3.3. Поняття і специфіка соціологічних категорій

Категоріїсоціологічноїнауки відбивають якість об'єктивної реальнос­ті, що була виділена практикою людей і стала об'єктом даної науки. У категоріях соціології відбиваються, з одного боку, якісна визначеність і цілісність досліджуваного об'єкта, а з іншого боку — істотні властивос­ті, риси і характеристики, вузлові моменти стану зрілості соціального об'єкта, можливості його розвитку й удосконалювання. В системі соціо­логічних категорій відбиваються цілісність, складність і багатогранність об'єкта соціології, його стабільність, визначеність і рухливість. Розвиток об'єкта соціологічної науки й удосконалювання творчої практики людей ведуть до розширення і поглиблення пізнання соціальної дійсності. Тому категорії соціології постійно збагачуються як за змістом, так і за формою, усе більш досконалою стає систематизація.

Соціологічні категорії'являють собою основні і найбільш загальні поняття соціології, що відображають об'єктивну соціальну дійсність в узагальненому вигляді у її становленні, розвитку і утверджен-

ні і, крім того, вони виступають "сходинками" пізнання соціальної дійс­ності, "цеглинками" соціологічної науки і соціологічного знання. Вони складають основу процесу мислення про соціальну дійсність, про ті явища і процеси, що протікають у тому чи іншому суспільному організмі.

Соціологічні категорії мають свої визначені особливості.

По-перше, вони відбивають не суспільство в цілому, а конкретні його компоненти різної функціонально-структурної спрямованості.

По-друге, вони є не загальними, як філософські категорії, а специфіч­ними, тобто діючими лише в

По-третє, вони мають подвійне призначення: з одного боку, їх розви­ток виступає як збагачення спеціальних соціологічних теорій, що скла­дають спеціальну методологічну основу соціології, а з іншого боку — поповнення арсеналу сприяє більш глибокому проведенню польових робіт із прикладної соціології (тому що це розширює можливості виміру нових явищ соціальної дійсності), більш широкому здійсненню операціо-налізації (опису) соціологічних понять.

Для соціології гранично широкою і центральною категорією є категорія "соціальне" (від латинського восіаііз — спільний, товариський, суспільний). Тому уявляється доцільним прояснити суть цієї категорії більш предметно. Так, у "Тлумачному словнику живої великоросійської мови" В. Даля соці- альність визначається як "общественность, общежительность, гражданст- венность, отношения и обязанности гражданского жизни",

тобто як конкретно-емпіричне, що виявляється в поведінці людей і їх взаємо- діях. У цьому визначенні притаманне й особистості — через громадянськість позиції, і спільноті — через соціальні відносини.

У працях К. Маркса поняття "соціальне" і "суспільне" розрізняються. Перше він використовував при аналізі відносин людей одне до одного, до умов життєдіяльності. Друге застосовувалося при аналізі суспільних від­носин на рівні суспільства в цілому, взаємодії його сторін: політичної, економічної, ідеологічної

Якщо підходити до цього розмежування з погляду наукового аналізу, то воно може бути визнане цілком доцільним, тому що поняття "соціаль- не" виступає як конкретно-соціологічне, а "суспільне" — як абстрактно- філософське. Однак це розмежування вказує скоріше на рівні соціально- го (конкретних людських взаємодій на мікрорівнях і опосередкованих, абстрактних суспільних відносин на макрорівні, тобто на рівні суспільс- тва), ніж на розходження соціального і несоціального. Адже суспільні відносини також соціальні, оскільки породжені же

ких взаємодій. Так що ж таке соціальне?

На основі проведеного аналізу [17, можна зробити наступні

висновки.

По-перше, соціальне — це властивість, внутрішньо притаманна інди­відам і спільнотам, що формується в результаті процесів соціалізації й інтеграції людини в суспільство, у суспільні

По-друге, соціальне відбиває зміст і характер взаємодій між суб'єкта­ми (індивідами, групами, спільнотам) як результат виконуваних люди­ною визначених соціальних ролей, що він бере на себе, стаючи членом певної соціальної спільноти.

По-третє, соціальне є результатом взаємодії і може бути виражене в культурі, оцінках, орієнтаціях, поведінці, духовній діяльності, способі життя людей і т.ін. Як видно з рис.3.1, сучасне суспільство можна пред­ставити як свого роду систему, яка складається із окремих рівнів соціаль­них груп та їх зв'язків, і розглядається з таких позицій:

фундаментальний рівень формування організації суспільства — це людство в цілому, яке складає свої інтереси як єдина цивілізація;

/ соціальні інститути — стійкі, організовані форми спільної діяль­ності людей;

соціальні класи, групи, спільності, прошарки, верстви, кола; рівень окремого індивіда, особи, оскільки для соціології сама особис­тість є предметом вивчення — як суб'єкт та об'єкт соціальних відносин.