11.1. Соціологія сім'ї як наука: об'єкт, предмет, сутність та основні категорії

Сім я являє собою об'єднання людей, пов'язаних спільністю побуту та взаємною відповідальністю, що ґрунтується на шлюбі та кровній спо­рідненості. Вона відіграє особливу й важливу роль в усій історії розвитку та функціонування людського суспільства. Сім 'я є необхідним компонен­том соціальної структури будь-якого суспільства, а також головним осеред­ком організації побуту, найважливішою його виробничою та споживчою одиницею. Через сім'ю змінюються покоління людей, у ній народжується людина, відбуваються її соціалізація та виховання, через неї продовжується рід і, значною мірою, реалізується обов'язок турбуватися про старих і непрацездатних членів суспільства. Основу сім'ї становить шлюбний союз між чоловіком та жінкою у формах, санкціонованих суспільством. Усю сукупність найважливіших проблем, пов'язаних із сім'єю, вивчає така спеціальна соціологічна теорія, як соціологія сім'ї.

Соціологія сім "і —спеціальна соціологічна теорія, що вивчає законо­мірності виникнення, функціонування й розвитку сімейно-шлюбних сто­сунків як соціального феномена у конкретних культурних і соціально-економічних умовах, що поєднують у собі риси соціального інституту і малої соціальної групи.

Об'єктом соціології сім'ї виступає сім'я у двох іпостасях: як мала соціальна група, тобто певна форма взаємодії людей, з одного боку, і як соціальний інститут, що регулює відтворення людини, — з другого боку.

Предметом соціології сім'ї є закономірності та специфічні соціальні відносини, що виникають між сім'єю і суспільством, а також всередині сім'ї в процесі становлення, функціонування і розвитку.

Перш ніж розглянути найважливіші категорії сім'ї, слід уточнити, що являють собою два головних феномени, які нею вивчаються: шлюб і сім'я. Шлюб і сім'я — історично змінні явища. суспільний, соціаль­ний зміст визначає те, що властиве як різновиду суспільних інститу­тів та відносин, які перебувають у складній взаємодії суспільних умов із природно-біологічною, інстинктивною природою статевих потреб людини. Шлюб — це історично змінна соціальна форма стосунків між чоловіком і жінкою, через які суспільство впорядковує і санкціонує статеве життя, визначає подружні та батьківські права й обов'язки. Сім 'я, у свою чергу, є складнішою системою відносин, ніж шлюб, оскільки вона, як правило, об'єднує не лише подружжя, а й дітей, а також інших родичів та близьких.

Окрім того, сім'я виступає як соціально-економічний осередок сус­пільства і являє собою, таким чином, дуже близьку до "оригіналу" мо­дель усього суспільства, в якому вона функціонує. Сім 'я — це соціаль­ний інститут з огляду на суспільне санкціонування шлюбно-сімейних відносин. Водночас це й мала соціальна група, що має історично визначе­ну організацію і члени якої зв'язані між собою родинними стосунками, спільним побутом і взаємною моральною відповідальністю, соціальна потреба в якій виявляється у фізичному й духовному відтворенні насе­лення [21, с.315].

Виходячи із зазначеного можна виділити такі соціальні особливості сім'ї як форми

1. соціально-історична зумовленість сімейних стосунків і сімейної організації;

2. існування сім'ї та специфічна функція є наслідком об'єктивної потреби, пов'язаної з однією із найважливіших соціальних форм — ство­ренням і відтворенням безпосереднього суспільного життя, з одного боку, а також із створенням самої людини і продовженням її роду — з іншого;

3. наявність у сім'ї, поряд із загальними для усіх соціальних явищ, рис і якостей, ряду специфічних соціальних особливостей, насамперед, кількісного складу сімейної групи, ступеня спорідненості, спільності по­буту, взаємної моральної відповідальності тощо (див. рис. 11.1).

Головні ознаки сім'ї

Шлюбні або кровно-родинні зв'язки між усіма

п членами

Спільне проживання в одному приміщенні

Загальний сімейний бюджет

Рис. 11.1. Головні ознаки сім "і

Соціологія сім'ї, досліджуючи шлюбно-сімейні стосунки, використо­вує такі поняття й категорії, що відображають основні аспекти функціо­нування сімейної групи, — умови та спосіб життя сім'ї, її структуру, функ­ції, спосіб мислення (сімейна ідеологія), успішність функціонування, етапи життєвого циклу тощо. Розглянемо найважливіші з цих аспектів.

Умови життя сім'ї— це категорія, що являє собою сукупність об'єктив­них та суб'єктивних факторів макро- й мікросередовища проживання сім'ї. До головних факторів макросередовища або загальних соціальних умов життєдіяльності сім'ї належать такі:

1. Соціально-економічні умови й відносини, що зумовлені ступенем розвитку виробничих сил. Вони відображають рівень матеріально-техніч­ної бази, її інфраструктуру, певний етап розвитку суспільства.

2. Соціальні умови й відносини, що зумовлені соціальною структурою суспільства (тобто розмежуванням населення на групи, класи, верстви, а також за демографічною, етнічною, професійною і територіальною ознака­ми), яка характеризується суспільним розподілом праці і станом виробни­чих сил на певному етапі його розвитку.

Соціально-культурні (духовно-моральні) умови та відносини, що від­ображають систему існуючих у суспільстві правових, морально-етичних норм, цінностей та ідеалів, зразків діяльності й поведінки, які носять норма­тивний характер для сім'ї, а також засоби збереження та передачі соціаль­ної інформації й соціального знання, доступність сім'ї до закладів освіти, культури, мистецтва, спорту, інших духовних цінностей суспільства.

4. Соціально-екологічні умови, що відображають природно-геогра- фічні та кліматичні розміщення сім'ї, ступінь урбанізації і санітарно-гігієнічних умов її життєдіяльності, а також популяційну наси- ченість середовища існування сім'ї.

Ці загальні соціальні (об'єктивні) умови, або фактори макросередо-вища, по-своєму впливають на життєдіяльність сім'ї, як правило, опо­середковано, через її найближче соціальне оточення, або за допомогою факторів мікросередовища. До них належать такі компоненти, як сту­пінь урбанізації середовища безпосереднього поселення сім'ї (тип насе­леного пункту: місто, село, кількість жителів тощо), характеристика мо­жливостей зайнятості населення (кількість підприємств, робочих місць, рівень кваліфікації, освіти тощо), демографічна структура, етнічні харак­теристики, кількісні і якісні показники розвитку інфраструктури середо­вища розміщення сім'ї (тобто наявність сфери обслуговування, дитячих, лікувальних, культурно-спортивних закладів тощо).

Крім того, до факторів мікросередовища проживання сім'ї часто відно­сять соціально-психологічні умови й відносини, які істотно впливають на життєдіяльність і характеризують стан суспільної свідомості людей. Ці умови мають яскраво виражений суб'єктивний характер. До них насампе­ред належать соціальні установки, інтереси й ціннісні орієнтації, які, не­мовби вплітаючись у загальну тканину суспільної свідомості, набувають статусу самостійного об'єкта дослідження і практично не розглядаються в контексті умов. дедалі частіше виділяють у самостійну категорію "спосіб мислення сім'ї", або "сімейна ідеологія ". Під способом мислення сім'ї ро­зуміють сукупність цінностей, норм та установок у сфері сімейного життя.

Структура сім визначається усією сукупністю стосунків між її чле­нами, включаючи, крім стосунків родинності, системи господарських та духовно-моральних стосунків, у тому числі владних, авторитету тощо. Структура сім'ї та внутрішня організація залежать від багатьох факторів, визначальним серед яких є тип подружжя. В історичній ретроспективі ві­домі подружжя двох видів: моногамні й полігамні.

Моногамія — це шлюб між одним чоловіком і однією жінкою. Полі­гамія — це шлюб одного чоловіка з кількома жінками, а різновидом полі­гамії є поліандрія — це шлюб однієї жінки з кількома чоловіками.

Залежно від сфери вибору чоловіка або жінки шлюби поділяють на ендо­гамні, тобто такі, які укладаються в межах власної, але більш широкої спільноти, наприклад у межах соціального класу чи касти, та на екзогамні, що укладаються між партнерами, які належать до різних соціальних груп.

За ієрархією престижу та влади у сім'ї виділяється патріархальна сім я, де батько здійснює владу і користується найвищим авторитетом, і матрі­архальна сім'я, де влада належить матері. Існують також сім'ї егалітар­ні, переважно у сучасних суспільствах. Окрім того, сім'ї поділяються на в яких успадкування прізвища, майна, престижу і соціаль-

ного становища відбувається по лінії батька, і на матрілінеальні, в яких успадкування відбувається по лінії матері. І, нарешті, розрізняються шлю- би які характеризуються тим, що молоде подружжя після шлюбу переходить у дім батьків чоловіка, і матрілокальні, коли молоде подружжя оселяється у домі батьків жінки (див. рис. 11.2).

Форма сім'ї Біологічні зв'язки, шлюб і правові норми:

Нуклеарна сім'я складається з дорослих (батьків) і дітей Розширена сім'я включає нуклеарну сім'ю і багатьох

родичів

Форма піл н>б* 1. Моногамія - шлюб між одним чоловіком та однією жінкою

2. Полігамія - шлюб між одним і декількома індивідуумами

3. Полігінія - шлюб між одним чоловіком і декількома жінками

4. Поліандрія - шлюб між однією жінкою та декількома чоловіками

5. Груповий шлюб - між декількома сім'ями

Тип владних 1. Патріархальний - влада чоловіків над іншими членами структур сім'ї (Таїланд, Японія, Німеччина)

2. Матріархальний - влада жінок над іншими членами сім'ї

Найкращий партнер

3. алітарний - влада розподіляється між чоловіком та жінкою

1. Екзогамія - правила, що регулюють шлюби поза визначеними групами

Право вибору місця

проживання вічна і

2. Ендогамія - правила, що приписують укладання шлюбу всередині однієї соціальної групи (Індія - кастова система)

Неолокальне - місце проживання окремо від батьків

2. Патрілокальне - дружина живе в домі чоловіка

3. Матрілокальне - чоловік живе в домі дружини