12. Шляхи та очікувані результати реалізації Програми

На державному рівні:

удосконалення нормативно-правової бази з питань вихо-вання;

консолідація зусиль державних установ і відомств у вихован-ні морально-духовної, життєво компетентної особистості, яка успішно самореалізується в соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал;

324

здійснення управління процесом виховання і контролю за діяльністю підвідомчих структур у частині виконання дію-чого законодавства України, відповідних Указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України;

подальша демократизація державного управління процесом виховання;

підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації педаго-гічних працівників з виховної діяльності;

модернізація вищої і післядипломної педагогічної освіти з урахуванням сучасних вимог і потреб виховання підроста-ючої особистості;

організація системного моніторингу динаміки розвитку змін в організації й оцінці ефективності процесу виховання дітей та учнівської молоді.

На рівні місцевих органів управління освітою:

піднесення ролі виховання у педагогічному процесі навчаль-них закладів усіх типів і форм власності;

організація навчально-методичного забезпечення учасників виховного процесу, вдосконалення професійної компетент-ності педагогічних працівників, їх соціальний захист;

залучення й координація зусиль різних соціальних інститутів у процес виховання дітей та учнівської молоді;

створення необхідних умов для виховання дітей та учнівської молоді, розвитку їх здібностей, професійного самовизначення;

кадрове забезпечення, фінансування і сприяння реалізації державних і регіональних програм виховання дітей та уч-нівської молоді;

координація дій педагогічних колективів, сім’ї, громадсько-сті з питань виховання учнів;

правове, психологічне забезпечення виховного процесу з діть-ми-сиротами, дітьми з дисфункційних сімей;

забезпечення ефективності профілактики девіантної поведін-ки дітей та учнівської молоді, дитячої безпритульності, пра-вопорушень, попередження та подолання тютюнокуріння, вживання наркотичних речовин, профілактики ВІЛ/СНІДу;

сприяння створенню й розвитку дитячих і молодіжних громад-ських організацій як осередків самореалізації особистості;

розвиток регіональних, інших систем виховання, які врахо-вують територіальні, соціальні, національні особливості, які спрямовані на духовно-моральний розвиток особистості.

На рівні навчального закладу:

підвищення професійної компетентності педагогів у здійснен-ні процесу виховання;

325

активізація творчого потенціалу педагогів у доборі методів, форм, засобів, технологій виховання;

розширення спектра суб’єктів виховання;

наукове й організаційно-методичне забезпечення процесу ви-ховання;

посилення відповідальності суб’єктів виховання за здійснен-ня даного процесу;

забезпечення єдності навчання й виховання як двох взаємоза-лежних складових системи освіти;

посилення ролі сім’ї у вихованні дітей, зміцнення взаємодії сім’ї і навчальних закладів;

поєднання організаційно-педагогічної, родинно-сімейної, на-ціонально-культурної, просвітницької діяльності вчителів, батьків, учнів, місцевої громади.