13. Організація, координація і контроль

Організація, координація і контроль виконання Національної програми виховання дітей та учнівської молоді в Україні (2004— 2013 рр.) покладено на Міністерство освіти і науки України, орга-ни управління освіти різних рівнів. Спільно з Академією педаго-гічних наук України вони:

розробляють заходи, спрямовані на реалізацію Програми про-тягом десяти років;

здійснюють системний моніторинг динаміки змін в організа-ції й оцінці ефективності виховної діяльності у навчальних закладах у різних регіонах України;

аналізують хід виконання розробленої програми дій з реаліза-ції Програми і вносять пропозиції щодо її корекції;

здійснюють інформаційне і методичне забезпечення реаліза-ції Програми;

забезпечують взаємодію зацікавлених міністерств, відомств, організацій у здійсненні завдань виховання дітей та учнів-ської молоді.

Академія педагогічних наук України здійснює науково-до-

слідну та експериментальну роботу з окреслених Програмою напрямів виховання, з апробації й впровадження інноваційних виховних технологій, сучасних методик виховання.

Програма реалізується за рахунок коштів поточного фінансу-вання системи освіти України в межах бюджетів відповідних рів-нів.

326

Ч а с т и н а І V

САМООСВІТА КЛАСНИХ КЕРІВНИКІВ. ІННОВАЦІЙНІ ВИХОВНІ ТЕХНОЛОГІЇ. ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПРАКТИКА

ДО ПИТАННЯ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА

Соціально-економічні та суспільно-політичні зміни, що відбу-ваються в державі на сучасному етапі, модернізація освітньої сис-теми висувають нові питання про рівень знань і вмінь вчителя.

Не випадково в сучасному суспільстві на перше місце вихо-дить визначення людей як компетентних або некомпетентних, а, отже, спроможних або неспроможних виконати професійний обов’язок на продуктивному, творчому рівні. Якісна підготовка працівників освіти, постійне оновлення їх знань та вмінь розгля-дається як важлива передумова результативного вирішення пе-дагогічних задач на практиці.

Термін «компетентність» став активно вживатись науковцями й практиками з 90-х років ХХ ст. Але протягом всього ХХ століт-тя дослідники у галузі педагогіки та психології намагались з’ясувати зміст та сутність явищ, підпадаючих під це поняття, розглядали різні аспекти педагогічної діяльності, розробляючи критерії оцінювання праці вчителя і, відповідно, визначаючи об-сяг знань та вмінь, необхідних йому для виконання професійних обов’язків.

Аналізуючи наукові джерела з проблеми, привертають увагу різні підходи до розуміння змісту та сутності поняття «компетент-ність».

Так, наприклад, у словнику «Іноземних мов та висловів», «Ве-ликому тлумачному словнику російської мови» та «Новому тлу-

327

мачному словнику української мови» вказано, що компетентний (лат. Competes) – це той:

що має достатні знання, який з чим-небудь добре обізнаний, тямущий;

обізнаний у певній галузі, знаючий, який за своїми знаннями має право робити, вирішувати що-небудь;

знаючий, авторитетний в певній галузі знань.

На основі узагальнення визначення сутності даного поняття,

викладеного у додатковій літературі, «компетентний» можна ха-рактеризувати таким чином: той, хто «має знання», «обізнаний», «тямущий», «авторитетний», «знаючий».

Варто зазначити, що у педагогічних словниках терміни «ком-петентність» та «компетентний» відсутні.

У психолого-педагогічній літературі знаходимо інтерпретацію компетентності як:

системи знань та вмінь педагога, що виявляється при вирі-шенні на практиці професійно-педагогічних задач;

системи знань та вмінь, на основі яких формується творчий потенціал учителя та будується його діяльність;

володіння знаннями, вміннями та їх нормами, що необхідні для виконання своїх професійних функцій, а також психо-логічними якостями для їх виконання; реальна професійна діяльність у відповідності з еталонами та нормами.

Узагальнивши висновки науковців щодо розуміння сут-

ності понять «компетентність» та «психолого-педагогічна ком-петентність учителя», ми розглядаємо психолого-педагогічну

компетентність класного керівника як систему спеціальних знань та умінь, оволодіння якими дозволить забезпечити пе-дагогу високий результат у виховній діяльності та спілкуванні з учнями та здатність вчителя до професійного та особистісно-го зростання.

Модель компетентності спеціаліста – це своєрідний еталон, описовий аналог, який відображає основні характеристики суб’єкта, закріплений документально образ спеціаліста, яким він повинен бути у певний період та засоби його формування, своєрід-ний державний стандарт відносно спеціаліста.

Узагальнюючи наукові визначення понять «модель професій-ної компетентності спеціаліста» та «професіограма», встановле-но, що «модель психолого-педагогічної компетентності класного керівника» у своїй структурі повинна містити перелік знань та вмінь, необхідних йому для організації й проведення виховної роботи з учнями в сучасних умовах. Окрім того, розроблена мо-дель психолого-педагогічної компетентності може слугувати ос-

328

новою для підготовки вчителів до класного керівництва в системі підвищення кваліфікації.

Для організації методичної роботи з класними керівниками, проведення курсів підвищення кваліфікації, розробки наукового та навчально-методичного забезпечення підготовки вчителів до класного керівництва важливе значення має визначення обся-гу знань і вмінь сучасного класного керівника, створення моделі його психолого-педагогічної компетентності як основи підготов-ки до виховної роботи.

Основою для розробки професіограми сучасного класного керівника або моделі його психолого-педагогічної компетентності може стати «Положення про класного керівника навчального за-кладу системи загальної середньої освіти», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 34 від 06.09.2000 року.

У Положенні визначено права та обов’язки класного керівни-ка, а також окреслено знання та вміння, якими повинен володіти педагог як організатор учнівського колективу.

До професіоналізму особистості педагога сучасна педагогічна наука відносить:

професійно-педагогічну спрямованість як системоутворю-ючу якість особистості, що визначає цілі, потреби, інтереси, мотивацію, схильність, ціннісні орієнтації, переконання. Педа-гогічна спрямованість містить такі показники, як інтерес до пе-дагогічної професії і виховної діяльності;

педагогічні здібності до виховної діяльності: перцептив-но-рефлексивні здібності, що становлять сенсорний фонд осо-бистості вчителя та проективні педагогічні здібності, тобто, особлива чутливість до створення продуктивних педагогічних технологій;

професійно-педагогічна компетентність у сфері вихо-вання:

компетентність у галузі теорії і методики виховного проце-су, зокрема його цілей, завдань, принципів, закономірностей, змісту, засобів, форм, методів, прийомів;

компетентність у галузі фахових предметів і знання того, як зробити процес навчання, зміст предмета провідним засобом виховання учнів;

соціально-педагогічна компетентність у галузі процесів спіл-кування;

диференційно-психологічна компетентність у сфері мотивів, здібностей, спрямованості учнівської молоді;

аутопсихологічна компетентність у сфері достоїнств і не-доліків власної діяльності особистості.

329

Професіоналізм діяльності – друга підструктура концепту-альної моделі, яка вказує на міру оволодіння вчителем сучасним змістом і засобами розв’язання професійних задач на практиці (володіння знаннями в дії).

До професіоналізму діяльності включено:

теоретичну підготовленість, яка пов’язана з набуттям суб’єктивно значущих знань, які допоможуть педагогу створюва-ти не тільки образ виховного результату, а й систему засобів або технологічних досягнень поставленої мети;

практичну підготовленість, яка означає сформованість

вихователя готовності діяти в конкретній педагогічній ситуа-ції, застосовуючи відповідні засоби, методи, прийоми виховної діяльності.

Модель професіоналізму педагога-вихователя (за О. А. Дубасенюк)

Педагог-професіонал

Професіоналізм особистості педагога

Професіоналізм діяльності

1) професійно-педагогічна

1) теоретична підготовленість;

спрямованість;

2)

педагогічні здібності;

2) практична підготовленість

3)

професійно-педагогічна

компетентність у сфері виховання

Розроблену модель можна використовувати як основу для розробки професіограми класного керівника.

О. В. Беспалько пропонує класному керівнику оволодіти таки-ми знаннями і вміннями:

Знаннями про:

мету виховання;

зміст виховної діяльності;

зміст проектуючої діяльності;

педагогічні методи, прийоми, засоби виховного впливу;

форми організації виховної діяльності;

індивідуально-психологічні особливості учнів різних вікових груп;

алгоритм проектування;

технологію проектування різних форм виховної діяльності.

До системи вмінь автор відносить:

формування мети виховної діяльності;

визначення сукупності тактичних виховних завдань;

вивчення індивідуальних особливостей учнів, діагностування їхньої вихованості;

330

прогнозування результатів виховної діяльності;

прогнозування розвитку особистості вихованців;

розробку планів виховної діяльності;

добір адекватних форм виховної діяльності до мети вихован-ня та індивідуальних особливостей вихованців;

розробка структур вибраної форми виховної діяльності;

планування діяльності вихованців та своєї власної;

добір інформаційних матеріалів та завдань для здійснення різних форм виховної діяльності;

передбачення можливої реакції учнів при сприйманні інфор-мації, виконанні окремих завдань;

добір адекватних методів, засобів, прийомів виховного впливу. Для організації методичної роботи з класними керівниками

Д. Дем’янюк пропонує використати таку орієнтовну про-фесіограму.

Орієнтовна професіограма класного керівника

(за Т. Д. Дем’янюк)

Якості та властивості особистості: переконаність, гро-мадянська та моральна зрілість, громадська активність, захоп-леність професією, любов до дітей, гуманне ставлення до них, вимогливість до себе, справедливість, тактовність, витримка, чуйність, самокритичність, щирість, терплячість, послідовність

словах і діях, зовнішня охайність.

Знання історії, теорії і методики педагогіки; психологічні; анатомо-фізіолого-гігієнічні; змісту і методів роботи з батьками і громадськістю; методики спільної роботи з різними молодіжни-ми організаціями; знання в галузі політики, історії, краєзнавс-тва, літератури та мистецтва, моралі, етики, естетики, права, техніки, культури.

Уміння та навички:

конструктивні – уміння планувати, здійснювати накресле-ний план спільно з учнівським колективом, індивідуальну програму виховання кожного учня, індивідуальний підхід з урахуванням психолого-педагогічних особливостей учнів тощо;

організаторські – виявляти й організовувати актив класу, здійснювати співробітництво, організовувати різні види ко-лективної та індивідуальної діяльності учнів, надавати на-уково-методичну допомогу учням; організовувати роботу з батьками, громадськістю, трудовими колективами базових підприємств;

331

комунікативні – установлювати демократичні відносини

учнями, батьками, учителями на основі взаємодовіри, пова-ги; регулювати внутрішньоколективні та міжколективні від-носини; прогнозувати результат педагогічної дії та відносини

учнями;

дослідницькі – вивчати рівень розвитку учнівського колекти-ву та кожного учня зокрема; критично оцінювати результати своєї діяльності; удосконалювати педагогічну майстерність; використовувати в роботі психолого-педагогічні досліджен-ня, передовий педагогічний досвід;

прикладні – вміти малювати, співати, танцювати, грати на музичному інструменті, виразно читати; масово-витівні, спортивно-туристські навички; уміння володіти технічними засобами навчання.

Програма вивчення рівня організації та ефективності роботи класного керівника (за С. Тищенко) складається

таких параметрів:

1. Підвищення теоретичного та методичного рівня

Самоосвіта та індивідуальна робота класного керівника.

Участь у методичних об’єднаннях та інших активних ко-лективних формах методичної роботи.

Вивчення та впровадження у практику передового педа-гогічного досвіду.

Участь у районних та міських конференціях, педчитан-нях, семінарах, курсовій перепідготовці.

2. Організація життєдіяльності учнівського колективу

Збереження контингенту. Відвідання учнями позаклас-них занять.

Створення умов для роботи: обладнання та оформлення класної кімнати, санітарний стан, збереження інвентаря.

Наявність учнівського самоврядування, його діяльність, робота з активом, виконання учнями доручень, їх креативність.

Організація виконання режиму дня та правил для учнів.

3. Підготовка та проведення позаурочних навчальних за-нять

Поглиблення знань учнів з основ наук та формування пізнавальних інтересів у процесі проведення позаурочних за-ходів та індивідуальної роботи.

Здійснення взаємозв’язку з учителями-предметниками.

4. Планування та проведення виховних заходів

Планування та проведення виховних заходів відповідно до нормативних документів.

332

Реалізація ідеї захисту дитини.

Організаційно-педагогічна робота з учнями (чергування, огляди, збори тощо).

Робота з батьками.

Оцінювання рівня психолого-педагогічної компетентності (за С. Тищенко):

Основні характеристики професійної культури класного керівника

Освіченість, загальний кругозір, ерудиція.

Моральна культура.

Естетична культура.

Правова культура.

Економічна культура.

Екологічна культура.

Психологічна культура.

Фізична культура.

Культура та техніка мовлення, дикція, загальна мовлен-нєва грамотність, образність, емоційна виразність мовлення.

Зовнішній вигляд, міміка, жести, культура поведінки.

Знання та вміння класного керівника, які сприяють ус-пішній виховній діяльності

Знання про сутність та структуру виховної діяльності (мотивація, мета, засоби і способи, самоаналіз).

Уміння вивчати мотивацію учнів.

Уміння давати психолого-педагогічні рекомендації уч-неві, батькам, учителю-предметнику.

Уміння вивчати стан вихованості учня.

Уміння на основі психологічного вивчення учнів склада-ти та реалізувати плани виховної роботи з урахуванням завдань розвитку кожного учня та всього класного колективу.

Уміння вивчати особливості групи (класу) учнів.

Уміння будувати виховну роботу із згуртування групи (класу), підвищення статусу кожної дитини в системі міжосо-бистісних стосунків.

Уміння аналізувати всі сторони та результати своєї праці, співвіднести його з результатами навченості та вихованості учнів (ступінь усвідомлення власної внутрішньої концепції виховання, яка реалізується у педагогічній діяльності).

Уміння вести педагогічні дослідження в галузі вихован-

ня.

Уміння керувати своїм психологічним станом.

333