V. Уявлення про власну сім’ю і свою роль у ній

Що повинна вміти і роботи дівчинка, щоб стати коханою, дру-жиною, матір’ю, господинею. Роль чоловіка у житті жінки.

Основні риси характеру жінки і чоловіка як потенційного подружжя.

Місце материнства в ієрархії цінностей дівчини. Усвідомлен-ня дівчинкою себе як майбутньої виховательки своїх дітей.

Побут, культура і традиції в сім’ї, їх роль у вихованні дітей.

Vі. Статеві злочини і закон

Хуліганство та засоби його покарання.

Юридична відповідальність за зґвалтування.

Поодинокі та групові правопорушення, злочини, які характе-ризуються особливою жорстокістю, і покарання за них, перед-бачені законом.

Особиста відповідальність за свою поведінку. Особливості по-ведінки дівчинки, що спонукають юнаків і чоловіків до зло-чину, і притягнення її за це до відповідальності.

Рекомендована література для педагогічних працівників

Гадасина А. В. Плоды запретов. Подростки и секс: Кн. для учителя. — М., 1991.—80 с.

2. Гурлева Т. С. Дівчинка—підліток: проблеми віку і про-філактика важковиховуваності. К.:ІЗМН, 1997.

3. Данилин Г. Д. Поединок со СПИДом: Болезнь победит чело-века или человек победит болезнь? — М., 1991. — 93 с.

4. Каган В. Е. Воспитателю о сексологии. — М.,1991. — 256 с. 5. Кобець І. І., Кобинда Ю. В., Папушина Т. В. про СНІД.—К.:

Здоровья. 1994. — 32 с.

6. Кон І. С. Вступ до сексології /Пер. з рос. П. Л. Пирожен-ко. — К., 1991.—304 с.

Кон И. С. Психология ранней юности: Кн. для учителя. — М., 1989. — 255 с.

8. Мороз О. Группа риска. — М., 1990. — 96 с.

Психологические основы индивидуального подхода к труд-новоспитуемым подросткам. Методическое пособие в воп-росах и отчетах /Сост. Н. В. Аликина, А. Г. Антонова, О. Н. Гарнец и др. — К., 1990. — 88 с.

Тимошенко Л.Н. Воспитание старшеклассниц: Кн. для учи-теля. — М., 1990.— 191 с.

Титаренко Т.М. Хлопчики і дівчатка: Психологічне станов-лення індивідуальності. — К., 1989.—48 с.

413

Соціальна адаптація учнів сучасного загальноосвітнього навчального закладу

Поняття «соціологія» з’явилося в американській та французь-кій науковій думці наприкінці ХІХ ст. і пов’язане з іменами вче-них-соціологів Ф. Геддінгса і Г. Тарда. Як наукова категорія, по-няття «соціологія» (в перекладі з латинської означає суспільний) активно використовується у педагогіці, психології, філософії, соціології, політології тощо.

Соціалізація — це набуття людиною соціального досвіду та ціннісних орієнтацій, потрібних для виконання нею соціальних ролей.

Соціалізація пов’язана з адаптивними процесами.

У другій половині ХVІІІ ст. німецький фізіолог Ауберт впер-ше використав термін «адаптація» для характеристики явищ пристосування чутливості органів зору, слуху у відповідь на дію адекватного подразника.

Для адаптації людини характерна діалектико-суперечлива єдність трьох рівнів адаптивної поведінки: соціального, біологіч-ного та психологічного.

Вважаємо за необхідне повернутися до наукових досліджень доктора психологічних наук, завідувачки лабораторії Інституту психології АПН України Н. Ю. Максимової та розроблених нею технологій, які увійшли в практику роботи багатьох педагогіч-них колективів загальноосвітніх навчальних закладів України.

методичних рекомендаціях «Виховна робота з соціально де-задаптованими школярами» Н. Ю. Максимова звертає увагу на те, що дитина (людський індивід) перетворюється в особистість у процесі самосоціалізації. Процес входження дитини до соціаль-ного середовища включає засвоєння нею мови, норм поведінки, моральних та культурних цінностей суспільства. Соціалізація включає виховання. Виховання, далі зазначає автор, — це процес входження дитини до соціального середовища під керівництвом дорослої людини. Передача дитині моральних цінностей та норм поведінки, що відповідають вимогам суспільства — основне за-вдання педагога. Педагог уособлює для дитини соціум в цілому.

випадку, коли дитина погано засвоює позитивний соціальний досвід, не може адаптуватися до норм поведінки та вимогам вихо-вателя, тоді порушується процес соціалізації, а поведінка дитини стає соціально дезадаптованою. До терміну «соціально дезадап-тована поведінка учнів» часто вживаються такі синоніми: не-дисциплінованість, педагогічна та соціальна запущеність, важ-ковиховуваність, схильність до правопорушень тощо. Причому,

414

термін «важковиховуваність», на думку автора «Виховної роботи з соціально дезадаптованими школярами», є найбільш вдалим, оскільки семантика цього слова відбиває суть процесу соціаль-ної дезадаптації особистості. Як відомо, цей процес включає три складові: вихователь, дитина (учень) та їх взаємодія. Якщо учень чинить опір педагогічним впливам, то маємо всі підстави говори-ти про недостатній рівень засвоєння ним позитивного соціально-го досвіду.

Здорову психіку дитини можна і необхідно формувати в ат-мосфері любові, взаємоповаги, взаєморозуміння та підтримки. Постійне ж негативне ставлення до учня, нетактовна поведінка педагога може травмувати душу дитини, призвести до негатив-них емоційних переживань. У такій ситуації учень недостатньо оволодіває соціальними нормами і може взагалі відмовитися від діяльності, яка не приносить йому успіху. У цьому випадку на-стає емоційне благополуччя, але, з іншого боку, можуть припи-нитися спроби щодо дотримання норм поведінки.

Дітям властиве намагання отримувати позитивну оцінку оточуючих. Незадоволеність цією життєво важливою потребою викликає у дитини негативні емоційні переживання, штовхає її на пошук виходу з психотравмуючої ситуації. За умови відсут-ності кваліфікованого педагогічного керівництва, у дитини мо-жуть бути спотворені уявлення про реально існуючий стан речей та стосунки між нею і дорослими.

Думки про несправедливе ставлення педагога можуть викли-кати у дитини почуття образи, спровокувати агресивність. Зух-вала поведінка підлітка є виявом протесту проти такої оцінки зі сторони педагога. Упертість, конфлікти з учителями — наслідок невдалих спроб досягти становища «гарного учня».

Учень може все більше замкнутися в собі, протиставляю-чи вимогам дорослого неслухняність, непокірність, різкість та грубість. В такій ситуації педагогу не завжди вдається швидко вступити в контакт з учнем, завоювати його прихильність. На лагідність, турботу, доброту старших підліток може відповідати неадекватною поведінкою.

Схильність до такої поведінки включає в себе спадковість, особливості характеру дитини, соціальне оточення тощо.

Дослідження Н.Ю. Максимової показали, що не всі діти, які порушують норми поведінки, безвідповідально ставляться до навчання, конфліктують з однолітками та самими педагогами, є важковиховуваними.

Низький рівень моральних якостей, особливості розвит-ку вищої нервової системи, невдалі виховні дії педагогів, бать-

415

ків можуть стати причинами соціальної дезадаптації підлітків. Виділяють такі типи важковиховуваності учнів: педагогічна за-пущеність, хибна або ситуативна важковиховуваність та власне важковиховуваність.

Педагогічно запущених підлітків розпізнати вже можна із зовнішнього вигляду. Це діти неохайно одягнуті, в старому одязі, взутті, яким батьки мало приділяють уваги. Переважно це діти

неповних та інших дисфункційних сімей.

таких дітей не була сформована готовність до школи тому соціальна дезадаптація у них починається з невдач у навчальній діяльності, що може супроводжуватися негативними емоційни-ми переживаннями, агресією. Це може привести до напружених стосунків між вчителем та учнем, що згодом розповсюджувати-меться на всіх учителів та на школу взагалі. Учень також не зна-ходить задоволення у спілкуванні зі своїми однолітками.

Значна кількість конфліктів та інших відхилень у поведінці підлітків інколи може бути спровокована самими дорослими. Негативні прояви в даному випадку пов’язані не з відхиленнями в розвитку особистості, а з причинами, що не залежать від дити-ни. Тому саме дорослі (батьки, вчителі) повинні переглянути своє ставлення до дитини.

Порушення процесу соціалізації підлітка може бути обумовлено особливостями розвитку нервової системи (емоційна нестійкість, ім-пульсивність, аномалії характеру). Підлітки мають певні труднощі у спілкуванні та навчальній діяльності, хоча вони і складають гру-пу важковиховуваних учнів, та звертатись до психіатрів, психологів за допомогою не варто. Тут мова йде про цілком здорових дітей, а не про психопатологічні відхилення. Добирати методи психологічного впливу для таких дітей необхідно з особливою обережністю.

період від 11 до 14 років в організмі дитини, його психіці відбуваються зміни. Психо-фізіологічна перебудова в організмі впливає на самопочуття підлітка. У цей «переломний», «важ-кий», «критичний» вік психіка стає нестійкою, спостерігають-ся агресивність, дратливість, підвищена уразливість. Підліток може бути грубим та брутальним з дорослими. Учителю варто брати до уваги цей фактор і не провокувати свого вихованця на емоційні спалахи, оскільки негативні прояви поведінки викли-кані психо-фізіологічним станом учня.

Батькам і педагогам необхідно брати до уваги, що спілкуван-ня з однолітками займає значне місце, і є надзвичайно важливою сферою в житті підлітка. Якщо ігнорувати такими особливостя-ми підліткового віку, то можуть виникати конфліктні ситуації, негативізм, недовіра до старших.

416

Почуття дорослості є центральним новоутворенням підліт-кового віку. У бажанні бути дорослим виражається життєва по-зиція підлітка. Для батьків, педагогів, та й для самого підлітка утвердження нової життєвої позиції супроводжується певними труднощами.

Н. Ю. Максимова застерігає, якщо дорослі будуть продовжу-вати регламентувати поведінку підлітка, стиль виховання буде авторитарним, то можуть виникати непоодинокі конфлікти, які неминуче ведуть до відчуженості в стосунках. Підліток все більше переконується у тому, що ніхто не може і не хоче зрозуміти його.

Допомогти дитині в налагодженні стосунків з оточуючими як першоумова соціальної адаптації, змінити сьогодні ситуацію на краще — невідкладне завдання педагогів і батьків.

ТЕХНОЛОГІЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ ОСОБИСТІСНО-

ОРІЄНТОВАНОГО ВИХОВНОГО ЗАХОДУ

Перший етап — цілеспрямування (постановки цілей і задач).

На цьому етапі визначається роль виховної справи в житті ко-лективу; висуваються конкретні виховні завдання, намічаються різні варіанти справи, що будуть запропоновані вихованцям на вибір у настановчій бесіді з ними. Іншими засобами визначен-ня можливої колективної справи можуть бути розвідка цікавих справ, проведення анкети — пропозицій.

Зміст діяльності вихованців.

Обговорення цілей майбутньої діяльності: Навіщо? Що це нам дасть?

Висування й обговорення варіантів майбутньої справи (за-пропонованих вчителем або учнями): Що і для кого зробимо? Коли? Кому краще брати участь? З ким разом зробити?

Зміст діяльності і позиція вихователя.

Аналіз даних психолого-педагогічної діагностики:

потреб особистісного розвитку (інтересів і прихильностей) учнів;

проблеми психосоціальної дезадаптації школярів, їхнє поло-ження в системі міжособистісних відносин.

Визначення цілей і задач виховного впливу:

відкриті цілі (що ставляться перед учнями) — особистісно-значимі для учнів, пов’язані з їхніми інтересами;

417

• приховані цілі (педагогічні), пов’язані з формуванням окре-мих якостей, корекцією дезадаптивної поведінки школярів.

Другий етап — колективного планування виховного заходу.

Сутність колективного планування — здійснити добір доціль-них варіантів (різних форм) виховного заходу; колективне обго-ворення цих варіантів, вибір майбутньої творчої справи. Плану-вання проходить на загальному зборі колективу.

Зміст діяльності вихованців.

Учні розбиваються на мікрогрупи (5—7 чоловік). Підстава для такого розподілу може бути різною: хто з ким спілкується, по сферах інтересів, дозвіллєвих заняттях; по кольору очей; за місяцем дня народження, по жетонах і ін.

Робота учнів у мікроколективах по висуванню ідей, про-позицій до змісту майбутньої справи. Як краще її організувати? Кому брати участь (усьому колективу, окремим мікрогрупам чи зведеній бригаді добровольців)? Хто буде керувати (Рада колекти-ву, спеціальна рада справи з представників усіх мікро-груп, ко-мандир зведеної бригади)? Де і коли краще провести цю справу?

Добір самих цікавих і вдалих пропозицій мікроколективом

ході загального обговорення.

Визначення плану проведення творчої справи. З яких час-тин буде складатися? Які конкурси, сторінки, розділи буде вклю-чати? У яких ролях будемо брати участь у заході?

Вибори Ради справи. Хто буде відповідати за підготовку і проведення заходу?

У результаті колективного планування, по-перше, продумуєть-ся вся справа від початку до кінця, по-друге, створюється актив, що очолює підготовку проведення справи. Колективне плануван-ня може здійснюватись у формі «мозкового штурму».

«Мозковий штурм» при плануванні колективної виховної справи.

Колектив учнів поділяється на мікрогрупи за бажанням. Дається завдання всім мікрогрупам: протягом декількох хвилин продумати відповідь на питання «Як краще провести задуману справу?»

Після обговорення кожна мікрогрупа висловлює свій варіант справи. Спільно вирішують, який варіант краще, чи комбінують висунуті ідеї, створюючи новий варіант. Потім усі мікрогрупи послідовно продумують інші завдання.

При «мозковому штурмі» варто дотримувати ряду правил:

• забороняється критикувати ідеї;

418

заохочуються ідеї сміливі, навіть фантастичні;

заохочується комбінування й удосконалення висунутих ідей.

Зміст діяльності і позиція вихователя.

Вихователь чи ведучий збору ставлять додаткові питання, зіставляють різні думки, пропонують їх обґрунтувати, підхоп-люють і розвивають найбільш цікаві, корисні пропозиції, а на-прикінці збору зводять воєдино й, у разі потреби, організують вибір Ради справи чи командира зведеної бригади.

Третій етап — організації (підготовки) виховного заходу.

На цьому етапі відбувається уточнення, конкретизація плану підготовки і проведення колективної справи організується безпо-середнє виконання цього плану, заохочується ініціатива кожного учасника.

Зміст діяльності вихованців.

Підготовка майбутньої справи здійснюється по колективах, кожний з яких має свою ділянку роботи, своє завдання відповід-но до розробленого плану.

Керує підготовкою виховного заходу обрана із представників мікроколективів Рада справи. Рада керує діяльністю колективу в цілому, координує роботу мікроколективів.

Зміст діяльності і позиція вихователя.

Учитель пропонує можливі варіанти проведення заходу (якщо учні мають утруднення в їхньому визначенні), керує добором кращих варіантів.

Учитель бере участь у процесі підготовки заходу, тактовно вникаючи в діяльність мікроколективів:

вносить пропозиції, радить, підказує варіанти рішення задач, що виникають, складностей;

надає підтримку у випадку утруднень, позитивно оцінює ко-жен успіх учнів.

Четвертий етап — безпосереднього проведення виховного заходу.

На цьому етапі здійснюється розроблений керівним органом конкретний план із усіма корективами, що були внесені його учасниками при підготовці.

Зміст діяльності вихованців.

Цей етап здійснюється відповідно до плану (сценарію) прове-дення виховного заходу.

Учні беруть участь у заході у певній ролі, яка має сприяти фор-муванню окремих особистісних якостей, корекції дезадаптивної поведінки учнів.

419

Зміст діяльності і позиція вихователя.

Вчитель створює позитивний емоційний настрой під час про-ведення заходу.

Головне для вихователів — будити й зміцнювати в дітях ма-жорний настрій, дух бадьорості, впевненості у своїх силах, у своїй здатності нести людям радість, прагнення перебороти будь-які труднощі.

Виявляються корисними для учнів також і відхилення від за-думу, що виникають під час проведення заходу, що складаються з різних непередбачених обставин і помилок, допущених учасни-ками заходу — це теж необхідна школа життя.

Важливо! Не підмінювати собою дітей, стимулювати їхній са-мостійний пошук виходу з утруднень, складних ситуацій.

П’ятий етап — підведення підсумків, оцінки результатів заходу.

Ведучі направляють колективний пошук на краще рішення цих питань, підхоплюють і розвивають коштовне, систематизу-ють і узагальнюють у сказані думки і пропозиції.

Участь кожного вихованця в оцінці КТД забезпечується й ін-шими засобами; бесідами й анкетами, стінгазетою чи лінійкою з творчими рапортами.

Вихователі підводять підсумки виконання власне виховних за-дач на нараді педагогів, що беруть участь у даному КТД, на зборі вожатих, на нараді батьківського активу, на батьківських зборах.

Зміст діяльності вихованців.

Аналізуючи підсумки проведеної колективної справи (по мік-роколективах чи на загальному зборі), школярі відповідають на питання:

Що було добре? Що вдалося виконати з наміченого? Завдяки чому? Кому ми повинні висловити подяку? (називаються кон-кретні імена).

Що в нас не вийшло і чому? (аналізуються відхилення від пер-вісного плану, невдачі).

Що варто використовувати й надалі? Перетворити в традиції? Які уроки маємо врахувати на майбутнє?

Підведення підсумків може здійснюватися в різних формах:

анкети-оцінки, «блискавки», стінні, радіо- фото-, «живі» газети, присвячені підсумкам зробленого; лінійки з творчими рапортами.

Зміст діяльності і позиція вихователя.

Вихователь навчає школярів оцінювати й аналізувати ре-зультати своєї діяльності; розробляє разом з учнями критерії та-кої оцінки.

420

Важливо! Учити дітей зауважувати навіть невеликий успіх інших і позитивно його оцінювати.

Негативний зворотний зв’язок використовується у відношенні діяльності, що виходить за межі встановлених норм, що наносить збиток іншим, невдач у реалізації задуманої (планованої) діяль-ності.

Шостий етап — організація післядії.

На цьому етапі виконуються ті рішення, що були прийняті загальним збором, вносяться зміни у творчі доручення, що чер-гуються, мікроколективам, пишуть статті за матеріалами колек-тивної творчої справи, задумується нова справа і т. д. Колективна творча діяльність різноманітна по формах і змісту. Вона стає цен-тром цілої серії колективних творчих справ різних видів.

Зміст діяльності вихованців.

На основі проведеного аналізу учні разом із учителем визнача-ють і вносять необхідні корективи, зміни в наступну діяльність колективу

Зміст діяльності і позиція вихователя.

Вихователь навчає витягати уроки, вносити корективи в діяльність, вказує на необхідність використання досвіду при організації і проведенні аналогічних виховних справ.

ПРОГРАМА ФЕДЕРАЦІЇ ДИТЯЧИХ ОРГАНІЗАЦІЙ УКРАЇНИ «Я — РОДИНА — БАТЬКІВЩИНА»

Федерація дитячих організацій України, створена на добровіль-ній основі, визначає своєю метою сприяння об’єднанню зусиль членів Федерації для добрих і корисних справ, створенню умов для розвитку здібностей підростаючого покоління, захист прав та ін-тересів своїх членів, діє відповідно до вимог Конституції України, Декларації прав людини, Конвенції про права дитини.

Керується у своїй діяльності законами:

єдності слова і справи,

честі і совісті,

дружби й товариськості,

турботи і милосердя.

Федерація використовує найрізноманітніші форми, методи

засоби розвитку загальнолюдських цінностей через реалізацію програми «Я — родина — Батьківщина».

421

— виховую віру в себе, розкриваю і розвиваю свої здібності, поспішаю творити добро, намагаючись розділяти радість і ін-ших;

— пізнаю, бережу та примножую у всьому, розумію, що до істини веде багато шляхів, відшукую з них свій;

— утверджую себе в праці, шаную будь-яку корисну справу, прагну стати сильним, витривалим та сміливим.

«РОДИНА»

— шаную свою родину, бережу ті батьківської оселі;

— поважаю старших, піклуюсь про молодших; живу турбо-тами й радощами рідних, близьких і друзів;

— готуюсь до сімейного життя.

«БАТЬКІВЩИНА»

— вивчаю, утверджую та примножую традиції і святині сво-го народу, України;

— прагну жити в мирі та дружбі з дітьми інших народів, пам’ятаючи: Земля — наш спільний дім;

— живу у злагоді з природою.

Федерація виступає проти політизації дитинства, будь-якої монополії в дитячому русі за співробітництво на засадах парт-нерства з усіма гуманістичними об’єднаннями.

ОБЕРИ СВІЙ КОЛІР! Колір оранжевий

Програма-орієнтир ФДО України «Лідер»

Програма-орієнтир ФДО України «Лідер» спрямована на роз-виток організаторських здібностей, вміння дітей відстоювати свою точку зору, формувати світогляд, прагнення змінити своє життя на краще, згуртування однодумців навколо спільної спра-ви, адже лідер — людина, котра йде попереду і здатна повести за собою інших. Ця програма дозволяє кожній дитині реалізувати себе, показати свій характер.

Появу програми-орієнтиру «Лідер» спричинило те, що най-важливішим аспектом, особливою прикметою дитячого громад-ського формування є самоврядування, яке можливе лише громад-ській організації, адже у школі на «заваді» стоїть учительський авторитет, а вдома непорушний авторитет і роль батьків. Дитина відчуває себе господарем дитячого громадського формування, де може вільно висловлювати свою думку, запропонувати щось ці-каве, організувати будь-яку справу, взяти на себе відповідаль-ність за власну діяльність, вдало виконувати своє доручення.

За програмою-орієнтиром «Лідер» працює Дитячий центр «Молода гвардія»: діти, об’єднані у тимчасові вікові, тематичні,

422

профільні загони, обирають органи самоврядування, організову-ють роботу штабів справ, штабу «Лідер», прес-центру, які діють протягом зміни; існують дитячі змагання з цікавими підсумко-вими заходами; проводиться конкурсна програма «Лідер», інші конкурси, змагання, вікторини, експрес-ігри тощо.

У рамках цієї програми проводяться різноманітні конкурсні заходи, тренінгові таборування для дітей-лідерів місцевих дитя-чих громадських організацій, семінари для керівників місцевих дитячих громадських формувань, координаторів програм ФДО України, ділова гра «Дитяче віче творці майбутнього», метою якої є формування в дитячому активі організацій — членів ФДО України елітної групи дітей, які створюють середовище ділової гри з правових питань дитинства, культури дитячого спілкуван-ня, виховання соціальної активності підростаючого покоління, використовуючи досвід, умови громадського дитячого руху, роз-почато конкурс ігрових програм, участь у якому беруть дорослі, котрі творять, працюють з дітьми, заради них, планується про-ведення І Всеукраїнського фестивалю дитячих громадських ор-ганізацій — членів ФДО України, який виявить лідерів дитячої громади III тисячоліття, стартував конкурс ігрових програм та масових заходів «Витівник — 2002», учасниками якого стануть діти — творці цікавих дитячих ігор, ігрових програм, масовок та масових заходів.

За програмою «Лідер» у рамках веселкового марафону дитячої творчості проводиться конкурс відеофільмів про діяльність ди-тячих громадських організацій». Це — я, це — ми, це — наша ди-тяча організація»; конкурс дитячих малюнків «Світ моїх прав»; конкурсна фотовиставка «Дитячий гурт— це чудово!». Діти пра-цюють за проектами участі ФДО України у вирішенні соціально-правових проблем дітей в Україні за двома напрямками: «Дитяча громадська організація — дітям» та «Дитяча, громадська органі-зація — суспільству».

Колір фіолетовий Програма—орієнтир ФДО України «Котигорошко»

Програма ФДО України «Котигорошко» для тих, хто не хоче змиритися з таким фактом, що кожен день в Україні у мирний час гине понад 200 дорослих і майже 10 дітей. Якщо залишати-ся байдужим до цього, то завтра-післязавтра сумна статистика нещасних випадків поповниться черговою жертвою, яка буде не з іншої області, міста, вулиці чи будинку, а з вашої родини. Але мало бажати безпеки собі чи своїм рідним. Треба вміти та знати що і як робити.

423

Мета програми:

сформувати свідоме та відповідальне ставлення кожної дити-ни до питань особистої та колективної безпеки; пропаганда фізичної культури та спорту;

навчити дітей правилам особистої безпеки, психологічної го-товності до небезпеки та вмінню протидіяти небезпеці;

навчити правилам надання само- і взаємодопомоги в екстре-мальних ситуаціях;

навчити правильно і рішуче діяти у будь-якій ситуації;

соціальний та юридичний захист дітей;

пропаганда та впровадження передового досвіду роботи з пи-тань дитячої безпеки та занять фізичною культурою та спор-том;

проведення індивідуальних, групових та масових заходів: змагань, конкурсів, вікторин, семінарів, конференцій, нав-чання, підготовки та апробації програм, випуск методичної, довідкової та навчальної літератури;

підготовка організаторів, лідерів програми. У 1998 році розроблено Всеукраїнську гру-випробування «Котигорош-ко», яка стала практичною перевіркою дітей до дій в екстре-мальних ситуаціях.

Гра-випробування «Котигорошко»— це гра під час якої кожна

дитина може:

проявити свій характер, свої власні уміння, талант, здіб-ності;

знайти справжніх друзів та однодумців;

грати, співати, сміятися;

діяти колективно;

навчитися самому та навчити інших правилам орієнтування в екстремальних ситуаціях, законам виживання;

прагнути бути корисним людям.

Підготовкою та проведенням Всеукраїнської гри-випробуван-

ня «Котигорошко» керує Всеукраїнський Штаб. Начальник Шта-бу Всеукраїнської гри-випробування «Котигорошко» — Голова Національної ради дитячих організацій України Гончарова Те-тяна Валентинівна.

Гра проходить згідно із затвердженим «Положенням Всеук-раїнської гри-випробування «Котигорошко» та «Правилами ор-ганізації та проведення Всеукраїнської гри-випробування «Коти-горошко».

Засновники гри-випробування «Котигорошко»: Національ-на рада дитячих організацій України, Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населен-

424

ня від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерство ос-віти і науки України, Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство оборони України, Державний комітет України з питань фізичної культури і спорту, Прикордонна служба Ук-раїни, Національний Комітет Товариства Червоного Хреста України.

Колір зелений Програма-орієнтир ФДО України «Краю мій лелечий»

Програма-орієнтир ФДО України «Краю мій лелечий» розроблена з метою виховання у дітей любові до рідного краю, екологічної культури; усвідомлення важливості своєї ролі

тому, щоб зробити наш світ кращим, чистішим, здорові-шим; розуміння необхідності збереження та збагачення рідної природи; залучення дітей до участі у екологічних проектах, акціях, іграх, конкурсах, що сприятиме підвищенню рівня екологічних і природоохоронних дитячих знань, їх реалізації

житті.

Діти — господарі своєї землі.

За програмою «Краю мій лелечий» Національною радою ди-тячих організацій України спільно з Національним еколого-на-туралістичним центром учнівської молоді МОН України у 2001 році розроблено однойменну дитячу екологічну гру, яка розрахо-вана на дитячі громадські об’єднання, організації, природоохо-ронні патрулі учбових закладів.

Екологічна гра «Краю мій лелечий» проводиться у два етапи. Перший етап (березень—серпень) — створення дитячими громадськими формуваннями спеціалізованих екологічних за-гонів, програмою діяльності яких є написання книжки-щоден-ника власних екологічних справ (зберегли, допомогли, посадили);

посадка багаторічних рослин на території школи, села, міста; очистка джерела чи водоймища від побутового сміття; допомога птахам; створення карти екологічної ситуації району; видання дитячого тематичного збірника «Червона книга мого регіону», книги записів народних прикмет, пов’язаних з прогнозуванням погоди, довідника порад використання лікарських рослин, ка-лендар їх заготівлі.

Однією з цікавих і корисних справ може бути укладання ко-лективної збірки кулінарних рецептів «Рослини у традиційній української кухні».

Підсумками діяльності екологічних природоохоронних за-гонів є дитячі дослідження «Пам’ятні дерева мого регіону», «Лі-карські рослини у моїй домашній аптечці», «Квіти, які ми захи-

425

щаємо», пропонуємо дитячий проект «Дитячий гурт на захисті природи рідного краю».

У Дитячому центрі «Молода гвардія» відбуваються екологічні таборування «Краю мій лелечий» (другий етап три) за участю дітей — юних екологів з усіх областей України, організоване На-ціональною радою дитячих організацій України і Національним еколого-натуралістичним центром МОН України.

Екологічні, природоохоронні справи стали традиційними для дитячих громадських організацій і об’єднань.

Заходи ФДО України за програмою «Краю мій лелечий»:

Еколого-економічна гра «Місто (село) майбутнього»: в іг-ровій, конкурсній формі дитячі осередки створюють проекти майбутніх міст і сіл України, в яких враховують економічну необхідність розвитку промислових (аграрних) підприємств, транспорту, будівництва житла, соціально-культурних, по-бутових центрів, але без порушень природного комплексу, зберігаючи чистоту повітря, річки, лісу, гір, влаштовуючи парки, галявини, квітники, штучні озера тощо. Дитяча фан-тазія, прагнення жити у чистому світі, основи знань господа-рювання допоможуть дітям виконати завдання гри, оволодіти першими навичками господарювання.

Операція «Ялинка» традиційно проводиться напередодні но-ворічних свят, коли знищуються тисячі зелених красунь. Ди-тячі організації проводять конкурси листівок захисту ялиць; створюють листи-звернення до батьків, дітей про відмову від прикраси свята живою ялинкою, до органів місцевої влади про заборону ялинкових базарів, про створення підприємств вирощування ялинок у горщиках, про відкриття в Україні ви-робництва штучних ялиць.

Операція «Квіти моєї школи». Створюються загони «фіал-карів», «кактусоводів», «квітолюбів» — членів дитячих гро-мадських осередків, які вирощують квіти для приміщень, подвір’я школи, доглядають за ними, при підтримці дорослих проводять конкурси на кращі: «класний зимовий сад», «квіт-ник на підвіконні», «висячий сад», «коридор пальм», «зелена алея», «квітуча клумба на шкільному подвір’ї».

Операція «Сад дитинства» — об’єднує зусилля дітей і дорос-лих у створенні проекту шкільного саду, придбанні саджан-ців, турботі за кожним деревцем саду.

Гра-розвідка «Тут потрібна дитяча турбота», під час якої ди-тячі громадські загони (групи, патрулі, пости тощо) разом з дорослими аналізують природній, екологічний стан міста (області, села, району), створюють карту регіону, наносять на

426

ній спеціальними позначками зони забруднень, екологічних стресів (труба, що стікає у річку, парк зі зламаними деревами, знищені клумби, порушений берег малої річки, смітники на околиці села, лісу, гаю, яру тощо), організовують загони ряту-вальників природи, які проводять трудові, екологічні операції, акції, десанти, створюють дитячі звернення до органів влади, підприємств, громадськості про потребу захисту природи.

Конкурсна гра «Чудеса з упаковки» поділяється на два етапи: І етап — збирання пластикових пустих пляшок, пакетів, тет-ра-паків; II етап — конкурс гігантських іграшок (чудовиська, фортеці, автомобілі тощо) з зібраних упаковок, які забруд-нюють міста, села, ліси, яри, береги річок; передача зібраного до пунктів збору пластмасових, паперових відходів. Можна залучити до гри підприємства, що виробляють продукти у та-ких упаковках.

Дитячі десанти «Чистота», «Екологічна турбота», «Чисте міс-то».

Традиційні дитячі операції «Допоможемо мурашникам», «Квіти, що зникають» (конвалія, пролісок, сон-трава, волош-ки тощо), «Собака, кішка — не іграшки», «Дитяча допомога зоопарку», «Птахи міста».

Дитячі екологічні таборування, походи, збори — справи, які

можна провести влітку.

Колір голубий Програма-орієнтир ФДО України «Повір у себе»

Програма-орієнтир «Повір у себе» — одна з перших справ, яка сповістила Україну про існування сучасних піонерів, спрямована на виявлення та розвиток творчих та індивідуальних здібностей дитини, виховання найкращих людських якостей, вміння твори-ти добро, бути милосердними. Програма допомагає дітям робити добрі справи, бути корисними, знайти своє покликання.

Віра в себе, свій талант; можливості творити, досягати висот у різних галузях людського життя; уміння передати свій досвід, знання; розуміння проблем людей; намагання у кожній дитині бачити сонце — об’єднали у програмі творчі справи дітей:

заходи Всеукраїнського веселкового марафону дитячої твор-чості;

творча майстерня «Улюблена іграшка»;

постійно діюча академія дитячої майстерності «Вмію, знаю, навчу»;

фестиваль дитячої хореографії «Веселкове коло»;

427

міжнародний дитячий фестиваль мистецтв «Слов’янський ба-зарчик».

Програма «Повір у себе» — це створення середовища спілку-

вання, формування атмосфери, що сприяє нормальній адаптації і інтеграції тих, чиї можливості обмежені, збагачення дітей з особливими потребами необхідним соціальним досвідом. Більш ніж за 10 років свого існування програма стала реальною мо-деллю суспільства де ті, хто потребує допомоги, починають вірити у свої можливості і реалізовувати їх, а ті, хто здатний допомогти, розуміють, що важливими є не жалісливі слова, а стосунки на рівних і реальна допомога, що базується на повазі до людини.

За цією програмою працюють загони милосердя, проводять-ся розважальні заходи, свята, концерти, різноманітні конкурси, акції, операції «Діти — дітям», «Іграшка для друга», «Лелеченя добра», благодійні ярмарки виробів дітей-майстрів, створюються гуртки, клуби для виготовлення подарунків для дітей з обмеже-ними фізичними і соціальними можливостями.

1991 році у Дитячому центрі КР СПОУ «Молода гвардія» відбувся Перший Всеукраїнський фестиваль дитячої творчості «Повір у себе». Вперше в Україні на фестиваль «Повір у себе», крім здорових талановитих дітей та дитячих творчих колективів, були запрошені діти-інваліди: сліпі музиканти, художники, скуль-птори, танцюристи-інваліди слуху, поети, композитори, автори іграшок — діти, хворі ДЦП.

Вісім Всеукраїнських фестивалів дитячої творчості «Повір

себе» створили можливості спілкування на рівних кращих твор-чих дитячих колективів з дітьми-інвалідами, їх об’єднаннями.

Більш ніж десятирічний досвід проведення різноманітних виставок, концертів, творчих зустрічей, майстер-класів для дітей з особливими потребами дозволив розробити своєрідну концеп-цію взаємодії дітей у дитячому суспільному середовищі на рів-них, повноправної участі у дитячому самоврядуванні. Усі про-грами ФДО України стали доступними для дітей з особливими потребами.

ДЦ «Молода гвардія» відбуваються спеціалізовані табору-вання для талановитих дітей з обмеженими фізичними і соціаль-ними можливостями.

Конкурсні програми Міжнародного дитячого фестивалю мистецтв «Слов’янський базарчик», Всеукраїнського фестивалю дитячої хореографії «Веселкове коло» дали можливість проявити себе дітям різних соціальних категорій, багато з них отримали премії та подарунки «За віру в себе».

428

Кращі роботи юних поетів, письменників, казкарів опубліко-вані у двох літературних збірниках «З вірою в себе, в майбутнє,

Україну».

вірою у дитячу фантазію, мрію ФДО України традиційно у червні відкриває виставку дитячих творчих робіт «Повір у себе».

2002 року конкурс поетів, письменників, казкарів «З вірою

себе, в майбутнє, в Україну» розпочато для всіх дітей Украї-ни — членів місцевих дитячих громадських формувань.

Колір жовтий Програма-орієнтир ФДО України «Берегиня»

Програма-орієнтир ФДО України «Берегиня» звертає увагу на значення та роль сім’ї, родини у формуванні характеру та світо-гляду дитини. Вона спрямована на вивчення дітьми свого родо-воду, родинних традицій та свят, виховання поваги та любові до своїх батьків, рідних, друзів.

рамках програми проводиться безліч цікавих та незвичних конкурсів, змагань, акцій: «Господарочка», «З бабусиної скрині», «Я і тато», «Доньки-матері», «Тато, мама і я — піонерська сім’я», «Поле чудес», КВК між сім’ями, родинні свята; діти з батьками створюють свої родинні дерева, організовують вечори, зустрічі, виставки творчості дітей і батьків.

Федерація звертає особливу увагу на реалізацію цієї програ-ми—орієнтира, тому що вважає своїм завданням створення всіх умов для того, щоб батьки жили проблемами та радощами своєї дитини, розуміли, підтримували її, були її найвірнішими друзя-ми, здійснювали повноцінне сімейне виховання. Федерація ди-тячих організацій України прагне залучити всіх членів родини до спільної діяльності (тому перебування у Федерації віком не об-межується) і гордитися своїми здобутками на цій ниві. Йдеться про плідну співпрацю спілчан з їх родинами як найголовнішими гарантами діяльності ФД України.

рамках Всеукраїнського веселкового марафону дитячої твор-чості проводиться конкурс родинних альбомів «Моя сім’я — най-краща».

Колір червоний Програма-орієнтир ФДО України «Червона калина»

Програма-орієнтир ФДО України «Червона калина» об’єднала роботу щодо вивчення, збереження, примноження традицій і звичаїв українського народу, пропагування історії рідного краю, його культурного минулого і сьогодення, розвитку народ-ного мистецтва.

429

За програмою-орієнтиром дитячі громадські формуван-ня — члени ФДО України проводять фольклорні, етнографічні фестивалі «Червона калина»; вечори української пісні, гумору, казки; пошуково-пізнавальні експедиції «Мій край — земля моїх дідів», ігри «Козацькому роду немає переводу», «Козацькі заба-ви»; конкурсні заходи «Чураївна», «Українська лялька», «З ба-бусиної скриньки», «Мов квітка сорочка-вишиванка», «Моє село найкраще», «Від діда прадіда»; вивчають, описують народні ігри, забави, пісні, фольклорні твори, збирають цікаві дитячі матеріа-ли про свої рідні міста, села для створення енциклопедії «Бать-ківщина моєї дитячої організації», відкривають творчі майстерні умільців, художників; залучають дітей до духовних скарбів на-родів, що проживають в Україні, пропагують їх культурно-істо-ричні досягнення, традиції, ознайомлюють із видатними діяча-ми мистецтва, майстрами народних ремесел.

У рамках програми «Червона калина» відбувається тематична зміна — Всеукраїнська творча майстерня «Улюблена іграшка», мета якої популяризація українського декоративно-прикладного мистецтва, пробудження інтересу дітей до народної творчості.

Складовими Всеукраїнського веселкового марафону дитячої творчості є конкурс декоративно-прикладного мистецтва «Вес-няні візерунки», який проводиться з метою популяризації ук-раїнського мистецтва; конкурс макетів українського подвір’я дозволяє вивчити архітектурні традиції України.

Програма-орієнтир «Червона калина» реалізується у Ди-тячому центрі «Молода гвардія». Протягом зміни діти беруть участь у «Українських вечорницях», «Сорочинській ярмарці», експрес-іграх «Український марафон» та «Козацька грамота», конкурсах «А я просто українка, україночка», «Українські співаночки», «Котилася торба», ліплять вареники, створюють інформаційні листівки, радіопередачі «Найцікавіше про Ук-раїну» тощо.

Колір синій Програма-орієнтир ФДО України «Помагай»

Програма-орієнтир ФДО України «Помагай» направлена на виховання у дітей господарського ставлення до рідного краю, прагнення бути корисним людям, потреби працювати, допома-гати іншим, розуміння дитиною економіко-соціальних реалій сьогодення, набуття навиків господарювання у нових економіч-них умовах; допомагає опановувати знаннями, необхідними для надання допомоги своїй сім’ї, друзям, організації, знайомить з основами бізнесу.

430

У рамках цієї програми організаціям — членам ФДО України доцільно організовувати «бюро добрих послуг», пункти «швидкої допомоги», операції «Чистий двір», «Мийдодир» тощо.

Для успішного засвоєння дітьми навиків господарювання, от-римання уміння правильно розподіляти кошти можна проводити бізнес-ігри, створювати бізнес-центри, центри господарювання.

Дитячі організації міста можуть укладати угоди з міськи-ми виконавчими комітетами, територіальними житловими об’єднаннями, домоуправліннями на спільне обладнання та ут-римання в чистоті дитячих майданчиків, скверів, парків, берегів водойм.

Дитячі організації сільської місцевості також мають широке поле діяльності. У першу чергу, це укладання угод з сільськими колективними підприємствами на допомогу у збиранні врожаю, догляді за тваринами. Сільські ради можуть розраховувати на до-помогу дитячих громадських організацій у покращенні благоуст-рою території сільського парку, дитячого садочка, лікарні тощо.

Якщо дитяча організація діє в межах школи, то тут поле її діяльності найрізноманітніше: відкриття бірж дитячих іграшок, «Книжкових майстерень», «Міста майстрів», клубів «Майбутня господиня», «Містер-господар» тощо.

Традиційною у програмі «Помагай» залишається трудова до-помога людям похилого віку, батькам та тим, хто її потребує.

Цікавою справою дитячої громадської організації може бути щомісячна «біржа праці», де накопичується інформація про те, що необхідно зробити у школі, мікрорайоні, дитячому садочку тощо.

Особливо цікаво та корисно проходять заходи за програмою «Помагай», якщо в них беруть участь разом з дітьми їх батьки. Це може бути «Татова майстерня», «Мамина вишиванка» тощо.

ПРОФІЛАКТИКА БЕЗДОГЛЯДНОСТІ, БРОДЯЖНИЦТВА І ПРАВОПОРУШЕНЬ СЕРЕД УЧНІВ

(з досвіду роботи педагогічного колективу загальноосвітнього навчального закладу №47 міста Донецька)

Бездоглядність у дитинстві — це насіння, яке дає плоди у зрілі роки.

В. О. Сухомлинський

У Декларації прав дитини Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй 20 листопада 1959 року проголосила: «Дитині законом або іншими засобами забезпечується спеціальний за-хист, надаються можливості та сприятливі умови, які дозволили б їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та у со-ціальному відношенні здоровим і нормальним шляхом і в умовах свободи й гідності. При підготовці з цією метою законів головним чинником має бути найкраще забезпечення інтересів дитини».

Як відомо, дитяча бездоглядність — це послаблення чи відсут-ність догляду за дітьми, проведенням ними вільного часу, а також за їх поведінкою. Зайнятість та егоїзм батьків, безвідповідальне ставлення до своїх обов’язків, перебільшене уявлення про ступінь самостійності дитини, як правило, незнання вікових і психоло-гічних особливостей дітей можуть стати причинами бездогляд-ності. Діти і підлітки, що позбавлені догляду, часто порушують дисципліну, пропускають заняття, погано навчаються. Такі учні можуть лихословити, курити, красти, вживати алкоголь і нарко-тичні речовини, залишати рідну домівку з метою бродяжництва.

Загальноосвітній навчальний заклад № 47 міста Донецька —

типовий заклад освіти, педагогічний колектив якого знаходить-ся у постійному творчому пошуку, прагнучи знайти своє обличчя і в майбутньому називатися «навчально-виховним комплексом». Нині у школі навчається близько 600 учнів.

Педагогічний колектив, очолюваний Бредіхіним В. К., добре усвідомлює відповідальність за виховання кожного учня, своє завдання вбачає у вдосконаленні навчально-виховного проце-су, створенні оптимально сприятливих умов для самореалізації кожної дитини. У навчальному закладі здійснюється комплекс заходів, спрямованих на поліпшення становища дітей, зокрема,

432

виявлення проявів і запобігання дитячій бездоглядності. З цією метою тут розроблено і впроваджується План спільних дій пе-

дагогічного колективу і батьківського комітету з профілактики бездоглядності, бродяжництва, правопорушень, куріння, алко-

голізму й наркоманії серед учнів.

Педагогічний колектив під керівництвом заступника директо-ра з виховної роботи Н. І. Кропової розробив систему заходів по-заурочної діяльності учнів. Особлива увага при цьому надається проблемам організації змістовного відпочинку, проведенню фіз-культурно-оздоровчої роботи, формуванню культури здоров’я, позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей і підліт-ків, що сприяє зменшенню кількості скоєних учнями правопору-шень, готовності дітей до навчання і праці.

Так, особливою популярністю серед учнів школи користують-ся виступи шкільної агітбригади «Ми за здоровий спосіб життя», зустрічі з фахівцями міського Центру здоров’я, наркологічного диспансеру, проведення тренінгів «Бережи себе» (з профілактики бездоглядності, формування навичок безпечної поведінки).

Важливим завданням, що стоїть перед усіма суб’єктами на-вчально-виховного процесу, є створення сприятливих умов для фізичного, психічного, соціального і духовного розвитку кожної дитини, формування в учнів почуття відповідального ставлення до власного здоров’я. Перевага надається проведенню тематич-них тижнів, декад, місячників «Санітарно-освітньої роботи та здорового способу життя». Такі тематичні заходи присвячують-ся Всесвітньому Дню здоров’я (7 квітня), Всесвітньому Дню без тютюну (щорічно, листопад місяць), Всесвітньому Дню бороть-би зі СНІДом (1 грудня) тощо.

рамках проведення Всесвітнього Дня без тютюну підготовле-но і проведено виховні загальношкільні заходи: «Шкідливі звич-ки» (для учнів початкових класів); «Суд над тютюнокурінням» (для учнів 5—7 класів); «Ми обираємо здоровий спосіб життя» (для учнів 8—11 класів). Організовано конкурси малюнків, газет, плакатів, виставки літератури; підготовлено пам’ятки, листівки, буклети.

школі діє Рада з питань профілактики правопорушень, членами якої є вчителі, медичні працівники, члени батьківсько-го комітету та учнів. При Раді працює консультативний пункт «Запитуйте — відповідаємо», який став своєрідним засобом дові-ри між учнями й «іншими значущими» для них старшими това-ришами у питаннях, що найбільше турбують підлітків.

Значну роль у роботі з профілактики бездоглядності та пра-вового виховання відіграє добровільна дитяча організація «Іс-

433

корка». Це перший паросток учнівського самоврядування, метою якої є захист прав, інтересів її членів, організація змістовного дозвілля, добрих і корисних справ, розвиток творчих здібностей учнів, забезпечення порядку в школі. У своїй щоденній діяль-ності члени організації «Іскорка» (учні 1—11 класів) керуються принципами єдності слова і діла, гідності, честі й совісті, друж-би, товариськості й підтримки, турботи, чуйності, милосердя.

Формування загальнолюдських цінностей здійснюється шля-хом реалізації таких основних положень програми організації «Іскорка»: виховувати в собі віру, розкривати й розвивати здіб-ності, творити добро; шанувати Батьківщину, народ, берегти тепло батьківської оселі; прагнути стати сильним, витривалим і сміливим; дотримуватися принципів здорового способу життя; поважати старших, піклуватися про молодших, жити турботами й радощами рідних, близьких і друзів; жити у злагоді з приро-дою, пам’ятати, що Земля — наш спільний дім.

Одним із пріоритетних напрямків роботи педагогічного колек-тиву є залучення всіх учнів до занять у системі позашкільної ос-віти. Це тим більше важливо, що у мікрорайоні школи діє широ-ка мережа позашкільних навчальних закладів: Центр дитячої та юнацької творчості, дитячо-юнацький комплекс «Горизонт», де працюють різноманітні гуртки, секції тощо; кінотеатр для дітей та юнацтва ім. Горького. Учні школи в позаурочний час можуть не лише отримати додаткові знання, уміння і навички, але й об-рати майбутню професію. Зрозуміло, що така організація нав-чально-виховної роботи в школі сприяє профілактиці бездогляд-ності, безпритульності, злочинності серед дітей і підлітків. Крім того, школа тісно співпрацює з відділом кримінальної міліції у справах неповнолітніх, службою у справах неповнолітніх при ви-конавчому комітеті Київської районної у м. Донецьку Ради, До-нецьким міським центром соціальних служб для молоді, Донець-ким міським центром здоров’я, товариством «Червоного Хреста», іншими зацікавленими організаціями й установами.

Вчителі пишаються тим, що жоден із вихованців школи не стоїть на обліку в міліції, більшість учнів — призери районних, обласних олімпіад з різних предметів, переможці спортивних змагань.

Однак заспокоюватися на досягнутому педагогічний колектив школи не бажає. Попереду чекає багато невирішених проблем: потребує вдосконалення робота серед учнів, які складають «гру-пу ризику» (схильні до куріння, пиятики тощо); постійної допо-моги потребують і батьки таких дітей; життя вимагає тіснішої співпраці з батьківським комітетом, громадськістю мікрорайо-

434

ну; необхідно ширше і ефективніше використовувати можливості учнівського самоврядування.

І важливо, що педагогічний колектив загальноосвітнього нав-чального закладу № 47 Київського району міста Донецька гото-вий до їх вирішення.

ПРОГРАМА МОРАЛЬНО-ЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ «12 СХОДИНОК ДО ЩАСТЯ»

(для учнів 5—7 класів)

Пояснювальна записка

Дана програма передбачає системний підхід до формування мо-рально-етичних переконань дітей середнього шкільного віку. Про-граму може втілити в життя класний керівник, обов’язково врахо-вуючи рівень інтелектуального, морально-психологічного розвитку класної спільноти, рівень сформованості кожної дитини.

Програма допоможе учневі зрозуміти себе, розібратися в навколишньому світі і тим самим зробити перший крок до само-вдосконалення, а отже, до щастя. Потрібно вести дитину від про-стішого до складнішого, підніматись разом з нею все вище і вище, маючи для цього міцний фундамент (знання, досвід).

Мета програми

Формування духовності і високих моральних якостей ди-тини, емоційно-чуттєвої сфери особистості, відчуття єдності з природою, суспільством; виховання гуманістичної орієнтації й демократичної культури спілкування, що знаходить втілення у вчинках добра, взаємодопомоги, честі. Вироблення прагнення до самовдосконалення з опорою на споконвічні моральні закони творення добра та краси.

Структура програми

Програма складається з 12 тем-сходинок, на опрацювання кожної теми відводиться одна навчальна чверть. Починаючи ро-боту з певної теми, не обов’язково давати її чітке формулювання. Важливо, щоб діти самі відчули, про що йде мова. Для цього не варто обмежуватися годиною спілкування, а слід «вплітати» від-повідну тему в різні форми співпраці вчителя й учня, у роботу вчителів-предметників.

Кожна сходинка програми має три частини: 1. Формулювання теми.

435

Дефініції — ключові тези, слова, поняття, що стосуються теми, висловлювання видатних людей, прислів’я, приказки, го-ловні ідеї.

Форма проведення та закріплення теми.

Тут названо лише декілька можливих форм опрацювання теми, проте можуть бути й інші, за вибором учителя.

5 КЛАС