- •Рецензенти: м. І. Михальченко,
- •1.1. Сутність та зміст соціологи
- •1.2. Визначення об'єкта соціології
- •1.3. Предмет соціологічної науки
- •1.4. Основні функції соціології
- •2.1. Визначення структури соціологічного знання
- •2.2. Зміст і типологія соціологічних теорій середнього рівня
- •Сорокін
- •2 Соціологія
- •3.1. Сутність і зміст соціологічних законів
- •3.2. Класифікація соціологічних законів
- •3.3. Поняття і специфіка соціологічних категорій
- •Економічна сфера Політична сфера
- •3.4. Типологія і зміст соціологічних категорій
- •4.1. Передумови виникнення соціології
- •4.2. Основні етапи становлення і розвитку соціології як науки
- •1 * І* Огюст Конт засновник соціологи і позитивізму,
- •4.3. Розвиток соціології' в Росії й Україні
- •5.1. Поняття про суспільство і його типи
- •5.2. Характеристика суспільства як соціальної системи
- •5.3. Сутність структури соціальної системи
- •5.4. Зміст основних елементів суспільної системи
- •4 Соціологія
- •Розділ 6. Соціальна структура суспільства
- •6.1. Сутність соціальної структури суспільства
- •6.2. Соціальні статуси і ролі — головні сполучні елементи соціальної структури суспільства
- •6.3. Характеристика основних концепцій соціальної структури суспільства
- •Розділ 7. Соціалізація як суцільний процес засвоєння соціального досвіду
- •7.1 .Сутність процесу соціалізації'
- •7.2. Характеристика сучасних моделей соціалізації
- •7.3. Зміст основних етапів і стадій процесу соціалізації
- •8.1. Визначення сутності і соціальної дії
- •8.2. Зміст і характерні ознаки соціальної
- •8.3. Поняття та особливості соціальних відносин
- •9.1. Поняття соціального конфлікту та передумови його виникнення
- •9.2. Функції соціального конфлікту та його класифікація
- •9.3. Характерні ознаки суб'єктів конфліктних ситуацій
- •9.4. Механізм соціального конфлікту та його стадії
- •9.5. Головні причини й наслідки соціальних конфліктів та методи управління ними
- •9.6. Соціальні конфлікти у сучасному українському суспільстві
- •10.1. Поняття особистості: сутність та соціологічні концепції
- •10.2. Визначення соціологічної структури особистості
- •10.3. Шляхи взаємодії' особистості з суспільством
- •11.1. Соціологія сім'ї як наука: об'єкт, предмет, сутність та основні категорії
- •1. По чоловічій лінії
- •11.2. Основні функції сім'ї в суспільстві
- •11.3. Стан і тенденції розвитку сучасної сім'ї в Україні
- •12.1. Соціологія етносу як наука: об'єкт, предмет і методи
- •12.2. Методологічні аспекти вивчення етнічних спільнот
- •12.3. Соціально-етнічні процеси в Україні: стан і проблеми
- •13.1. Соціологія громадської думки як наука: сутність, виникнення та розвиток
- •13.2. Поняття про об'єкт і суб'єкт громадської думки
- •13.3. Функціонування громадської думки
- •14.1. Соціологія масової комунікації як наука: об'єкт, предмет і місце в системі соціологічних знань
- •14.2. Виникнення та розвиток соціології масової комунікації
- •14.3. Масова комунікація як соціальна система
- •14.3. Масова комунікація як соціальна система
- •15.1. Соціологія управління як наука: предмет, об'єкт, сутність та зміст
- •15.2. Ґенеза та еволюція соціології управління
- •15.3. Технологічні засади соціології управління
- •16.1. Соціологія політики як наука: об'єкт, предмет, сутність і наукові категорії'
- •16.2. Політика як соціальне явище
- •17.1. Соціологія економіки як наука: об'єкт, предметна сфера та функції
- •17.2. Закономірності і характерні риси соціології економіки
- •17.3. Основні напрями розвитку соціології економіки
- •18.1. Соціологія праці як наука: об'єкт, предмет і функції
- •18.2. Особистість в системі соціально-трудових процесів
- •18.3. Мотивація трудової поведінки
- •19.1. Соціологія культури як наука: предмет, об'єкт, та основі напрями досліджень
- •19.2. Поняття і функції культури як соціального явища
- •19.3. Характерні риси елементів, форм та видів культури
- •19.4. Сутність і зміст культурної динаміки
- •20.1 . Соціологія освіти як наука: об'єкт, предмет і сутність її складових
- •20.2. Освіта як інститут соціалізації та самореалізації людини
- •21.1. Соціологія релігії як наука: об'єкт, предмет і методи дослідження
- •21.2. Виникнення і розвиток соціології релігії
- •21.3. Релігія як соціальний феномен: структура, функції, класифікація
- •22.1 . Сутність і типологія соціологічного дослідження
- •22.2. Структура програми соціологічного дослідження
- •22.3. Основні методи збирання соціологічної інформації
- •22.4. Інтеграція соціологічних методів
- •22.5. Анкета — інструмент отримання емпіричних даних
- •4 3 4 Частина V. Методологія і технолопїсоціологічних досліджень
- •За формою
- •23.1. Сутність аналізу соціологічної інформації
- •23.2. Надійність соціологічної інформації
- •23.3. Шляхи використання соціологічних даних
- •23.4. Ефективність соціологічних досліджень
- •Серія «Вища освіта в Україні» Заснована в 1999 р.
4 3 4 Частина V. Методологія і технолопїсоціологічних досліджень
байдуже". У цьому випадку опитуваний відмічає той варіант відповіді, що найбільше відповідає його установкам.
Змістовна сторона і функціональне навантаження питань анкети
За формою
відкриті, напіввідкриті, закриті, прямі, опосередковані
за змістом
про факти, дії та результати, про і
думки
за функціями
основні, функціональні,
особисті, безосо-бистісні,
фільтри, контрольні, контактні, функціонально-психологічні
Рис. 22.2. Види питань соціологічної анкети
Структура і послідовність питань в соціологічній анкеті власне кажучи представляють собою установку соціолога на розвиток комунікації з опитуваним: пробудження інтересу, завоювання довіри, підтвердження впевненості опитуваних у своїх можливостях, подальша підтримка бесіди тощо. З цієї точки зору соціологічні анкети повинні бути коректними і контактними, тому що завдяки правильній постановці питань збільшується імовірність одержання надійних зведень, підвищується логічних даних.
Добре опрацьована анкета, як правило, може бути заповнена опитуваним протягом не більш ЗО хвилин. Далі, як показує практика, настає психологічний поріг стомлюваності, і увага до заповнюваної анкети істотно знижується. Однак існують і інші погляди на це питання. Зокрема, вважається, що чистий час, який потрібно для заповнення анкети, це не саме головне. Дослідники повинні думати про те, на які питання опитувані будуть відповідати охоче, які питання чи малюнки зацікавлять, а які ні. Інтерв'ювання має справляти на опитуваного гарне враження, тому існують для цього так званірозважальні питання, буферні питання та ігрові питання, що підтримують інтерес респондента до заповнення анкети.
Нарешті варто пам'ятати, що думки й оцінки людей дуже мінливі, і часто-густо піддаються коливанням. Щоб уникнути перекручування отриманих даних, найкраще використовувати стислі строки для проведення опитування й обробки соціологічної інформації.
ІІЩ3 Резюме
Соціологічне дослідження — система логічно послідовних методологічних, методичних та організаційно-технічних процедур, пов'язаних між собою єдиною метою заради отримання достовірної інформації про явище або процес, що вивчаються, тенденції і суперечності їхнього функціонування й розвитку для використання в практиці соціального управління різноманітними галузями суспільного життя.
Залежно від характеру одержуваного знання соціологічні дослідження поділяються на методологічні (знання про знання) і неметодологічні (знання про досліджуваний предмет). Крім того, в соціології здійснюються не тільки наукові (фундаментальні) чи емпіричні (прикладні), а й змішані дослідження, в яких вирішуються як наукові, так і прикладні завдання. Поряд з цим слід розрізняти суто соціологічні й соціальні дослідження. Перші покликані вивчати закономірності функціонування і розвитку різноманітних соціальних спільнот, характер та засоби взаємодії спільної діяльності людей. Соціальні дослідження (на відміну від соціологічних) поряд з формами виявлення дії соціальних законів і закономірностей передбачають вивчення конкретних форм і умов соціальної взаємодії людей — економічних, політичних, демографічних тощо. Тому за своєю суттю вони є комплексними і проводяться на стику наук, тобто це соціально-економічні, соціально-політичні, соціально-демографічні дослідження.
Будь-яке соціологічне дослідження у загальному вигляді складається з трьох стадій, кожна з яких може становити самостійне дослідження. Перша стадія — методологічна — пов'язана з розробкою програми дослідження. Друга стадія — емпірична — пов'язана з отриманням первинної емпіричної інформації, опрацюванням і аналізом, що дає змогу будувати теоретичне знання та формулювати практичні рекомендації. Третя стадія — теоретична — пов'язана з отриманням теоретичного знання, наприклад, побудовою типології явищ чи процесів, формуванням та розвитком соціологічних теорій тощо.
Соціологічне дослідження незалежно від його типу (або виду) поділяється на чотири взаємопов'язаних етапи: 1) підготовку дослідження; 2) збирання первинної соціологічної інформації (тобто певних даних, що потребують подальшого опрацювання й аналізу); 3) підготовку зібраної інформації до опрацювання та її опрацювання; 4) аналіз отриманої інформації, підбиття підсумків дослідження та розробку відповідних висновків і рекомендацій.
Програма соціологічного дослідження, без якої неможливе його якісне проведення, є стратегічним документом наукового пошуку, теоретико-методологічною основою усієї сукупності процедур дослідження, що здійснюються соціологом. Вона включає: 1) визначення проблеми, об'єкта і предмета дослідження; 2) попередній системний аналіз об'єкта дослідження; 3) характеристику мети і завдань дослідження; 4) інтерпретацію та операціоналізацію основних понять; 5) формулювання робочих гіпотез; 6) визначення стратегічного плану дослідження; 7) складання плану вибірки; 8) опис методів збирання соціологічних даних; 9) опис схеми аналізу та подання даних.
Серед основних методів соціологічних досліджень виділяють такі: 1) метод аналізу документів; 2) метод опитування; 3) метод спостереження; 4) метод експерименту, які, у свою чергу, поділяються на окремі види залежно від специфіки та особливостей збирання соціологічної інформації під час проведення соціологічного дослідження.
Головним інструментом збирання соціологічної інформації є анкета (опитувальник), яка складається із вступної частини, тобто звернення до респондента; далі йде основна частина, що містить відповідні блоки питань до опитуваних; і заключної частини або паспортичка, у якій подаються демографічні дані про респондентів.
ДОЦД Список використаної та рекомендованої літератури
Баскаков А. Я., Туленков Н. В. Методология научного исследования: Учеб. пособ. — К.: МАУП, 2002.
Волович В. И. Надежность информации в социологическом исследо-вании. — К.: думка,
Горшков М. К., Шереги Ф. 3. Как провести социологическое исследо-вание. — М.: Политиздат, 1985.
Гречихин В. Л. Лекции по методике и технике социологических иссле-дований. — М.: Изд-во МГУ, 1988.
Грушин Б. А. Мнение о мире и мир мнений. — М.: Политиздат, 1967.
ЕвлаповЛ. Г., Кутузов В. А. Зкспертньїе оценки в управлении. — М.: Зкономика, 1978.
Жабский М. И. Принципи стандартизованного интервью // Социол. исслед. — 1985. — № 3.
ЗдравомьісловА. Г. Методология и процедура социологических иссле-дований. М.: Мьсль, 1969.
9. КуприянА. П. Проблема зксперимента в системе общественной практики.— М.: Наука, 1981.
ІО.Логика социологического исследования. —М.: Наука, 1987.
П.ЛукашевичН. П., Туленков Н. В. Введение в социологию: Учеб.-ме-тод. пособ. - К.: МАУП, 1996.
12.ЛукашевичН.П., ТуленковН. В. Социология: Учеб. пособ. —К.: МАУП, 2002.
13. Лукашевич М. П., Туленков М. В. Спеціальні та галузеві соціологічні
теорії. Навч. посіб. — К.: МАУП, 2004. 14.НозльЗ. Массовьіе опросьі. — М.: Прогресе, 1978. 15. Осипов Г. В., Андреев 3. П. Методьі измерения в социометрии. — М.:
Наука, 1977.
Іб.ПанінаН. В. Технологія соціологічного дослідження: Курс лекцій. —
К.: Наук, думка, 1996. П.ПогосянГ. А. Метод интервью и достоверность социологической ин-
формации. — Ереван: Изд-во АН АрмССР, 1985. 18. Практикум по социологии. — М.: Изд-во МГУ, 1992. ІЯ.Пзнто Р., Гравитц М. Методьі социальньгх наук: Пер. с фр. — М.:
Прогресс, 1972.
Рабочая книга социолога. — М.: Наука, 1983.
Система социологического знания: Учеб. пособ. /Сост. Г. В. Щекин. - 3-є изд. - К.: МАУП, 1998.
Социологический знциклопедический словарь /Ред.-коорд. Г. В. Осипов. — М.: ИНФРА-М-НОРМА, 1998.
Супперс П., Зинес Дж.Основьі теории измерений // Психологическое измерение. — М.: Мир, 1967.
Сурмин Ю. П., Туленков Н. В. Методология и методьі социологичес-ких исследований: Учеб. пособ. — К.: МАУП, 2000.
ТощенкоЖ. Т. Социология: Общий курс.— М.: Прометей, 1994. Туленков Н. В. Социологическое исследование: понятие, программа, методь: Конспект лекции по социологии. — К.: 1994.
Чуриков Н. Н. Проектирование вьіборочного социологического иссле-дования. — К.: думка, 1986.
Ядов В. А. Социологическое исследование: методология, программа, методьі. — М.: Наука, 1987.
29.ЯковенкоЮ. И., Паниотто В. И. Почтовьгй опрос в социологическом исследовании. — К.: Политиздат Украинь, 1988.
В результаті вивчення цього розділу Ви повинні вміти:
/ розкривати сутність технології аналізу соціологічних даних та його основних етапів;
визначати суть і послідовність процедури опрацювання соціологічної інформації і виділяти її основні компоненти; / виявляти шляхи та засоби узагальнення соціологічної інформації;
характеризувати методику інтерпретації отриманих соціологічних даних;
визначати основні способи надійності і форми використання соціологічної інформації в практиці управлінської діяльності;
розкривати суть механізму ефективності соціологічних досліджень, визначити його етапи і роль в удосконаленні системи управління сучасними організаціями.
