V. Зміст, форми і методи формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді. Організоване навчання та самоосвіта

Формування здорового способу життя є за своєю сутністю системоутворюючою моделлю, яка спрямована на діагностику, корекцію функціонального, психофізіологічного та духовно-мо-рального стану людини.

Системність полягає у взаємопогоджених знаннях, уміннях та навичках, сформованих у дітей та молоді, які забезпечують необхідний рівень їх працездатності, моралі та духовності. Для цього необхідно знати основні положення фізіології, психоло-гії людини, соціології та інших суміжних дисциплін, які в су-купності дозволять реалізувати необхідні здоров’язберігаючі, здоров’язміцнюючі, здоров’яформуючі технології щодо свідомого ставлення до власного здоров’я і проявлятися у відповідних пози-тивних вчинках і діях.

Вказане свідчить про доцільність формування таких знань про:

фізичне здоров’я: організм людини як біологічна система; ор-гани і системи життєзабезпечення, їх функції і здоровий стан; фізіологічна діяльність, біохімічні процеси і здоров’я; гігієна тіла; гігієнічні нормативи; рух і здоров’я; генетичне здоров’я; репродуктивне здоров’я; статеве виховання; профілактика хвороб, що передаються статевим шляхом і СНІДу; культура харчування; фізична гармонія тіла;

психічне здоров’я (психологічний комфорт): індивід, осо-бистість, індивідуальність; психіка людини; індивідуаль-но-типологічні особливості людини; уявлення, емоції, воля, свідомість; сфера пізнання; самосвідомість, самооцінка, само-регуляція, самоактуалізація, самовиховання; основні психіч-ні процеси, їх вплив на здоров’я; мотивація поведінки і цін-нісні орієнтації; психологія спілкування; стрес, психотравма; девіантна поведінка; попередження шкідливих звичок; пси-хологічна самодопомога; резерви психічних можливостей людини; вплив засобів масової інформації та мистецтва на психічне здоров’я людини;

духовне здоров’я: здоров’я в системі загальнолюдських цін-ностей; духовність людини як основа здоров’я; закони діалек-тики про життя та смерть; ноосфера; релігія про здоров’я, ду-ховні вчення про здоров’я; ідеал здорової людини; здоров’я як компонент патріотичного виховання; духовні цінності і засо-би розвитку духовності; здоров’я в системі життєвих ціннос-тей народу, цнотливість, гідність, мужність; традиції куль-

196

тури здоров’я українського народу; національні особливості формування здоров’я; календарні народні свята і здоров’я;

• соціальне здоров’я (соціальне благополуччя): людина як еле-мент соціуму; наслідки антропоцентричного відношення до навколишнього середовища; соціальні співтовариства; ети-ка родинних зв’язків; соціальні потреби та інтереси; моти-вація поведінки; соціальне забезпечення життєво важливих потреб; соціальна адаптація; ергономічні аспекти формуван-ня здоров’я; асоціальна поведінка; популяційне здоров’я; здоров’я нації; держава, право і здоров’я, права і обов’язки громадянина у ставленні до власного здоров’я та здоров’я ото-чуючих; шкідливий вплив наркогенних речовин на здоров’я; попередження соматичних і інфекційних захворювань, хво-роб, що передаються статевим шляхом і СНІДу; здоровий спосіб життя; культура здоров’я.

Ефективність процесу формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя залежить від спрямованості виховного процесу, форм та методів його організації.

Серед форм і методів процесу формування позитивної моти-вації на здоровий спосіб життя пріоритетна роль належить ак-тивним методам, що ґрунтуються на демократичному стилі взаємодії, спрямовані на самостійний пошук істини і сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості. До них також належать соціальне проектування, метод відкри-тої трибуни, ситуаційно-рольова гра, соціально-психологічний тренінг, інтелектуальний аукціон, «мозкова атака», метод аналі-зу соціальних ситуацій з морально-етичним характером, гра-дра-матизація тощо.

Доцільно застосовувати традиційні методи: бесіда, диспут, лекція, семінар, роз’яснення, переконання, позитивний і нега-тивний приклади, методи вироблення звичок, методи вправ, кон-тролю і самоконтролю, створення громадської думки тощо.

Застосування цих методів сприяє утворенню у дітей, учнів-ської та студентської молоді адекватної моральної самооцінки, дає можливість організувати дієву роботу з формування позитив-ної мотивації на здоровий спосіб життя, знецінити і зруйнувати негативні мотиви, перебудувати і змінити негативні форми у по-ведінці дітей та молоді на позитивні; підтримати, посилити пози-тивні моральні спонуки, активізувати їх прояви чи загальмувати негативні мотиви, знизити їх силу, утримати учня від прояву не-гативної мотивації на здоровий спосіб життя.

З нетрадиційних для педагогіки методів ефективно спрацьо-вують методи «педагогічної психотерапії», а саме: саморегуляції,

197

педагогічного аутотренінгу, рефлексотерапії. Ці методи створю-ють певну єдність і доповнюють один одного.

Організоване навчання здійснюється у дошкільних, загаль-ноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних, вищих нав-чальних закладах, у закладах післядипломної педагогічної осві-ти за умови вирішення таких основних завдань:

участь у реалізації державних стандартів початкової, се-редньої, вищої освіти та відповідного комплексу нормативних, навчально-методичних, інших документів, які регламентують та унормовують організацію навчально-виховного процесу під керівництвом педагогів;

організація навчання дітей, учнівської та студентської мо-лоді з використанням традиційних та інноваційних форм і ме-тодів;

Самоосвіта базується на необхідності громадян формувати, зберігати та зміцнювати власне здоров’я з використанням нав-чально-методичної і технічної бази, що забезпечує самостійне навчання.

Самоосвіта можлива за таких умов:

наявність освітньо-професійних та освітньо-наукових програм підготовки дітей та молоді до ведення здорового способу життя з конкретними методичними рекомендаціями та коментарями;

наявність доступної навчально-методичної та наукової лі-тератури з даної проблеми у бібліотеках, книжкових магазинах, електронних підручниках, в Internet, електронних засобах масо-вої інформації;

розгалужена мережа консультативних пунктів з надання практичної допомоги в оволодінні знаннями, уміннями та навич-ками з формування, збереження та зміцнення власного здоров’я під керівництвом педагогів, методистів та психологів.

Самоосвіта дітей та молоді з формування позитивної моти-вації на здоровий спосіб життя здійснюватися також за участю державних, комерційних телевізійних і радіопрограм.