4 3 4 Частина V. Методологія і технолопїсоціологічних досліджень

байдуже". У цьому випадку опитуваний відмічає той варіант відповіді, що найбільше відповідає його установкам.

Змістовна сторона і функціональне навантаження питань анкети

За формою

відкриті, напіввідкриті, закриті, прямі, опосередковані

за змістом

про факти, дії та результати, про і

думки

за функціями

основні, функціо­нальні,

особисті, безосо-бистісні,

фільтри, конт­рольні, контактні, функціонально-психологічні

Рис. 22.2. Види питань соціологічної анкети

Структура і послідовність питань в соціологічній анкеті власне кажу­чи представляють собою установку соціолога на розвиток комунікації з опитуваним: пробудження інтересу, завоювання довіри, підтвердження впевненості опитуваних у своїх можливостях, подальша підтримка бесі­ди тощо. З цієї точки зору соціологічні анкети повинні бути коректними і контактними, тому що завдяки правильній постановці питань збільшу­ється імовірність одержання надійних зведень, підвищується логічних даних.

Добре опрацьована анкета, як правило, може бути заповнена опитува­ним протягом не більш ЗО хвилин. Далі, як показує практика, настає пси­хологічний поріг стомлюваності, і увага до заповнюваної анкети істотно знижується. Однак існують і інші погляди на це питання. Зокрема, вважа­ється, що чистий час, який потрібно для заповнення анкети, це не саме головне. Дослідники повинні думати про те, на які питання опитувані будуть відповідати охоче, які питання чи малюнки зацікавлять, а які ні. Інтерв'ювання має справляти на опитуваного гарне враження, тому існу­ють для цього так званірозважальні питання, буферні питання та ігрові питання, що підтримують інтерес респондента до заповнення анкети.

Нарешті варто пам'ятати, що думки й оцінки людей дуже мінливі, і часто-густо піддаються коливанням. Щоб уникнути перекручування отри­маних даних, найкраще використовувати стислі строки для проведення опитування й обробки соціологічної інформації.

ІІЩ³ Резюме

1. Соціологічне дослідження — система логічно послідовних методоло­гічних, методичних та організаційно-технічних процедур, пов'язаних між собою єдиною метою заради отримання достовірної інформації про явище або процес, що вивчаються, тенденції і суперечності їхньо­го функціонування й розвитку для використання в практиці соціаль­ного управління різноманітними галузями суспільного життя.

2. Залежно від характеру одержуваного знання соціологічні дослідження поділяються на методологічні (знання про знання) і неметодологічні (знання про досліджуваний предмет). Крім того, в соціології здійсню­ються не тільки наукові (фундаментальні) чи емпіричні (прикладні), а й змішані дослідження, в яких вирішуються як наукові, так і прикладні завдання. Поряд з цим слід розрізняти суто соціологічні й соціальні дослідження. Перші покликані вивчати закономірності функціонування і розвитку різноманітних соціальних спільнот, характер та засоби вза­ємодії спільної діяльності людей. Соціальні дослідження (на відміну від соціологічних) поряд з формами виявлення дії соціальних законів і закономірностей передбачають вивчення конкретних форм і умов соціальної взаємодії людей — економічних, політичних, демографіч­них тощо. Тому за своєю суттю вони є комплексними і проводяться на стику наук, тобто це соціально-економічні, соціально-політичні, соці­ально-демографічні дослідження.

3. Будь-яке соціологічне дослідження у загальному вигляді складається з трьох стадій, кожна з яких може становити самостійне дослідження. Перша стадія — методологічна — пов'язана з розробкою програми дослідження. Друга стадія — емпірична — пов'язана з отриманням первинної емпіричної інформації, опрацюванням і аналізом, що дає змогу будувати теоретичне знання та формулювати практичні рекоме­ндації. Третя стадія — теоретична — пов'язана з отриманням теоре­тичного знання, наприклад, побудовою типології явищ чи процесів, формуванням та розвитком соціологічних теорій тощо.

4. Соціологічне дослідження незалежно від його типу (або виду) поділя­ється на чотири взаємопов'язаних етапи: 1) підготовку дослідження; 2) збирання первинної соціологічної інформації (тобто певних даних, що потребують подальшого опрацювання й аналізу); 3) підготовку зі­браної інформації до опрацювання та її опрацювання; 4) аналіз отри­маної інформації, підбиття підсумків дослідження та розробку відпо­відних висновків і рекомендацій.

1. Програма соціологічного дослідження, без якої неможливе його якісне проведення, є стратегічним документом наукового пошуку, теоретико-методологічною основою усієї сукупності процедур до­слідження, що здійснюються соціологом. Вона включає: 1) визна­чення проблеми, об'єкта і предмета дослідження; 2) попередній системний аналіз об'єкта дослідження; 3) характеристику мети і завдань дослідження; 4) інтерпретацію та операціоналізацію основ­них понять; 5) формулювання робочих гіпотез; 6) визначення стра­тегічного плану дослідження; 7) складання плану вибірки; 8) опис методів збирання соціологічних даних; 9) опис схеми аналізу та подання даних.

2. Серед основних методів соціологічних досліджень виділяють такі: 1) метод аналізу документів; 2) метод опитування; 3) метод спостере­ження; 4) метод експерименту, які, у свою чергу, поділяються на окремі види залежно від специфіки та особливостей збирання соціологічної інформації під час проведення соціологічного дослідження.

3. Головним інструментом збирання соціологічної інформації є анкета (опитувальник), яка складається із вступної частини, тобто звернен­ня до респондента; далі йде основна частина, що містить відповідні блоки питань до опитуваних; і заключної частини або паспортичка, у якій подаються демографічні дані про респондентів.

ДОЦД Список використаної та рекомендованої літератури

1. Баскаков А. Я., Туленков Н. В. Методология научного исследования: Учеб. пособ. — К.: МАУП, 2002.

2. Волович В. И. Надежность информации в социологическом исследо-вании. — К.: думка,

3. Горшков М. К., Шереги Ф. 3. Как провести социологическое исследо-вание. — М.: Политиздат, 1985.

4. Гречихин В. Л. Лекции по методике и технике социологических иссле-дований. — М.: Изд-во МГУ, 1988.

5. Грушин Б. А. Мнение о мире и мир мнений. — М.: Политиздат, 1967.

6. ЕвлаповЛ. Г., Кутузов В. А. Зкспертньїе оценки в управлении. — М.: Зкономика, 1978.

7. Жабский М. И. Принципи стандартизованного интервью // Социол. исслед. — 1985. — № 3.

8. ЗдравомьісловА. Г. Методология и процедура социологических иссле-дований. М.: Мьсль, 1969.

9. КуприянА. П. Проблема зксперимента в системе общественной прак­тики.— М.: Наука, 1981.

ІО.Логика социологического исследования. —М.: Наука, 1987.

П.ЛукашевичН. П., Туленков Н. В. Введение в социологию: Учеб.-ме-тод. пособ. - К.: МАУП, 1996.

12.ЛукашевичН.П., ТуленковН. В. Социология: Учеб. пособ. —К.: МАУП, 2002.

13. Лукашевич М. П., Туленков М. В. Спеціальні та галузеві соціологічні

теорії. Навч. посіб. — К.: МАУП, 2004. 14.НозльЗ. Массовьіе опросьі. — М.: Прогресе, 1978. 15. Осипов Г. В., Андреев 3. П. Методьі измерения в социометрии. — М.:

Наука, 1977.

Іб.ПанінаН. В. Технологія соціологічного дослідження: Курс лекцій. —

К.: Наук, думка, 1996. П.ПогосянГ. А. Метод интервью и достоверность социологической ин-

формации. — Ереван: Изд-во АН АрмССР, 1985. 18. Практикум по социологии. — М.: Изд-во МГУ, 1992. ІЯ.Пзнто Р., Гравитц М. Методьі социальньгх наук: Пер. с фр. — М.:

Прогресс, 1972.

20. Рабочая книга социолога. — М.: Наука, 1983.

21. Система социологического знания: Учеб. пособ. /Сост. Г. В. Щекин. - 3-є изд. - К.: МАУП, 1998.

22. Социологический знциклопедический словарь /Ред.-коорд. Г. В. Оси­пов. — М.: ИНФРА-М-НОРМА, 1998.

23. Супперс П., Зинес Дж.Основьі теории измерений // Психологическое измерение. — М.: Мир, 1967.

24. Сурмин Ю. П., Туленков Н. В. Методология и методьі социологичес-ких исследований: Учеб. пособ. — К.: МАУП, 2000.

25. ТощенкоЖ. Т. Социология: Общий курс.— М.: Прометей, 1994. Туленков Н. В. Социологическое исследование: понятие, программа, методь: Конспект лекции по социологии. — К.: 1994.

27. Чуриков Н. Н. Проектирование вьіборочного социологического иссле-дования. — К.: думка, 1986.

28. Ядов В. А. Социологическое исследование: методология, программа, методьі. — М.: Наука, 1987.

29.ЯковенкоЮ. И., Паниотто В. И. Почтовьгй опрос в социологическом исследовании. — К.: Политиздат Украинь, 1988.

Розділ 23. СОЦІОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ТА ВИКОРИСТАННЯ ЙОГО РЕЗУЛЬТАТІВ

В результаті вивчення цього розділу Ви повинні вміти:

/ розкривати сутність технології аналізу соціо­логічних даних та його основних етапів;

визначати суть і послідовність процедури опрацювання соціологічної інформації і виділя­ти її основні компоненти; / виявляти шляхи та засоби узагальнення со­ціологічної інформації;

характеризувати методику інтерпретації отриманих соціологічних даних;

визначати основні способи надійності і фор­ми використання соціологічної інформації в практиці управлінської діяльності;

розкривати суть механізму ефективності со­ціологічних досліджень, визначити його етапи і роль в удосконаленні системи управління су­часними організаціями.