7 Сходинка Тема. Чесність. Тактовність. Делікатність

Дефініції. Сварка — зіткнення людей, яке не ставить за мету з’ясування стосунків.

Що є причиною суперечок між людьми? Підлість. Негідниц-тво. Криком ще нікому не вдалося знайти істину. «Не золото треба заповідати дітям, а чесне ім’я» (Платон). «Будь ласка» ні-коли не зайве. Спочатку думай, а потім дій. Тактовність. Відпові-дальність. Пунктуальність. Хто вчора збрехав, тому й завтра не повірять. У кого правди нема, в тому і добра мало.

Форма проведення. Бесіда з елементами диспуту «Людина по-винна завжди говорити правду». Тренінг «Делікатність. Тактов-ність». Закріплення. Прес-конференція.

8 Сходинка Тема. Який слід повинна лишити людина на Землі?

Дефініції. «На твоєму шляху каміння, яке ти повинен при-брати. Якщо ж ти за своє життя не побачив жодного каменя — ти не людина» (В. Сухомлинський). Життя — як стерня: не прой-деш, ноги не уколовши. Вік прожити — не поле перейти. Самотня людина не може бути задоволена життям. «Любов починається з любові. Якщо я хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю» (Г. Сковорода).

Перед лицем природи ми всі рівні: і лозинка, й стебло очерету, і грудка землі, і я. Добро довго пам’ятається, а лихо ще довше. До доброї криниці стежка втоптана.

Форма проведення. Бесіда з розв’язанням проблемно-ситуа-тивних завдань. Гра «Дебати» (Людина живе сьогодні й повинна думати лише про сьогоднішній день). Закріплення.

7 КЛАС

9 Сходинка Тема. Зрада — найбільший злочин на Землі.

Дефініції. Зрада. Зрадник. Дружба. Совість. Негідник. Запро-данець. Відступник. Зрадник — гірший за ворога.

438

Зрада Іудою Христа. Поцілунок Іуди. Дружба, як і чай, повинна бути міцною, але не солодкою. У друга вода солодша, ніж у ворога.

Форма проведення. Рольова гра «Лідер». Диспут з проблемно-ситуативними завданнями.

10 Сходинка Тема. Байдужість — крок до зради.

Дефініції. Невже, щоб відчути біль іншого, треба обов’язково потрапити в біду? Що значить відчути чужий біль. Навчіться дарувати радість і красу іншим. Добре діло — це те, що викли-кає усмішку радості на обличчі іншої людини. «Хто не хоче чути крику бідних, того ніхто не почує, коли сам благатиме про поміч» (З книги «Старий заповіт»).

Форма проведення. Година спілкування із розв’язанням про-блемно-ситуативних завдань. Написання творів-роздумів.

11 Сходинка Тема. 40 хвилин наодинці з мистецтвом

Дефініції. Лише краса людей навчає жити.

Мистецтво, яке дає нам змогу зазнати найвищі хвилювання почуттів, без яких життя було б неповноцінним.

Вистави, кінофільми, картини, скульптури сприяють форму-ванню світогляду, примножують життєву мудрість.

Форма проведення. Відвідування театру. Відгук про твір мистецтва, провідна ідея якого — морально-етичне повчання.

12 Сходинка Тема. Якою повинна бути особистість

Дефініції. Особа. Особистість. Індивід. Чи легко бути осо-бистістю?

Форми проведення. Диспут. Чому одні люди приємні, а інші ні?

Закріплення. Захист колективного проекту уявної дитячої держави.

Література

Конституція України.— 1996.

Закон України «Про освіту».— 1991.

Закон України «Про загальну середню освіту».— 1999.

Класний керівник у сучасній школі: Методичний посібник /В. М. Оржеховська, О. І. Пилипенко. — К., 1996. — 152 с.

Бех И. Д. Нравственность личности: стратегия становле-ния. — Ровно, 1991.

439

Бойченко Т. С. Школа здоров’я: Навчальний посібник з ва-леології. — К.: Рута, 2000.— 72 с.

Боришевський М.Й. Моральні переконання та формування їх у дітей. — К., 1979.

Братусь Б. С. Нравственное создание в культуре уходящего века // Вопросы психологии. — 1993. — № 1. — С. 10.

Минскин Е. М. От игры к знаниям. — М.: Просвещение, 1987. — 192 с.

Тарасенко Г. С. Дивосвіт. Технологія історико-екологічного виховання дітей. — К.: Рута, 2000. — 208 с.

Цьось А. В. Українські народні ігри та забави: Навчальний посібник. — Луцьк: Волинське обласне редакційно—ви-давниче підприємство «Надстир’я», 1994. — 96 с.

Щуркова М. Собрание пестрых дел: Методические материа-лы для работы с детьми. — М.: Новая школа, 1994. — 112 с.

ПРОГРАМА ВИХОВАННЯ УЧНІВ «КЛЮЧІ ДО УСПІХУ»

(для учнів 5—7 класів)

Пояснювальна записка

Усі з дитинства пам’ятають, як мріяли герої казки «Золотий ключик» відкрити чарівні двері до щастя. У кожної людини є свої «ключі» до щастя. Допомогти дитині знайти свій ключ до успі-ху — основне завдання кожного педагога. Цим і пояснюється назва програми виховної роботи з підлітками — «Ключі до ус-піху». Робота за такою програмою допоможе класному керівни-ку підібрати ключик до брами успіху кожного учня, відкрити її юним очам і вказати шлях до самовдосконалення, якому немає меж.

Програма «Ключі до успіху» розрахована на три роки і при-значена для організації виховної роботи з учнями 5—7 класів. Змістом програми передбачено залучення підлітків до різних видів діяльності та створення умов для всебічного зростання осо-бистості.

Гармонійний розвиток особистості підлітка у контексті даної програми вимагає реалізації таких завдань:

формування соціально-значущих цінностей особистості;

розвиток пізнавальних, творчих, організаторських та комуні-кативних здібностей;

440

створення умов для самопізнання, самовизначення та саморе-алізації особистості підлітка;

стимулювання прагнення кожного учня до самоосвіти та са-мовдосконалення;

виховання громадянських якостей особистості.

Вихідними принципами педагогічної діяльності мають бути:

системність, доступність, зв’язок з життям, врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів, особистісно зорієнтова-ний, діяльнісний та комплексний підходи до організації вихов-ного процесу, оптимальний вибір форм та методів роботи.

Структура програми відображає наступність у роботі з підліт-ками і складається з таких основних напрямів: здоров’я, спілку-вання, навчання, дозвілля.

Організація діяльності за напрямами передбачає засвоєння учнями відповідних ключових тез та основних понять. Основни-ми засадами формування соціально активної особистості є вико-ристання надбань національної та світової культури, застосуван-ня комплексу методів, нетрадиційних форм та засобів організації виховного процесу з підлітками.

Складовими структури програми є: напрям діяльності, клю-чові тези, основні поняття, народна мудрість, висловлювання ви-датних людей (афоризми), орієнтовні форми та методи організації класного колективу.

Робота за програмою ґрунтується на організації різнопланової діяльності учнів та тісній співпраці класного керівника з педаго-гом-організатором, практичним психологом, соціальним педаго-гом, вчителями, медичною сестрою та лікарем-педіатром, батька-ми та громадськістю.

Перелік літератури може доповнюватися за рахунок нових ви-дань.

Зміст програми

Організація різнопланової діяльності учнівського колективу у 5 класі

Ключ «Здоров’я»

Ключові тези

Вивчення індивідуально-типологічних особливостей учня. Психологічний стан учнів. Риси характеру дитини. Зв’язок тем-пераменту та характеру. Складання індивідуальних програм здоров’я на основі медичних карт учнів. Організація режиму дня.

441

Харчування. Загартування дитячого організму як умова здорово-го способу життя.

Поняття: здоров’я, здоровий спосіб життя, раціональне хар-

чування, загартування, гігієна, режим дня, характер, темпера-

мент та його типи: холерик, сангвінік, меланхолік, флегматик. Орієнтовні методи та форми організації діяльності класного

колективу

Тестування (використання тестів з метою визначення темпе-раменту, особливостей характеру, рівня розумового розвит-ку).

Години спілкування: «Бережи свій час», «Твій режим дня», «Що означає харчуватися раціонально».

Зустріч з лікарем: «Бережи здоров’я змолоду».

Індивідуальні бесіди з учнями: «Лікар тобі радить», «Пра-вильне харчування та здоровий сон — запорука міцного здоров’я», «Загартування та фізичні вправи — необхідні умо-ви здорового способу життя».

Батьківські збори: «Здоров’я нашої родини».

Народна мудрість

Бережи одяг, доки новий, а здоров’я — доки молодий.

Без здоров’я нема щастя.

Як на душі, так і на тілі. Гіркий тому вік, кому треба лік.

здоровому тілі — здоровий дух.

Афоризми

Найперше багатство — це здоров’я. (Р. Емерсон). Життя вимагає руху. (Аристотель). Підтримка здоров’я є обов’язок. (Г. Спенсер).

Існує безліч хвороб, а здоров’я — лише одне. (Сократ).

людини є три характери: той, який їй приписують, той, який вона сама собі приписує і, нарешті, той, який є в неї насправді».

(В. Гюго).

Ключ «Спілкування»

Ключові тези

Мова та засоби мовлення. Невербальна комунікація як допо-міжний засіб спілкування. Навчання учнів способам спілкуван-ня. Комунікативна культура — запорука щирого спілкування. Формування колективу і культура спілкування.

Засоби мовлення. Слово. Міміка. Жести. Культура мовлення. Культура спілкування.

442

Орієнтовні методи та форми організації діяльності класного колективу та батьків

Тестування: використання методики «Ваш стиль спілкуван-ня»;

Тренінг: «Вчимося правильно спілкуватися», «Знову по-знайомимося»;

Ігровий тренінг: «Сувенір друзям», «Мистецтво дарувати»;

Бесіда-роздум: «Що означає «спілкуватися правильно?»;

Батьківські збори: «Наука спілкування».

Народна мудрість

Слово — не горобець, вилетить — не впіймаєш. Знаєш — кажи, не знаєш — мовчи.

Всіх слухай, а свій розум май. Добрая тая рада, де щирая правда. Хто людей питає, той розум має.

Афоризми

«Багато говорити і багато сказати — не одне й те ж. (Софокл). «Поетами народжуються, а ораторами стають». (Цицерон) . «Уміння вести розмову — це талант». (Стендаль).

«Ну що б, здавалося слова? Слова та голос — більш нічого.

серце б’ється — ожива, як їх почує!..» (Т. Г. Шевченко).

«Без мови нашої, юначе, й народу нашого нема». (В. Сосюра).

Ключ «Навчання»

Ключові тези

Вивчення пізнавальних можливостей дітей. Увага, пам’ять, мислення як основа навчальної діяльності школярів. Працездат-ність учнів. Мотиви навчання підлітків.

Поняття: розум, уміння та навички, здібності, пам’ять, ува-

га, спостережливість, мислення, працездатність, активність. Орієнтовні методи та форми організації діяльності класного

колективу

уроки знань;

години спілкування: «Вчись учитись», «Подорож у країну знань»;

ігри: «Чи уважний ти читач?», вікторини;

бесіди з батьками: «Здібності вашої дитини»;

співпраця з учителями—предметниками, заступником ди-ректора з виховної роботи;

круглий стіл: «Навчання та виховання — завжди поряд».

Народна мудрість

Шануй вчителя, як родителя. Вчиться — завжди пригодиться.

443

Учись змолоду — пригодиться на старість. Вчення — світ, а невчення — тьма.

Книга вчить, як на світі жить.

Не кажи не вмію, а кажи — навчусь! І сила перед розумом никне.

Розуму не позичиш.

Мудрий ніхто не вродився, а навчився.

Афоризми

«Не слід лягати спати перш ніж не скажеш собі, що за день ти чомусь навчився». (Г. Ліхтенберг).

«Якщо ти будеш допитливим, ти будеш багато знати». (Сок-рат).

«Найвища насолода — досягти того, чого на думку інших, ви не можете досягти». (Сухомлинський В. О.).

«Не знати — однаково, що не розвиватися, не рухатися».

(М. Горький).

«Треба багато вчитися, щоб зрозуміти, що мало знаєш».

(М. Монтень).

«Мислення — мати діяльності». (Т. Карлейль).

Ключ «Дозвілля»

Ключові тези

Вивчення творчих здібностей та інтересів. Вільний час і доз-вілля. Заняття в години дозвілля. Уміння організовувати власне дозвілля. Організація дозвіллєвої діяльності учнів у позакласний час. Організація ігрової діяльності в години дозвілля. Пізнання дитиною прекрасного в праці як основа дозвіллєвої діяльності.

Поняття: творчі здібності, обдарованість, талант, дозвілля, дозвіллєва кваліфікація, гра, самоврядування.

Основні методи та форми організації діяльності класного ко-лективу

трудові десанти: «Моя праця — моїй школі, моєму місту»;

свята: «Свято першого дзвоника», «День міста», ярмарок «Дарунок осені», «Спортивне свято», «Сімейне свято»;

ігрові програми «Веселка», «Веселі естафети», «Попелюшка», «Господарочка», «Нумо, хлопці», «Лицарський турнір»;

зустрічі у музичній вітальні «Нотка»;

конкурси: малюнків — «Моє місто», читців — «І в пам’яті, і в серці», квіткових композицій — «Веселкові барви».

години спілкування: «Як я проводжу свій вільний час», «Моє дозвілля з друзями», «Моє дозвілля в сімейному колі»;

бесіди: «Про працю і талант», «Лежить дорога до щастя через працю», «Ціна однієї хвилини», «Черговий — це відповідаль-но!»

444

Народна мудрість

Зробив діло — гуляй сміливо. Без охоти нема роботи.

Добре діло — утіха, як ділові не поміха. Коли став робити, то байдики не бити! Кінець справу хвалить.

Аби танцювати вміла, а робити лихо навчить. Згаяного часу і конем не доженеш.

Афоризми

«Радіти самому — це сумно». (Т. Лессінг).

«У праці з доброї волі є душа, є натхнення». (А. Франс). «Людина не повинна присвячувати весь свій час тільки праці,

їй необхідний відпочинок». (В. Смольянінов).

Організація різнопланової діяльності класного колективу у 6 класі

Ключ «Здоров’я» Ключові тези

Профілактика захворювань. Попередження травматизму. На-дання першої медичної допомоги. Турбота про власне здоров’я, про здоров’я інших. Дотримання правил особистої гігієни як го-ловна умова забезпечення здорового способу життя.

Поняття: фізичний розвиток, підлітковий вік, гігієна підліт-ка, травматизм, хвороби та їх профілактика.

Орієнтовні методи та форми організації діяльності класного колективу

Заняття : «Що маю знати, щоб зберегти своє здоров’я»;

Спортивні свята: «Тато, мама, я — спортивна сім’я»;

Екскурсії до дитячої лікарні;

Ігри-тренінги: «Дивися під ноги», «Щоб не трапилось біди, правил дорожніх дотримуйся завжди».

Народна мудрість

Хворобу легше попередити, ніж потім з нею боротись. Існує безліч хвороб, а здоров’я лише одне.

Не кажеш правди лікарю — обманюєш себе. Чистота — запорука здоров’я.

Афоризми

«Здоров’я — це те, що люди найбільше прагнуть зберегти, але

найменше бережуть». (Ж. Лабрюйєр).

«Здоров’я не цінують, доки не приходить хвороба». (Т. Фул-лер).

445

«Здоров’я набагато більше залежить від наших звичок та хар-чування, аніж від мистецтва лікування». (Д. Леббок).

«Головні медикаменти — це чисте повітря, холодна вода».

(В. Д. Полєнов).

Ключ «Спілкування» Ключові тези

Спілкування як міжособистісні зв’язки учнів. Соціальні нор-ми та соціальний контроль — необхідні умови доброзичливого спілкування. Вивчення стилю взаємостосунків дітей у колек-тиві, в сім’ї, з дорослими. Особистість та колектив. Організація колективної творчої діяльності як умова згуртування учнівсько-го колективу. Роль спілкування у процесі підготовки та прове-дення колективних творчих справ. Подолання міжособистісних конфліктів як запорука єдності колективу.

Поняття: особистість, індивідуальні риси, колектив, колек-тивна творча справа, спілкування в учнівському колективі, взає-мини, дружба, конфлікт.

Орієнтовні методи та форми організації діяльності класного колективу

соціометрія;

тестування: «Моя думка про клас», «Чи хороший ти друг?»;

тренінг: «Чи вміємо ми берегти таємницю»;

ігри: «Банк ідей», «Чарівний стілець»;

ігрова програма «Джентльмен—шоу»;

школа ввічливих наук;

колективні творчі справи: «Вечір веселих завдань», «Естафе-та улюблених занять»;

індивідуальні бесіди: «Навчися слухати та розуміти»;

батьківські збори: «Культура спілкування батьків — приклад для дитини».

Народна мудрість

Розумний слова побоїться, а дурневі й батіг не допоможе. Де згода панує, там і горе танцює.

Дружні сороки орла заклюють. Злагода дім будує, а сварка руйнує. Краще солом’яна згода, як золота зваба. Де незгода, там часто шкода.

Всі за одного і один за всіх. Де гурт — там і сила.

Дружній череді і вовк не страшний. Одна бджола мало меду наносить. Один цвіт не робить вінка.

446

Афоризми

«Лише один урок з дитинства найважливіший — не робити нікому зла». (Ж.-Ж. Руссо).

«Якщо хочеш отримати розумну відповідь — запитуй розум-но». (І. Гете).

«Мистецтво слухати — майже рівнозначне мистецтву говори-ти». (П. Буаст).

«Наша мова — найважливіша частина не лише нашої по-ведінки, а й нашої особистості, нашої душі, розуму, нашої здат-ності не піддаватися впливам середовища, якщо воно затягує».

(Д. С. Лихачов).

Ключ «Навчання» Ключові тези

Пізнавальні інтереси та нахили як стимул навчання. Здібності учня. Здатність самостійно працювати як одна з необхідних умов навчання. Розумовий розвиток та інтелект учнів. Попередження труднощів навчання учнів.

Поняття: інтереси, нахили, здібності, інтелект, самостійність, ініціатива, наполегливість.

Орієнтовні методи та форми організації діяльності класного колективу

тестування: «Ставлення учнів до навчання», «Твій творчий потенціал», «Визначення інтелекту дітей 10 —12 років»;

гра-експрес: «У країну Мудрагелію», «Місто веселих майс-трів»;

пізнавальні ігри: «Що? Де? Коли?», «Ерудит», «Кмітливі, вперед!», «Пізнавальний міні-хокей»;

екскурсія: «Бібліотека — повітря освіти»;

бесіда з батьками: «Здібності ваших дітей»;

тематичні діалоги: «Я і наука», «Я і світ».

Народна мудрість

Розум за гроші не купиш. Золото без розуму — болото.

Хто розуму не має, тому й коваль не вкує.

Не бійся розумного ворога, а бійся дурного приятеля. Не бажай синові багатства, а бажай розуму.

Не пером пишуть, а умом.

Пташка красна своїм пір’ям, а людина — своїм знанням.

Афоризми

«Вважай нещасним той день чи ту годину, в які ти не засвоїв нічого нового і нічого не додав до своєї освіти. (Я. Коменський).

«Силу розуму дають вправи, а не спокій». (А. Поп).

447

«Постав над собою 100 вчителів — вони виявляться безсилими, якщо ти сам не змусиш себе вчитися». (В. О. Сухомлинський).

«Всяка справжня освіта здобувається лише шляхом самоосві-ти. (М. Рубакін).

Ключ «Дозвілля» Ключові тези

Діяльність класу в системі діяльності школи. Організація колективних творчих справ трудового характеру в класі. Участь учнів у пошуковій роботі. Організація суспільно-корисної праці в години дозвілля. Інтереси та захоплення учнів класу. Родинне дозвілля.

Поняття: КТС — колективна творча справа, суспільно—ко-рисна праця, трудові доручення, ініціатива, самовдосконален-ня, сімейні захоплення, вільний час, раціональне використання вільного часу, культура відпочинку, культура дозвілля.

Орієнтовні методи та форми організації діяльності класного колективу

трудові справи: «Трудовий сюрприз», операція «Затишок»;

організація пошукової роботи: збір матеріалу «Нашій шко-лі — 60!», ранок для третьокласників «Ви вже не маленькі, наші дорогенькі»;

випуск класних газет: «Подаруємо радість», «З Новим ро-ком!», «Смійтеся на здоров’я!»;

КТС: «Зустрічаємо Новий рік»; ляльковий театр;

сімейне свято: «Берегиня роду»;

пошукова гра на місцевості «Знайди скарб»;

ігрові програми: «Тато, мама, я — читацька сім’я», «Роби як я, роби краще, ніж я!»;

колективні творчі справи «Світ моїх захоплень», усний жур-нал «У світі живопису»;

анкетування батьків з метою з’ясування стану трудового ви-ховання дитини та проведення годин дозвілля у родинному колі;

батьківська конференція: «Родинне дозвілля».

Народна мудрість

У колективі чужої роботи нема. Слово — полова, а праця — диво. Берися дружно — не буде сутужно.

На дерево дивися, як родить, а не людину, як робить. Добре діло роби сміливо.

Вміли працювати, вміймо й відпочивати.

448

Афоризми

«Тісна співпраця — шлях до великого успіху». (В. О. Сухом-линський).

«Бездіяльність корисна як відпочинок, але шкідлива як за-няття». (Сенека).

«Я ніколи не буваю таким зайнятим як у години дозвілля».

(Цицерон).

«Дозвілля без духовних занять — загибель для людини».

(А. Шопенгауер).

Організація різнопланової діяльності учнівського колективу у 7 класі

Ключ «Здоров’я» Ключові тези

Статеве виховання як одна з необхідних умов здорового спосо-бу життя. Навколишній світ та дитячі неврози. Шкідливі звич-ки як фактори, що негативно впливають на здоров’я. Здоровий спосіб життя як запорука щастя.

Поняття: стать, чоловік, жінка, емоційне здоров’я, стрес, здоров’я та негативний вплив шкідливих звичок: куріння, алко-голізм, наркоманія.

Орієнтовні методи та форми організації діяльності класного колективу

зустріч з лікарем, лекції: «Бережіть здоров’я змолоду», «Не-безпека шкідливих звичок», «Наркоманія — дорога в прір-ву»;

бесіди: «У здоровому тілі — здоровий дух»;

години спілкування: «Про мене, про тебе, про неї, про нього», «Красиве і корисне», «Косметика: краса чи шкідливість»;

перегляд та обговорення фільмів;

Тестування;

Групова справа «Проблема на долоні»;

колективні творчі справи спортивного характеру «Мама, тато, я — здорова сім’я», «Сюїта туристичних ігор».

Народна мудрість

Доки здоров’я служить, то чоловік не тужить. Здоров’я маємо — не дбаємо, а погубивши — плачемо. Весела думка — половина здоров’я.

Держи голову в холоді, ноги в теплі, проживеш довгий вік на землі.

449

Як немає сили, то й світ не милий. Здоровому все здорово.

Афоризми

«Здорова людина — найдорогоцінніший витвір природи».

(Т. Карлейль).

«Здоров’я — мудрих гонорар». (П. Беранже). «Єдина краса, яку я знаю — це здоров’я». (Г. Гейне).

«Мудра людина у першу чергу уникатиме хвороб, а не вибира-тиме засоби проти них». (Т. Мор).

«Життєрадісність — це не тільки ознака здоров’я, але й най-дієвіший засіб, котрий позбавляє від хвороб». (С. Смайлс).

Ключ «Спілкування» Ключові тези

Усвідомлення «Я — концепції» як необхідна умова формуван-ня в учнів позитивних якостей. Духовне зростання особистості учня. Самоствердження учнів у колективі. Самовдосконалення як формування характеру. Спрямованість особистості та її твор-чий потенціал як чинники самовизначення.

Поняття: Я — концепція, саморозвиток, самопізнання, само-вдосконалення, світ, людство, сенс життя, майбутнє, мрії, само-визначення, самореалізація.

Орієнтовні методи та форми організації діяльності класного колективу

тестування учнів з метою визначення рівня їх самооцінки;

анкетування підлітків з метою виявлення ними власних здіб-ностей, рис та якостей;

тренінги спілкування: «Дозволь собі бути щасливим»;

огляди преси: «У світі цікавого», «Факти, події, коментарі»;

КТС «Жива газета», «Презентація світу», «Людина скрізь»;

конкурси: «Мій характер у малюнках», «Дотепне слово», «Дружній шарж»;

бесіда — роздум: «Чому у мене такий характер?»;

диспут: «Ким бути чи яким бути?»;

круглий стіл: «Батьки і діти — вічна проблема: шляхи розв’язання».

Народна мудрість

У колективі чужої роботи немає.

Від теплого слова і лід розтане.

Дружно люди візьмуться — гори здадуться. Де гурт — там і сила.

Не говори, що знаєш, але знай, що говориш. Умій сказати, умій і змовчати.

450

Афоризми

«Пізнай себе і ти пізнаєш світ». (Сократ).

«Людина повинна навчитись підкорятися собі самій». (Ціце-рон).

«Якщо ви хочете, щоб вас поважали, майте справу тільки з тими людьми, які заслуговують на повагу». (Ж. Лабрюйєль).

«Насолода спілкування — основна ознака дружби». (Арісто-тель).

«Чим людина розумніша і добріша, тим більш вона помічає добра в інших людях». (Б. Паскаль).

Ключ «Навчання» Ключові тези

Здатність учня раціонально планувати навчальну діяльність як одна з умов успішного навчання. Самоосвіта учнів — важли-ва складова навчання. Культура розумової праці дитини. Творча діяльність учнів. Самозвіт учня як уміння аналізувати свою ро-боту.

Поняття: раціональне планування, самоосвіта, культура ро-зумової праці, самоаналіз, самозвіт, аналіз ситуації.

Орієнтовні методи та форми організації діяльності класного колективу

участь у предметних олімпіадах;

КТС пізнавального характеру: турнір—вікторина, турнір знавців, прес-конференція;

бібліотечний урок: «Книга вчить як на світі жить», «Як з’являються інтереси»;

диспут: «Контроль і самоконтроль, з чого вони починаються»;

заочна подорож: «По континентах»;

батьківські збори: «Наші діти — наша спільна турбота».

Народна мудрість

Вік живи — вік учись.

Чого навчився, того за плечима не носити. Наука в ліс не веде, а з лісу виводить. Вчитися ніколи не пізно.

Афоризми

«Силу розуму дають вправи, а не спокій». (А. Поп). «Найкращий радник — наука, бо вона ніколи ні до кого не

підлещується». (Сократ).

«Суть справи — не в повноті знань, а в повноті їх розуміння».

(Демокрит).

«Неправильні знання — гірші за незнання». (А. Дістервег).

451

«Знання і тільки знання роблять людину великою і вільною».

(Д. Писарєв).

«Тільки ті знання є результатом наших надбань, які ми здобу-ваємо самі». (Я. Колас).

Ключ «Дозвілля» Ключові тези

Створення оптимального соціокультурного мікроклімату в класному колективі та умов для самореалізації учнів у процесі пізнавальної, трудової, ігрової, спортивної, художньо-естетичної організаторської діяльності. Прилучення учнів до культурних надбань українського народу, кращих зразків світової культури.

Поняття: мікроклімат, духовна культура, звичаї, обряди, відродження, добробут рідного міста.

Орієнтовні методи та форми організації діяльності класного колективу

уроки пам’яті: «Ваш світлий подвиг незабутній»;

відвідання концертів творчих колективів міста: «Зустріч з прекрасним»;

тематичний вечір: «Залиши після себе слід на землі»;

конкурс творів: «Що є для мене Батьківщина»;

єралаш: «Один день із життя класу»;

цікаві зустрічі: «Людей нецікавих у світі не буває»;

свято «Дерево мого родоводу»;

трудовий сюрприз «Затишок і краса»;

трудовий десант «Школа — наш дім, ми — господарі в нім»;

КТС: «Вінок пісень», «Вечір розгаданих і нерозгаданих таєм-ниць», «Концерт — «блискавка»;

усний журнал «У світі мистецтва»;

морально-етичні бесіди: «Як співіснують Добро і Зло».

Народна мудрість

Згаяного часу і конем не доженеш. Без охоти нема роботи.

Добре діло — утіха, як ділові не поміха. У гурті робити, як з гори бігти.

Умій пожартувати та знай коли перестати. Де рідний край, там і рай.

Афоризми

«Для того, щоб підвищувати культуру, потрібно звертатись до

культурних надбань людства». (В. О. Сухомлинський).

«І у веселощах, і в праці не доводь себе до перевтоми; пер-ше — шкодить тілу, а друге — здібностям». (Піфагор).

452

Література

Бех І. Д. Особистісно зорієнтоване виховання: Науково-ме-тодичний посібник. — К.: ІЗМН, 1998. — 204 с.

Білоусова В. О. Етика взаємин у шкільному колективі. — К., 1994. — 42 с.

Ващенко Г. Праці з педагогіки та психології. — Том 4. — К.: Школяр—Фада, 2000. — 416 с.

Виховання громадянина: Психолого—педагогічні і наро-дознавчий аспекти: Навчально—методичний посібник. — К.: ІЗМН, 1997.— 252 с.

Виховна робота в сучасних умовах: теорія і методика. — Вид. 2-ге — Тернопіль: АСТОН, 1998. — 263 с.

Вишневський О. Сучасне українське виховання: Педаго-гічні нариси. — Львів: Львівський обл. наук.—мет. інсти-тут освіти, Львівське обласне педагогічне товариство ім. Г.Ващенка, 1996. — 238 с.

Громадянське виховання у формах і змісті виховної діяль-ності освітніх закладів: Методичні рекомендації. — Дніп-ропетровськ: Промінь, 2000. — 171 с.

Зильман С.Л. Гигиеническое воспитание школьников. — К.: Рад. школа, 1988. — 124 с.

Карпенчук С. Г. Теорія і методика виховання: Навчальний посібник. —К.: Вища школа, 1997. — 304 с.

Класний керівник у сучасній школі: Методичний посібник.

— К.: ІЗМН, 1996. — 156 с.

Оржеховська В.М., Хілько Т.В., Кириленко С.В. Посібник з самовиховання. — К.: ІЗМН, 1996. — 192 с.

Орієнтовний зміст виховання в національній школі: Ме-тодичні рекомендації /За заг. ред. Є. І. Коваленко. — К.: ІЗМН, 1996. — 136 с.

Попович О. Школа ввічливості: Основи етики: навчальні матеріали //Завуч. — 2001. — № 8. — Вставка. — С. 1—3.

Сергєєнкова О.П. «Я» організовує своє навчання та дозвіл-ля: Конспект занять з курсу «Самопізнання». — 5 клас: Для практичних психологів, класних керівників, вчителів. — Київ, 2001. — 112 с.

Сучасні методи залучення до здорового способу життя, профілактики шкідливих звичок та захворювань у дітей та підлітків.—К., 2000. — 289 с.

Український фольклор : Хрестоматія. — К.: Освіта, 1997. — С. 680—685.

Українські прислів’я та приказки. — К.: Дніпро, 1976. — 215 с.

453

ПРО ПОСИЛЕННЯ УВАГИ ДО МОРАЛЬНО-СТАТЕВОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ І ПІДЛІТКІВ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ,

ПОЗАШКІЛЬНИХ ТА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Потреба в поліпшенні статевого виховання учнів сьогодні зумо-влена недостатньою увагою до цього питання в педагогічних колек-тивах, серед батьківської громадськості, — спостерігається відхід вчителів, вихователів та батьків від такої складної проблеми.

Про статеві взаємостосунки учні отримують нерідко перекру-чену, вульгарну інформацію (переважно на вулиці). Негативний вплив на психіку неповнолітніх справляє порнографія, різного роду кіно- та телепродукція на еротичну тематику в основному закордонного виробництва. Відлуння західної сексуальної ре-волюції змінює ставлення наших підлітків до власної статевої поведінки. Спостерігається зниження середнього віку першого статевого контакту (підлітки рано розпочинають статеве життя), підвищення у них сексуальної активності та зростання кількості статевих партнерів призводить до погіршення психічного, репро-дуктивного здоров’я, небажаної підліткової вагітності.

Викликає занепокоєння поширеність гінекологічних захво-рювань серед дівчаток-підлітків та високий рівень захворювань, які передаються статевим шляхом. Значних ускладнень як у фі-зичному, так і в соціально-психологічному плані, можуть завда-вати пологи у жінок наймолодшого віку (11—14 років). Щорічно в Україні реєструється понад 100 таких пологів.

На загальний стан здоров’я дітей і підлітків негативно впли-ває вживання алкоголю, наркогенних і психотропних речовин, статева нестриманість, що є ознакою різкого зниження культури поведінки та нездорового способу життя.

В умовах поширення дошлюбних статевих зв’язків, не-обізнаність із засобами запобігання вагітності та догляду за своїм здоров’ям, особливої гостроти набувають питання підготовки підлітків і молоді до створення в майбутньому власної сім’ї, ви-ховання власних дітей, відповідального батьківства і безпечного материнства. Гостропроблемними наслідками не лише особистіс-ного, але й соціального значення обертається легковажне став-лення до шлюбу та створення сім’ї. В Україні все ще відбувається зниження кількості зареєстрованих шлюбів та зростання кіль-кості розлучень.

454

Статеве виховання і підготовка учнів до сімейного життя — складова загального процесу виховної роботи загальноосвітніх, по-зашкільних, професійно-технічних навчальних закладів та сім’ї.

Перш за все, проблема статевого виховання потребує комплекс-ного підходу, що базується на гуманістичних засадах і передба-чає захист дітей і підлітків, надання їм допомоги у соціальному самовизначенні, активному входженні в суспільне життя, фор-мування духовних цінностей та навичок культури здоров’я.

здійсненні статевого виховання насамперед необхідно врахо-вувати вікові особливості, прискорений статевий розвиток учнів, поширення негативних тенденцій у молодіжному середовищі (ста-тева розпуста, проституція та злочинність на статевому ґрунті).

Важливо виховувати в учнів почуття поваги до себе, до інших осіб, жіночу та чоловічу гідність.

Хлопці-підлітки мають отримувати «чоловіче виховання», їм необхідно прищеплювати повагу до осіб протилежної статі. Мо-ральним гальмом, яке регулює взаємини між статями є вихо-вання самоповаги й поваги до представників протилежної статі, особливо жіночої — дівчинки, подруги, жінки-матері.

Дівчатка-підлітки повинні отримувати «жіноче виховання». Одне з найважливіших завдань — виховання ніжних, суворих, вимогливих, незламних і нетерпимих до зла і несправедливості жінок.

Найінтенсивнішу виховну роботу слід проводити з дівчатка-ми-підлітками, організм яких дозріває швидше, ніж у їхніх од-нолітків-хлопців.

Виняткове значення має формування у хлопців і дівчат по-чуття відповідальності за власні дії. Вони мають усвідомити, що розпочате у підлітковому віці статеве життя, може зашкодити здоров’ю та стати причиною трагедій в майбутньому.

Підготовка учнів до сімейного життя повинна відбуватися па-ралельно з певних напрямків: морально-психологічний, правовий, господарсько-економічний, загально-соціальний, естетичний.

змісті навчальних програм загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів (гуманітарно-природничі пред-мети).

навчальних програмах загальноосвітніх, професійно-тех-нічних навчальних закладів з різних предметів: рідної мови,

читання, природознавства та ін. (початкова школа); українська література, історія, біологія, правознавство, етика і психологія сімейного життя (основна і старша школа), — закладені великі можливості для статевого виховання учнів та підготовки їх до сімейного життя.

455

Надзвичайно важливо, щоб на уроках біології, етики і пси-хології сімейного життя, ОБЖ, валеології та ін. учні не тільки вивчали основи наук, отримували знання про статеві відмінності

природі та суспільстві, ріст і розмноження живих організмів, репродуктивну функцію людини, негативний вплив нікотину, алкоголю, наркотиків на спадковість, але й разом з тим вчителі звертали увагу на статеве виховання дітей та підлітків з його мо-ральним відтінком. Учні мають діставати на уроках уявлення про моральну чистоту, цнотливість, честь і гідність.

Позакласні, позашкільні виховні заходи (бесіди, лекції, дис-

пути, конференції, вечори запитань та відповідей, виконання громадських доручень, організація спортивних змагань, ту-ристичних походів, різноманітних свят, участь у гуртках, сек-ціях, клубах тощо) покликані формувати правильну поведінку

міжстатевому спілкуванні дітей і підлітків.

Сьогодні в Україні напрацьовано цікавий досвід роботи Шкіл сприяння здоров’ю, педагогічні колективи яких значну увагу приділяють морально-статевому вихованню.

загальноосвітній середній школі № 56 міста Донецька пе-дагогічний колектив успішно реалізує програму, основна мета якої — гармонійний розвиток особистості школяра, формування фізичного, психічного, морального здоров’я учнів в умовах безпе-рервної валеологічної освіти.

Педагогічний колектив спеціалізованої середньої загальноос-вітньої школи № 34 Подільського району міста Києва серйозну увагу приділяє морально-статевому вихованню учнів, в школі діє чітка психолого-корекційна робота з питань мотивації на здо-ровий спосіб життя, попередження проявів відхилень у статевій поведінці дітей і підлітків. Особливого значення педагоги школи приділяють просвітницькій роботі з батьками.

Пріоритетним напрямком діяльності навчально-виховного комплексу «Дивосвіт» міста Жовті Води Дніпропетровської об-ласті є актуалізація значущості мотивів ведення здорового спо-собу життя, активної і свідомої участі кожної дитини в творенні власного здоров’я. У закладі «Дивосвіт» регулярно проводяться консультації лікарів для учнів та батьків з питань збереження репродуктивного, статевого здоров’я.

навчально-виховному комплексі «Сузір’я» (гімназія № 7)

Одеси діє авторська програма «Культура здоров’я», впровад-жується система семінарів-тренінгів щодо профілактики здоро-вого способу життя. Систематично проводяться лекції для бать-ків на теми «Сім’я як основа формування культури здоров’я», «Статеве виховання».

456

Напрацьовано цікавий досвід роботи у гімназії № 2 м. Хмель-ницького. В учнів формується активна громадянська позиція щодо дотримання принципів здорового способу життя.

Педагоги навчально-виховного комплексу № 28 міста Дніпро-петровська постійно проводять роботу щодо формування мораль-но-етичної культури підлітків, по-державницькому підходять до питань збереження та зміцнення здоров’я учнів.

Міністерство освіти і науки України підтримує та запровад-жує в регіонах України цілий ряд тренінгових програм, які спри-яють зміцненню та збереженню здоров’я учнів.

Вищезазначені програми, навчальні курси спрямовані на ре-алізацію важливих державних документів, в яких чітко визна-чені завдання для працівників освітньої галузі щодо посилення уваги до здоров’я дітей та учнівської молоді:

«Концепція державної сімейної політики» (схвалена Постано-вою Верховної Ради України 17.09.1999 року № 1063—ХІУ);

«Про додаткові заходи щодо забезпечення виконання Націо-нальної програми «Діти України» на період до 2005 року» (за-тверджена Указом Президента України від 24.01.2001 року

42/2001);

«Про Національну програму «Репродуктивне здоров’я 2001— 2005 рр.» (затверджена Указом Президента України від 26.03.2001 р. № 2003/2001);

Програма «Українська родина» (затверджена Постановою Ка-бінету Міністрів України від 14.03.2001 р. № 243);

Міжгалузева Комплексна програма «Здоров’я нації на 2002— 2011 роки» (затверджена Постановою Кабінету Міністрів Ук-раїни від 10.01.2002 р. № 14);

«Про затвердження Комплексної програми протидії торгівлі людьми на 2003—2005 роки» (затверджена Постановою Кабі-нету Міністрів України від 5.06.2002 р. № 766);

«Про затвердження заходів щодо реалізації Концепції без-печного материнства на 2002—2005 роки» (затверджена роз-порядженням Кабінету Міністрів України від 15.10.2002 р.

583-р).

Сім’ї, родині належить провідна роль у морально-статевому вихованні дітей і підлітків. Однак сьогодні внутрішньо-сімейні відносини в родинах є складними, тому діти не знаходяться під постійним батьківським контролем.

Педагогічним колективам загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних навчальних закладів необхідно постій-но співпрацювати з батьківською громадськістю, розширювати

457

коло спілкування з батьками та іншими членами родини, покра-щувати організацію батьківської просвіти.

Особливо просимо звернути увагу педагогічних працівників на необхідність отримання батьками педагогічного інструментарію щодо запобігання відхиленням від норм у статевій поведінці ді-тей та підлітків (сьогодні до цієї проблеми необхідно звертати-ся, починаючи з учнів початкових класів), формування в родині, сім’ї стійкого імунітету до розпусти, розбещеності, морального невігластва, жорстокості та насильства через систему роботи уні-верситетів психолого-педагогічних знань, шкіл молодих батьків, лекторіїв, консультпунктів тощо.

Вважаємо за доцільне:

провести педагогічні ради, загальношкільні та класні бать-ківські збори, присвячені посиленню морально-статевого ви-ховання дітей та підлітків;

визначити в кожному загальноосвітньому (особливо школах-інтернатах), позашкільному, професійно-технічному навчаль-ному закладі програмні завдання для кожного вчителя, викла-дача, майстра, вихователя щодо посилення морально-статевого виховання конкретної групи учнів, конкретної дитини;

сприяти проведенню профілактичних медичних оглядів дітей та підлітків лікарями-гінекологами, лікарями-урологами.

Методичні рекомендації щодо проведення уроку «Здоров’я» в загальноосвітніх, позашкільних та професійно-технічних навчальних закладах

Інформаційні матеріали

Щороку, 7 квітня все прогресивне людство відзначає Всесвіт-ній день здоров’я.

Найбільша цінність для людини — це її життя і здоров’я. Ви-датний німецький поет Гейне писав, що єдина краса людини, ві-дома йому, — здоров’я. Проблема людини та її здоров’я — одвіч-на. Для вирішення цієї глобальної проблеми 1948 року створена Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), мета якої забез-печувати умови для здорового способу життя, пропагувати нау-кові досягнення в галузі медицини, розповсюджувати передові методи лікування хворих.

А що таке здоров’я? Це багатопланове поняття, яке включає не лише відсутність хвороб, а й високий рівень пристосування, бла-гополуччя, комфортне психологічне самопочуття, добрі соціаль-ні відносини.

458

Конституція України визнає життя і здоров’я людини одни-ми з найвищих соціальних цінностей. Держава, яка, згідно з Ос-новним Законом, несе відповідальність перед людиною за свою діяльність, зобов’язана забезпечити якнайповнішу реалізацію цих цінностей і при цьому вирішити завдання виховання здоро-вого покоління, від чого значною мірою залежить стан продук-тивних сил країни, її економічний, оборонний, інтелектуальний, духовний потенціал, ресурс розвитку суспільства.

Ще 1991 року в Україні набула чинності Конвенція ООН про права дитини. Виконання умов Конвенції, положень Все-світньої декларації про забезпечення виживання, захисту і роз-витку дітей вимагало цілеспрямованих дій Української держа-ви, всього суспільства щодо створення сприятливих умов для розвитку дітей. Адже стан фізичного, психічного, соціального

духовного здоров’я підростаючого покоління є інтегральним показником суспільного розвитку, могутнім чинником впливу на економічний, культурний, обороноздатний потенціал краї-ни.

Сьогодні проблема загрози здоров’ю розглядається світовою спільнотою як одна із загроз планетарного масштабу — антропо-логічна катастрофа.

Однією з причин антропологічної катастрофи, яка в Україні набула рис демографічної кризи, є низький рівень мотивації здорового способу життя та культури здоров’я у значної части-ни населення України. Ось чому куріння, зловживання алкого-лем, гіподинамія, неправильне харчування, вживання нарко-тиків, надмірне психоемоційне навантаження, бездумний ризик

безладні статеві стосунки набули поширення в нашому житті. Викликає тривогу погіршення здоров’я учнів, особливо, стар-шокласників, що підтверджується даними державної та галузе-вої статистики, соціологічними дослідженнями.

За даними Міністерства охорони здоров’я України за 1991— 2000 рр. підвищення рівня захворюваності й поширеності хво-роб серед молоді відбулося за всіма класами їх. Найбільше зрос-ла захворюваність на хвороби крові та кровотворних органів (у 5,5 рази), новоутворення (у 4 рази), хвороби сечостатевої системи (у 3,5 рази), кістково-м’язової системи і сполучної тканини (у 3,1 рази), системи кровообігу (у 2,2 рази); почастішали ускладнення вагітності, пологів і післяпологового періоду (у 2,9 рази), природ-жені вади розвитку (у 2,2 рази).

Захворюваність підлітків (15—17 років) за цей період зросла в 1,6 рази, поширеність хвороб — в 1,7 рази. В останні роки най-вищі рівні первинної захворюваності реєструвались у Вінни-

459

цькій, Дніпропетровській, Донецькій, а поширеності хвороб — у Сумській, Вінницькій, Чернігівській областях.

Висновок, зроблений ученими, звучить як присуд для всіх, хто займається проблемами здоров’я дітей та молоді: постійна емо-ційна напруга, участь дітей у сімейних конфліктах викликають порушення регуляції основних фізіологічних функцій.

За даними спеціальних досліджень, поширеність гінекологіч-них захворювань серед дівчат-підлітків становить 108,2 на 1000 осіб. Велику частку становлять пологи у жінок наймолодшого віку (до 14 років — 0,03%, у віці 15–17 років — 3,2%), що збіль-шує ймовірність ускладнень як у медичному, так і в соціальному планах.

Залишається високим рівень захворювань, що передають-ся статевим шляхом: у 2000 р. кількість молодих людей віком 15–29 років, в яких уперше в житті було встановлено діагноз захворювання на гонорею, становила 17 989 осіб, а на сифіліс — 24 482 особи.

Дедалі більш загрозливою та соціально небезпечною пробле-мою стає для країни СНІД (ВІЛ-інфекція). Україна за темпами розвитку цієї епідемії посідає одне з перших місць у світі. Пере-важна більшість ВІЛ-інфікованих наркоманів (70%) — це особи віком від 15 до 30 років, 18% — молодь до 20 років. Спостері-гається зростання ВІЛ-інфекції серед наркоманів-підлітків і ді-тей. Свідченням того, що ситуація продовжує залишатися небла-гополучною, є втягнення до епідпроцесу жінок і дітей, швидке зростання числа хворих на СНІД і померлих від нього. Відзна-чається збільшення кількості інфікованих серед осіб 15–19 років.

2001 році, порівняно з 2000-м, кількість зареєстрованих ВІЛ-інфікованих громадян України збільшилася на 11,3%.

За останні 5 років питома вага заражень ВІЛ-парентеральним шляхом зросла у 2,4 раза (з 11,2% у 1997 р. до 26,9% у 2001 р.).

загальній масі інфікованих продовжують домінувати спожива-чі ін’єкційних наркотиків, однак їх частка поступово знижуєть-ся: з 84% у 1997 році до 58% у 2001 році. Зростає частка гете-росексуального шляху передачі ВІЛ, відповідно з 11% до 23%; поступово зростає кількість випадків зараження ВІЛ від матері до дитини: якщо в 1997 році питома вага цього шляху передачі становила лише 2,1%, то в 2001 році вже 13,05%, тобто зросла більш ніж у 6 разів.

На слабке здоров’я молоді вказує його рівень у призовників, причому він з року в рік понижується. Кількість здорових при-зовників протягом останніх 10 років знизилася майже вдвічі.

цей же період придатними до військової служби було визнано

460

74—76%, отримали відстрочку за станом здоров’я 4–6% призов-ників. При цьому кількість юнаків, які отримують відстрочку за станом здоров’я, постійно збільшується.

На здоров’я молоді особливо згубно впливає незадовільна ор-ганізація навчального процесу. Як свідчать дані досліджень, се-ред загальної кількості підлітків до моменту здобуття середньої освіти здоровими залишаються 6%. 45–50% випускників мають суттєві морфофункціональні відхилення, а 40–60% — хронічні захворювання, через що третина з них мають обмеження у виборі професії. Від 20% до 80% підлітків набувають патологію одно-часно 2 — 5 систем.

Лібералізація сексуальних стосунків, відсутність відповід-них моральних традицій, байдужість до власної долі та власного здоров’я, необхідних знань у молоді спричиняють підліткову ва-гітність, поширення хвороб, що передаються статевим шляхом, ВІЛ-інфекції, порушують психічне здоров’я.

Серед причин, що призводять до різкого підвищення захво-рюваності на ці хвороби, є падіння моральних устоїв, значне со-ціальне розшарування населення, складна криміногенна ситуа-ція, комерціалізація статевих стосунків, більш ранній початок статевого життя. Навчальні заклади, служби медико-санітарної допомоги суттєво відстали від змін у сексуальній поведінці під-ростаючого покоління. Школа, трудові колективи, сім’я — най-ефективніші інституції формування сексуальної поведінки моло-дих людей — недостатньо використовують свої можливості через брак досвіду та відповідних належно забезпечених технологій.

За даними соціологічних досліджень, 39,9% батьків не обго-ворюють сексуальний розвиток, поведінку або стосунки в сім’ї зі своїми дітьми, а 8% батьків вважає, що про це дітям знати не обов’язково. Лікування та консультації пацієнтів із хворобами, що передаються статевим шляхом, часто здійснюються приват-ними структурами низького фахового рівня, трапляються ви-падки надання некваліфікованих платних послуг приватними лікарями, несерйозне ставлення молодих людей до процесу ліку-вання.

Серед чинників, які підвищують ризик виникнення нервово-психічних розладів та порушень психічного здоров’я і форм по-ведінки у підлітків і молоді, значну роль відіграють конфлікти в родині, зловживання батьків алкогольними напоями, тобто аг-ресивне соціальне середовище.

З метою поліпшення здоров’я населення, і, зокрема, дітей та молоді, в Україні щорічно приймається десятки важливих доку-ментів у цій сфері. Наприклад, лише у 2000 році було прийнято

461

понад 120 нормативно-правових актів, що безпосередньо стосу-ються здоров’я населення. Серед головних можна назвати: Основи законодавства України про охорону здоров’я, які встановлюють принципові підходи до організації діяльності у цій сфері на рівні кращих світових стандартів, законодавчо регламентують забезпе-чення здорових і безпечних умов життя, сприяють утвердженню здорового способу життя населення; Закони України «Про охоро-ну дитинства» (2000 р.), «Про фізичну культуру і спорт» (1993 р.), «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» (1995 р.), «Про заходи протидії неза-конному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і пре-курсорів та зловживанню ними» (1995 р.), «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю» (2001 р.) та інші.

Прийнято ряд важливих законів і підзаконних актів щодо запобігання поширенню інфекційних хвороб, зокрема Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» (2000 р.). Ще в перший рік незалежності прийнято закон, який визна-чав порядок правового регулювання питань, пов’язаних з поши-ренням СНІДу, відповідно до норм міжнародного права і реко-мендацій ВООЗ, а пізніше — Закон України «Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІДу) та соціальний захист населення» (1998 р. ). У 2000 р. вийшов Указ Президента України «Про невідкладні заходи щодо запобігання поширенню ВІЛ-інфекції/СНІДу», а наступного — «Про додат-кові заходи щодо посилення боротьби з ВІЛ-інфекцією/СНІДом». Кабінетом Міністрів України в 1999 р. затверджено «Програму профілактики СНІДу та наркоманії на 1999–2000 рр.». Прийнято й інші важливі документи. Серед них — Укази Президента Ук-раїни «Про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі та формування здорового способу життя громадян» (1999 р.), «Про затвердження Цільової комплексної програми «Фізичне вихо-вання — здоров’я нації» (1998 р.), Постанови Кабінету Міністрів України «Про Довгострокову програму поліпшення становища жінок, сім’ї, охорони материнства і дитинства» (1992 р.), «Про затвердження Національної програми патріотичного вихован-ня населення, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства» (1999 р.), «Про затвердження Концепції державної політики у сфері здійс-нення контролю над тютюном» (2001 р.) та інші.

462

Виховання здорової дитини, охорона здоров’я людини — основні проблеми всіх часів

Методичні поради

Вирішення проблеми збереження власного здоров’я закладено у самій людині, у знанні та розумінні нею проблем формування, збереження, зміцнення і відновлення його, а також в умінні до-тримуватися правил здорового способу життя. Діти повинні ус-відомлювати, що майбутнє кожного, як і держави в цілому — за здоровими поколіннями, бо фізично і морально здорова людина здатна творити і приносити користь іншим людям.

Сьогодні на рівні держави діє близько десяти національних програм, головним завданням яких є пропаганда здорового спо-собу життя дітей та молоді, через проведення науково-методич-них конференцій, семінарів-тренінгів, «круглих столів», лекцій, практичних занять для педагогічних працівників, психологів.

Особлива увага питанню збереження та зміцнення здоров’я дітей та молоді приділена в Указі Президента України від 15.03.2002 р. № 258/2002 «Про невідкладні додаткові заходи щодо зміцнен-ня моральності у суспільстві та утвердження здорового способу життя», яким передбачається, у тому числі, активізувати інфор-маційну та роз’яснювальну роботу серед дітей щодо формування навичок здорового способу життя, профілактики шкідливих зви-чок, хвороб, що передаються статевим шляхом.

Вся робота з утвердження здорового способу життя повинна проводитись обдумано, ґрунтовно, з врахуванням вікових особ-ливостей учнів. При цьому необхідно взяти до уваги наступні по-ради:

подаючи інформацію про тютюнокуріння, алкоголь, нарко-тики, необхідно дотримуватися принципів комплексного та систематичного викладу матеріалу щодо профілактики і зни-ження залежності від шкідливих звичок;

роботу підпорядкувати одній меті: формування у дітей та під-літків орієнтації на здоровий спосіб життя.

Метою загальноосвітніх, позашкільних та професійно-техніч-

них навчальних закладів є збереження рівня життєдіяльності молодого покоління.

Тому необхідно:

надавати реальну допомогу кожному учневі з розвитку пози-тивних якостей, необхідних для повноцінного життя;

привернути увагу учнівської молоді до власного здоров’я;

постійно пропагувати принципи здорового способу життя;

463

інформувати дітей про вплив згубних звичок на їх здоров’я;

розвивати уміння і навички здорового способу життя;

залучати батьків та широку громадськість до утвердження

принципів здорового способу життя.

Для організації профілактичної роботи в загальноосвітніх, позашкільних та професійно-технічних навчальних закладах доцільно організовувати проведення: тематичних лекцій щодо профілактики шкідливих звичок, практичних занять, психоло-гічних тренінгів, бесід, ігор, захист рефератів, «круглих столів» тощо. При цьому необхідно акцентувати увагу на: розвиток психічної культури, формування психологічного здоров’я та про-філактику шкідливих звичок в учнів; на формування у дитини довіри до самої себе, сприйняття власної індивідуальності, само-поваги, впевненості в собі, почуття власної гідності; на усвідом-лення вибору саме здорового способу життя та осмисленому само-визначенні у виборі професії, здатності знаходити власний сенс життя та формування установки на здоровий спосіб життя; за-своєння знань про шкідливі звички, їх вплив на організм людини та необхідність самоствердження у підлітковому середовищі.

Проводячи заняття, педагоги, психологи повинні врахувати основні підходи:

надання інформації — цей підхід допускає, що підвищен-ня рівня знань про шкідливі звички і наслідки їх вживання є ефективним засобом відмови від них;

емоційне навчання — цей підхід базується на припущенні про те, що залежність від наркотичних речовин і шкідливих звичок частіше розвивається у людей, що мають труднощі у розумінні і вираженні власних емоцій; зміст такого навчан-ня зводиться до надання допомоги учням у подоланні таких звичок;

виховання психологічної протидії щодо вживання наркотич-них речовин — цей підхід фокусується на прищепленні таких соціальних навичок, як уміння дитиною сказати «Ні» у від-повідь на пропозицію спробувати наркотики;

зміцнення здоров’я, що ґрунтується на взаємодії особистого вибору і соціальної відповідальності за власне здоров’я. Інформація про вплив шкідливих звичок, туберкульозу та

ВІЛ-інфекції на здоров’я дитини має бути об’єктивною, не зводи-тись до залякування, оскільки останнє, створюючи атмосферу таємничості та загадковості навколо тютюну, алкоголю, наркоти-ків, призводить до протилежних результатів, викликає у підліт-ків бажання пізнати цю таємницю на власному досвіді. Спокійна і ділова розмова з учнями про шкоду тютюнокуріння, вживання

464

алкоголю та наркотиків знімає хвилюючий емоційний стан ді-тей, дає змогу підліткам самостійно зробити правильний вибір стосовно шкідливих звичок.

Варто також залучати до співпраці консультативні пункти «Довіри», студентів, волонтерів, учнів-старшокласників, батьків, які допомогли б в організації та проведенні заходів, спрямова-них на формування навичок здорового способу життя та розпов-сюдженні тематичних інформаційних матеріалів (плакатів, бук-летів, стіннівок тощо); а також учасників об’єднання соціально активної молоді, лідери яких мають добре сформовані навички здорового способу життя і під час дозвілля підтверджують ці пе-реконання відповідною поведінкою.

Ми вважаємо, що проблему формування навичок здорово-го способу життя неможливо вирішувати без плідної співпраці з органами учнівського самоврядування. Основний принцип співпраці полягає в тому, що діти з великою довірою ставляться до тієї інформації, яку одержують від своїх однолітків, а ще біль-ше — до тієї інформації, яку несуть старші друзі, батьки.

Для учнів старших класів не зашкодить повторення курсу ва-леології, біології у формі презентації певної системи організму людини з наступним обговоренням впливу на неї шкідливих зви-чок, наприклад, вплив алкоголю на роботу легень, серця, органів травлення, нервову систему, нирки. При проведенні даного цик-лу занять необхідно влаштовувати письмові анонімні опитуван-ня учнів, які доцільно використати у наступній роботі з учнями та батьками.

Учнів необхідно залучати до самостійної роботи та підбору ма-теріалів з тем: «Алкоголь і нещасні випадки», «Алкоголь і захво-рювання», «Алкоголь і наркотики», «Тютюн та його дія на органи людського організму» тощо, а також до підбору відомостей з реаль-ного життя про негативний вплив алкоголю, наркотиків на стан здоров’я людини, за якими учні складають таблиці, плакати.

Доцільно використовувати велику кількість різноманітних форм і методів роботи: вправи, ігри, дискусії, бесіди, тренінги, «круглі столи» тощо. Заняття необхідно будувати таким чином, щоб теоретичні знання закріплювалися через практичні вправи. Педагог повинен передбачити запитання учасників і проблеми, які можуть їх турбувати.

При проведенні занять з учнями необхідно зробити наголос на отримання знань з безпеки статевих стосунків, профілактику інфікування ВІЛ, підліткової вагітності.

Всі види занять повинні допомагати учням навчитися свідомо керувати власною поведінкою за будь-яких обставин, формувати

465

активну позицію, світогляд молодої людини, розвивати навички свідомого вибору здорового стилю життя, створювати атмосферу позитивної уваги один до одного, довіри, психологічного комфор-ту і безпеки.

Із усього розмаїття традиційних і нетрадиційних уроків, за-нять доцільно виокремити мету і завдання уроку, який проводить-ся 7 квітня в день, коли Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визначила, як Всесвітній День Здоров’я. Цей урок може бути особливим. Його мета: орієнтація дітей та учнівської молоді на пріоритетність вічних загальнолюдських цінностей життя і здоров’я, мотивацію ведення здорового способу життя як необ-хідної умови саморозвитку, самовдосколанення та самозбережен-ня у сучасному світі, запоруки успішної самореалізації кожної дитини у повсякденному та майбутньому дорослому житті.

Урок «Здоров’я» повинен стати уроком громадянської зрі-лості, уроком свідомого вибору свого життєвого шляху. Вчитель повинен відмітити, що власне здоров’я кожної людини у її руках, що здоров’я нації залежить від здоров’я кожного.

Для того, щоб цей урок не тільки залишився в пам’яті дітей, а й дав новий поштовх у їхньому мисленні до себе і оточуючих, необхідно обов’язково включити рольові ігри, обговорення ситу-ації, захист рефератів, тести, тренінги, вправи, які виховують у дітей та підлітків орієнтацію на здоровий спосіб життя. Наголо-сити, що заняття спортом, трудова активність, відмова від шкід-ливих звичок — це фактори, що зміцнюють здоров’я.

Завдання Уроку «Здоров’я»:

акцентувати увагу на зміст понять, категорій здоров’я, здоро-вий спосіб життя, моніторинг здоров’я, культуру здоров’я;

пов’язати стан здоров’я людини з різними сферами її жит-тєдіяльності (здоров’я і навчання, здоров’я і праця, здоров’я і сім’я) та з довготривалістю життя;

охарактеризувати стан здоров’я населення України, звернути особливу увагу на здоров’я дітей та підлітків і повідомити, як ця проблема вирішується у нашому суспільстві, державі;

допомогти усвідомити, що кожна людина повинна дбайливо ставитися до власного здоров’я як головної умови реалізації свого творчого, соціального, інтелектуального, природного та фізичного потенціалу;

особливу увагу зосередити на громадянську відповідальність за власне здоров’я.

Із врахуванням вікових та індивідуальних особливостей уч-нів, рівня їх розвитку, зацікавленості, а також можливостей загальноосвітнього і позашкільного навчальних закладів, про-

466

фесійно-технічного училища (ПТУ) форми роботи, методи та методичні прийоми проведення Уроку «Здоров’я» можуть бути різноманітними:

традиційний урок з елементами рухової активності;

нетрадиційні форми проведення уроку (урок-бесіда, урок-казка, урок-диспут, урок-гра, урок-мандрівка, урок-конкурс, урок-спілкування, урок-реклама, урок-свято, урок-зустріч, урок-турнір, урок-вікторина, урок-конференція, урок-круг-лий стіл, урок-тренінг);

комбінований урок, в якому використовуються елементи різ-них форм проведення уроку з урахуванням вікових особли-востей дітей, досвіду та майстерності педагога;

виступи агітбригад (екологічної, валеологічної спрямованос-ті), театралізовані вистави тощо.

На уроці можуть бути широко використані технічні засоби

навчання.

Зміст уроку повинен бути зрозумілим, послідовним, науково обґрунтованим.

Для розуміння сутності здоров’я урок можна розпочати з роз-повіді вчителя про здоров’я взагалі і здоров’я окремої людини, розкрити значення здоров’я для держави, суспільства; важли-во учням навести декілька філософських та медичних визна-чень здоров’я, діти мають усвідомити, що здоров’я це і показник цивілізованості держави, і відображення її соціального стану,

характеристика розвитку та подальшого існування людства,

умова реалізації здібностей людей в цілому і зокрема кожного учня. Необхідно відмітити, що здоров’я людини у великій мірі залежить від її духовності. Який її внутрішній світ, як вона ста-виться до добра і зла, до інших людей, чого прагне в житті, яка в неї душа — від цього залежить її здоров’я.

Слід зауважити, що здоров’я окремої людини як динамічно-мінливий стан, характеризується компенсаторно-пристосуваль-ними реакціями на внутрішні зміни організму і зміни навко-лишнього середовища. Повідомити учням, що здоров’я кожної людини залежить від багатьох факторів (спадковість, довкілля, комплекс медичних заходів), але головним чином здоров’я обумо-влюється поведінкою самої людини, її способом життя.

Витоки уявлень про здоров’я криються у глибині віків

тому учням можна розповісти про історію розвитку вчення про здоров’я, згадавши В. О. Сухомлинського як основоположника шкільної науки та практики про здоров'я, зупинитися на особли-востях здоров'я українського народу, етнічних чинниках та ук-раїнських традиціях культури здоров'я.

467

У ході уроку необхідно розглянути державні заходи, спрямо-вані на поліпшення стану здоров'я населення і, зокрема, дітей та підлітків України.

Специфіка проведення Уроку здоров’я в кожному навчально-му закладі, кожному класі своя, однак деякі загальні рекомен-дації варто використати та врахувати під час його організації

проведення, а саме:

провести урок можна в класній кімнаті, кабінеті валеології, безпеки життєдіяльності, кімнаті психологічного розванта-ження, в актовій чи спортивній залі, в народознавчій світли-ці, на подвір'ї, на природі;

слід переглянути стан оформлення освітньо-виховного закла-ду, окремо класів, куточків державної та національної сим-воліки, поновити наочність закладу малюнками, рекламами-плакатами, тематичними експозиціями;

звернути увагу на додаткове оформлення закладу (квіти, ко-лоски пшениці, жита, прапорці, кольорові кульки тощо);

в бібліотеці підготувати книжкову виставку, присвячену про-блемі здоров'я людей та формуванню позитивної мотивації на здоровий спосіб життя;

змістовно провести урок допоможуть запрошені гості: лікарі, батьки, спортсмени, шанувальники власного здоров’я;

у підготовці та проведенні уроку можна використовувати про-грамні матеріали окремих тем з валеології, безпеки життєдіяль-ності, фізичної культури, інших предметів; досвід навчальних закладів України, які входять до Національної мережі шкіл сприяння здоров’ю, досягнення свого навчального закладу.

Під час проведення уроку вчителю необхідно відмітити, що

з давніх-давен у народних піснях, казках, легендах, прислів’ях, приказках український народ оспівував, возвеличував фізично дужу, сильну, здорову людину. Про те, що увага до здоров’я лю-дини приділялася завжди, свідчить наявність образних порів-нянь в українській мові: «здоровий, як вода», «здоровий, як дуб», «здоровий, як лось», а батьки з давніх-давен власним прикладом, за допомогою народних приказок учили дітей співчувати, допо-магати хворим, старим, немічним, калікам.

Далі можна зробити наголос на те, що здорові люди — ро-ботящі, а ліниві часто хворіють, менше живуть, бо праця — то здоров'я.

Доцільно наголосити про те, що наш народ славен традиціями народної медицини. Здавна люди використовували цілющі трави і мед для лікування, профілактики захворювань та збереження здоров’я.

468

Особливим цей день повинен бути для учнів початкової шко-ли. Для них урок доцільно провести у формі гри, подорожі за здоров’ям до лісу, в поле, до моря, до українських традицій фор-мування культури здоров'я, використовуючи матеріали україн-ського фольклору (народні пісні, казки, вірші, прислів'я, загад-ки, приказки про здоров'я).

Наочність на уроці в початкових класах є обов’язковою. Це можуть бути малюнки («Здоров’я очима дитини», «За здоров’ям на природу», «Діти, рух, здоров’я», «Більше рухайтесь», «Радій життю», «Твої рідні», «Люби своїх рідних»), українські загад-ки, прислів’я і приказки про здоров’я («Найбільше багатство — здоров’я», «Нема щастя без здоров’я», «Веселий сміх — здоров’я», «Здоров’я маємо — не дбаємо, а втративши — плачемо»).

При виборі форми проведення Уроку Здоров’я в основній школі вчителеві доцільно враховувати як вікові і індивідуальні особли-вості, так і попередньо набуті знання та рівень готовності класу сприймати інформацію про здоров’я та здоровий спосіб життя. Це можуть бути урок-бесіда чи урок-роздум, комбіновані уроки про здоров’я, про особливості здоров’я українського народу, про українські оздоровчі системи, про здоровий спосіб життя та його складові (оптимальна рухова активність, правильний добовий режим дня, збалансоване харчування, відсутність шкідливих звичок тощо).

Бажано розпочати урок із вступного слова вчителя, а потім перейти на діалогічний спосіб спілкування, надати можливість кожному учневі висловити свою думку про те, що є здоров’я для кожної людини, від яких факторів залежить здоров’я, як його зберігати та зміцнювати.

Головним завданням на цьому уроці буде допомогти дітям зро-зуміти «Хто я?», «Що значить моє здоров’я», знайти своє місце в безмежному світі та зорієнтувати жити здоровою щасливою лю-диною.

Урок Здоров’я у старшій школі має стати своєрідним уроком громадянської зрілості, із врахуванням рівня інформованості та зацікавленості учнів проблемою здоров’я та системою ведення здорового способу життя.

Провідне завдання уроку — дати можливість і право учням самостійно розв’язувати питання здоров’я, приймати розумні рішення, виходячи зі своєї спроможності, а також із факту, що формування особистості повинно бути спрямоване в інтересах самої особистості і за її бажанням. Саме таким уроком буде урок-тренінг, урок-дискусія, урок-конференція чи урок-«круглий стіл», під час якого можна розробити моделі розв’язання різних

469

проблемних ситуацій на основі їх аналізу, активного обговорю-вання та захисту своєї позиції.

Розпочати урок можна з цікавої бесіди про здоров’я, приділив-ши увагу умовам і складовим соціальної сфери життя і здоров’я людей (взаємозв’язок політики, держави, права і здоров’я, чин-ники ризику для здоров’я, взаємини у сім’ї та колективах; вия-ви девіантної поведінки: алкоголізм, наркоманія, токсикоманія, проституція).

В ході уроку надавати можливість старшокласникам розв’я-зувати проблеми реальної поведінки, активізуючи отримання зворотного зв’язку від своїх товаришів, що мають схожі пробле-ми, або мають досвід їх розв’язання.

Запропонувати учням довести у дискусії зі своїми товаришами залежність здоров’я від способу життя. Обґрунтувати прикладами із власного досвіду батьків, друзів, з літератури чи кінофільмів.

Учні мають усвідомити, що його майбутнє залежить від того вибору, який він робить вже сьогодні в кожну хвилину свого життя (пити — не пити, курити — не курити, займатися фізич-ною культурою — не займатися, вчитися — не вчитися, з ким дружити, а з ким ні, вживати наркотики — не вживати тощо).

І лише духовно і фізично сильна та здорова особистість може розраховувати увійти в сучасний напружений ритм життя, здо-бути відповідні знання, правильно обрати професію, пристосува-тися до мінливих соціальних, екологічних, внутрішніх факторів, досягти успіху в обраній спеціальності, і саме така людина здат-на допомогти собі і оточуючим, стати корисною для суспільства в цілому.

Тому збереження власного здоров’я — не лише життєва необхід-ність, але й громадянський обов’язок кожної молодої людини, вияв любові до рідної землі, своєрідний гарант відродження української нації, побудови висококультурної, процвітаючої держави.

І хоча здоров’я не визначає весь комплекс цінностей людини, усе інше без нього не приносить повного задоволення і радості життя, більш того: самі цінності стають недосяжними, або і не-потрібними, а щастя — просто неможливим.

Як твердить латинська мудрість «Здоров’я — найвище благо». Урок Здоров’я зорієнтує не лише дітей, але і педагогів на більш зважену та активну позицію щодо проблем здоров’я, у тому числі власного, допоможе розширити уявлення про способи відтворен-ня та збереження своїх фізичних, інтелектуальних, психоемоцій-них, творчих ресурсів, спонукає турбуватися про здоров’я своїх вихованців, в першу чергу, користуючись золотим правилом: «Даючи знання — не забирай здоров’я, сприятиме впроваджен-

470

ню в навчально-виховний процес сучасних здоров’язберігаючих, здоров’яформуючих та здоров’язміцнюючих технологій навчан-ня, які стануть міцним фундаментом формування культури здоров’я та ефективного засвоєння учнями знань, вмінь, навичок з усіх предметів.

При підготовці цих методичних рекомендацій використано матеріали з досвіду Дніпропетровського обласного

інституту післядипломної педагогічної освіти

ПРО ПРОВЕДЕННЯ ТЕМАТИЧНИХ ЛЕКЦІЙ, ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ, ПСИХОЛОГІЧНИХ ТРЕНІНГІВ З ПИТАНЬ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ

СЕРЕД ДІТЕЙ ТА УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ТА ПОЗАШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Методичні рекомендації

Охорона здоров’я людини та виховання здорових дітей були основними проблемами в усі часи.

Конституцією України визначено, що найвищою соціаль-ною цінністю у державі є людина, її життя і здоров’я. У Статуті Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) записано: «Здо-ров’я — це стан повного фізичного, духовного і соціального бла-гополуччя, а не лише відсутність хвороб або фізичних вад». Таке визначення поняття «здоров’я» є загальновизнаними у міжнарод-ному спілкуванні.

Потребою кожної людини є здоровий стан організму, в поєд-нанні зі здоровими умовами довкілля.

Діти й підлітки ще не замислюються, що здоров’я слід берегти і для цього потрібні знання і навички здорового способу життя.

Вирішення проблеми здоров’я людини закладено у самій лю-дині, у знанні і розумінні нею проблем формування, збереження, зміцнення і відновлення власного здоров’я, а також в умінні до-тримуватися правил здорового способу життя. Дітям необхідно усвідомити, що наше майбутнє — за здоровими людьми, бо лише

471

фізично і морально здорова людина здатна творити і приносити користь людям.

Сьогодні на рівні держави в Україні діє близько десяти дер-жавних програм, спрямованих на пропаганду здорового способу життя дітей та молоді, у рамках яких проводяться науково-ме-тодичні конференції, семінари-тренінги, «круглі столи», лекції, практичні заняття для педагогічних працівників, психологів.

Особлива увага цьому питанню приділена в Указі Президента України від 15.03.2002 р. № 258/2002 «Про невідкладні додаткові заходи щодо зміцнення моральності у суспільстві та утверджен-ня здорового способу життя».

Наркоманія як соціальне явище ХХ, а тепер вже і ХХІ століт-тя, усією своєю руйнівною силою б’є по самій незахищеній час-тині нашої держави: дітях та молоді. Найбільшу загрозу несуть дітям легальні наркотики: алкоголь і нікотин.

Нині алкоголь — найпоширеніший наркотик у нашому сус-пільстві, особливо викликає тривогу фахівців і громадськості споживання алкоголю серед підлітків та молоді. Адже саме в цей період формуються засади самостійного дорослого життя, фор-мування взаємин з іншими людьми і світом, зокрема формується світогляд громадянина.

Тютюнокуріння — друга після алкоголю широко поширена в підлітковому середовищі форма легальної наркоманії. Понад 1/3 учнів у віці 12—17 років хоча б раз пробували курити. На жаль дуже багато курців серед дівчат і жінок.

Проте з найважливішою проблемою, з якою зустрілося люд-ство у ХХ ст. із якою ввійшло в ХХІ ст. — це проблема СНІДу. Перед цією хворобою виявились беззахисними дорослі і діти, ба-гаті і бідні, чоловіки і жінки, білі і чорні, люди різного віроспові-дання. Саме тому, першочерговим завданням виховання можна вважати формування в дітей та підлітків ранньої психологічної установки на дбайливе поводження із власним здоров’ям та ак-тивну діяльність щодо його підтримання.

Отже, слід активізувати інформаційну та роз’яснювальну робо-ту серед дітей щодо формування навичок здорового способу життя, профілактики шкідливих звичок та хвороб, що передаються через кров та статевим шляхом. І ці заходи повинні вестися обдумано, ґрунтовно та з урахуванням вікових особливостей учнів.

Необхідно взяти до уваги такі поради:

подаючи інформацію про тютюнокуріння, алкоголь, нарко-тики доцільно забезпечити комплексний і систематичний виклад матеріалу щодо профілактики і позбавлення залеж-ності від шкідливих звичок;

472

всю роботу підпорядкувати одній меті: формуванню у дітей та підлітків орієнтації на здоровий спосіб життя;

необхідно наголосити, що здоров’я — це унікальна категорія,

це альфа і омега розвитку людини, необхідна умова благопо-луччя та задоволення всіх інших потреб.

Одним із пріоритетних напрямів діяльності в загальноосвіт-ніх і позашкільних навчальних закладах є збереження рівня життєдіяльності молодого покоління.

У зв’язку з цим необхідно:

надавати реальну допомогу кожній дитині в розвитку пози-тивних якостей, необхідних для повноцінного життя;

привернути увагу учнівської молоді до власного здоров’я;

постійно пропагувати принципи здорового способу життя;

інформувати дітей про вплив згубних звичок на їх здоров’я;

розвивати уміння і навички здорового способу життя;

залучати батьків та широку громадськість до утвердження принципів здорового способу життя.

Для організації профілактичної роботи у загальноосвітніх

позашкільних навчальних закладах доцільно організовувати проведення:

тематичних лекцій щодо профілактики шкідливих звичок;

практичних занять;

психологічних тренінгів тощо.

При проведенні лекцій, практичних занять, психологічних

тренінгів необхідно наголошувати на:

розвиток психологічної культури учнів;

психологічне здоров’я і профілактику звичок;

формування у дитини довіри до самого себе, прийняття своєї власної індивідуальності;

самоповаги, впевненості в собі, почуття власної гідності;

усвідомлення вибору здорового способу життя;

осмисленого самовизначення у виборі професії;

здатності знаходити індивідуальний сенс життя.

формування установ на здоровий спосіб життя;

засвоєння знань про шкідливі звички та їх вплив на організм людини;

самоствердження у підлітковому середовищі.

Педагогам, психологам при проведенні занять необхідно вра-

хувати основні напрями:

надання інформації — цей підхід припускає, що підвищен-ня рівня знань про шкідливі звички і наслідки їх вживання є ефективним засобом відмови від них;

473

емоційне навчання — цей підхід базується на припущенні про те, що залежність від наркотичних речовин і шкідливих звичок частіше розвивається у людей, що мають труднощі у розумінні і вираженні власних емоцій. Зміст зводиться до надання допомоги в подоланні цих звичок;

виховання психологічної протидії щодо вживання наркотич-них речовин — цей підхід фокусується на прищепленні таких соціальних навичок, як уміння дитиною сказати «Ні» у від-повідь на пропозицію спробувати наркотики;

зміцнення здоров’я, що ґрунтується на взаємодії особистого вибору і соціальної відповідальності за здоров’я.

Педагогам, психологам доцільно планувати і проводити занят-

тя із учнями різних вікових особливостей. Інформація про вплив шкідливих звичок, туберкульозу та ВІЛ-інфекції на здоров’я ди-тини має бути об’єктивною, а не зводитись до залякування. Часто залякування призводить до протилежних результатів, тому що створює атмосферу таємничості та загадковості навколо тютюну, алкоголю, наркотиків і викликає у підлітків бажання пізнати цю таємницю на власному досвіді. Спокійна і ділова розмова з учнями із правдивою інформацією про шкоду тютюнокуріння, вживання алкоголю та наркотиків зніме хвилюючий емоційний стан дитини, дасть змогу підліткові самому зробити правильний вибір стосовно шкідливих звичок.

Доцільно запрошувати для читання лекцій фахівців: лікарів, психологів, юристів і проводити їх у формі запитань і відповідей.

Необхідно на цих заняттях використовувати матеріали і відо-мості в загальному вигляді, широко використовувати для обгово-рення приклади із життя.

Було б добре залучити до співпраці консультативні пункти «Довіри», студентів, волонтерів, учнів-старшокласників, батьків, які допомогли б в організації і проведенні різних заходів, спря-мованих на формування навичок здорового способу життя та роз-повсюдженні тематичних інформаційних матеріалів (плакатів, буклетів, стіннівок тощо). А також об’єднання соціально активної молоді у громадські організації, лідери яких мають навички здо-рового способу життя і під час дозвілля підтримують свої переко-нання відповідною поведінкою. В сучасних умовах неможливо без плідної праці з органами учнівського самоврядування. Основний принцип співпраці полягає в тому, що діти з великою довірою став-ляться до тієї інформації, яку одержують від своїх однолітків, а ще більше — до тієї інформації, яку несуть старші друзі, батьки.

початкових класах уроки валеології доцільно проводити

елементами народної казки, оповідання на задану тему, ви-

474

користовуючи наочність: плакати, буклети, відеофільми тощо. Можна запропонувати дітям продовжити пригоди героїв улюбле-них мультфільмів. Завданням до наступного заняття може бути: підбір матеріалів, малюнків, ситуацій щодо профілактики алко-голю, тютюнокуріння, наркоманії, а також уроки можуть вклю-чати проведення цікавих ігор, вікторин тощо.

Для учнів 5—6 класів основна інформація і вправи мають бути орієнтовані на загальні знання про наслідки куріння, вжи-вання наркотиків, алкоголю, безпечну поведінку.

Учням 7—11 класів не буде зайвим повторення курсу валеоло-гії, біології людини у формі презентації якої-небудь системи люд-ського організму з наступним обговоренням впливу на цю сис-тему шкідливих звичок, наприклад, вплив алкоголю на роботу легень, серця, органів травлення, нервову систему, нирки: «Ал-коголь і здібності», «Алкоголь і спорт» тощо. Можна поширити серед учнів тексти для вибору матеріалу до наступного заняття, повідомивши заздалегідь тему. Таке завдання можна доручити 1—3 учням із групи, тоді замість лекцій вчителя самі учні будуть навчати один одного, що в свою чергу підвищить ефективність навчання.

При проведенні даного циклу лекцій необхідно влаштовувати письмові анонімні опитування учнів з метою вияснення, що вони засвоїли з лекції. Потім ці матеріали можна використати при по-дальшій роботі з дітьми, а також для лекції з батьками: «Знання ваших дітей про шкідливий вплив алкоголю, наркотиків, тютю-ну». Тривалість лекцій не повинна перевищувати 30—35 хв.

При підготовці практичних занять з учнями старших класів необхідно залучати їх до самостійної роботи та підбору ма-теріалів за темами: «Алкоголь і нещасні випадки», «Алкоголь і захворювання», «Алкоголь і наркотики», «Тютюн та його дія» тощо, а також до підбору відомостей про кількість нещасних ви-падків у зв’язку з пиятикою, наркоманією. За цими даними учні складають таблиці, малюють плакати.

Психологічні тренінги спрямовані на підвищення компетент-ності учасників у сфері формування здорового способу життя. При проведенні тренінгів є можливість використовувати велику кількість різноманітних технік: вправи, ігри, дискусії, бесіди, «круглі столи» тощо. Тренінгові заняття необхідно побудувати так, щоб теоретичні знання відразу закріпилися через практич-ні вправи. Педагог має передбачити запитання учасників і про-блеми, які можуть їх турбувати.

При проведенні занять з учнями 9—11 класів необхідно зро-бити наголос на отримання знань з безпеки статевих стосунків,

475

профілактику інфікування ВІЛ, підлітковій вагітності. Для полегшення викладання та сприймання матеріалу слухачами оптимально мати в групі до 15 учасників. Це дасть змогу приді-лити увагу кожному з підлітків одночасно. Необхідно варіювати заняття з включенням домашнього завдання, наприклад, підбір інформації до наступної теми.

Тематичні лекції, практичні заняття, тренінги повинні до-помагати навчитися свідомо керувати своєю поведінкою у будь-яких обставинах, набувати активної позиції учня, розвивати здібності, формувати світогляд молодої людини до етики життя, свідомого вибору здорового стилю життя, створити атмосферу по-зитивної уваги один до одного, довіри, психологічного комфорту і безпеки.

Профілактичну роботу доцільно проводити за принципом ди-ференціації, тобто окремо з такими групами учнів, які:

мають схильність до порушень правил поведінки;

вживають алкогольні напої, наркотичні речовини та курять;

мають певні ознаки наркоманії.

Готуючи лекцію, тренінг чи практичне заняття на пропонова-

ну тематику вчителю, класному керівникові, психологу необхід-но продумати план, підібрати ілюстративні чи інші матеріали, можливе залучення учнів до організації і самостійного проведен-ня заняття.

Педагогу необхідно переконливо на конкретних прикладах проілюструвати наслідки неправильних вчинків дітей-підлітків, допомагати учням розібратися в складних ситуаціях. Класний керівник повинен підкреслити, що вже сьогодні учні мають зро-бити правильний вибір щодо здорового способу життя.

Орієнтовна тематика десятихвилинок з проблем здорового способу життя

1—4 класи

Похід за здоров’ям.

Хочу бути здоровим.

Що корисно і що шкідливо.

Що потрібно, щоб мати добрий настрій і здоров’я.

Як поводити себе у школі, вдома, на вулиці.

Коли ти можеш сказати, що ти здоровий.

Вплив алкоголю на живі організми і рослини.

476

Орієнтовна тематика лекцій

7–8 класи

Вплив алкоголю, тютюну на організм підлітка.

Перевір себе, що ти знаєш про СНІД?

Куріння коштує більше ніж ви думаєте.

Вплив алкоголю на дитячий організм.

Секрети довголіття.

Принципи особистої гігієни.

Рецепти здоров’я.

9–11 класи

Бережи здоров’я змалку.

Хвороби цивілізації.

У полоні наркотиків.

Шкідливі звички та як допомогти їх позбутися.

Алкоголь не для тебе!

Безпечний секс — гарантія здоров’я.

Орієнтовна тематика психологічних тренінгів

8 — 11 класи

Як стати вільним і любимим. (О. П. Коструб)

Життя без гачка. (О. В. Вінда)

Скажемо курінню — «НІ!» (І. Г. Сомова)

Орієнтовна тематика практичних занять

4— 6 класи

Харчування, краса і здоров’я.

Чистота — запорука здоров’я.

Що шкодить твоєму здоров’ю?

Вплив фізкультури і спорту на здоров’я.

Правила безпечної поведінки в довкіллі.

Народні звичаї і традиції та здоров’я.

Ми обираємо здоровий спосіб життя.

Рекомендована література:

Варивончик Д. В. Девіантна поведінка підлітків та ризик соціальних захворювань /сучасні методи залучення до здорового способу життя, профілактики шкідливих зви-чок та захворювань у дітей та підлітків. — К.,— С. 120— 123.

477

Володин В. Д., Иванец Н.Н., Пемтас В. Е. Профилактика наркомании. Профилактика заболеваний и укрепление здоров’я. — 1999; 1: 3—7.

Волонтерський рух в Україні: Тенденції розвитку / Вайно-ла Р. Х., Капська А. Й., Комарова Н. Н. — Київ.: Академ-прес, 1999.

Гаркава К. Г. Знову про здоров’я наших дітей // Почат. осві-та. — 2001.—№ 19. — С. 10.

Діяльність центрів соціальних служб для молоді України: Сучасний стан і перспективи розвитку: керівник авт. кол: Толстоухова С. В. —Київ, 1999.

Команєва О. Валеологія: Школа здоров’я: Навч. посіб. для 2—3 кл. чотиріч. почат. шк. —К.: Літера, 1999.—80 с.: ілюстр.

Латохіна Л.О. Дбайте про своє здоров’я: Практ. поради учневі //Джерело пед. майстерності: Наук. — метод. бюл. /Харк. облас. ін-т удоскон. вчителів.—1996.—Вип. 16. — С. 22.

Лозинский В. С. Учитесь быть здоровыми. — К., Центр здо-ровья, 1993. — 160 с.

Шахненко В., Цуканова Є. Школи здорового способу життя та безпеки життєдіяльності: Концепція // Освіта.—2001.— 28 листоп.—5 грудн.(№ 69—70).—С. 6—7.

Проблеми наркоманії, ВІЛ-інфекції та ЗПСШ в Україні. Інформаційний вісник. № 1 / За ред. Б. П. Лазоренко. — 2001. — 44 с.

Рахманова А. Г., Чайка Н. А. ВИЧ / СПИД: сегодня это дол-жен знать каждый. — Canada AIDS Russia Projekt , 1998.

— 16 с.

Спасибо, не курю! /Сост. И. Заикин, А. Никитин. — М.: Мо-лодая гвардия, 1990.—173 с.

Сечейко О. В. Статеве виховання підлітків у сучасних умо-вах // Педагогіка і психологія. — 1999. — № 4. — С. 93 — 98.

Формування навичок здорового способу життя в дітей та підлітків: навч. посіб. за ред. В. Г. Панка. — К.: Ніка— Центр, 2002.

Формування здорового способу життя молоді: проблеми і перспективи / О. Яременко, О. Балакірєва, О. Вакуленко та ін. — К.: Український ін-т соціальних досліджень, 2000. — 207 с.

478

ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ РОБОТИ З ПИТАНЬ ЗБЕРЕЖЕННЯ РЕПРОДУКТИВНОГО ЗДОРОВ’Я У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Методичні рекомендації для заступників директорів з виховної роботи, класних керівників, психологів, соціальних педагогів

Аналіз кількісних та якісних характеристик населення за ос-таннє десятиріччя свідчить про те, що Україна перебуває у стані глибокої демографічної кризи, яка характеризується старінням населення та зменшенням середньої тривалості життя. Це нега-тивно впливає на розвиток продуктивних сил, рівень добробуту населення, загальну економічну ситуацію в державі.

Особливе занепокоєння викликає стан репродуктивного здоров’я, що є невід’ємною складовою здоров’я нації в цілому і має стратегіч-не значення для збереження сталого розвитку суспільства.

Сьогодні показники захворюваності дітей і жінок репродук-тивного віку досить високі. Кожна третя дитина має відхилення у фізичному та психічному розвитку, відсутня тенденція до зни-ження рівня дитячої захворюваності.

З метою поліпшення демографічної ситуації в державі, збере-ження репродуктивного здоров’я населення, охорони материнс-тва і дитинства та зміцнення сім’ї Указом Президента України від 7 квітня 2002 року № 4373 /1 було схвалено Національну про-граму «Репродуктивне здоров’я 2001–2005»

Зростаючий рівень безробіття, зниження можливостей одер-жати бажану освіту, соціальну та медичну допомогу, демокра-тизація поглядів на статеву поведінку та сексуальність людини, «еротизація» свідомості підлітків через засоби масової інформа-ції, рекламу, сексуально-орієнтований асортимент розваг, що пропонуються в популярних місцях відпочинку молоді є чин-никами, що призвели до втрати молоддю моральних орієнтирів, деформації сексуальної поведінки, зростання сексуального на-сильства, кількості захворювань, збільшення числа інфікованих ВІЛ, зростання кількості підліткових вагітностей та абортів, ви-мушених шлюбів у молоді віком 16–17 років, що у свою, чергу, послужило причиною різкого погіршення стану репродуктивно-го здоров’я нації.

Результатами вивчення фізичного розвитку учнів Інститу-том педіатрії та акушерства Академії медичних наук України

479

дають змогу говорити про певне зниження, порівняно з даними 1985 р., основних показників фізичного розвитку дітей. За останні 10 років виявлено зменшення показників маси тіла у дітей та під-літків, особливо у віці становлення статевих функцій. Досліджен-ня в цьому напрямку свідчать про зупинення процесів акселерації у зрості й у розвитку дітей шкільного віку. У дівчаток і хлопчи-ків-підлітків найбільш поширеними є захворювання сечостатевої системи. Непоправну шкоду здоров’ю дітям наносять інфекції, які передаються статевим шляхом, особливо сифіліс, гонорея. Ці хвороби набирають розмаху епідемії. Підвищилась захворю-ваність дітей на туберкульоз, серцево-судинної та ендокринної систем, хвороби органів дихання, хвороби очей тощо.

Але тривогу викликає ВІЛ/СНІД, який чинить значні втрати репродуктивному здоров’ю.

Зростає інвалідність дітей і підлітків, підвищується частота лейкозів, новоутворень кісткової тканини.

Тривогу викликають й інші показники. Збільшується число курців та наркоманів серед учнівської молоді, цими шкідливими звичками вражені від 50% до 70% юнаків та дівчат віком 14–18 років. Гострою проблемою є поширення серед дітей та підлітків алкоголю.

Багаторічний досвід переконав у тому, що приблизно 85% усіх невстигаючих учнів мають поганий стан здоров’я. У такій ситуації особливу роль у профілактиці здорового способу життя відіграє загальноосвітній навчальний заклад. Слід організува-ти інформаційну та роз’яснювальну роботу з питань здорового способу життя, профілактики раннього вживання наркотиків, тютюну, алкоголю. Забезпечити постійні медогляди дітей та під-літків. Необхідно впроваджувати комплексний підхід до питань освіти підлітків у галузі сексуальної культури, а також враху-вати роль сім’ї, школи, медиків, засобів масової інформації та національних традицій у формуванні здорового способу життя.

Наші пращури дбали про день прийдешній: рухливий спосіб життя, м’язова активність були постійними їхніми супутника-ми. Вони заохочували дітей до рухів: «Як дитина бігає та граєть-ся, то їй здоров’я усміхається». Навіть під час відпочинку в свята вони уникали пасивності. Ігри, розваги супроводжувались різно-манітними фізичними вправами (перестрибуванням через вогонь на купальські свята, хороводи і т. д.). А українські танці — це своєрідні високоінтенсивні тренувальні та фізичні вправи. Так, козацький танець гопак містить у собі елементи рукопашного бою й боротьби. Доступними засобами оздоровлення для україн-ців були сонячні промені, свіже повітря, чиста вода.

480

Серед українських традицій завжди вагоме місце належить праці на землі, перебування на свіжому повітрі, споживання ба-гатої вітамінами та всіма необхідними поживними елементами рослинної їжі, дотримування постів і правил традиційного хар-чування, особистої гігієни та гігієни житла. Кілька разів на рік, готуючись до великих релігійних свят, наші предки проводили повне оздоровлення житла. У святковому застіллі значне місце відводилось українським народним пісням, своєрідному змаган-ню у гуморі та жартах.

Найшвидше і найефективніше кожна людина може вплинути на стан здоров’я, дотримуючись настанов здорового способу жит-тя. З багатьох настанов можна виділити основні:

насамперед, необхідно добре відпочивати, постійно дбати про раціональний режим праці та відпочинку. Більше бувати на природі, милуватися її красою, сонцем, морем, полем, лісом, річкою, горами;

систематично зміцнювати і загартовувати свій організм;

постійно і наполегливо займатися різними видами фізичної культури і спорту відповідно до віку, статі, стану здоров’я, фізичної підготовки та особистих уподобань;

не переїдати, адже людина повинна нормально їсти, щоб радісно жити, а не жити для того, щоб їсти. Любителі досхочу поїсти мають пам’ятати, якщо хочеш смачно поїсти неодмін-но попрацюй фізично;

не курити і не вживати алкогольні напої, що послаблюють ор-ганізм, зумовлюють численні захворювання;

«Добрим бути — здоров’я здобути»; недоброзичливі, нестри-мані, егоїстичні, заздрісні і мстиві люди завжди шкодять доб-рим, псують їм здоров’я і настрій, заважають їм нормально жити. Доброзичливі, врівноважені, лагідні, ввічливі люди подовжують своє життя і життя оточуючих;

дотримуватися правил особистої гігієни;

дотримуватися правил безпечної статевої поведінки;

вести здоровий спосіб життя.

Метою організації роботи з питань збереження репродуктив-

ного здоров’я у загальноосвітніх навчальних закладах є:

формування у дітей прагнення бути здоровими та засвоєння ними системи знань, практичних занять та навичок здорового способу життя та безпечної поведінки;

зміцнення морального та фізичного здоров'я учнів;

виховання свідомого та відповідального ставлення до власно-го здоров'я і здоров'я інших людей як важливої умови повно-цінного життя і успішного навчання;

481

постійна пропаганда принципів здорового способу життя;

прищеплення морально чистих, гуманних та доброзичливих взаємовідносин між дітьми;

залучення батьків, медичних працівників до утвердження принципів здорового способу життя.

Законі «Про загальну середню освіту» розділ ІІІ, ст. 5 виз-начено учасників навчально-виховного процесу, а тому вивчення проблеми репродуктивного здоров’я в сучасних умовах неможли-ве без плідної праці з психологами, соціологами, лікарями, зок-

рема, гінекологами, генетиками, центральними та місцевими органами виконавчої влади.

На рівні області в обласних інститутах післядипломної пе-дагогічної освіти доцільно було б запровадити навчальні курси

питань репродуктивного здоров’я для спеціалістів, які безпосе-редньо працюють з дітьми, батьками, сім’ями. Необхідно органі-зовувати семінари для педагогічних працівників з метою підви-щення компетентності вчителів щодо форм роботи з підлітками

питань збереження здоров’я.

Варто залучити батьківську громадськість до роботи з пропаган-ди здорового способу життя, а також студентів вищих навчальних педагогічних закладів для просвітницько-лекційної діяльності, розповсюдження листівок, буклетів, плакатів та в роботі консуль-тативних пунктів, проводити акції за здоровий спосіб життя. Уч-нів-старшокласників задіяти до випуску інформаційних куточків у школах, проведення акцій, спрямованих на пропаганду здорово-го способу життя, профілактику куріння, наркоманії, алкоголіз-му, СНІДу, хвороб, що передаються статевим шляхом.

Організація батьківської освіти з проблем виховання здорової дитини здійснюється через:

батьківські збори, лекції, бесіди;

перегляд та обговорення відеофільмів, телепередач;

індивідуальні консультації, зустрічі з лікарями, юристами, психологами, представниками неурядових організацій.

При цьому важливо піднімати питання сімейного виховання

щодо формування зорового способу життя у дітей та підлітків, акцентувати увагу на відповідальність сім’ї за здоров’я, вихован-ня і долю дитини. Батьків необхідно орієнтувати на виховання в дитини морально-етичних, гігієнічних навичок.

Необхідно складати план роботи педагогічного колективу щодо формування позитивної мотивації на здоровий спосіб жит-тя у дітей та учнівської молоді. Викладання валеології проводи-ти творчо, із застосуванням елементів тренінгів, гри, оздоровчих вправ тощо.

482

У загальноосвітніх навчальних закладах реалізація питання здорового способу життя передбачає організацію та проведення:

днів, тижнів, місяців профілактики здорового способу життя;

диспутів, дискусій, профілактичних консультацій;

рольових ігор, вправ, вікторин, вечорів та свят здоров’я;

тематичних лекцій, бесід, тренінгів щодо зміцнення здоров’я;

спортивних та туристичних змагань;

екскурсій, походів по рідному краю;

шкільних спартакіад та естафет, «Стартів надій»;

занять гімнастикою, легкою атлетикою;

конкурсів-уроків першої медичної допомоги;

перегляду та обговорення кінофільмів на тему здоров’я;

трудових та спортивно-трудових таборів школи;

презентацій матеріалів журналів, газет, радіо, кінофільмів про репродуктивне здоров’я;

практичних занять, годин спілкування на свіжому повітрі, виховних годин та шкільних лінійок;

виставок дитячих творчих робіт, конкурсів малюнків про шкідливі звички;

зустрічей з медичними працівниками, консультантами «Те-лефону довіри», спортсменами, тренерами;

масових виховних заходів;

батьківських зборів на теми здорового способу життя. Доцільно застосовувати традиційні методи навчання: бесіда,

розповідь, пояснення, демонстрація кіно- та відеофільмів.

Мета проведення цих бесід з підлітками:

розширення знань про психофізіологічні особливості розвит-ку організму дівчини та юнака;

формування навичок здорового способу життя та готовності до створення повноцінної сім’ї;

попередження відхилень у статевій свідомості та поведінці дівчат-підлітків, розпусти та статевої злочинності;

навчання навичок безпечної поведінки.

Роботу з профілактики шкідливих звичок рекомендуємо про-

водити з урахуванням вікових особливостей. Готуючись до за-нять на пропоновану тематику, вчитель продумує план, підбирає ілюстративні матеріали, відео- та кінофільми.

Вчитель повинен відмітити, що для благополуччя та міцно-го здоров’я людині потрібне достатньо чисте гармонійне довкіл-ля. І необхідно залучити учнів до свідомої трудової діяльності: допомогти посадити квіти, дерева, прибрати шкільне подвір’я,

483

особливо зробити наголос: не смітити в школі, вдома, на вулиці, транспорті.

Орієнтація просвітницько-виховної роботи в школі має бути спрямована на формування обізнаності учнів з етичними, естетич-ними, психологічними, гігієнічними, фізіологічними аспектами.

В роботі з учнями початкових класів необхідно дати понят-тя здоров’я, гігієна, рухова активність, раціональне харчування, режим праці та відпочинку. Для проведення занять використову-вати спортзали, спортивні майданчики. Доцільно було б органі-зовувати заняття на природі, збирання лікарських трав і плодів, а також організовувати роботу інформаційно-оздоровчих деся-тихвилинок на виховних годинах.

Для учнів 5—8 класів доцільно проводити уроки, даючи ін-формацію про статеве дозрівання, гігієну в період статевого до-зрівання. Статеве виховання учнів слід проводити обережніше, не загострювати на питаннях статевих відносин. Тому доціль-но акцентувати увагу на морально-духовних відносинах між статями. Особливу увагу приділити питанням профілактики наркоманії, алкоголізму, тютюнокурінню, ВІЛ-інфекції, тубер-кульозу, захворюванням, що передаються статевим шляхом та підліткової вагітності. Класним керівникам варто говорити, що вже зараз учні повинні поставити собі за мету бути здоровими. Це означає: активно займатися фізичною культурою, дотриму-ватися режиму дня, займатися посильною фізичною працею, загартовувати свій організм, частіше перебувати на свіжому повітрі, виконувати основні гігієнічні правила, дотримуватись правил безпечного сексу. Залучати учнів до самостійності у під-готовці рефератів, письмових звітів з питань здорового способу життя.

З учнями 9—11 класів варто розглядати такі актуальні пи-тання: безпечний секс, підготовка молоді до створення сім’ї, гар-монійні стосунки з особами протилежної статі, наслідки ранньо-го початку статевого життя, підліткової вагітності, інфекційні захворювання, що передаються статевим шляхом, ВІЛ/СНІД.

Доцільно ознайомити старшокласників з питаннями репро-дуктивної функції людини, фізіології, статевої гігієни. Уроки статевого виховання проводити окремо для юнаків і дівчат, щоб забезпечити спокійну, відверту атмосферу учнів із учителем, психологом, лікарем. Особливо звернути увагу на фізіологію ста-тевого дозрівання дівчат і хлопців, на зміни, які відбуваються в організмі у підлітковому віці, які призводять до фізичної та психічної зрілості, вказати на вторинні статеві ознаки, зміни внутрішніх і зовнішніх статевих органів. А особливо наголосити

484

на особисту гігієну, тобто чистоту статевих органів, натільної бі-лизни, рук, для учениць — на гігієну молочних залоз.

Необхідно турбуватися в першу чергу про літній відпочинок дітей так, наприклад, організатори виховної години можуть об’єднати дітей з різних класів для спільних екскурсій, оздоров-чих заходів, змагань тощо.

Орієнтовна тематика лекцій та бесід для батьків

«Батькам про здоровий спосіб життя»;

«Дозвілля для здоров’я»;

«Чи треба родині все знати про коло друзів своєї дитини»;

«Здорова родина»;

«Коли ростуть діти»;

«Фізичний та психічний розвиток дитини»;

«Що ви знаєте про венеричні хвороби»;

«Дівчина — майбутня мати»;

«Культура поведінки підлітка. Як її виховувати?»;

«Проблеми взаєморозуміння в сім’ї»;

«Статеве виховання»;

«Якій бути людині?»;

«Туризм — відпочинок для учнів»;

«Як запобігти захворюванню дітей»;

«День здоров’я і чистоти».

Орієнтовна тематика бесід для учнів 4–8 класів

Репродуктивна функція дівчат та хлопців.

Гігієна в період статевого дозрівання.

Раннє статеве життя підлітків та його наслідки.

СНІД та хвороби, які передаються статевим шляхом.

Профілактика інфекційних захворювань.

Дитинство — доросле життя.

Малюк, хлопчик, підліток, юнак.

Дівчинка, дівчина, жінка.

Орієнтовна тематика бесід для учнів 9–11 класів

Анатомо-фізіологічні особливості юнака та дівчини.

Попередження підліткової вагітності.

Культура сексуальної поведінки.

Дружба, кохання, секс.

485

Шляхи передачі ВІЛ-інфекції.

Медичні поради попередженню СНІДу.

Функції сім’ї.

Профілактика венеричних хвороб та СНІДу.

Гігієнічні аспекти статевого виховання.

Рекомендована література

Варивончик Д. В. Ризик ВІЛ-інфікування в соціальних групах підлітків в Україні / Стратегія формування здорового способу життя (Матеріали конференції). — К., 2000. — С.124–127.

Володин В. Д., Иванец Н. Н., Пемтас В. Е. Профилактика наркомании. Профилактика заболеваний и укрепление здоровья 1999; 1: 3—7.

Волонтерський рух в Україні: Тенденції розвитку / Вайно-ла Р. Х., Капська А. Й., Комарова Н. Н. — Київ.: Академ-прес, 1999.

Гришаєва І. В., Бурлачук Л. Ф. Фактори ризику: що молодь та підлітки знають про СНІД? // Практична психологія та соціальна робота. — 1998. — С. 39–42.

Діяльність центрів соціальних служб для молоді України: Сучасний стан і перспективи розвитку: керівник авт. кол. Толстоухова С. В. — Київ — 1999.

Колесіна Т. Є. та ін. Молодь за життя без наркотиків. К. 2001.

Лозинский В. С. Учитесь быть здоровыми. К. Центр здоро-вья, 1993 — 160 с.

Проценко Т. В., Назим В. Г., Кузнецов В. Г., Сухов В. М., Третькова З. Ф. Социально—психологические и эпидемио-логические аспекты проблемы болезней, передающихся по-ловым путем, и СПИДа // Журнал психиатрии и медицинс-кой психологии 1996. — № 1(2). — С. 17–18.

Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возраста СПб.: Издательство «Питер», 2000. — 624 с.: ил. — (Серия «Мастера психологии»).

Стешенко В. С., Щербинская А. М., Круглов Ю. В., Лазорен-ко Б. П., Андрущак Л. И. Україна на порозі епідемії СНІДу. К. 1999.—24с.

Формування педагогічної культури батьків у сучасних умо-вах: Науково-методичний збірник /Відп. ред. В. Г. Посто-вий. — К.: 1998.

486

ЦІЛЬОВА ТВОРЧА ПРОГРАМА ПРЕВЕНТИВНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ

(З досвіду роботи Городищенського експериментального загальноосвітнього навчального закладу І—Ш ступенів Рівненської області)

Вступ

Відповідно до концепції превентивного виховання, основни-

ми завданнями цієї програми є:

створити умови для формування позитивних якостей особис-тості в процесі різноманітних видів трудової, навчальної, по-зашкільної й іншої діяльності, що сприяють інтелектуально-му, морально-етичному, естетичному розвитку, виробленню стійкості до негативних впливів;

забезпечити соціально-психологічну діяльність, педагогічно зорієнтовану на протидію втягування дітей і молоді в негатив-ні ситуації;

надавати комплексну психолого-педагогічну та медико-со-ціальну допомогу тим неповнолітнім, які її потребують;

забезпечити адекватну соціальну реабілітацію неповнолітніх, які вчинили протиправні дії або зловживають психоактивни-ми речовинами;

утверджувати принципи загальнолюдської моралі, справед-ливості, патріотизму, працелюбності, інших доброчиннос-тей;

допомогти вихованцям суттєво збагатити знання і оволодіти мистецтвом самовиховання; викликати в кожного бажання свідомого прагнення до вдосконалення власного «Я»;

стимулювати школярів до здорового способу життя і позитив-ної соціальної орієнтації, сприяти валеологізації навчально-виховного процесу, навчанню з раннього віку навичкам охо-рони власного життя і здоров’я.

Програма складається з таких розділів:

«Пізнай себе».

«Я — особистість».

«Створи себе сам».

«Гармонія душі і тіла».

«Власне здоров’я — у власних руках».

«Я — за здоровий спосіб життя».

«Здоровий дух дає здорове тіло».

«Закон — один для всіх».

487

Розділ 1. «Пізнай себе»

Пам’ятка учневі: пам’ятай, світ людини і власний, неповтор-ний духовний світ — лейтмотив життя людини. Задумайся над проблемами майбутнього життя, професійного самовизначення, вибору способу життя, пошуку його сенсу. Вивчення власної осо-бистості — важливий момент для становлення самосвідомості. Знання про себе сприяють адекватній самооцінці.

Класний керівник: має спонукати учнів до вивчення своєї особистості — її структури, джерела розвитку та вікових особ-ливостей. Ознайомити із загальною структурою діяльності; дати рекомендації для самоосвіти: розкрити проблеми входження лю-дини у світ матеріальної та духовної культури; прилучати до за-гальнолюдських цінностей; приділяти увагу на проблему само-виховання, допомогти знайти шляхи його здійснення. Пізнання людиною самої себе, таємниць свого життя — один із духовних пошуків.

Програмні тези: особистість та її структура. Людина, індивід, індивідуальність. Самопізнання. Характер як неповторне, стале, індивідуальне поєднання психологічних рис особистості. Вияв-лення характеру через вчинки. Вольові риси характеру. Само-виховання як необхідна умова розвитку особистості. Прагнен-ня до ідеалу. Мистецтво стати і бути людиною. Самосвідомість. Самооцінка. Сенс життя. У пошуках сенсу життя. Розумне вла-штування власного життя. Сучасний світ та проблеми людини. Мораль, моральність, духовність. Основні критерії моралі. Мо-лодь у сучасному світі. Культура поведінки, етикет. Реалізація можливостей особистості в сучасному світі. Бути особистістю. Мистецтво бути собою.

Види діяльності:

1—4 класи

години спілкування: «Тато, мама і я», «Нашому роду нема пе-реводу», «Моя сім’я»;

бесіди: «Про честь і слухняність», «Ти і твої товариші», «В чому виявляється ввічливість»;

сюжетно-рольова гра «Веселі правила гарного тону»;

ігри-заняття: «Шкільні правила етикету», «Ввічливо-не-ввічливо»; свято «Чарівні слова»; гра «ЗСС» («Знай самого себе»).

5—8 класи

година спілкування «Краса справжня і штучна»; усний жур-нал «Кодекс моральних цінностей»; мозкові штурми «Спіл-

488

кування — це...», «Що заважає людям поводитися гідно?»; тестування;

анкетування; творчі роботи; інформаційне повідомлення «Толерантна людина»; рольова гра «Цивілізація».

9—11 класи

година спілкування «Моє майбутнє»;

диспут «У чому сенс життя?»;

усний журнал «Загальнолюдські цінності»;

інформаційні повідомлення «Три сторони спілкування», «Слухати — розуміти — взаємодіяти»;

семінари;

тестування;

анкетування;

творчі роботи;

тренінги.

Опорні поняття: особистість, індивід, індивідуальність, само-

пізнання, самосвідомість, самооцінка, мораль, моральність, ду-ховність, етикет.

У записник учня:

«Найпрекрасніші і в той же час найщасливіші люди ті, хто прожив своє життя, піклуючись про щастя інших». (В. Сухо-млинський).

«Людина, яка думає тільки про себе і шукає в цьому свою ви-году, не може бути щасливою». (Сенека).

«Без будь-якої мети і прагнення до неї — не живе ні одна лю-дина. Втративши мету і надію, людина здатна перетворитися на чудовисько...» (Ф. Достоєвський).

«У кого немає цілі, той не знаходить радості ні в якому занят-ті». (Г. Лессінг).

«Ціль життя є серцевина людської гідності і людського щас-тя». (К. Ушинський).

«Горе людям, які не знають сенсу життя свого». (Б. Паскаль).

Розділ 2. «Я — особистість»

Пам’ятка учневі: пам’ятай, «Благодійна душа буде насичена, і хто напоїть інших, той сам наповнений буде» (Біблія). Поважай себе, тоді інші поважатимуть тебе.

Класний керівник (основні завдання):

виховувати особистість учня у контексті народної духовності, формувати правову та національну свідомість;

сприяти утвердженню принципів людської моралі, правди, доброти, справедливості, милосердя, працелюбності та інших доброчинностей;

489

виховувати активну самостійну особистість, свідомого грома-дянина України; Стрижнем сучасного виховного процесу є виховання життєвої

позиції людини, становлення її як особистості, як громадянина своєї держави.

Програмні тези: особистість. Чого я хочу? Що я можу? Що я повинен? Самовдосконалення і саморозвиток. Як сформувати свій стиль життя? Принципи мого життя. Принципи людської моралі. Свідомий громадянин України. Який він? Становлення люди-ни як особистості. Бути особистістю. Потреба бути особистістю. Самооцінка та свобода особистості. Здатність бути особистістю. Цінні судження. Сходинками розвитку особистості. Наслідуван-ня ідеалу. Вплив середовища на становлення особистості. Як ста-ти інтелігентною людиною? Орієнтування на загальнолюдські цінності.

Види діяльності:

І—4 класи

відверта розмова «Чому треба поважати старших»;

уроки «Милосердя»:

ігри-заняття «Ти і Ви», «Як звертатись до старших»;

години спілкування «Моє і спільне»;

Конкурс «Намалюй себе».

5—8 класи

години спілкування «Що таке «Я»?», «Азбука здоров’я», «Допоможи собі», «Мої плюси і мінуси»; усні журнали «Дзер-кало», «Рівний — рівному»;

твір-мініатюра «Я власними очима», «Моє майбутнє»; ігри-вправи «Моє ім’я», «Хто я?»;

дискусія «Сенс життя. В чому він?»;

конкурс «Намалюй себе»;

анкетування;

тестування;

тренінги.

9—11 класи

психологічні практикуми «Вікові, фізіологічні та психологіч-ні особливості. Це треба знати», «Без кого і без чого я не можу існувати?»;

твір-роздум «Моє місце в житті»; години спілкування «Знай-ти себе», «У чому щастя людини?», «Моє майбутнє», «Що таке стиль життя?»;

презентація книги В. Пекеліса «Як знайти себе»;

анкетування тестування;

тренінги.

490

Навчання підлітків — лідерів (напрям, — культура спілкування):

Вчимося висловлювати власну точку зору:

посилання на джерело, авторитет, думку;

з’ясування думки співрозмовника;

згода;

заперечення;

початок розмови;

стимулювання розмови;

припинення розмови;

корекція розмови;

оцінка висловлювання;

узагальнення.

Правоосвітницька робота підлітків — лідерів серед однолітків:

З українського етикету. Як себе поводити сучасній молодій людині.

Толерантність. Вимога часу чи моральна категорія.

Опорні поняття: цінність, відповідальність самооцінка,

позиція, суб’єктивність, самосвідомість рефлексія, особистісна культура, моральності духовність, самовдосконалення, само-розвиток.

Розділ 3. «Створи себе сам»

Пам’ятка учневі: Ніколи не забувай, що ти живеш серед лю-дей. Не завдавай жалю, образи, неспокою, тяжких переживань іншій людині. Людина народжується для того, щоб залишити по собі слід вічний. Людина — господар своїх бажань. «Найбільша перемога — це перемога над собою (Л. Леонов). Примушуй себе робити те, чого не хочеться, але треба. Справжня людина вміє на-казувати собі і бути слухняною своїй суворій волі «Краща у світі мета — стати хорошою людиною! (Ціцерон).

Класний керівник: пріоритетним напрямом виховання є «утвердження принципів загальнолюдської моралі, справед-ливості, патріотизму, працелюбності, інших доброчинностей...» Формування усвідомленого, дієвого ставлення школярів до за-своєння загальнолюдських моральних цінностей, терпиме став-лення до старших, хворих, знедолених, розуміння недоторка-ності особи, ставлення до іншої людини як найвищої цінності, розвитку готовності творити добро і боротися проти зла. «Вихо-вання — передання найкращих моральних заповітів і знання по-передніх поколінь, для того, щоб із дитини виробилася людина

491

у найкращому значенні слова найкраще фізично й інтелектуаль-но пристосована до умов життя». (С. Русова).

Програмні тези: Хто я є? Мої найкращі риси. Яким я себе бачу? Мої ідеали. Самоконтроль за власною поведінкою. Я пізнаю себе. Самовиховання.

Мої моральні цінності. Цінності особистого життя. «Повага до людей є повагою до самого себе» (Д. Ґолсуорсі).

Самоповага і самооцінка. Культура здоров’я і здоровий спосіб життя.

Види діяльності:

1—4 класи

ранок «Ми тепер учні»;

бесіда «Що таке «добре», що таке «погано»?»;

години спілкування «Умій учитись, щоб уміти трудитись», «Самолюб нікому не любий»;

колективна творча справа «Подумай про інших»;

ігри-заняття «Похвала добрим дітям», «Якості культурної людини».

5—8 класи

захист проекту «Світ моїх захоплень»; година спілкування «Створи себе сам»;

відверта розмова «Який я є?»; психологічні практикуми «Знайти себе», «Віра в себе», «Захист самохарактеристик»; зустрічі з психологом;

анкетування:

тестування;

діагностування;

тренінги;

виставки технічної творчості, образотворчого мистецтва:

9—11 класи

круглий стіл «Моє майбутнє»; вечір «Доброта душі люд-ської»;

година спілкування «У чому щастя людини?»;

рольова гра «Шукаю свою професію»;

анкета «Чому я такий?»;

тест «Я і здоровий спосіб життя»;

зустрічі з психологом;

мозковий штурм «Проблеми підлітків сьогодні».

Навчання підлітків — лідерів (напрям — культура здоров’я і здоровий спосіб життя):

Самоконтроль і самооцінка фізичного та психічного розвитку підлітка-хлопчика (тести).

492

Самоконтроль і самооцінка фізичного та психічного розвитку підлітка-дівчини (тести).

записник учневі:

«Тільки те, до чого дійшов сам, — висікається в голові, серці, душі». (Народна мудрість).

«Найгірше, чому може навчитись молодь, — легковажності. Бо вона породжує ті задоволення, з яких розвиваються вади».

(Демокріт).

«Посійте вчинок — здобудете звичку, посійте звичку — здобу-дете характер, посійте характер — і ви здобудете долю». (У. Тек-керей).

«Велика воля — це не тільки вміння щось побажати і досягти, але й уміння заставити себе відмовитись від чогось, коли це пот-рібно». (А. С. Макаренко).

Розділ 4. «Гармонія душі і тіла»

Пам’ятка учневі: «Сили тілесні з душевними є в такому тісно-му союзі, що від переважування однієї друга терпить недостачу».

(Духнович).

«Чистота тіла досягається миттям, чистота душі — лише прав-дивістю». (Народна мудрість).

«Гігієна духу має на увазі і гігієну тіла». (О. Реріх).

Класний керівник: повинен визначити проектування моделі особистості, її організму, сприяти усвідомленню учнями, що фі-зичне удосконалення тісно пов’язане з духовним і моральним. Розвивати у дітей інтерес до здорового способу життя. Виховувати почуття гідності, гуманізму, кращі риси особистості: людяність, милосердя, співчуття, взаємоповагу, взаєморозуміння.

«Найважливіше із людських зусиль — прагнення до мораль-ності. Від неї залежить наша внутрішня стійкість і саме наше існу-вання. Лише моральність у наших вчинках надає красу і гідність нашому життю. Зробити її живою силою і допомогти чітко усвідо-мити її значення — головне завдання освіти». (А. Ейнштейн).

Програмні тези: турбота про гігієну тіла— це є турбота про фізичне здоров’я і духовне одночасно, фізичне удосконалення. Біблійне вчення та древня мудрість про фізичне удосконалення людини. Фізична саморегуляція. Моральний ідеал. Ідеальне. Рушійні сили ідеалу. Модель сформованої особистості. Гармонія душі і тіла. Життєві цілі та сенс життя.

Види діяльності:

1—4 класи

бесіди «Турбота про здоров’я людини», «Кожен знає, що ре-жим у житті всім потрібний»;

493

рухливі ігри: «День, ніч», «На гірку з гірки», «Удвох з гори» та інші;

спортивні змагання: «Веселі старти», «Козацькі забави»;

свято «Тато, мама і я — спортивна дружна сім’я»;

мандрівки в природу;

зустрічі з лікарями.

5—8 класи

години спілкування: «Гармонія душі і тіла», «Жити поруч»;

диспути: «Якою повинна бути мета життя?», «Життя повин-не бути красивим — ви погоджуєтесь чи ні?»;

валеологічний альманах «Ти і твоє здоров’я»; урок — заочна зустріч «Загартування організму за методами П. І. Іванова, М. Бутейка, Б. Є. Толкачова, Софії Русової»;

родинні зустрічі;

мандрівки в природу;

поради лікарів, психолога;

інформаційне повідомлення «Дружба і кохання в нашому житті»;

рольові ігри: «Чорнильна пляма», «Варіанти поведінки»;

вправа-дискусія «Як вберегтися від...», тестування;

анкетування; тренінги.

9—11 класи

година спілкування «Сенс нашого життя»;

диспути: «Що таке життєві цілі?», «Що таке дисгармонія?»;

валеологічний альманах «Гармонія душі і тіла»;

круглий стіл «Гігієна духу і гігієна тіла»;

день відкритих дверей «Здоров’я людини та шкідливі звички»;

інформаційні повідомлення: «Коли ви ризикуєте?»; «Етапи набуття навичок впевненості»;

вправа «Безпека — небезпека»;

поради лікарів, психолога; тестування, анкетування, тренінги.

Навчання підлітків-лідерів (напрям — тютюнокуріння):

Сучасний світ і людина, що курить.

Подорож по країнах світу (інформація: де і як відносяться до людей, що курять).

Вимоги держави, суспільства (приклад — Італія — куріння дорівнює вбивству).

Як перешкодити звичці курити? (Рольові ігри, тести).

Правопросвітницька робота підлітків-лідерів серед однолітків:

Це необхідно знати про тютюн.

494

Сучасна цивілізація і людина, що курить...

Тютюн завойовує світ.

Куріння — шкідлива звичка, чи...

Чому люди курять? Як сказати «Ні»!

Що стоїть за димовою завісою?

Обережно—дівчина!

Куріння чи здоров’я — вибирайте самі.

У записник учня:

«Будь-яке суспільство, де громадяни думають про почесті і за-доволення, будь-яке суспільство, яке припускає насильство, не-справедливість, будь-яке суспільство, де люди не відчувають ні найменшого довір’я один до одного, будь-яке суспільство, члени якого ні до чого не прагнуть — приречене». (А. Моруа).

Найсильніший той: хто має владу над собою». (Сенека). «Ціль життя в тому і полягає: жити так, щоб і після смерті не

помирати». (М. Джаліль).

Горе людям, які не знають сенсу життя свого». (Б. Паскаль). Ціль життя є серцевина людської гідності і людського щастя».

(К. Ушинський).

«Наше тіло є ніби міцним скріпленням, що поєднує і фізичні складові людського організму, і духовні». (Реріх).

Розділ 5. «Власне здоров’я — у власних руках»

Пам’ятка учня: пам’ятай: «Здоров’я всьому голова», «У здоро-вому тілі — здоровий дух», «Здоров’я маємо — не дбаємо, а втра-тивши — плачем», «Здоров’я людини — це найдорожчий скарб».

Класний керівник: має формувати з дитячих років свідоме ставлення кожного до власного здоров’я і здоров’я суспільства в цілому; прищеплювати дітям знання, уміння і навички, які до-поможуть їм протягом усього життя зберігати і зміцнювати своє здоров’я.

Програмні тези: соціальні норми життя як суспільна угода, що дозволяє зберегти, поліпшити, продовжити життя людей. Гігієна як умова збереження здоров’я та життя. Гігієна як умова сили та краси тіла. Гігієна як умова приємного стану.

Види діяльності:

1—4 класи

години спілкування: «Збережи здоров’я та й на все життя», «Наше здоров’я — у наших руках»; змагання «Здоров’я і спорт поруч ідуть»;

фізкультхвилинки;

рухливі ігри на природі;

екскурсії в природу;

495

зустрічі з лікарями;

ранки;

спортивні свята.

5—8 класи

психологічний практикум «Азбука здоров’я»;

уроки здоров’я;

психологічні тренінги;

тестування, анкетування;

перегляд та обговорення відеофільмів з даної теми;

година спілкування «Збережи здоров’я та й на все життя»;

зустрічі з психологом, лікарями;

листи-посилання майбутньому поколінню;

вправа «Дівчата — хлопці»;

відверта розмова «Коли ви ризикуєте?»;

рольова гра «Як себе повести?».

9—11 класи

психологічний практикум «Це треба знати»;

диспути: «Здоровий спосіб життя. В чому він?», «Статеве життя: за і проти?»;

психологічні тренінги;

уроки здоров’я;

перегляд та обговорення відеофільмів з даної теми;

година спілкування «Бережи здоров’я змолоду»;

зустрічі з психологом, лікарями;

твори-роздуми на тему;

«Власне здоров’я — у власних руках»;

тестування, анкетування;

відверта розмова «Сексуальність і ставлення до неї»;

вправи: «Шляхи передачі ВІЛ»;

«Міфи і факти про ВІЛ/СНІД»;

інформаційне повідомлення «Як запобігти ВІЛ-інфіку-вання?»;

зустріч з лікарем-гінекологом «Безпечний спосіб статевого життя».

Навчання підлітків-лідерів (напрям — профілактика

алкоголізму):

Законодавство України на захисті здоров’я молоді.

Я — особистість, я — впевнений в собі.

Батьки — п’яниці, діти — інваліди. Про яке майбутнє мрієш ти? (Розробки бесід з однолітками),

496

Правопросвітницька робота підлітків-лідерів серед однолітків:

Від пияцтва до злочину — один крок.

Алкоголь руйнує здоров’я людини, ще найнебезпечніший він для молодої людини.

Тверезий спосіб життя — це норма життя.

Організуй своє дозвілля без допомоги алкогольного дурману (поради однолітків, ситуаційні завдання і спосіб їх вирішен-ня).

Дискотека — це форма активного відпочинку. Як її організу-вати і провести?

Інформація для тебе: що таке алкоголізм? Як не опинитися в його обіймах?

У записник учня:

Здоров’я — найбільше багатство у світі. Коли голова здорова, будуть воли та корова.

Поки здоров’я служить, то чоловік не тужить. Хвороба нікого не красить.

Без здоров’я нема щастя.

Хто здоровий, той багатий, а хто недужий, той бідний. Хворому і мед гіркий.

Той здоров’я не цінить, хто хворим не був. (З народної творчості). «Ніщо так не виснажує і не руйнує здоров’я людини, як трива-

ла фізична бездіяльність». (Арістотель).

«Існують тисячі хвороб, а здоров’я лише одне». (Л. Берне). «Санітарія — це все. Це профілактика всіх хвороб, а ми дуже

любимо лікувати хворих, співчуваємо і шкодуємо за померли-ми. Мало що робимо, щоб попередити хвороби й ранню смерть».

(Бонч-Бруєвич).

«Єдина краса, яку я знав — це здоров’я». (Г. Гейне).

«Здорова людина — найдорогоцінніший витвір природи».

(Карлейль).

«Здоров’я — головне життєве благо». (Я. Корчак).

Розділ 6. «Я — за здоровий спосіб життя»

Пам’ятка учня: пам’ятай, «У здоровому тілі — здоровий дух», пияцтво і злочинність — невіддільні, тютюновий дим — отрута, венеричні хвороби та СНІД — небезпечні для життя, наркоти-ки — «міна повільної дії».

Класний керівник повинен ознайомити учнів:

з історією виникнення паління, із шкідливістю його для ор-ганізму, сприяти усвідомленню школярами негативного впливу паління на організм і здоров’я людини;

497

із шкідливим впливом наркотиків на організм, з причи-нами і статистичними даними соціально-демографічного аналізу. Розвивати почуття відповідальності за свої вчинки, свої захоплення, умінні об’єктивно аналізувати соціальне зло — наркоманію,

із шкідливістю вживання алкоголю, з причинами заборони державою вживання алкоголю, із даними соціологічних до-сліджень;

із захворюванням на СНІД, венеричними хворобами, з шля-хами зараження та засобами лікування, профілактики, збере-ження від вірусу.

Виховувати почуття людської гідності, критичне ставлення

до своєї поведінки та поведінки своїх друзів, виховувати велику силу волі, рішучість, високу свідомість у підростаючого поколін-ня, самосвідомість, інтерес до здорового способу життя.

Проблема очима:

юриста: «Шкідливі звички: причини і наслідки»;

нарколога: «Медичне позбавлення від шкідливих звичок»;

венеролога: «Чума століття»;

психолога: «Профілактика девіантної поведінки учнів». Програмні тези: людина та здоров’я. Здоровий спосіб життя.

Регуляція життєдіяльності організму людини. Взаємозв’язок життєдіяльності людини, систем органів та їх функцій. Оригі-нальні погляди на загартування, харчування, спосіб життя. Ал-коголізм, куріння, наркоманія, токсикоманія: розповсюдження, форми прояву і стадії розвитку. Вплив шкідливих звичок на психіку людини. Профілактична робота.

Види діяльності:

І—4 класи

години спілкування: «Сонце, повітря, вода — наші найкращі друзі», «Азбука здоров’я», «Це треба знати»;

конкурс малюнків «Хочу бути здоровим»;

свято «У здоровому тілі — здоровий дух»;

прогулянки в природу; ігри на свіжому повітрі.

5—8 класи

тижні здорового способу життя;

«круглий» стіл «Правова відповідальність неповнолітніх»;

години спілкування: «Умій сказати «Ні!», «Наше здоров’я і наркотичні речовини», «Алкоголь — ворог здоров’я»; «Ні-котин і підліток»;

усний журнал «Вибирай сам — тютюн чи здоров’я»;

конкурс плакатів «Шкідливі звички та їх наслідки»; конкурс «Шкідливі якості речовин та наслідки їх вживання»;

498

зустрічі з лікарями, психологом, юристом;

конкурс учнівських рефератів «Знати і виконувати закон»;

мозкові штурми: «Що ми знаємо про наркотичні речовини?», «Засоби реклами»;

вправа «Створи антирекламу»;

тестування, анкетування, тренінги.

9—11 класи

участь у тижні здорового способу життя;

конференція «Підліток і закон»;

години спілкування: «Наркоманія і СНІД», «Кохання і секс», «Вплив наркотичних речовин на людину»;

лекції;

індивідуальні бесіди;

усний журнал «Ми — за здоровий спосіб життя»;

рейди «Підліток»;

зустрічі з лікарями, психологами, юристами;

аукціон «Що означає здоровий спосіб життя?»;

вправа «Коло асоціацій зі словом «залежність»;

дискусія «Яка моя особиста позиція»;

тестування, анкетування, тренінги.

Навчання підлітків-лідерів (напрям — профілактика наркоманії):

Тобі необхідно знати: особливості наркотизації в підлітково-му віці.

Тобі необхідно вміти: орієнтуватися в середовищі підлітків, що вживають наркотики; виробити свою лінію поведінки; во-лодіти різнобічною інформацією про наркотики.

Тобі необхідно:

визначитись, чи можеш ти самостійно діяти;

залучити в разі потреби до співбесіди;

довести необхідну інформацію однолітку;

переконати зупинитись;

залучити до просвітницької роботи якнайбільшу кількість од-нолітків;

створювати молодіжні гуртки, які здатні діяти в перешкоді розповсюдження наркотиків.

Правоосвітницька робота підлітків-лідерів серед однолітків:

Наркоманія — проблема особистості чи проблема людства.

Наркоманія — хвороба, що знищує твоє особисте «Я». Вони вживають наркотики...

Наркоманія — шлях до злочину. Чи знаєш ти, що...

499

Якщо вживаєш наркотичні речовини? Ти повинен знати, як протидіяти цій хворобі.

Якщо ти попав у наркозалежність? До кого звертатися? Де ти можеш отримати допомогу?

Твоє власне здоров’я і особисте благополуччя не сумісні із вживанням наркотиків.

У записник учня:

«Якщо в країні багато злодіїв і п’яниць, то це завдає багато шкоди чесним людям». (Алішер Навої).

«Хто вино любить, той себе губить». (Прислів’я).

«Людство могло б досягти неймовірних успіхів, якби воно було більш тверезим». (Й. Гете).

«Не пийте вина, не засмічуйте серце тютюнищем — і ви про-живете стільки, скільки прожив Тиціан». (І. Павлов).

«Від куріння тупієш Куріння — хороша річ для бездіяльних людей». (Й. Гете).

«Люди, невже вам не страшно? Поспішіть, відверніть зло, щоб глуха байдужість Вам на совість каменем не лягла!» (Р. Гамзатов).

Розділ 7. «Здоровий дух дає здорове тіло»

Пам’ятка учня: пам’ятай, здоров’я — це не тільки відсутність хвороби, але й стан найбільшого фізичного, психологічного, со-ціального благополуччя.

«Бережи одяг поки новий, а здоров’я — доки молодий». (На-родна мудрість).

Класний керівник: має знайомити учнів з науковим поглядом на проблеми життя і довголіття, з уявою про життя та з система-ми здоров’я видатних людей світу. Сприяти розвитку інтересу до проблеми довголіття, бережного ставлення до здоров’я. Вихову-вати почуття відповідальності за життя і довголіття своє та своєї нації.

Проблемні тези: довголіття людини. Від чого воно залежить? Ти і твоє здоров’я. Принципи продовження життя людини. На-укові методи продовження життя людини. Можна купити все, купити не можна здоров’я. Раціональне харчування. Харчування як джерело енергії. Вітамін — регулятор різних життєвих про-цесів організму.

Види діяльності:

1—4 класи

подорож «Лікарські рослини нашого краю»; екскурсія «При-рода — рідний дім»;

години спілкування: «Бережи здоров’я змалку», «Режим дня і харчування»;

500

години здоров’я: «Здоров’я — багатство людини», «Ростемо здоровими»;

спортивні змагання;

рухливі ігри;

спортивне свято «Сильні, сміливі, спритні»;

зустрічі з лікарями.

5—8 класи

тест «Чи маєте ви загрозу для свого здоров’я»;

години спілкування: «Курити — здоров’ю шкодити», «Всі ми господарі природи, то ж збережемо її вроду»;

валеологічні ігри, бліц — ринги; години здоров’я «Одна із умов одужання — бажання бути здоровим»;

свято «Острів здоров’я — дитинства край. Завжди для себе його відкривай»;

день відкритих дверей «Здоров’я дитини та шкідливі звич-ки»;

спортивне свято «Тато, мама і я — спортивна сім’я»;

мозковий штурм «Ситуації, в яких є ризик зашкодити своєму здоров’ю»;

дискусія «Що робити, якщо друг почав вживати наркотики»;

тестування, анкетування, тренінги.

9—11 клас

тест «Чи доживеш ти до 70-ти років?»;

година спілкування «Проблеми життя і довголіття»;

валеологічний альманах «Роздуми про здоров’я»;

година здоров’я «Здоров’я маємо — не дбаємо, а згубивши — плачемо»;

урок-зустріч «Загартування організму за методом М. Бутейка»;

клуб знавців «Найбільше багатство — здоров’я»;

зустріч з лікарями «У країні Здоров’я»;

мозковий штурм «Ситуації, які потребують відповідальних рішень»;

рольова гра «Як показати свою незгоду»;

тестування, анкетування, тренінги.

Навчання підлітків — лідерів

(напрям— профілактика СНІДу та ХПСШ):

ХПСШ, СНІД. Про це необхідно знати.

Відверто про таємне. Проблеми ранніх статевих стосунків. Небезпечний секс та його наслідки.

Традиції сексуальних стосунків в українській родині. Дівоча цнотливість, юнацьке лицарство — запорука здорової сім’ї, здорової нації.

501

Правопросвітницька робота підлітків — лідерів серед однолітків:

СНІД і наркотики — дві хвороби, що знищують людину.

Що необхідно знати про сексуальні стосунки дівчини та юна-ка. Як розібратися в сексуальних цінностях.

СНІД як наслідок безвідповідального кохання. Що треба зна-ти щоб не захворіти на СНІД.

ХПСШ. Проблеми людей, що хворіють на ХПСШ;

Інформація про сучасні засоби попередження захворювання на СНІД і ХПСШ. Де і хто може тобі допомогти в разі, якщо ти захворів.

У записник учня.

Поради:

«Щоб стати здоровим, потрібно докласти власні зусилля, пос-тійні й значні». (Амосов).

Німецький лікар Христофор Гуфеланд для бажаючих довго прожити радить:

Не те нас харчує, що ми їмо, те харчує, що перетравлюється.

Хто хоче жити довго, хай їсть довго, повільно, бо їжа в роті повинна пройти і ступінь обробки, і асиміляцію.

Треба уникати під час пиття й їжі швидкого переходу від теплого до холодного.

Під час їжі не треба читати, щось завчати або працювати головою. Веселість — один із засобів, що допомагає травленню,

отже і продовжує життя.

Не треба наїдатись до того, що раптом відчуваєш в себе шлунок.

Треба вживати більше рослинної їжі, ніж тваринної.

Ніщо так не шкодить Здоров’ю, як їжа у будь-яку пору.

Люди, які п’ють тільки воду, мають кращий апетит і краще зберігають свої почуття й пам’ять, ніж ті, котрі п’ють вино.

Немає кращої радості для продовження життя, ніж ті, що ми відчуваємо серед нашого сімейства, у спілкуванні з приємни-ми людьми, серед краси природи.

Серед довгожителів немає ледарів, ненажер і п’яниць.

Розділ 8. «Закон один для всіх»

Пам’ятка учня: пам’ятай, «Закон захищає і оберігає пе-редусім тебе, твою сім’ю, твоє щастя, майбутнє твоїх дітей».

(В. Сухомлинський).

«Наша повага до загальних правил моральності і є власне по-чуття обов’язку». (А. Сміт).

«Порушувати закон — все одно, що рубати сук, на якому ми сидимо». (В. Сухомлинський).

502

Класний керівник: повинен ознайомити учнів з Конвен-цією про права дитини, виховувати в них повагу до основних обов’язків людини і громадянина; поглибити та зміцнити правові знання школярів; розширити правознавчий світогляд; вихову-вати інтерес до правових знань; популяризувати правові закони; формувати правову культуру школярів, моральні почуття, які б регулювали їхню поведінку: почуття законності обраної мети, правомірності шляхів і засобів їх реалізації, справедливості, від-повідальності тощо. Виробити у дітей навички і звички високо-моральної поведінки. Формувати активну позицію в соціальній сфері, тобто негативне і нетерпиме ставлення до проявів девіант-ної поведінки іншими та аморальних вчинків.

Програмні тези: правопорушення і злочин. Правопорушення

юридична відповідальність. Причини злочинності в нашому суспільстві. Робота державних органів і громадськості спрямо-вана на попередження правопорушень і злочинності. Особливості кримінальної відповідальності стосовно неповнолітніх. Злочин

покарання. Права дітей у Конституції України, Конвенції про права дитини, інших документах. Поговоримо про Закон. Для чого потрібні закони? Права і обов’язки громадян України.

Види діяльності:

1—4 класи

години спілкування «Поговоримо про Закон», «Закон один для всіх»;

конкурс «Права дитини в малюнках»;

година права «Знаємо свої права, виконуємо свої обов’язки»;

зустріч з працівниками органів внутрішніх справ.

5—8 класи

година спілкування «Знаємо свої права, виконуємо свої обов’язки» (до річниці прийняття Генеральною Асамблеєю ООН «Конвенції про права дитини»);

гра «Чарівна регата» на тему: «Діти та їх права»;

диспути: «Зобов’язаний бути громадянином», «Дорожи друж-бою», «Кого можна назвати культурною людиною?»;

тематичний вечір «Ти громадянин вільної України»;

зустрічі з працівниками правоохоронних органів;

тренінги;

інформаційне повідомлення: «Конвенція ООН про права ди-тини» — головний міжнародний документ щодо захисту ді-тей»;

вправа «Права дитини у малюнках».

9—11 класи

юридичні аукціони;

503

брейн-ринги правознавців;

години спілкування: «Закон і право», «Знай свої права», «Конвенція ООН про права дитини»;

ігри: «Правовий ринг», «Чарівна регата», «Що? Де? Коли?»;

диспути: «У чому сенс і щастя життя?», «У чому краса люди-ни?»;

тематичні вечори: «Злочин і покарання»,«Поговоримо про Закон»;

зустрічі з працівниками правоохоронних органів;

тренінги.

Навчання підлітків-лідерів та їх правопросвітницька робота серед однолітків (напрям — права дитини та захист її здоров’я):

Державні установи, громадські організації, що забезпечують твій соціальний захист. Законодавство України про соціаль-ний захист дітей та молоді.

Коли у тебе виникла потреба у захисті? Як потрібно діяти? До кого звернутися?

Твої права. Як ними користуватися?

Конституція України — основний Закон держави, за яким ти

повинен жити.

Друкується за виданням: Гринчук Л. Є., Дєм’янюк Т. Д., Мель-ничук В. Ф. Цільова творча програма превентивного виховання школярів. — Вісник Науково-дослідної лабораторії інноваційних виховних технологій. Випуск 8. Рівне, 2001. — 26 с.

«Доцільно, щоб учитель у відкритій бесіді та в доступній для дитини формі розкривав важливі риси своєї особистості, роз-повідав про шляхи свого духовного вдосконалення. Виховний потенціал таких дій зростатиме, якщо вихователь прямо заяв-ляє, що такий-то вихованець схожий у таких-то діях на нього».

І. Д. Бех. Дитина у виховному процесі міжособистісних взає-мин. — У кн.: Виховання особистості. — К.: Либідь, 2003. — т. 2. — с. 239.

504

Ч а с т и н а V

НА ДОПОМОГУ КЛАСНОМУ КЕРІВНИКОВІ: ПЛАНУВАННЯ, ЦІЛЬОВІ ПРОГРАМИ ВИХОВАННЯ І ДЕРЖАВНІ ДОКУМЕНТИ

ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА

Методичні поради

Завдання сучасної школи щодо формування творчої, соціаль-но активної, всебічно розвиненої особистості вимагають від педа-гогів нових підходів до організації виховної роботи в загальноос-вітньому навчальному закладі.

Зрозуміло, що успіх виховного процесу залежить, в першу чергу, від вихователя, його високої культури, професійної ком-петентності. Але однією з важливих умов здійснення комплек-сного підходу до організації виховного процесу в загальноосвіт-ніх навчальних закладах є планування. Зараз важко уявити життєдіяльність навчального закладу без його перспективного і календарного плану роботи, плану підготовки і проведення за-гальношкільного заходу, робочого плану керівника закладу, його заступників, плану роботи з батьками та учнівським самовряду-ванням, плану виховної роботи у класі тощо.

Планування виховної роботи у класі дозволяє значно змен-шити частину непередбаченості у розвитку педагогічної ситуації, забезпечити наступність сьогоднішніх і завтрашніх дій, впоряд-кованість та ефективність виховної роботи.

Планування — це спільна діяльність класного керівника, учнів і дорослих з визначення цілей, змісту та способів органі-зації виховного процесу і життєдіяльності класного колективу, організаторів і учасників намічених справ, термінів їх прове-дення.

Щоб діяльність класного керівника та інших учасників пла-нування була цілеспрямованою, упорядкованою та ефективною,

505

необхідно спланувати спільну діяльність з розробки перспектив-ного плану виховної роботи. Для цього вчитель повинен володіти інформацією про те, як буде проходити загальношкільне плану-вання виховної роботи.

Основою для планування може і повинен стати аналіз виховної роботи за минулий навчальний рік. Підхід до проведення такого аналізу може бути описовий, полярно-оцінювальний, системний, проблемний і особистісно зорієнтований.

При описовому підході описуються, аналізуються події та явища, які відбуваються у життєдіяльності класу.

При полярно-оцінювальному — перш за все виділяються, аналізуються позитивні та негативні моменти у життєдіяльності класу, результати навчально-виховного процесу, з’ясовуються принципи.

Системний підхід передбачає цілісний аналіз педагогічного процесу у сукупній єдності та взаємодії усіх його компонентів: суб’єктів, цілей, змісту, засобів (форм, методів, прийомів), ре-зультатів діяльності. При цьому робиться акцент на ключових моментах педагогічного процесу, які вважаються пріоритетними в період життєдіяльності класу, що аналізується.

При проблемному підході відбувається виокремлення, аналіз та структурування проблем і протиріч педагогічного процесу.

При особистісно орієнтованому підході акцент в аналітичній діяльності робиться на розвитку особистості дитини; становлен-ні та проявах індивідуальних особливостей учнів; особистісних досягненнях учнів; формуванні у класі та навчальному закладі сприятливого оточення для розвитку учнів; функціонуванні сис-теми медико-психологічного та соціально-педагогічного забезпе-чення процесу розвитку учнів.

Залежно від організаторської культури школи, традицій ви-ховної діяльності, особистісних якостей вчителя та принципів педагогічного аналізу доцільно застосовувати такі види аналізу навчально-виховного процесу у класі:

Аналіз реалізації цілей та розв’язування завдань, де клас-ний керівник оцінює ступінь досягнення цільових установок, визначених у плані виховної роботи за минулий період.

Аналіз основних подій та педагогічних ситуацій (аналіз, оцінка, облік результатів). При цьому необхідно врахувати:

позитивні аспекти проведеної діяльності: що особливо вдало-ся у визначенні змісту, форм та способів організації спільної діяльності, як проведений захід сприяв розвитку особистості учня, у вирішенні яких проблем удалося досягти резуль-татів;

506

негативні аспекти здійснюваної діяльності: що не вдалося, хто не зміг справитися зі своїм дорученням, які педагогічні та організаційні завдання не вдалося вирішити до кінця;

що нового вдалося отримати у результаті підготовки, проведення та підведення підсумків спільної справи; які педагогічні наслідки можливі після проведеного заходу, які проблеми можуть заго-стритись у найближчий час, проявитися у перспективі;

як участь та позиція вчителів вплинули на результативність справи;

висновки та пропозиції про перспективи та шляхи вдоскона-лення спільної діяльності.

Успішному проведенню такого аналізу сприяють колектив-

ний аналіз життєдіяльності, який передбачає активну участь в аналітичній роботі усіх суб’єктів виховного процесу: педагогів, учнів, батьків, друзів класу.

Серед форм колективного аналізу можна виділити усне опи-тування, анкетування, заповнення відкритої сторінки думок, ви-пуск різноманітних інформаційних листів, радіо- та фотогазет, стіннівок, виготовлення мальованого фільму «Справи минулого року», різноманітні форми колективного творчого аналізу (усний журнал, «жива газета», «телепрограма» тощо), огляд досягнень, самоатестація колективу, класні збори, присвячені підведенню підсумків року.

3. Критеріально-орієнтований аналіз, який спрямований на виявлення змін показників результативності навчально-виховної роботи у відповідності з розробленими критеріями ефективності виховної діяльності.

Серед критеріїв можуть бути вибрані такі:

гуманність виховних відносин;

залучення учнів до життєдіяльності класного колективу;

сформованість ділових та міжособистісних взаємовідносин;

розвиток самоврядування у класі;

наявність соціальних зв’язків класної спільноти;

ефективність психолого-педагогічного та медико-соціального супроводу процесу розвитку учнів.

Таким чином, в аналітичній діяльності класного керівника

можна виділити три періоди.

У перший період (підготовчий) відбувається підготовка само-го вчителя до здійснення аналітичної діяльності. Класний керів-ник визначає предмет та мету педагогічного аналізу, розробляє програму та інструментарій (критерії, форми, методи і прийоми аналізу) аналітичної діяльності, передбачає участь у цій роботі усіх суб’єктів виховного процесу.

507

другий період (основний) вчитель направляє свої зусилля на збір та систематизацію інформації про виховний процес, аналіз

оцінку результатів педагогічної діяльності, виявлення позитив-них та негативних моментів у життєдіяльності класу і вихованос-ті учнів, визначення проблем та протиріч у виховному процесі, складання прогнозу розвитку виховної системи класу, формулю-вання висновків і пропозицій щодо удосконалення та оновлення навчально-виховного процесу у класному колективі.

третій період (рефлексивний) педагог оцінює проведену аналітичну діяльність, усуває фактичні і стилістичні неточності в інформаційно-аналітичних матеріалах, вносить необхідні ко-рективи.

Досвід роботи кращих класних керівників свідчить, що фор-ми фіксування отриманих результатів можуть бути довільними (у вигляді щоденника класного керівника, тексту, аналізу анкету-вання або усної інформації, що оголошується на засіданнях мето-дичної ради, батьківських комітетів, зборах учнівського активу).

З метою визначення подальшої перспективи розвитку клас-ного колективу на певний проміжок часу формулюється модель його життєдіяльності, побудова у ньому діяльності, спілкуван-ня і відносин; уявлення про зовнішні зв’язки та відносини класу, його місце і роль у шкільному колективі.

Правильно визначити цілі та завдання виховної роботи педаго-гу допоможуть уявлення про найбільш важливі якості, які пови-нен виховати у себе кожен член класного колективу, щоб успішно справлятися з покладеними на нього соціальними функціями громадянина, сина або дочки, брата або сестри, учня або учениці, члена громадського об’єднання тощо, щоб впевнено почувати себе у класному та шкільному колективах, соціумі, щоб реалізувати свої сили і здібності, стати дійсно щасливою людиною.

Класному керівнику необхідно визначити пріоритетний вид чи напрям спільної діяльності, шляхи, форми і способи вдоско-налення спілкування членів класного колективу. Підвищен-ню ефективності та збагаченню виховного процесу сприяють тренінги спілкування, комунікативні ігри, години спілкування

розвитку, гуртки та клуби комунікативної культури, де приді-ляється увага діловому та неформальному спілкуванню учнів, розвитку їх комунікативної культури.

Вчителю важливо чітко уявити реальний стан міжособистіс-них і ділових відносин у класі, можливості та способи їх по-кращення. У полі зору педагога повинні знаходитись усі члени класної спільноти, а особливо ті учні, які мають неблагополуч-не положення у дитячому колективі. Бажано, щоб вчитель зміг

508

знайти шляхи та способи створення більш комфортного та захи-щеного положення для кожного свого вихованця.

Педагог повинен пам’ятати, що не можна обмежувати вихов-ний вплив на розвиток особистості учня рамками класного ко-лективу, необхідно спрямувати свої зусилля на побудову макси-мально відкритої виховної системи. Потрібно передбачити участь вихованців у загальношкільних заходах, у спільних справах із однолітками з класів одної паралелі, у роботі з молодшими та старшими учнями.

Збагатити виховний потенціал допоможе зв’язок з друзями класу із найближчого соціального середовища. Це можуть бути батьки, бабусі та дідусі, керівники гуртків, клубів, секцій, на-родні умільці, ветерани війни та праці. Гарними друзями клас-них колективів бувають різні люди, які відрізняються за віком, характером, професією, політичним світоглядом і цікаві учням своїми захопленнями, життєвим досвідом, талантом. Часто така позиція дорослих викликає адекватну реакцію в учнів, які та-кож намагаються стати потрібними для оточуючих, і прагнення охопити своєю турботою тих, хто її потребує.

Щоб досягти бажаних результатів у колективному плануванні та оформленні плану виховної роботи варто використовувати спеціальну технологію залучення учнів, батьків та інших представників класного колективу до спільної діяльності щодо складання плану.

Колективне планування — це творча та організаторська спра-ва, коли кожний член колективу бере участь у розкритті перс-пектив, у пошуку та виборі загальних справ на новий період, розробці конкретного плану таких справ. Воно включає в себе: загальний збір-старт; конкурс на кращу пропозицію до плану, на кращий проект справи; анкети пропозицій; розвідку справ; виготовлення газет-«блискавок» з пропозиціями до плану (для обговорення); аукціон ідей; скарбничку (фонд, «банк», «поштову скриньку») ідей та пропозицій; журнал-естафету; дискусію, за-хист проектів плану тощо.

На даному етапі планування виховної роботи у класі можуть бути здійснені такі дії:

Попереднє планування життєдіяльності класного колек-тиву на новий період з учнівським та батьківським активом, під час якого важливо розширити коло розробників плану, захопити активістів із числа учнів та батьків перспективами справ, що від-будуться у новому році, і заручитися їхньою підтримкою.

Організація педагогічного супроводу колективного плану-вання, яка створює умови для його успішного здійснення. Для цього необхідно:

509

а) попередньо домовитися з консультантами класу про час, місце та зміст консультації;

б) організувати своєчасне інформування і взаємодію організа-торів та учасників планування;

в) допомогти ведучим у підготовці до збору-старту і проведен-ню захисту ідей та пропозицій у план роботи;

г) провести інструктаж керівників мікрогруп про хід, терміни та передбачені результати колективного планування, прийоми і засоби організації роботи мікрогруп (як діяти, щоб досягти най-кращого результату);

д) надати допомогу відповідальним за окремі напрями у роботі

планування.

Здійснення класним колективом перспективного плануван-ня життєдіяльності у класі, яке доцільно розділити на кілька пе-ріодів:

період — збір-старт колективного планування;

період — консультації зі знавцями;

ІІІ період — розвідка справ;

ІV період — захист ідей та пропозицій у річний план; V період — складання плану життєдіяльності класу;

VІ період — обговорення підсумків колективного планування. 4. Проектування спільно з батьками та друзями класу дій щодо педагогічного забезпечення реалізації плану життєдіяль-

ності класу, що передбачає:

а) визначення у дорослому активі класу кураторів, основних напрямів спільної діяльності;

б) призначення з числа дорослих відповідальних за надання допо-моги учням у підготовці та проведенні окремих справ і заходів;

в) моделювання інформаційно-методичної підтримки органі-зації виховного процесу та життєдіяльності у класі;

г) планування фінансового і матеріально-технічного забезпе-чення діяльності класної громади;

д) проектування дій з надання допомоги учнівському колек-тиву у розширенні та укріпленні внутрішніх і зовнішніх соціаль-них зв’язків і відносин.

Класному керівникові після використання прийомів і методів колективного планування необхідно уточнити та відкоректувати свій первісний задум про побудову у новому навчальному році життєдіяльності та виховного процесу у класному колективі, максимально враховуючи пропозиції учнів і батьків. На основі цих пропозицій сформувати більш конкретні уявлення про ці-льовий, змістовний, організаційний та оцінювально-діагностич-ний компоненти майбутньої виховної діяльності.

510

Для оформлення плану виховної роботи вчителю необхідно вибрати найбільш раціональний варіант форми і структури пла-ну, а також дотримуватись при його складанні вимог, що став-ляться до документів педагогічного планування:

цілеспрямованість і конкретність освітніх завдань;

компактність плану;

різноманітність змісту, форм і методів, оптимальне поєднан-ня просвіти та організації діяльності дітей;

наступність, систематичність та послідовність;

поєднання перспективності та актуальності намічених видів роботи;

єдність педагогічного керівництва та активності вихованців;

реальність, врахування вікових та індивідуальних особливос-тей учнів, рівня їх підготовленості, умов життя;

зв’язок позакласної роботи з позашкільною;

узгодженість плану виховної роботи з планом роботи навчаль-ного закладу та діяльністю дитячих громадських організацій;

врахування традицій класу, школи, району, міста (села), культури і звичаїв місцевого населення;

передбачення знаменних дат і подій, державних і національ-них свят, які відзначатимуться у цьому навчальному році;

об’єднання зусиль вчителів школи, сім’ї, громадськості;

гнучкість плану.

Це дозволить класному керівнику правильно та ефективно

здійснювати діяльність щодо складання та оформлення плану виховної роботи.

Зміст, форми і структура плану виховної роботи

При плануванні виховної роботи класному керівнику поряд із визначенням цілей, форм і засобів виховання учнів необхід-но знайти оптимальний варіант змісту, форми і структури пла-ну роботи на навчальний рік або півріччя. Вибір того чи іншого варіанту плану залежить від теоретичних уявлень вчителя про сутність, закономірності та роль виховання у розвитку особис-тості дитини, від досвіду та традицій педагогічного колективу у плануванні та організації виховної діяльності, від особистого педагогічного досвіду класного керівника.

Зміст плану повинен бути спрямований на формування у ді-тей та учнівської молоді особистісних рис громадян Української держави, розвиненої духовності, фізичної досконалості, мораль-ної, художньо-естетичної, трудової, екологічної культури; вихо-вання шанобливого ставлення до родини; формування здорового способу життя.

511

У практиці зустрічаються різні види педагогічного плануван-ня. Робочим планом класного керівника є календарний або перс-пективний план виховної роботи, який охоплює відповідний про-міжок часу і містить таку інформацію, як перелік запланованих справ, терміни їх проведення, прізвища організаторів заходів.

Структура плану може включати такі розділи:

Аналіз виховної роботи за минулий рік.

Цілі та завдання виховної діяльності.

Психолого-педагогічна характеристика класу.

Основні напрями та справи класного колективу.

Індивідуальна робота з учнями.

Робота з батьками.

Вивчення стану та ефективності виховного процесу у класі.

Перший розділ плану традиційно називається «Аналіз вихов-ної роботи за минулий рік». Неможливо правильно намітити ці-льові орієнтири, визначити пріоритетні напрями виховної діяль-ності на наступний навчальний рік, вибрати оптимальні форми, методи та прийоми побудови виховної роботи без аналізу пере-житого досвіду спільної діяльності та спілкування, визначення досягнень і з’ясування слабких місць виховного процесу у класі, без розуміння соціальних процесів, які будуть у класному колек-тиві, та виявлення тенденцій особистісного розвитку учнів.

Оформлюючи розділ вчитель може скористатися одним із варіантів аналізу виховної роботи у класі (додаток 1).

Відображає цільові орієнтири виховної діяльності педагога

другий розділ плану «Цілі та завдання виховної діяльності». У даний час головною метою є виховання всебічно та гармонійно розвиненої особистості. У виборі результативної мети класним керівникам варто спиратися на підсумки індивідуальної та ко-лективної аналітичної діяльності та спроектовані образи учня

класу, а також дотримуватись вимог, які пред’являються до ці-льових орієнтирів виховної діяльності. Вони повинні бути:

спрямовані на розвиток особистості дитини, формування його інтелектуального, морального потенціалів, оволодіння уч-нями цілісною системою знань про оточуюче середовище, прак-тичними уміннями і навичками, способами творчої діяльності, прийомами і методами самопізнання і саморозвитку, ціннісними ставленнями до себе і навколишньої соціальної та природної дій-сності;

сполучені з інтересами та ціннісними установками членів класної спільноти, відповідати особливостям колективу класу

умовам його життєдіяльності;

512

забезпечені необхідними ресурсами для їхньої реалізації;

конкретними, чітко і ясно сформульованими;

важкими, але такими, що реально досягаються;

гнучкими, тобто володіти здібністю до коректування;

діагностичними.

У плані роботи класного керівника поряд з цілями формулюються і завдання, вирішення яких дозволяє досягти поставленої мети.

Загальні відомості про клас, індивідуальні особливості учнів, їх рівень вихованості, свідомості, громадянської відповідаль-ності; розвиток самоврядування та інше доцільно відобразити у третьому розділі «Психолого-педагогічна характеристика кла-су», при складанні якого класний керівник може використати «Орієнтовні питання до складання характеристики класу» (до-даток 2).

Четвертий розділ плану — «Основні напрями і справи клас-ного колективу».

Відповідно до результатів, отриманих у процесі аналітичної діяльності і відображених у першому розділі плану, та виходячи із сформульованих цілей і завдань виховної роботи, педагогу необхід-но визначити напрями, форми та способи організації життєдіяль-ності класного колективу. Допомогою у цьому стане сформований вчителем образ класу, його модельні уявлення про побудову діяль-ності, спілкування і відносин у класному колективі.

Сукупність форм і способів життєдіяльності класу не повин-на бути набором випадково відібраних і не пов’язаних між собою справ. Щоб добір справ був дійсно системним і обґрунтованим, класний керівник повинен при плануванні спиратись на теоре-тичні та технологічні розробки проблем виховання учнів.

Також потрібно передбачити участь своїх вихованців у загаль-ношкільних і класних справах, у той же час вибрати пріоритетним той вид діяльності, який якнайкраще вплине на розвиток особис-тості учнів та формування неповторності класного колективу. При виборі форм і способів вчитель віддає перевагу тим справам, які пропонувались учнями та батьками під час колективного плану-вання життєдіяльності у класі. Ці справи найбільше відповідають інтересам і потребам учнів та впливають на їх розвиток.

Вчителю важливо правильно визначити терміни виконання справ і відповідальних за їх підготовку та проведення. Опти-мальний розподіл часу і сил членів класної спільноти дозволить підвищити ефективність виховної діяльності.

Наявність у плані п’ятого розділу «Індивідуальна робота з учнями» пов’язана з турботою класного керівника про створен-ня у класі сприятливого середовища для формування особистості

513

кожного учня, з педагогічним проектуванням та забезпеченням індивідуальної траєкторії розвитку учня, з пошуком найбільш ефективних прийомів і методів виховного впливу на кожного ви-хованця.

До основних напрямів індивідуальної роботи класного керів-ника з учнями можна віднести:

вивчення індивідуальних особливостей учнів, специфіки умов

процесу їх розвитку;

встановлення міжособистісних контактів з кожною дитиною;

створення умов у класному колективі для прояву і розвитку реальних і потенційних можливостей учнів, реалізації со-ціально цінних і особистісно значущих інтересів та потреб уч-нів;

врахування стану фізичного, психічного та соціального здоров’я учнів;

вирішення питання соціальної адаптації учнів в умовах дитя-чого та педагогічного колективу;

надання індивідуальної допомоги учням, які мають проблеми у адаптації до життєдіяльності класу, відносинах з учителем та іншими членами навчального закладу, виконанні норм

правил поведінки у навчальному закладі та за його межами;

профілактична робота з учнями групи «ризику» (що вихову-ються у дисфункційних сім’ях, схильні до правопорушень, вживають наркогенні речовини);

взаємодія з батьками, адміністрацією, соціально-психологіч-ною та іншими службами навчального закладу з метою проек-тування індивідуальної траєкторії розвитку учнів, педагогіч-ної підтримки суспільно корисних ініціатив учнів, корекції відхилень в інтелектуальному, моральному та фізичному ста-новленні їх особистостей;

сприяння вихованцям у діяльності з самопізнання, самовизна-чення та саморозвитку;

діагностика результатів навчання, виховання і розвитку кож-ного учня, облік їхніх особистих досягнень.

При складанні плану класний керівник може використати такі

педагогічні засоби, як прийоми і методи психолого-педагогічної діагностики, вивчення матеріалів медичного та психологічного обстеження учнів, складання індивідуальних характеристик вихованців, оформлення карти захоплень та інтересів учнів, їх батьків, ведення щоденника особистісних досягнень учнів, спіль-не визначення з вихованцем та його батьками перспектив зони ближнього розвитку, індивідуальні консультації і бесіди, педаго-гічний консиліум, створення ситуації успіху та вибору, розробка

514

та здійснення програми корекційної діяльності, проведення за-нять у гуртку «Пізнай себе» тощо.

Шостий розділ плану виховної роботи — «Робота з батька-

ми».

Запорукою успішної виховної діяльності з учнями є співпра-ця класного керівника з батьками, оскільки саме сім’я значно впливає на процес розвитку особистості дитини. Тому важливе і відповідальне завдання вчителя — зробити батьків активними учасниками педагогічного процесу. Вирішення даного завдання можливе за умови, якщо у плані роботи будуть відображені на-ступні напрями діяльності класного керівника з батьками:

вивчення сімей учнів, яке дозволить вчителю краще пізнати дітей та їх батьків, зрозуміти стиль життя сімей, ознайоми-тись з домашніми умовами розвитку особистості дитини. Цей розділ відображається у плані роботи такими формами, як відвідування сімей учнів, анкетування, написання творів про сім’ю, конкурс творчих робіт «Моя сім’я», тестування, педа-гогічні майстерні, ділові ігри з батьками, формування банку даних про сім’ю та сімейно-родинне виховання;

педагогічна просвіта батьків, яка планується у відповідності з віковими особливостями дітей, цілями та завданнями нав-чально-виховного процесу, конкретними проблемами, що ви-никають у ході спільної діяльності вчителя і батьків. Клас-ний керівник включає у план лекції з педагогіки, психології, правознавства, етики, фізіології та гігієни; батьківські збори, тематичні консультації; педагогічні практикуми з розгляду різних ситуацій виховання дітей в сім’ї і школі; огляд попу-лярної педагогічної літератури для батьків, обмін досвідом виховання дітей у сім’ї, день відкритих дверей тощо;

забезпечення участі батьків у життєдіяльності класного колективу, яке здійснюється класним керівником за допомо-гою залучення їх у такі види взаємодії, як спільне плануван-ня виховної роботи у класі, колективні творчі справи; свята, вечори, концерти, КВК; відвідування театрів, виставок, біб-ліотек; прогулянки, походи, поїздки та подорожі; виставки творчих робіт; дні здоров’я; допомога у ремонтних роботах та естетичному оформленні класної кімнати, участь у обладнан-ні кабінету, організації міні-гуртків і клубів;

педагогічне керівництво діяльністю батьківської ради класу,

що відображається у наступних пунктах плану: вибір бать-ківської ради, допомога у плануванні та організації її діяль-ності, робота з сім’ями, які потребують педагогічної допомо-ги, установлення зв’язків з шефами, громадськістю;

515

індивідуальна робота з батьками, яка дозволяє встановити безпосередній контакт з кожним членом сім’ї учня, досягти взаєморозуміння у пошуці шляхів впливу на розвиток осо-бистості дитини. Це індивідуальні бесіди з батьками, спільне визначення перспектив та засобів розвитку учня, педагогічні консультації, індивідуальні доручення;

інформування батьків про хід і результати навчання, вихо-вання і розвитку учнів, яке здійснюється класним керівником за допомогою тематичних та підсумкових батьківських зборів, індивідуальних консультацій, перевірки щоденників учнів, складання карт розвитку дітей, а також таблиць результатів їх навчальної діяльності, ведення щоденників спостережень за процесом розвитку учня або зошитів їх досягнень.

Сьомим компонентом плану роботи класного керівника є роз-

діл «Вивчення стану та ефективності виховного процесу в класі».

Об’єктами дослідження стану та ефективності виховного про-цесу у класі можуть бути обрані:

а) розвиток особистості учнів; б) формування класного колективу;

в) наявність у учнів та їх батьків задоволеності життєдіяльніс-тю у класі.

При дослідженні процесів, що відбуваються у колективі, клас-ному керівнику варто звернути увагу на такі важливі сторони життя колективу, як:

сформованість соціально цінної спільної діяльності;

наявність пріоритетного (домінуючого) виду діяльності;

активність і самореалізація учнів у спільній діяльності;

стан емоційно-психологічних відносин;

стан ділових відносин;

наявність зв’язків з іншими групами та окремими індивідами;

розвиток учнівського самоврядування.

Добре, якщо у ході діагностичної діяльності вчитель буде

використовувати різноманітні прийоми та методи: педагогічне спостереження, соціологічне опитування (бесіда, інтерв’ю, анке-тування), тестування, створення педагогічних ситуацій, методи експертної оцінки, індивідуальної і групової самооцінки, вивчен-ня продуктів творчої діяльності учнів тощо.

У технологічний арсенал класного керівника можна включи-ти такі діагностичні засоби:

ігри «Лідер», «Кіностудія», «Подорож морем захоплень»;

тести «Розумне про життєвий досвід», «Задоволеність учнів шкільним життям», «Задоволеність батьків роботою навчаль-ного закладу»;

516

анкету «Який у нас колектив?»;

конкурс малюнків «Я у своєму класі» тощо.

Поряд з основними розділами у план можуть бути включені

різноманітні додатки. У відповідності з традиціями плануван-ня у конкретному навчальному закладі план виховної роботи може містити відомості про батьків, інформацію про участь бать-ків у життєдіяльності класу, відвідування батьківських зборів, відомості про сім’ї та учнів, інтереси та захоплення учнів, їх зайнятість у позаурочний час, результати педагогічних спосте-режень та психолого-педагогічної діагностики, інформацію про учнівське самоврядування.

Планування — це справа творча, тому класний керівник має право вибрати такий варіант, який найбільше відповідає його педагогічним переконанням, містить необхідну інформацію і є зручним для використання у повсякденній роботі.

Підготувала завідувачка сектора відділу виховної роботи Науково-методичного центру середньої освіти МОН України Горлач Тетяна Анатоліївна

СХЕМА АНАЛІЗУ ВИХОВНОЇ РОБОТИ У КЛАСІ

1. Аналіз ефективності визначення цілей та планування ви-

ховного процесу у класі у минулому році

Результати вирішення виховних завдань минулого року, доцільність їх постановки, дієвість ідей, що визначались при пла-нуванні.

Правильність вибору основних напрямів, змісту форм

методів роботи, засобів педагогічного впливу, прийомів, залу-чення учнів у діяльність та спілкування.