виплати податкових і інших обов'язкових платежів, що здійснюються з при­бутку. Таким чином, необхідний прибуток визначає умови для само­фінансування підприємства.

Розрахунок розміру необхідного прибутку на плановий період здійснюється у такому порядку:

1. необх

   іоо - а

   Проводиться обгрунтування потреб підприємства в фондах фі­нансових ресурсів на виробничий і соціальний розвиток, що утворю­ються за рахунок чистого прибутку підприємства.

2. Визначається питома вага податків і обов'язкових платежів із прибутку в його загальній величині, що склалася в передплановому періоді. В тих випадках, коли у плановому періоді змінюється поря­док оподаткування або ставка податків, необхідно за звітними даними минулого періоду провести розрахунок питомої ваги податків у складі прибутку, які підлягатимуть сплаті з врахуванням змін в умовах їх сплати.

3. Розраховується величина необхідного прибутку (П_нео6х), виходя­чи із потреби прибутку, що залишається в розпорядженні підприєм­ства, та частки обов'язкових платежів в загальній сумі прибутку:

ЧП.,

гт - неоох_ _{1 0}„

де ЧП_нео6х. - потреба в чистому прибутку підприємства в грошовому вимірі;

С_п - середній рівень податків і обов'язкових платежів, у відсот­ках до балансового прибутку.

Розрахунок можливого розміру одержання прибутку може здій­снюватись методом прямого розрахунку або розрахунково-аналітичним методом.

Метод прямого розрахунку передбачає визначення суми прибутку як різниці між прогнозним розміром доходів підприємства, податком на додану вартість і його поточними витратами. Можливі методичні підходи до оцінки їх планового обсягу були розглянуті у попередніх розділах підручника.

Розрахунково-аналітичний метод базується на вивченні тенденції змін прибутку і рентабельності та прогнозуванні змін факторів, що впливають на їх величину. Величина можливого прибутку визначає­ться за формулою:

П_можл.=Рр_п^т х Т_п+1 ± ДПдф, де Р_Рп^т - рівень рентабельності товарообороту звітного п-ого періоду, %;

Т_п+1 - плановий товарооборот (п +1) -ого періоду;

ДПдф - прогнозовані зміни прибутку підприємства за рахунок змін факторів, що впливають на його величину.

Результати розрахунків цільового та можливого прибутку необ­хідно порівняти. Якщо можливості отримання прибутку відповідають його цільовому розміру, то такий варіант приймається як плановий. У тому разі, коли можливості підприємства по одержанню прибутку недостатні для забезпечення самофінансування, слід розробити заходи з урегулювання цієї невідповідності шляхом пошуку і мобілізації до­даткових (неврахованих) резервів збільшення доходів або зниження витрат. При цьому необхідно прагнути до максимального наближення планового прибутку до його цільового розміру.

Після прийняття рішення про величину планового прибутку роз­раховують планові показники рентабельності підприємства, які вико­ристовуються при прийнятті управлінських рішень з формування ре­сурсного потенціалу підприємства, здійснення комерційних угод, інвестиційній діяльності тощо.

10.7. Розподіл та використання прибутку підприємства

Розподіл прибутку підприємства є важливим економічним важе­лем, що забезпечує гармонізацію економічних інтересів держави, під­приємства як господарюючого суб'єкта ринку, його трудового колек­тиву.

Порядок розподілу прибутку підприємства залежить від чинного законодавства, яке регулює взаємовідносини підприємства з бюд­жетом, форми власності і організаційно-правового статусу підприємс­тва.

Чинний порядок розподілу прибутку підприємства можна подати у вигляді схеми (рис. 117):

шштшттштт

Податкові платежі, що\ сплачуються з прибутку

^щшшшшштшшт

Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства (чистий прибуток)

На виробничий розвиток

_с

На соціальний розвиток

+

( На матеріальне \. І заохочення Ш

На виплату дивідендів

На інші цілі

До резервного фонду

Рис. 117. Схема розподілу балансового прибутку торговельного