Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
phraseology.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
30 Мб
Скачать
☆

176. You'll be a man before your mother

розм. жарт, кічО'ГО, скоро виростеш (гово­рять, звертаючись до підлітка).

you'll get pie in the sky when you die амер. Ірон. ^ поки сонце зійде, роса очі виїсть; див. тж. W-606 та Р-417;

you shouldn't look a gift horse in the mouth присА. дарованому коневі в зуби не дивляться.

you 'take the bun (або the bisquit, the cake, the chromo) див. І-1149.

you try us безсумнівно, авжеж.

"Do you like steak and kidney pudding with pineapple and custard for afters?"

"You just try us," said Sue, "My mouth's water­ing already" (D. W. L., June 20, 1958).

you were born in the ark див. Y-127.

you'd be all the better for вам би

не завадило.

183. you'd better believe it амер. розм. можете бути певні.

Z

zeal without knowledge (is a runaway horse) прчсл. зайва, недоречна старанність (до добра не доведе, шкідлива).

zeal without knowledge is fire without light присл. старанність без знань—це во­ гонь без світла.

zebra crossing перехід через вулицю (позначений на проїжджій частині білими І чорними смугами] •

.Judging by the placing of the present zebra crossings, enforcement of their use would, in numerous instances, result in quite considerable

additional walking simply to cross say, a 20 ft roadway (D. W. L., May 2, I960).

4. zero hour (або time) 1) військ, година (або час) початку атаки;

Winterbourne returned to his own position and waited. He looked at his luminous wrist-watch. Six twenty-five. Five minutes to zero hour (R. Alding­ton).

2) пєрен. вирішальний момент, вирішаль­на година;

We quailed low, and prayed for and dreaded the zero hour (7. Conroy).

ab

1036

a die

ДЕЯКІ ІНШОМОВНІ ЗВОРОТИ,

ЯКІ ЗУСТРІЧАЮТЬСЯ В АНГЛІЙСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ

ab absurdo лат. від абсурдного.

ab aeterno лат. з незапам'ятних часів.

ab ante лат. раніше.

a basl фр. геть!

a batons rompus фр. гарячкове; судорожно; нескладно, уривками.

a bene placito іт. за бажанням, з волі.

ab extra лат. зовні.

ab into pectore лат. з глибини душі.

ab incunabulis лат. з колиски, з маленства, від сповитку.

ab initio лат. з початку, з появи.

ab intra лат. зсередини.

a bon chat, bon rat фр. ^ наскочила коса на камінь.

a bon droit фр. з повним правом, на за­конній підставі.

a bon marche фр. дешево.

ab origine лат. з початку.

ab ovo лат. з самого початку [частина на­ступного виразу]-

ab ovo usque ad mala лат. з початку до кінця; букв, «від яйця до фруктів» [у стародавніх римлян обід звичайно почи­нався з яєць І закінчувався фруктами].

a bras ouverts фр. з розкритими обіймами.

absence d'esprit фр. неуважність; див. тж. А-42.

absens heres non erit лат. ^ як з очей,

так і з серця; букв, відсутній не буде спадкоємцем.

absit dicto invidia лат. сказати, не вихва­ляючись.

ab tmo disce omnes лат. з одного приклада можна знати все.

ab urbe condita лат. з часу заснування мі­ста (тобто з часу заснування Риму в 753 р. до нашої ери).

a capite ad calcem лат. з голови до п'ят.

a centre coeur фр. неохоче, проти бажання.

a corps perdu фр. прожогом, необачно, на відчай душі.

a coup sur фр. без риску, напевно.

ad arbitrium лат. за бажанням, з волі.

ad calendas Graecas лат. до грецьких ка-ленд (тобто ніколи); див. тж. А-872.

ad extremum лат. 1) дуже, конче, надзви­чайно, до краю; 2) нарешті.

ad finem (скор. ad fin.) лат. до кінця.

ad gustum лат. до смаку.

ad hoc лат. 1) adv. на цей випадок; 2) а. призначений для цього випадку.

ad hominem лат. що . грунтується не на об'єктивних даних, а розрахований на по­чуття того, кого переконують (про аргу­мент) .

ad honores лат. за заслуги (про почесне звання).

a die лат. від цього дня.

ad infinitum

1037

ancien

ad infinitum лат. без кінця, без кінця-краю.

ad instar лат. на зразок, подібно, наче.

ad interim (скор. ad int.) лат. 1) adv. тим-часом, на протязі певного часу; 2) а. тим­часовий.

a discretion фр. за бажанням, на чийсь роз­суд; без попередніх умов.

ad kalendas Graecas=ad calendas Graecas.

ad libitum лат. за бажанням, як завгодно; до смаку; скільки завгодно.

ad litteram лат. слово в слово; буквально.

ad manum лат. напохваті, під руками.

ad modum лат. на зразок, неначе.

ad nauseam лат. до нудоти.

ad patres лат. до праотців, на той світ.

ad referendum лат, попереду, спочатку, аж до розгляду (про пропозиції, які прий­мають).

ad rem лат. що стосується справи; по суті; доцільно.

a droite et a gauche фр. праворуч та ліво­руч.

ad unum omnes лат. всі, як один, всі до одного.

ad valorem лат. відповідно до ціни, за вар­тістю.

ad verbum лат. слово в слово, буквально.

advocatus diaboli лат. духовна особа, що виступає з запереченнями проти того, кого призначили до канонізації (у Ваті­кані); \див. тж. D-314.

affaire d'amour фр. любовна інтрига; див. тж. А-159.

affaire de coeur фр. сердечні справи, лю­бовна інтрига; див. тж. А-159.

affaire d'honneur фр. дуель; див. тж. А-157.

afin de фр. для того, щоб.

a fortiori лат. тим більше, особливо.

a genoux фр. навколішках.

a grands frais фр. з великими витратами.

a haute voix фр. гучно, ,на весь голос.

a huis clos фр. при зачинених дверях.

a jamais фр. назавжди.

а !а фр. на зразок, неначе, немов.

a la belle etoile фр. на вільному повітрі.

a la bonne heure фр. у слушну годину, вчас­но, своєчасно; див. тж. А-758.

a la carte (тж. a la carte) фр. ,на замовлен­ня (про страви, які можна замовити ок­ремо).

a la derobee фр. нишком, тишком.

a fa guerre come a la guerre фр. на війні, як на війні; робити, як-того вимагають обставини.

a la hauteur фр. на (одному) рівні з, врівень з (кимсь, чимсь).

a la lettre фр. слово в слово, буквально; див. тж. Т-1851.

a la main фр, в руках; руками, вручну.

a la mode фр. по моді, модно.

a la mort фр. до (самої) смарті.

a la page фр, і) у курсі оправи, у курсі останніх новин; 2) новомодний.

a la sourdine фр. під сурдинку; перен. ниш> ко.м, тишком, крадькома.

a la Tartuffe фр. лицемірно (за ім'ям персо­нажа з одноімєнної комедії Мольєра).

a 1'extremite фр. до кінця (матеріальних) можливостей; до краю.

a 1'improviste фр. раптово, несподівано, зне­нацька.

a livre ouvert фр. без підготовки (читати текст); з листа (співати, грати, перекла­дати).

alia vostra salute Іт. (за) ваше здоров'я.

alma mater лат. альма-матер, університет, в якому навчався той, хто говорить або той, про кого йде мова; букв, «мати, що годує».

al piu іт. найбільше.

alter ego лат. друге «я», права рука; див. тж. S-284.

a main armee фр. силою зброї; див. тж. В-3131.

amantium Ігае лат. сварки закоханих.

amantium irae amoris integraitio est лат. ^ милі посваряться — краще помирять­ся; див. тж. W-1233.

amende honorable фр. прилюдне покаяння або вибачення.

ame perdue фр. одчайдушна людина.

amicus curiae лат. - безкорисний порадник; (інколи помилково) впливовий друг.

amicus Plato, amicus Socrates, sed magis arnica veritas лат. Платон мені милий, Сократ мені милий, але правда ще ми­ліша.

amicus usque ad aras лат. друг до кінця, вірний друг.

ami de cour фр. ненадійний друг.

a mon avis фр. на мою думку, на мій по­гляд.

amor patriae лат. любов до батьківщини.

a natura rei лат. що випливає з суті самої справи.

ancien regime фр. старий порядок, старий режим (про режим у Франції до буржу­азної революції 1789 p.).

66 К. Т. Баракцев

animal

1038

audi

animal bipes лат. «двонога тварина», лю­дина.

anno Domini (скор. A. D.) лат. 1) adv. нашої ери; 2) n. жарт. розм. похилий вік, ста­рість.

anno urbis conditae=ab urbe condita.

ante bellum лат. 1) adv до Івійни; 2) a. довоєнгний (звич. antebellum); див. тж. status quo ante bellum.

ante meridiem (скор. a. m.) лат. до полу­дня (з дванадцятої години ночі до два­надцятої години дня).

a pas de geant фр. гігантськими кроками.

a perte de vue фр. наскільки дістає (або осягає) око, неосяжно.

a peu pres фр. майже.

а ріасеге іт. за бажанням; з волі.

a pied фр. пішки.

a plaisir фр. за бажанням; з волі; див. тж. А-910.

a portee фр. у межах досяжності.

a posteriori лат. апостеріорі, на підставі вже існуючих даних, згідно з досвідом.

apres nous le deluge фр. після нас хоч по­топ; див. тж. А-187,

а ргїта vista іт. з першого погляду.

a priori лат. 1) adv. апріорі, заздалегідь;

2) а. що не спирається «а попереднє ви­ вчення, дослідження; здогадний.

a propos фр. І) adv. між іншим, до речі; див. тж. А-522; 2) adv. до діла, вдало;

3) а. що має пряме відношення до спра­ ви; своєчасний, слушний.

a propos de bottes фр. 1) між іншим, гово­рячи про (вжив, жарт., коли починають говорити на тему, що не стосується роз­мови). 2) ні в тин, ні в ворота; не до речі.

a propos de rien фр. не до речі, невдало, без будь-яких підстав.

a quatre mains фр. для чотирьох рук (про музичні твори).

a quatr' occhi іт. віч-на-віч.

aqua vitae лат. «вода життя» (спиртні на­пої); див. тж. W-216, 2).

a quoi bon? фр. яка з цього користь?

Arcades ambo лат. 1) дві людини з одна­ковими смаками, люди одного складу; 2) ^ одного поля ягода, одного тіста книш (вираз взято з «Еклог» Вергілія, де він вживається із значенням, «два ар­кадських пастушки»).

arcana imperil лат. державні -секрети, таєм­ниці.

ardentia verba лат. запальні слова, палка мова.

argent comptant фр. готівка.

argumentum causa лат. заради спору.

argumentum ad crumenam лат. апеляція до чийогось гаманця (тобто довід, розрахо­ваний на матеріальну заінтересованість співбесідника).

argumentum ad hominem = ad hominem.

argumentum ad ignoratiam лат. аргумент, розрахований Іна некомпетентність спів­бесідника.

argumentum ad misericordiam лат. довід (або аргумент), розрахований на те, щоб викликати жалість, співчуття.

argumentum ad rem лат. доцільний, влуч-Іний аргумент.

argumentum baculinum лат. жарт., ірон. паличний аргумент, бійка; див. тж. В-36.

ariston metron грец&к.- золота середина.

ars longa, vita brevis лат. мистецтво довго­вічне, а життя коротке; ^ вік живи, вік

учись; див. тж. А-576.

artes liberates лат. «вільні мистецтва» (се­редньовічна назва семи світських наук.: арифметики, астрономії, геометрії, грама­тики, логіки, музики та риторики).

Artium baccalaureus лат. бакалавр мистецтв (вчене звання).

Artium Magister лат. магістр мистецтв (вчене звання).

a salti іт. уривками; нескладно.

asbestos gelos грецьк. невгамовний сміх.

a tort et a travers фр. без розбору, не до речі, без ладу.

a toute force фр. 1) з усіх сил; 2) усіма

засобами. a tout hasard фр. за всяку ціну; що б не

сталося, що б там не було; див. тж.

А-765.

a tout prix фр. за всяку ціну. at spes non fracta лат. але надія ше не

втрачена. au bout de son Latin фр. «е розуміючи,

вагаючись; у безвиході. au oontraire фр. навпаки. au courant фр. 1) у курсі справи; 2) на

висоті становища. audaces fortuna juvat лат. ^ сміливість

города бере. audi alteram partem лат. вислухай і Іншу

сторону.

au fait

1039

briller

au fait фр. І) у курсі справ; 2) на висоті становища.

au fond фр. 1) у глибині душі; 2) по суті.

au grand serieux фр. з усією серйозністю.

au jour le jour фр. день у день.

au mieux фр, у найкращих стосунках.

au nature! фр. 1) у природному вигляді, як .створила природа; 2) жарт, голий, у чому мати народила; 3 )без приправ, без гарніру (про страви).

au pair фр. за принципом взаємних по­слуг, послуга за послугу.

au pied de la lettre фр. буїшально; у бук­вальному значенні або розумінні.

au pis aller фр, у гіршому випадку, в най­гіршому разі.

aurea mediocritas лат. золота середина; див. тж. G-1458.

au revoir 1) int. до побачення! 2) п. про­щання.

aurora borealis лат. північне сяйво.

au serieux фр. серйозно.

aussitot dit, aussitot fait фр. ^ сказано — зроблено; сказано — як зав'язано.

autanit d'hommes (або de tetes), autant d'avis фр. ^ скільки голів, стільки й умів; що голова, то й розум; див. тж. А-670.

aut Caesar aut nihil (або nullus) лат. ^ або пан, або пропав; або здобути, або дома не бути.

autres temps, autres moeurs фр. інші часи — інші звичаї; див. тж. О-880.

aut vincere aut mori= aut Caesar aut nihil.

a verbis ad verbera лат. від слів до бійки.

a vol d'oiseau фр. з (висоти) пташиного польоту.

avoir la langue deliee фр. мати добре підві­шений язик, бути гострим на язик.

a volonte фр. за бажанням, з волі.

a vuestra salud! icn. за ваше здоров'я.

avvocato del diabolo it.= advocatus diaboli,

ballon d'essai фр. пробна куля; див. тж. Р-439.

bal pare фр. бал-маскарад.

battre la campagne фр. підходити до спра­ви здаля, обережно; ^ ходити кругом та навколо; див. тж. В-375.

bayer aux corneilles фр. роззявити рота, гав ловити.

beau garc.cn фр. гарна, красива людина, гарний, красивий чоловік.

beau geste фр. гарний жест.

beau ideal фр. зразок досконалості, ідеал; див. тж. В-535.

beau monde фр. добірне аристократичне товариство, вищий світ.

beaux yeux фр. 1) гарні очі (зеич. for the beaux yeux — заради гарних очей, за­дарма) ; 2) вродлива жінка.

bel esprit (pi. beaux esprits) фр. дотепник, дотепна людина.

belle атїе фр. подруга.

ben venuto іт. щиро вітаємо, просимо за­вітати; ласкаво просимо!

bete noire фр. предмет або об'єкт ненависті; людина, яку ненавидять; див. тж. В-2096.

bien entendu фр. звичайно, само собою зро­зуміло.

bis dat, qui cito dat лат. той дає удвоє біль­ше, хто дає скоро.

bis peccare in bello iron licet лат. на війні помиляються один раз.

bis pueri senes лат. старе, як мале.

Blut und Eisen див. Eisen und Blut.

bona fide лат. 1) adv. по совісті, по щи­рості, щиросєрдо; 2) а. чесний, щирий, щиросердий.

bona fides лат. вірність, чесність, відда­ність; чесні наміри.

bon ami фр. милий друг; коханий.

bon avocat, mauvais voisin фр. добрий юрист є поганим сусідом,

bon enfant фр. веселий, добрий хлопець.

bon gre, mal gre фр. хоч-не-хоч.

bon jour, bonne deuvre фр. — чим кращий день, тим кращий і вчинок; гарному дню— гідну зустріч; див. тж. В-1702.

Ьоп mot фр. дотеп, гостре слівце.

bonne bouche фр. ласий шматочок; щось приємне, що лишають, тримають на кі­нець.

bonne mine au mauvais jeu див. faire bonne mine au mauvais jeu.

bon ton фр. гарний тон, вихованість.

bon vivant фр. людина, що любить пожи­ти собі на втіху, гульвіса, гуляка.

bon voyage фр. щасливої дороги!

bourgeois gentilhomme фр. міщанин у дво­рянстві (за од поіменною назвою комедії Аїольєра).

bouton d'amour фр. ірон. прищ ва обличчі (у молодому віці).

brevi manu лат. нашвидкоруч, експромтом.

briller par son absence фр. ірон. вражати своєю відсутністю (про обмежену люди­ну); див. тж. В-618.

66'

bruler

IG4U

danse

bruler la chandelle par les fleux bouts фр.

безжалісно витрачати свою енергію, мар­нувати життя; див. тж. В-2968. brutum їиігпеп лат. пусті погрози.

caeca est invidia лат. заздрість сліпа.

caeteris paribus = ceteris paribus.

са іга фр. все буде гаразд (приспів пісні

санкюлотів епохи Французької буржуазної

революції кінця XVIII ст.). carpe diem лат. живн сьогоднішнім днем

(вираз з тзору Горація «Ода ХІ»,кн. II). carte blanche фр. карт-бланш, свобода дій;

необмежені повноваження, casus belli лат. «казус беллі», привід для

війни.

causa sine qua non лат. обов'язкова умова. cela va sans dire фр. само собою зрозуміло;

див. тж. 1-1166. celiii qui veut, celui-la peut фр. з бажанням

можна все зробити; ^ де руки й охота,

там спора робота. e'en est que de lui фр. він загинув, з ним

все покінчано. e'en est que le premier pas qui coute фр.

.^ аби почати, а там воно і піде; добрий

початок—половина діла; див. тж. 1-1166. c'est-a-dire фр. та,к би мовити; див. тж.

S-1609. c'est egal фр. однаково, байдуже, ніякої

рЙНИЦІ.

c'est le commencement de la fin фр. (це) початок кінця; див. тж. В-739.

c'est une autre chose фр. це зовсім інша справа..

ceteris paribus лат. за інших рівних умов.

спасші son gout, a chacun son gout фр. у кожного свій сміак; див. тж. Е-312.

charge d'affaires фр. dan. повірений у спра­вах.

chateaux en Espagne фр. повітряні замки, химери; див. тж. А-218.

cherchez la femme! фр. шукайте жінку! (тобто жінка є причиною чогось); див. тж. Т-1086.

che sara sara іт. що буде, то буде; див.

' тж. В-183І.

chevalier d'industrie фр. пройдиовіт. шахрай; див. тж. G-134.

Chevalier sans peur et sans reproche фр. «рицар без страху і докору».

chronique scandaleuse фр. скандальні ви­криття (про життя вищого світу).

circulus vitiosus лат. порочне коло (наве-

дення як доказу того, що треба довести); безвихідне становище, безвихідь; див. тж. V-56.

cogito, ergo sum лат. я мислю, отже існую (основна теза філософії Декарта).

comme il taut фр. 1) а. благопристойний, д о бр-о пристойний; 2) adv. благопристойно, добропристойно.

compos mentis лат. при здоровому розумі.

conditio sine qua non лат. неодмінна умова.

consensus omnium лат. загальна згода; за­гальне визнання.

contradictlo in adjecto лат. суперечність у термінах; див. тж. С-1310.

copia verborum лат. багатослівність.

cordon sanitaire фр. санітарний кордон.

corpus delicti лат. 1) оклад злочину; 2) ре­човий доказ.

couleur locale фр. місцевий колорит, своє­рідність; див. тж. L-1073.

coup de grace фр. останній удар, що за­кінчує чиїсь страждання; див. тж. S-2440.

coup de main фр. сміливе починання; рі­шучі несподівані дії.

coup de maitre фр. І) майстерний прийом;

| 2) спритна витівка (або штука). coup d'essai фр. перша спроба. coup d'etat (скор. coup) фр. державний пе-і реворот; див. тж. S-2443. coup de theatre фр. 1) сценічний ефект;

Інесподівана розв'язка, несподіваний кі­нець; 2) сенсаційна подія. coup de vent фр. порив вітру, буря. coup d'oeil фр. швидкий погляд. coup manque фр. невдача, промах. coute que coute фр- що б не сталося, що б

там не було, за в'сяку ціну; див. тж.

А-765 та В-1831. сш bono? лат. кому це на користь?, кому

це треба?, у чиїх це інтересах? cui prodest? лат. Іор. кому вигідно?, кому

корисно? (про заподіяний злочин). cum grano salis (розм. cum grano) лат.

Іран, з великою обережністю; скептично,

з застереженнями; див. тж. А-58. currente catamo лат. швидко і необміркова-

'но; букв, швидким пером (звич. вжив, з

дієсловом to write). curriculum vitae лат. короткий життєпис,

біографія.

danse macabre фр. танець смерті; див. тж. D-30.

Davus

1041

Davus sum, non Oedipus лат. я тільки про­ста людина, (а не пророк).

de bonne grace (або volonte) фр. охоче, з бажанням.

de iacto лат. де-факто, фактично, на ділі.

de gustibus non est disputandum лат. ^ у кожного свій смак; див. тж. Е-312.

de haut en bas фр. зверху вниз, звисока.

de jure лат. де-юре, по праву; формально.

delenda est Carthago лат. Карфаген пови­нен бути зруйнований (вираз, яким Ка-тон закінчував свої промови у сенаті).

de mal en pis фр. ^ все гірше й гірше, з дощу та під ринву, з вопию та в по­лум'я; див. тж. О-1031.

de mortibus aut nihil aut bene (або de mortuis nil nisi bonum) лат. про мерт­вих або мовчати, або говорити хороше.

de novo лат. знову, з початку.

de profundis лат. з глибини (початкові сло­ва заупокійної пісні католиків).

de rigueur фр. обов'язковий, неодмінний; що вимагається за етикетом.

dernier cri фр. останній крик (моди),

dernier ressort фр. крайній засіб.

desipere in loco лат. жартувати, коли це доречно, у відповідній ситуації.

de te fabula narratur лат. це про тебе йде мова, це байка про тебе.

de trop фр. І) adv. надто, надмірно; 2) а. зайвий.

deus ex machina лат. «бог з машини», щось таке, що з'являється несподівано, ззовні і рятує становище, яке здавалося безна­дійним [в античній трагедії розв'язка наступала несподівано через втручання якогось бога, що з'являвся на сцені з допомогою механічних пристроїв]; див. тж. G-1325.

de visu лот. на власні очі, як очевидець.

dictum sapienti sat est лат. розумному тільки кивни —він і здогадається; пор. W-1261.

digito monstnari лат. бути славетним, відо­мим; букв, на якого показують пальцем.

di grado in grado іт. поступово, помалу, по­троху; пор. В-2025.

divide et impera (або regne) лат. поділяй і владарюй, поділяй і пануй; див. тж. D-446.

dolce far niente іт. приємне байдикування.

dorer la pilule фр. золотити пілюлю- пор. G-642.

dormitat Homerus лат. Гомер спить (ка­жуть про кого'сь дуже пильного або до-

свідченого, хто припустив помилку); пор. Е-303.

dos moi pou sto kai ten gen kineso грецьк. дайте мені точку опори, і я поверну зем­ну кулю [слова, що їх приписують Архі-меду].

double entendre фр. двозначність.

dramatis personae лат. дійові особи.

droi* des gens фр. міжнародне право.

dum jpiro, spero лат. доки є життя — е на­дія; букв, поки дихаю, сподіваюсь.

edition de luxe фр. розкішне видання (кни­ги).

editio princeps лат. оригінальне зидання, перше видання книги.

Eile mit Weile нім. (скорий) поспіх—лю­дям посміх; букв, поспішай повагом.

Eisen und Blut нім. залізо і кров [вираз Бісмарка]; див. тж. В-2246.

embarras de chois (тж. embarras de ri-chesses) фр. І) велика кількість (чогось); '2)_ утруднення в зв'язку з великим ви­бором.

en avant фр. вперед.

en bloc фр. в цілому, в загальних рисах; не входячи в подробиці.

en deshabille фр. напіводягнений, в де­забільє.

en famille фр. по-сімейному; у своїй ро­дині.

enfants perdus фр. купка людей, що зва­жуються на рискований крок або захід; букв, загиблі діти; див. тж. F-1067, 3).

enfant terrible фр. людина, яка своєю без­тактною поведінкою ставить інших у ні­якове становище; пор. Н-1639, 2).

en grand фр. у великому масштабі.

en grand seigneur фр. по-панському.

en grande tenue фр. у парадному одягу, у повній формі.

en gros фр. 1) оптом; зразу; 2) взагалі, в загальних рисах.

en masse фр. у масі, в цілому; цілком.

en passant фр. мимохідь, між іншим; пор. 1-681.

en plain jour фр. серед білого дня; пор. 1-321.

en regard фр. на протилежній сторінці кни­ги (про ілюстрації або текст, з якого зроблено переклад).

en retraite фр. у відставці.

en revanche фр. взамін.

en route фр. у дорозі.

1042

grand

en spectacle фр. як видовище.

en suite фр. один за одним.

entente cordiale фр. дружнє взаєморозумін­ня (особливо між двома державами),

en tout фр. всього, повністю.

en tout cas фр. у всякому разі, на крайній випадок,

en train фр. у процесі руху вперед.

entre chien et loup фр. присмерком, смер­ком, на смерку; див. тж. В-1712.

entre nous (тж. entre nous soit dit) фр. між нами, по секрету; пор. В-1748.

ео ipso лат. тим самим.

eppure si muove! іт. а все ж вона крутить­ся! [слова, приписувані Галілею],

esprit de corps фр. кастовий або становий дух.

esprit mal tourne фр. однобічне розуміння (в поганий бік).

et al. лат. і т. і., І т. д. [скор. від et alia].

et ego in Arcadia лат. я знаю про це не менш когось іншого; букв, я також був у Аркади.

et tu, Brute! лат. і ти, Брут [слова Юлія Цезаря; означають зраду друга].

ex abrupto лат. несподівано, враз, раптом, нараз.

ex adverso лат. доказ від протилежного.

ex animo лат. від усього серця, від душі, щиро, щиросердо.

ex cathedra лат. 1) в офіціальній обста­новці; 2) з усією авторитетністю.

exceptio confirmat (probat) regulam лат. наявність .винятку тільки підтверджує правило; див, тж. Е-365.

ex dono лат. як подарунок.

exempli gratia (скор. е. g.) лат. наприклад.

exeunt omnes лат. всі виходять (сценічна ремарка).

ex gratia лат. з люб'язності.

ex hypothes лат. здогадно.

«х improvise лат. раптом, зненацька.

ex libris лат. екслібріс, книжний знак; букв. «з книг» (такого-то).

ex more лат. за звичаєм.

*х officio лат. Офіціально, за обов'язком; так, як цього вимагає офіціальне поло­ження.

tx parte лат. однобічний, упереджений.

«xpressis verbis лат. у недвозначних вира­зах.

ex professo лат. 1) за своїм фахом; 2) із знанням справи, докладно, грунтовно.

ex tacito лат. мовчки.

faber est quisque fortunae suae лат. кож­ний — коваль свого щастя.

facile princeps лат. 1) що легко здобув пе­ремогу; що вийшов на перше місце; 2) .визнаний керівник, ватажок.

lacon de parler фр. 1) манера висловлюва­тися (або говорити); 2) відмовка.

facta non verba лат, потрібні діла, а не 'Слова; менше слів, а більше діла; див. тж. D-217.

(faire) bonne mine au mauvais jeu фр. ро­бити гарну міну при поганій грі.

faire 1'homme d'importance фр. набирати поважного вигляду.

fait accompli фр. здійснений факт; див. тж. А-65.

fata morgana іт. фата моргана, марево, за яким виникають постаті або зображення предметів, що лежать за горизонтом (звич. значно спотворені і мінливі) [іт. fata Morgana — фея Моргана; за перека­зами вона жила на дні моря і заманю­вала мандрівників примарами].

faute de mieux фр. за відсутністю (або за браком) кращого.

faux pas фр. хибний крок; див. тж. F-206.

femme de chambre фр. покоївка; див. тж. 1-25.

festina lente лат. ^ (скорий) поспіх — лю­дям посміх; букв, поспішай повагом.

fete champetre фр. свято .на свіжому по­вітрі; ПІКНІК.

fides Punica див. Punica fides.

fi done! фр. сором, соромно!

fidus Achates лат. вірний друг.

fin de siecle фр. 1) n кінець віку; 2) attr. характерний для кінця XX в.; 3) attr. декадентський.

finis coronat opus лат. кінець вінчає діло; див. тж. Е-141.

flagrante delioto лат. на місці злочину; з поличним.

fons et origo лат. першоджерело.

force majeure фр. форс-мажор, непереборна сила, надзвичайні обставини, які немож­ливо усунути; стихійне лихо.

fortuna favet fatuis лат. дурням щастя; пор. В-1946.

fronti nutla fides лат. зовнішність обман­лива; пор. А-492.

goutte a goutte фр. крапля за краплею. grand coup фр. важливий крок; сміливі і успішні дії."

grande

1043

Jupiter

grande dame фр. знатна дама.

grande passion фр. всепоглинаюча при-ст.р асть.

grande tenue фр, парадна форма; парадний костюм; вечірній туалет.

grosso niodo лат. в загальних рисах, при­близно.

giierra al cuchillo icn. війна на знищення; див. тж. W-165.

gutta cavat lapidem лат. крапля камінь дов­бає; див. тж. С-1289.

habeas corpus лат. початкові слова закону про недоторканість особи (цей закон було прийнято англійським парламентом її 1679 p.).

hie jacet лат. тут лежить [початкові слова надмогильного напису].

homme de lettres фр. літератор; див. тж. М-780.

homme d'esprit фр. дотепна людина.

homme d'etat фр, державний діяч.

homo novus лат. вискочка, парвеню; букв. «нова людина».

homo sapiens лат. мисляча людина, люди­на як розумна істота.

homo trium Htterarum (тобто fur) лат. зло­дій.

honoris causa лат. за наукові заслуги (про присвоєння вченого ступеня або почесно­го звання).

horribile dictu лат. страшно сказати [Овідій, «Метаморфози»].

horribile visu=: horribile dictu

hors concours фр. 1) adv. поза конкурсом; 2) adv. поза конкуренцією; 3) а. непере-вершений.

hors de combat фр. що вийшов з строю.

hors de saison фр. не до речі, недоречно, невчасно; пор. О-996, 1).

hors d'ceiivre фр. закуска.

idee fixe фр. нав'язлива думка; нав'язлива ідея; див. тж. F-676.

id est (скор. і. е.) лат. тобто.

ignis fatuus (pi ignes Eatui) лат. блукаю­чий вогник; перєн. облудна, марна надія.

ignoratio legis neminem excusat лат. незнан­ня закону не є виправданням.

і gran dolori sono muti if. велика біда мов­чить,

її n'y a pas que le premier pas qui coute фр. важкий лише перший крок; пор. 1-1279.

imperium in imperio лат. держава в дер­жаві.

in abstracto лат. абстрактно, взагалі.

in articulo mortis лат. на смертному ложі, при смерті; див. тж. 1-826.

in brevi лат. стисло.

in corpore лат. у повво.му складі.

incredibile dictu лат. неймовірою, неправдо­подібно.

in deposito лат. на збереженні.

in esse лат. існуючий, що існує.

in extremis лат. = in articulo mortis.

in fine лат. у кінці, (наприкінці (сторінки, розділу тощо); пор. А-168.

in flagrante delicto лат., див. flagrante de-licto.

in folio лат. ін-фоліо (формат видання у '/а паперового аркуша).

infra dignitatem (скор. infra dig.) лат. ниж­че своєї гідності.

in medias res лат. прямо до справи.

in memoriarn лат. в пам'ять.

in natura лат. в дійсності, в природі; див. •тж. 1-582.

in pleno лат. = in corpore.

in posse лат. можливий, потенціальний.

in puris naturalibus лат. голий, як мати на­родила; пор. 1-279.

in secula seculorum лат. назавжди, навік-віки, навік-віків.

in statu quo (ante) у тому ж становищі.

inter alia лат. між іншим.

in toto лат. у цілому, загалом.

in transitu лат.=inter alia.

ipso facto лат. в силу самого факту; тим самим.

ira furor brevis est лат. гнів — короткочасне безумство; див. тж. А-442.

jacta est alea лат. жереб кинуто; рішення •прийнято; див. тж. D-352.

jamais de ma vie фр. ніколи в житті; ні­защо.

jeu de mots фр. гра слів, каламбур; див. тж. Р-657.

jeu d'esprit фр. 1) дотепність, дотепне за­уваження; 2) гра, що потребує винахід­ливості.

jeune premier фр. драматичний актор, який виконує ролі першого любовника.

jeunesse doree фр. золота молодь.

joci causa лат. заради жарту, щоб пожар­тувати.

jour fixe фр. журфікс, якийсь день тижня, коли приймають гостей або відвідувачів; пор. А-862 та А-864.

Jupiter Pluvius лат. дощова погода.

laissez

1044

о tern рога

laissez faire фр. невтручання. langage des halles фр. базарна мова, лайка. 1'appetit vient en mangeant фр. апетит при­ходить під час їди; див. тж. А-499. lapsus calami лат. описка, помилка на письмі. lapsus linguae лаг. обмовка, помилка на слові. lapsus memoriae лат. випадіння пам'яті,

забуття чогось. lares et penates лат. лари і пенати, боги

домашнього вогнища; див. тж. Н-1758. lasciate ogni speranza, voi ch'entrate іт. за­лиште усяку надію, ви, що входите сюди [Данте, «Божественна комедія»]. le beau monde фр. вищий світ, legion d'honneur фр. орден Почесного ле­гіону (встановлений Наполеоном І). le jeu ne vaut pas la chandelle фр. не варта гра свічок; не варта справа заходу; див. тж. G-57. 1'etat, c'est moi! фр. держава —це я [слова

короля Людовіка XIV]. lettre de cachet фр. іст. королівський наказ про заарештування без зазначення прі­звища особи, яка підлягає арешту (прі­звище вписував той, хто одержував цей наказ).

lex nan scripta лат. неписаний закон. Hberte, egalite, fraternite фр. «свобода, рів­ність, братерство» [лозунг французької буржуазної революції кінця XVIII ст.]. licentia poetica лат. 'поетична вільність; див.

тж. Р-786.

licentia vatum лот. = licentia poetica. lingua franca (тж. Lingua Franca) іт. 1) жаргон для спілкування європейців з тубільним населенням у східній частині басейну Середземного моря (складається з романських, грецьких і східних елемен­тів); 2) мішана мова; 3} перєн. універ­сальна мова.

loco citato (скор. loc. cit. або 1. с.) лат. у згаданому, цитованому місці (книги, до­кументу тощо).

locum tenens лат. тимчасовий заступник. locus classicus лат. часто цитований ури­вок, заяложена цитата. locus sigilli (скор. L. S.) лат. місце печатки. locus standi лат. право втручання. lusus naturae лат. гра природи; виродок, потвора.

ma foi фр. слово честі.

magnum opus лат. великий (звич. літератур­ний) твір.

malade imaginaire фр. удаваний хворий [за назвою п'єси Мольера].

mala fide лат. нечесш, по-зрадницьки; див. тж. В-53, 2).

mala fides лат. зрада.

mal a propos фр. недоречно, не до речі.

marriage de conveyance фр. шлюб з розра­хунку; див. тж. М-896.

mauv,ais quart d'heure фр. неприємні хви­лини; див. тж. В-78.

mauvais ton фр. поганий тон; невихова­ність.

medic blanche фр. пасмо сивого волосся.

mea culpa лат. з моєї (про) вини.

modus operand! лат. 1) .механізм дії; 2) ме­тод роботи.

modus vivendi лат. 1) спосіб життя, умови існування; 2) тимчасове, неостаточне вирішення питання.

more majorum лат. за звичаєм предків.

motu ргоргіо лат. за власним нахилом, за власною ініціативою.

multum in parvo лат. велике в малому.

mutatis mutandis лат. з відповідними змі­нами, виправленнями.

nature morte фр. натюрморт; пор. S-2153. necessitas non habet legem лат. нужда не

знає закону; див. тж. N-84. пес plus ultra лат. 1) adv. до краю; 2) а.

найкращий, чудовий, неперевершенин. nil desperandum лат. ніколи не вдавайся у

ІвІдчай.

nolens volens див. volens nolens. noli me tangere лат. недоторка. nom de plume фр. літературний псевдонім. non compos mentis лат. не сповна розуму. nota bene (скор. NB) лат. нотабене, від­мітка, зроблена для того, щоб звернути

увагу на певні слова тексту. nouveau riche фр. нувориш, багач-вискочка,

що нажився па спекуляціях; див. тж.

N-188. nulli secundus лат. ніким не перевершений;

див. тж. S-292.

object d'art фр. предмет, твір мистецтва. obiter dictum лат. 1) неофіціальна думка;

2) випадкове зауваження. omnium consensu лат. з загальної згоди. о tempora, о mores! лат. о часи, о звичаї!

[вигук Ціцєрона в його промові проти

Катіліни].

pan em

1045

Quai

panem et circenses лат. хліба і видовищ.

par excellence фр. головним чином, пере­важно, особливо [етим. лат. per excellen-tiamj.

par exemple фр. наприклад; див. тж. F-I047.

pari passa лат. 1) одночасно; 2) в тій же мірі.

par parenthese фр. в дужках, між іншим.

pars pro toto лат. частина замість ці­лого.

partie de plaisir фр. прогулянка для роз­ваги.

parti pris фр. упереджена думка.

pas de deux фр. балетний номер,, який ви­конують два партнери.

pas seul фр. сольний балетний номер.

pater families лат. батько сімейства.

per annum лат. за рік, на рік, щорічно; пор. F-1382.

per aspera ad astra лат. через терни до зі­рок.

per capita лат. на душу населення, на лю­дину.

per centum (скор. per cent) лат. на сотню; процент, %.

per contra лат. 1} на зворотному боці ра­хунку; 2) з другого боку.

per diem лат. 1) adv. у день, за день, на день; 2) п. плата за день.

per fas et (або aut) nefas лат. будь-якими засобами, усіма правдами і неправдами; пор. В-3158.

per interim лат. тим часом.

per mensem лат. за місяць, на місяць.

per mille лат. на тисячу.

perpetuum mobile лат. перпетуум-мобіле, «вічний двигун», «вічний рух».

per procurationem (скор. per pro., per proc., p. p.) лат. через свого представника, за дорученням.

per saltum лат. зразу, одним махом, за одним заходом.

per se лат. 1) самостійно; сам(о) по собі;' 2) по суті.

persona grata лат. 1) dun. «персона грата», дипломатичний представник, призначення якого схвалено урядом, при якому .він акредитується; 2) особа, що користуєть­ся особливою увагою, пошаною, що за­ймає особливе становище.

persona non grata лнт. dun. «персона нон грата», дипломат, якому відмовлено в агремані або відкликання якого вимагає уряд, при якому він акредитований.

ріа desideria лат. благі побажання; благі наміри.

piece de resistance фр. головна страва; пе-рен. головне, основне.

point d'honneur фр. справа честі' питання честі.

post bellum лат. 1) adv. після війни; 2) а. післявоєнний (звич. post-bellum).

poste restante фр. до запитання (про корес­понденцію),

post factum лат. постфактум, заднім чис­лом; після того, як щось трапилося, від­булося.

post hoc лат. після цього.

post meridiem (скор. p. m.) лат. після по­лудня, пополудні (з дванадцятої години

дня до дванадцятої години ночі).

post mortem лат. 1) adv. після смерті; 2) а. посмертний; 3) п. розтин (трупа) (скор. від post-mortem examination);

а. що стосується розтину трупа або де відбувається розтин (кімната тощо);

v. розтинати (останні чотири вирази завжди post-mortem).

post scriptum (скор. P.S.) лат. постскрип­тум, приписка до листа (після підпису).

pour la bonne bouche фр. на закуску; на кінець; для хорошого закінчення.

prima facie лат. з першого погляду, за пер­шим враженням.

primum mobile лат. головна рушійна сила.

primus inter pares лат. перший серед рівних.

pro domo sua лат. з особистим питанням, про себе.

pro et contra (скор. pro et con) за і проти.

profession de foi фр. викладення поглядів, кредо, сукупність переконань, поглядів.

pro forma лат. заради форми, про людське око.

pro rata лат. пропорціонально.

pro re nata лат. на крайній випадок, за­лежно від обставин.

pro tanto лат. відповідно.

pro tempore лат. тимчасово, на короткий відрізок часу.

punctum saliens лат. важливий пункт, важ­лива обставина.

Punica fides лат. віроломство; букв, «кар­фагенська вірність»; див. тж. В-53, 2).

pur sang фр. чистокровний.

Quai d'Orsay фр. 1) французьке міністер­ство закордонних справ; 2) французька зовнішня політика, французька диплома-

qїї and

1046

tabula

тія [за назвою набережної Сени в Пари­жі, де знаходиться міністерство закордон­них справ Франції та Інші урядові уста­нови] .

quand meme фр. не дивлячись ні на що, чого б це не коштувало.

quantite negligeable фр. незначна величина, величина, яку можна ігнорувати; нікчем­ність, нікчема; див. тж. N-107.

quern dens perdere vult, prius dementat лат. кого бог хоче скарати, відніме розум; кого щастя: згубити хоче, тому перше ро­зум відбере; див. тж. W-702.

quieta non movere лат. не чіпай того, що лежить; ^ нє чіпай лиха, коли воно спить,

qui pro quo лат. 1) послуга за послугу; компенсація; 2} непорозуміння, при яко­му одну особу або річ приймають за ін­шу; див. тж. Q-74.

qui s'excuse s'accuse фр. той, хто виправдо­вується, обвинувачує сам себе.

quod vide лат. дивись (посилання в кни­зі тощо).

quot homines, tot sententiae лат. скільки людей, стільки й думок; скільки голів, стільки й умів; пор. А-670.

raison d'etre фр. підстава; сенс.

гага avis лат. диковина, рідкість, дивина.

redolet lucerna лат. відгонить, чути лампою (про вимучену роботу); див. тж. S-1388.

reductio ad absurdum лат. «зведення до аб­сурдності» (спосіб доведення від проти­лежного шляхом приведення до абсурд­ного висновку).

res nullius лат. нічия річ, майно, що ніко­му не належить.

revenons a nos moutons фр. повернемося до теми нашої розмови (букв, поверне­мося до наших баранів); див. тж. L-596 та R-450.

rouge et noir фр. «червоне і чорне» (азарт­на гра в карти).

ruse de guerre фр. воєнна хитрість; див. тж. R-923.

sal Atticum лат. «аттична сіль», дотепність, гострий розум; див. тж. А-1054.

salto mortale іт. сальто-мортале, акробатич­ний стрибок з перевертанням у повітрі; пгрен. рискований, одчайдушний крок.

sancta simplicitas лат. Іран, свята простота (про наївну, довірливу людину).

sanctum sanctorum лат. святая святих- пор. Н-1634.

sans !а£оп фр. без церемоній.

sapient! sat лат. мудрій голові досить два слова, розумному тільки кивни — він і здогадається [скор. від verbura sat sa-pienti (est)]; пор. W-1261.

semper idem лат. завжди той самий.

semper paratus лат. завжди готовий.

sic transit gloria mundi лат. так проходить слава земна.

similia similibus curantur лат. ^ від чого захворів, тим і лікуйся, клин клиігом ви­ганяють; пор. Н-1.

sine anno лат. без зазначення року (видан­ня книги тощо).

sine die (скор. s. сі.) лат. не пркзйачивши дати наступного засідання.

sine loco лат. без зазначення місця (ви­дання книги тощо).

sine qua non лат. обов'язкова умова [скор. від conditio sine qua non].

sponte sua лат', за власним бажанням, за власною ініціатиівою.

status in statu лат. держава в державі.

status quo лат. статус кво, існуюче стано­вище.

status quo ante bellum лат. становище, яке було до війни.

Sturm und Drang нім. «буря і натиск» див. тж. S-2245.

sub dio (скор. divo) лат. під відкритим небом, просто неба.

sub judice лат. на розгляді.

sub rosa лат. по секрету, таємно- див. тж. U-124.

sub specie лат. під виглядом (когось, чо­гось).

sub specie aeternitatis лат. під знаком віч­ності; порівняно з вічністю.

sub voce (скор. s.v.)' під словом (у довід­нику, словнику тощо).

summa summarum лат. загальний підсумок.

suum cuique лат. кожному своє.

tableaux vivants фр. живі картини.

table d'hote фр. табльдот, загальний обід­ній стіл (у готелях, ресторанах тощо).

tabula rasa лат. філос. щось чисте, незай­мане, вільне від впливів [tabula rasa — «чиста дошка»; так називав душу ново­народженої дитини англійський філософ Джон Локк].

tacito

1047

Jacito consensu лат. з мовчазної згоди, за мовчазною згодою.

taedium vitae лат. втома від життя, пере­сиченість життям; див. тж. W-266, 2).

tangere ulcus лат. дошкулити, дійняти до живого.

tant mieux фр. тим краще.

tant pis фр. тим гірше.

tempora mutan'tur, et nos mutamur in illis лат. часи міняються, і ми міняємося з

НИМИ.

terra incognita лат. щось невідоме, недо-сліджене, невідома галузь, сфера.

tertium quid лат. 1) хтось третій; щось третє; 2) жарт, друг дому.

fertius g'audens лат. хтось третій, хто Mat. користь від боротьби двох супротивників; букв, «третій, хто радіє» [походить від присл. duobus certantibus tertius gaudet— коли двоє б'ються, третій радіє]..

testinionium paupertatis лат. свідчення чи­йогось недоумства; букв, свідоцтво про бідність.

timeo Danaos et dona ferentes лат. данай­ців боюсь, навіть коли вони приносять дари; див. тж. 1-47.

tour de force фр. 1) велике зусилля; 2) спритна витівка.

tout a fait фр, зовсім.

toute a 1'heure фр. зараз; тільки що.

tout de suite фр. зараз же, негайно.

tout le monde фр. всі на світі.

tutti frutti іт. всяка всячина.

tutti quanti іт. і всякі інші; всі без винятку.

ultima ratio лат. останній, вирішальний ар­гумент.

ultima Thule лат. крайня межа [Thule — міфічна країна, яка нібито була на край­ній півночі Європи].

unitis viribus див. viribus unitis.

шшіп et idem лат. одне й те ж, те ж саме.

urbi et orbi лат. всюди, на весь світ; до загального відома, всьому світові.

utile dulci лат. приємне з корисним.

ut infra (скор. u. і.) лат. як сказано нижче.

ut supra (скор. u.s.) лат. як сказано вище.

va banque фр. карт, ва-банк, на всі гроші, що є е банку.

vade mecum лат. кишеньковий довідник; путівник.

veni, vldi, vici лат. прийшов, побачив, пе­реміг.

verba magistri лат. слова вчителя; слова авторитетної людини.

.verbum sap (або sat.) див. sapienti sat.

vice versa (скор. v.v.) лат. навпаки.

vide infra (скор. v. і.) лат. дивись нижче.

vide supra (скор. v. s.) лат. дивись вище.

vi et armis лат. з усіх сил, всіма силами.

viribus unitis лат. спільними зусиллями.

vita brevis, ars longa лат. життя коротке, мистецтво довге; ^ вік живи, вік учись; див. тж. А-576.

viva voce лат. \) adv. усно; 2) а. усний; 3) п. усний екзамен.

voila tout фр. от і все.

volens nolens лат. хочеш «е хочеш, хоч-не-хоч.

vox populi (скор. vox pop.) лат. голос на­роду [частина присл. vox populi, vox Dei]; див. тж. V-76.

ЛЕКСИКОГРАФІЧНІ ДЖЕРЕЛА, ВИКОРИСТАНІ ПРИ УКЛАДАННІ СЛОВНИКА

The Oxford English D і c t і о n a -г у edited by James A. H. Murray, Henry Bradley, W. A. Craigie, C. T. Onions, vols I—XII with Supplement and Bibliography, Oxford, 1933.

V. H. Collins, A Book of English Idioms. London—New York—Toronto, 1956.

D. C. Browning, Everyman's Dictiona­ ry of Quotations and Proverbs, Ln., N. Y., Dutton, 1951.

J, R а у n e r, Proverbs and Maxims. Lon­don, Toronto, Melbourne and Sidney, 1938. L. P. Smilh, A Treasury of English Aphorisms.

G. В en ham, Benham's Book of Quota­tions, Proverbs, and Household Words, Lon­don, 1948.

W. Funk, Word Origins and Their Ro­mantic Stories, New York, 1950.

G. L. Apperson, English Proverbs and Proverbial Phrases, London—Toronto, 1929.

E. Cobham Brewer, A Dictionary of Phrase and Fable, London, 1948.

J. M а і n D і х о n, English Idioms.

H. W. Fowler, The Concise Dictionary of Current English, Oxford, 1934.

B. Hargrave, Origins and Meanings of Popular Phrases and Names, London, 1940.

B. L. K. Henderson, A Dictionary of English Idioms, vols. I & II, 1947.

H. W. H о r w 111, A Dictionary of Mo­dern American Usage, Oxford, 1946.

W. M c M о r d і е, English Idioms and How to Use Them, Oxford, 1945.

E. Partridge, A Dictionary of Slang and Unconventional English, London, 1937.

P. M. Roget, Thesaurus of English Words and Phrases, London, 1946.

L. P. Smith, Words and Idioms, London. 1948.

W. G. Smith, The Oxford Dictionary of English Proverbs, Oxford, 1936.

F. H. Vizetelly and L. D e Bekker, A Desk-Book of Idioms and Idiomatic Phra­ses, New York, 1923.

Webster's New International Dictionary, London, 1937.

A. J. Worral, Idioms for Foreign Stu­dents, London, 1944.

H. О. Батюк, Фразеологічний словник, вид-во «Радянська школа», Київ, 1966.

А. П. Коваль, В. В. Коптіло в, 1000 крилатих виразів української літера­турної мови, вид-во «Наукова думка», Київ, 1964.

А. В. Кунин, Англо-руоский фразеоло-гический словарь, Гос. изд-во иностранньїх й национальньїх словарей, Москва, 1955.

Русско-украинский словарь, изд-во Академии наук УССР, Киев, 1955.

Українське ^російський слов-н й к,- тт. І—VI, вид-во Академії наук УРСР, Київ, 1953—1963.

Русско-англнйский словарь, со-ставленньїй под общим ' руководством

A. Й. Смирницкого, Гос. изд-во иностран­ ньїх й национальньїх словарей, Москва, 1952.

Англо-русский словарь, составил

B. К. Мюллер, Гос. изд-во иностранньїх й национальньїх словарей, Москва, 1955.

Англо-русский словарь, соста-вили В. Д. Аракин, 3. С. Вьігодская, Н. Н. Ильина, Гос. изд-во иностранньїх й национальньїх словарей, Москва, 1954.

1049

Англо-український словник, склав М. Л. Подвезько, вид-во «Радянська школа», Київ, 1948.

Українсько-англійський слов­ник, склав М. Л. Подвезько, вид-во «Ра­дянська школа», Київ, 1957.

М. Й. М й х е л ь с о н, Ходячие й меткие слова, СПБ, 1896.

Українські народні прислів'я та приказки, вид-во Академії наук УРСР, Київ, 1955.

Українські народні прислів'я та приказки, Київ, 1963.

Українські приказки, прислів'я і таке і нш е.'Збірники О. В. Маркевича І других. Спорудив М. Номис, СПБ, 1864.

список творів,

ЦИТОВАНИХ У СЛОВНИКУ

(1919): "The Path of (1672—1719): "The Works" W. H. "The South-Sea

р.

Abrahams, Thunder".

A d d І s о n, J. (London—1906}

Ainsworth, Bubble".

'Death of a Hero". "The Diplomat"; With Their Ho-The Hunter". Humour (a

Aldington, R. (1892):

Afdridge, J. (1914): "Of Many Men"; "Signed nour"; "The Sea Eagle"; "

American Wit and collection of stories).

"Selected

Anand, Mulk Raj (1905): Stories" (Moscow— 1955).

and

Austen, J. (1775—1817): "Pride Prejudice".

The Book of Months"; "The Relentless City". "A Treasury of New

Benson, E. F. "The Luck of Vails'

Botkin, B. A.: England Folklore".

Braddon, M. E. (1837—1915): "The Lady's Mile"; "A Strange World".

В г а І n e, J. "Room at the Top".

Bronte, Ch. (1816—1855): "Jane Eyre"; "Shirley".

Bui let t, G. "Nicky Son of Egg".

(1759—1796): "The Poetical (1835—1902): "Erewhon Re-

Bulwer-Lytton, E. (1803—1873): "The Last Days of Pompeii"; "The Pilgrims of the Rhine"; "Rienzi, the Last of the Ro­man Tribunes"; "Harold, the Last of the Saxon Kings".

Burns, R. Works".

Butler, S. visited".

(1788—1824): "The Works" (Oxford University Press,

Poetical 1911).

Byron, G.

Caine, T. H. Hall (1853—1931): "A Son of Hagar"; "The Deemster"; "The Sha­dow of a Crime".

Carter, D. (1910): "Tomorrow Is with Us"; "Fatherless Sons".

Clark, A. M.: "Spoken English" (An Idiomatic English Grammar for Foreign Students).

Collins, Ch. "A Cruise upon Wheels".

Collins, W. (1824—1889): "The Law and the Lady"; "The Moonstone"; "Antonina; or The Fall of Rome"; "The Woman in White".

Conrad, J. (1857—1924): "Tales of Un­rest".

Conroy, J. (1899): "The Disinherited".

Cooper, J. Fenimore (1789—1851): "The Last of the Mohicans"; "The Deers-layer".

(1878—1957): "Tales"

С о р р a r d, A. (Moscow—1961).

С о r n f о г d, J.

(1915—1936): "Commu­nism was My Waking Time".

Cronin, A. J. (1895): "The Citadel"; "Grand Canary"; "The Green Years"; "Be­yond This Place"; "The Keys of the King­dom"; "The Stars Look Down"; "Shannon's Way"; "Hatter's Castle".

Cusack, D. "Say No to Death".

D a n b y, F- "The Heart of a Child".

Davis, R. H. "Red Cross Girl".

Defoe, D. (1661 — 1731): "The Life and Adventures of Robinson Crusoe".

Dickens, Ch. (1812—1870): "American Notes"; "Barnaby Rudge"; "The Adventures of Oliver Twist"; "Bleak House"; "A Christ­mas Carol in Prose"; "The Chimes, a Goblin

1049

Англо-український словник, склав М. Л. Подвезько, вид-во «Радянська школа», Київ, 1948.

Українсько-англійський слов­ник, склав М. Л. Подвезько, вид-во «Ра­дянська школа», Київ, 1957.

М. Й. М й х е л ь с о н, Ходячие й меткие слова, СПБ, 1896.

Українські народні прислів'я та приказки, вид-во Академії наук УРСР, Київ, 1955.

Українські народні прислів'я та приказки, Київ, 1963.

Українські приказки, прислів'я і таке і нш е.'Збірники О. В. Маркевича І других. Спорудив М. Номис, СПБ, 1864.

список творів,

ЦИТОВАНИХ У СЛОВНИКУ

(1919): "The Path of (1672—1719): "The Works" W. H. "The South-Sea

р.

Abrahams, Thunder".

A d d І s о n, J. (London—1906}

Ainsworth, Bubble".

'Death of a Hero". "The Diplomat"; With Their Ho-The Hunter". Humour (a

Aldington, R. (1892):

Afdridge, J. (1914): "Of Many Men"; "Signed nour"; "The Sea Eagle"; "

American Wit and collection of stories).

"Selected

Anand, Mulk Raj (1905): Stories" (Moscow— 1955).

and

Austen, J. (1775—1817): "Pride Prejudice".

The Book of Months"; "The Relentless City". "A Treasury of New

Benson, E. F. "The Luck of Vails'

Botkin, B. A.: England Folklore".

Braddon, M. E. (1837—1915): "The Lady's Mile"; "A Strange World".

В г а І n e, J. "Room at the Top".

Bronte, Ch. (1816—1855): "Jane Eyre"; "Shirley".

Bui let t, G. "Nicky Son of Egg".

(1759—1796): "The Poetical (1835—1902): "Erewhon Re-

Bulwer-Lytton, E. (1803—1873): "The Last Days of Pompeii"; "The Pilgrims of the Rhine"; "Rienzi, the Last of the Ro­man Tribunes"; "Harold, the Last of the Saxon Kings".

Burns, R. Works".

Butler, S. visited".

Poetical 1911).

(1788—1824): "The Works" (Oxford University Press,

Byron, G.

Caine, T. H. Hall (1853—1931): "A Son of Hagar"; "The Deemster"; "The Sha­dow of a Crime".

Carter, D. (1910): "Tomorrow Is with Us"; "Fatherless Sons".

Clark, A. M.: "Spoken English" (An Idiomatic English Grammar for Foreign Students).

Collins, Ch. "A Cruise upon Wheels".

Collins, W. (1824—1889): "The Law and the Lady"; "The Moonstone"; "Antonina; or The Fall of Rome"; "The Woman in White".

Conrad, J. (1857—1924): "Tales of Un­rest".

Conroy, J. (1899): "The Disinherited".

Cooper, J. Fenimore (1789—1851): "The Last of the Mohicans"; "The Deers-layer".

(1878—1957): "Tales"

С о р р a r d, A. (Moscow—1961).

С о r n f о г d, J.

(1915—1936): "Commu­nism was My Waking Time".

Cronin, A. J. (1895): "The Citadel"; "Grand Canary"; "The Green Years"; "Be­yond This Place"; "The Keys of the King­dom"; "The Stars Look Down"; "Shannon's Way"; "Hatter's Castle".

Cusack, D. "Say No to Death".

D a n b y, F- "The Heart of a Child".

Davis, R. H. "Red Cross Girl".

Defoe, D. (1661 — 1731): "The Life and Adventures of Robinson Crusoe".

Dickens, Ch. (1812—1870): "American Notes"; "Barnaby Rudge"; "The Adventures of Oliver Twist"; "Bleak House"; "A Christ­mas Carol in Prose"; "The Chimes, a Goblin

1050

Story of Some Bells That Rang an Old Year out and a New Year in"; "The Cricket on the Hearth, a.Fairy Tale of Home"; "A Tale of Two Cities"; "Sketches by Boz"; "The Uncommercial Traveller"; "The Old Curiosi­ty Shop"; "The Posthumous Papers of the Pickwick Club"; "The Personal History of David Copperfield"; "Our Mutual Friend"; "The Mystery of Edwin Drood"; "The Life and Adventures of Martin Chuzzlewit"; "Little Dorrit"; "The Life and Adventures of N'icholas Nickleby"; "Dombey and Son"; "Hard Times"; "Great Expectations".

Doy le, A. Conan (1859—1930); "Round the Red Lamp"; "Through the Magic Door"; "The White Company"; "The Lost World"; "The Boscombe Valley Mystery".

Dreiser, Th. (1875—1945): "An Ameri­can Tragedy"; "The Financier"; "The Ge­nius"; "Sister Carrie"; "The Stoic"; "The Titan"; "A Gallery of Women"; "Jennie Ger-hardt"; "Essays and Articles"; "Will You walk Into My Parlor?".

Eliot, G. (1819—1880): "Adam Bede"; "Felix Holt"; "The Mill on the Floss"; "Middlemarch".

Fielding, H. (1707—1754): "The His­tory of Tom Jones, a Foundling".

Fox, R. (1900—1937): "The Novel and the People."

Funk, W.: "Word Origins and Their Ro­mantic Stories".

Galsworthy, J. (1867—1933): "Cara­van"; "The Country House"; "In Chancery"; "The Island Pharisees"; "Maid in Waiting"; "Indian Summer of a Forsyte"; "The Man of Property"; "The Silver Spoon"; "The Skin Game"; "Strife"; "Swan Song"; "To Let"; "The White Monkey"; "A Bit o'Love".

Gaskell, E. (1810—1865): "Mary Bar­ton".

Goldsmith, O. (1728—1774): "The Vicar of Wakefield".

Gordon, G.: "Let the Day Perish".

G о w, J. and D'U s s e a u, A.: "Deep are the Roots".

Greene, G. (1904): "The Quiet Ameri­can".

Greenwood, J.: "The True History of a Little Ragamuffin".

Haggard, H. Rider (1856—1925): "King Solomon's Mines".

Hamilton, C.: "Adam's Clay".

Hardy, F. (1918): "Power without Glory".

Hardy, Th. (1840—1928); "The Mayor of Casterbridge"; "The Woodlanders"; "Jude the Obscure"; "Tess of the D'Urbervilles"; "A Pair of Blue Eyes"; "Wessex Tales"; "Se­lected Stories" (Moscow—1953).

Hawthorne, N. (1804—1864): "The Scarlet Letter".

Henry, O. (1867—1910); "Selected Sto­ries" (Moscow — 1949); "The Green Door and Other Stories".

Heym, S. (1913): "The Crusaders".

Horwill, H.: "A Dictionary of Modern American Usage".

Ho we! Is, W. D. (1837—1920): "Venetian Life".

H ut ch і n so n, A, S. M, "Uncertain Trumpet".

Irving, W. (1783—1859); "The Shade of the Dead Lover"; "The Sketch Book".

Jerome K, Jerome (1859—1927): "Three Men in a Boat"; "Three Men on the Bummel"; "The Passing, of the Third Floor Back and Other Stories".

Jonson, В. (І573—1637): "Plays".

Kipling, R. (1865—1936): "The City of Dreadful Night and Other Stories"; "Traf­fics and Discoveries"; "Soldiers Three"; "The Jungle Book"; "Actions and Reactions".

Lawson, H. (1867—1922); "Some Day". Tales of Australia.

L e a c о c k, S. (1869—1944). "Perfect Lover's Guide and Other Stories".

Lessing, D. (1919): "No Witchcraft for Sale".

Lewis, S. (1885—1951): "Arrowsmith"; "Dodsworth".

Lindsay, J. (1900): "Betrayed Spring".

London; J. (1876—1916): "The Iron Heel"; "The Jacket"; "Martin Eden"; "South Sea Tales"; "The Mutiny of the Elsinore"; "The People of the Abyss"; "The Sea-wolf"; "Short Stories" (Moscow—1950).

Lyall, E.: "Knight Errant"; "Doreen'1.

Macaulay, Th. (1800—1859): "Critical and Historical Essays".

M a It z, A. (1908): "Selected Stories" (Moscow—1951); "The Cross and the Ar­row".

Mansfield, K. (1888—1923): "Selected Stories" (Moscow—1957).

Marry at, Fl. (1838—1899): "Written in Fire".

M a u r І e r, D. d u: "Rebecca"; "French­man's Creek".

1051

M a x w e 1 1, W. В.: "Vivien".

Meredith, G. (1828—1909): "The Ego­ist".

Merriman, H. S.: "The Sowers"..

Moor, Th. (1779—1852): "The Poetical Works", vols. I, II.

N о r r і s, F. (1870—1902) : "The Pit"; "Octopus".

N orris, W. Е. (3847—І925):' "Clarissa Furiosa".

Parker, Dorothy (1893): "Little Cur­tis" (Moscow— 1959).

Parker, R. (1907): "Conspiracy against Peace".

Poe, E. Allan (1809—1849): "The Com­plete Tales and Poems".

Pri chard, K. S. (1884): "The Roaring Nineties"; "The Golden Miles".

Reid, Maync (1818—1883): "The Cast­aways".

Saxton, A: "The Great Midland".

Scott, W. (1771 — 1832): "The Abbot"; "The Antiquary"; "The Black Dwarf"; "The Bride of Lammerrnoor"; "Castle Dangerous"; "Chronicles of the Canongate"; "Guy Man-nering; or The Astrologer"; "The Heart of Mid-Lothian", "Kenilworth"; "Ivanhoe"; "The Legend of Montrose"; "Marmion"; "The Mo­nastery"; "Old Mortality"; "Quentin Dur-ward"; "Rob Roy"; "Redgauntlet"; "St. Ro-nan's Well"; "The Waverlay"; "Woodstock, or the Cavalier.".

Seton-Thompson, E. (1860—1946): "Lobo, the King of Currumpaw and Other

Shakespeare, W. (1564—1616): "Com­plete Edition of Shakespeare's Works".

Shaw, B. (1856—1950): "The Apple Cart"; "Pygmalion"; "Widowers' Houses"; "Man and Superman"; "How He Lied to Her Husband"; "Major Barbara"; "John Bull's Other Island"; "Mrs. Warren's Profession"; "Androcles and the Lion"; "Heartbreak House"; "The Devil's Disciple"; "Candida"; "Augustus Does His Bit";. "Too True to Be Good"; "The Man of Destiny"; "Caesar and Cleopatra"; "The Darb Lady of the Sonnets"; "Saint Joan", "Arms and the Man".

Shelley, P. B. (1792—1822): "Poetry and Prose" (Moscow — 1959).

Sheridan, R. B. (1751—1816): "The School for Scandal".

Sinclair, U. (1878): "The Goslings"; "The Brass Check".

Snow, Ch. P. (1905): "Time of Hope".

S t e e I e, J.: "The Conveyor".

Stevenson, R. L. (1850—1894): "Trea­sure Island"; "Kidnapped"; "The Master of .Ballantrae".

Stowe, H. Beecher (1812—1896): "Uncle Tom's Cabin".

Swift, J. (1667—1745): "Gulliver's Tra-vells."

Thackeray, W. (1811—1863): "The Book of Snobs"; "The History of Henry Es­mond"; "The History of Pendennis"; "The Newcomes; Memoirs of a Most Respectable Family"; "The Virginians"; "Vanity Fair".

Thurston, E. Temple: "Sally Bishop".

Tracy, L.: "Sylvia's Ohauffeur".

Trease, G. "Bows Against the Barons"; "Call to Arms".

Trcssell, R. (1870—1911): "The Rag­ged-Trousered Philanthropists".

Twain, M. (1835—1910): "The Adven­tures of Tom Sawyer"; "The Adventures of Huckleberry Finn"; "A Connecticut Yankee in King Arthur's Court"; 'The Innocents Abroad"; "The Innocents at Home"; "Life on the Mississippi"; "Prince and Pauper"; "Pudd'nhead Wilson"; "Stories and Pam­phlets" (Moscow—1952).

Voynich, E. (1864—1960): "The Gad­fly".

Wallace, J. (1890): "The Golden Le­gend."

Walsh, J.: "Not Like This".

Ward, H.: "Marcella".

Waugh, A.: "Leap Before You Look".

Wells, H. (1866—1946): "Mr. Britling Sees It Through"; "Tono-Bungay"; "The Wheels of Chance"; "In the Days of the Comet"; "Bealby"; "The War in the Air"; "The Stolen Baccillus"; "The Time Machine"; "When the Sleeper Wakes": "Tales of Space and Time"; "The Plattner Story"; "Love and Mr. Lewisham"; "The Door in the Wall".

White, S. E.: "The Blazed Trail".

Wilde, O. (1856—1900): "The Picture of Dorian Gray"; "The Importance of Being Earnest".

Wilson, M. (1913): "Live with Light­ning"; "My Brother, My Enemy".

Wister, O.: "Lin McLean".

Wood, H.: "Halliburton's Troubles".

Yates, E.: "Wrecked in Port".

Yo u n ge, C h. M.: "The Two Sides of the Shield".

1052

У словнику використано також цитати з уривків творів, які вміщено в книгах An Anthology of English Literature (склав О. Анікст), М., 1949; An Anthology of Ame­rican Literature (склав О. Анікст), М., 1952 та з оповідань Із збірки "Stories by British and American Progressive Writers", «Радянська школа», Київ, 1958,

ЖУРНАЛИ, ЦИТОВАНІ В СЛОВНИКУ

"New Masses"; "Masses and Mainstream"; "Mainstream1 "Labour Monthly"; "Marxism Today"; "Freedomways".

ГАЗЕТИ, ЦИТОВАНІ В СЛОВНИКУ

"Daily Worker", London; "Daily Worker", New York; "The Worker", New York.

Константан Тимофєевич Баращев лнгло-украинскии фразеологическип словарь

Издательство «Радянська школа» Комитета по печати ори Совете Министров Украинской ССР

Редактор Л. О. К.остю4енко. Обкладинка художника П. X. Андрощука. Технічний редактор II. М. Горбунова. Коректори: В. Г. Трещилова, М. Ю. Сербіна, Р. О. Макарова

Здано до набору й/І 1966 р. Підписано до друку 8/IV 1968 р. Папір 70Х9№/І6 №2. Умови, арк. 76,93, вндавн. арк. 128,95. Тираж 18500. Видавництво «Радянська школа». Київ, вул. Юрія Коцюбин­ського, 5. Вндавн. № 14826. Ціна 2 крб. 52 коп,

Друкоофсетна фабрика «Атлас» Комітету по пресі при Раді Міністрів Українськвї РСР,

Львів, Зелена 20.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]