23.3. Шляхи використання соціологічних даних

Використання соціологічних даних — це, власне, те, задля чого і про­водять будь-які соціологічні дослідження. Діалектична єдність теорії і практики означає, з одного боку, теоретичне забезпечення реальної діяль­ності, з іншого — практичне виправдання існування теорії взагалі.

Аналіз соціологічних даних виступає безпосередньою ланкою між теорією і практикою у соціологічному вимірі. Практика асоціюється саме з процесом використання наслідків теоретико-аналітичної роботи. Ідеться насамперед про управлінську практику в усіх сферах суспільного життя (зокрема економічній, політичній, соціальній, духовній), про організацію і регулювання процесу впровадження соціологічних даних у практичну реальність суб'єктів управління, про вплив на хід використання цих да­них у найрізноманітніших проявах.

Поняття асоціюється з усвідомленим впровадженням

теоретичних постулатів у практично-предметну дію. А в ширшому розу­мінні така асоціація охоплює всі компоненти єдиного циклу людської ді­яльності (середовище — об'єктивні потреби — усвідомлення у інтересів, ціннісних орієнтацій, мотивів, цільових установок, а також ді­яльне задоволення цих потреб у

Отже, використання соціологічнихданихвиступає якраз реальнимпроце-сом діяльного усвідомлення і задоволення людських потреб, невідривних від середовища (природного і соціального, як на макро-, так і мікрорівнях).

Справді, будь-яке соціологічне дослідження включає складання від­повідної програми, яка формується суспільно значущими об'єктивними потребами, детермінованими вимогами існування навколишньої дійсності (середовища). Програма є фактом усвідомлення цих потреб, разом з ці­лями і засобами задоволення, що враховують усі інші компоненти суб'єктивного фактора (інтереси, мотивацію, аксіологічний (ціннісний) аспект). Методи реалізації програми виступають духовно-практичними засобами такої реалізації. Хід і наслідки останньої є об'єктом соціологіч­ного аналізу отриманої інформації

претації), інтегрованого у рекомендаціях до дії. Дія — це використання соціологічних даних на практиці.

Соціологічне дослідження в усіх його компонентах допомагає удоскона­лювати засоби, форми і методи роботи, визначати основні напрями й тен­денції розвитку соціального об'єкта. Отже, використання соціологічних даних на практиці має певну самостійність, яка виявляється у такому:

1. прикладному значенні вироблених рекомендацій;

2. врахуванні інформації з інших джерел;

3) залученні до дослідження нових учасників в міру реального його здійснення (в разі потреби).

У соціології існують різні форми і методи використання та впрова­дження результатів соціологічних досліджень у практику. Однією з таких форм є захист результатів проведеного дослідження як перед керівни­ми інстанціями, так і представниками певних груп (трудових колективів різних профілів, включаючи органи управління). Другою поширеною формою впровадження результатів проведеного дослідження є публікації основних висновків і положень, пропозицій ірекомендацій у засобах ма­сової інформації, періодичній пресі, бібліографічних виданнях, наукових збірниках, монографіях, колективних працях тощо. Третьою формою використання соціологічних даних є виступи соціологів порадіо й теле­баченню. Четвертою — їхн я участь у розробці проектів документів і матеріалів для керівних установ, подання звітів про дослідження, дові­док або доповідних записок у відповідні організації. П'ятою формою використання результатів соціологічних досліджень є науково-практичні конференції, семінари, симпозіуми, круглі столи та інші заходи з актуаль­них проблем соціального розвитку суспільства.

Слід також зазначити, що результати соціологічних даних, отримані після проведення дослідження, опрацьовуються на ЕОМ та подаються, як правило, у вигляді наукових соціологічних звітів. За своєю структурою наукові соціологічні звіти мають відповідати загальній логіці наукового аналізу та охоплювати:

1. вступну частину з викладом найважливіших програмних положень. До них відносяться мета, завдання дослідження, об'єкт та предмет аналізу, інтерпретація основних понять, основні й робочі гіпотези, характеристика вибіркової сукупності, тобто маси людей, охопленої опитуванням;

2. основну частину звіту, яку складають проблемні розділи, кількість яких, як правило, визначається кількістю висунутих гіпотез;

3. заключну частину звіту, яку складають головні висновки досліджен­ня, а в разі потреби додаються також практичні рекомендації щодо вирі­шення існуючих проблем;

4. додатки до звіту, які містять, як правило, інструментарій досліджен­ня (анкету, бланк-інтерв'ю тощо), за допомогою якого одержано емпірич­ну інформацію. Сюди включаються також таблиці і графіки, що не ввій­шли до соціологічного звіту.

Розглянуті форми переведення теорії на мову практики не вичерпують усіх форм використання соціологічних даних. Цей перелік можна продов­жувати, не обмежуючись цифровим переліком. Так, не можна не звернути уваги й на роль теоретико-практичних дій у сфері соціології з погляду ви­користання суспільної думки, ставлення і позиції громади у наявних ситу­аціях. Масові настрої людей теж вимагають свого врахування у будь-якій діяльності соціального суб'єкта. Оціночні міркування членів суспільства на індивідуальному, груповому (колективному) і масовому (загальносус­пільному) рівнях характеризуються духовно-практичними (насамперед психолого-практичними) аспектами. Адже такі міркування, ставлення і позиції людей виникають внаслідок взаємодії суб'єкта та об'єкта і виража­ють схвалення чи осуд, перевагу чи відхилення об'єкта з боку суб'єкта. Саме в цьому суть діалектики використання соціологічних даних на прак­тиці, в основі якої — взаємозалежність суб'єкта і об'єкта соціальної діяль­ності, взаємовплив, що позначається на характері впровадження теоре­тичних положень у конкретні вчинки, поведінку та діяльність загалом.

Усе це свідчить про те, що соціологи діють не самотужки. Вони є про­фесіоналами, які становлять певну частину колективного суб'єкта соціоло­гічних досліджень. учасниками є також працівники обчислювальних центрів, представники державних та громадських органів і організацій тощо. До проведення досліджень залучаються широкі кола людей. І тут актуальним є рівень професіоналізму і компетентності, надійність, віро­гідність, об'єктивність, дієвість процедур. У сучасних умовах важливо по­стійно, регулярно і систематично вдосконалювати механізм та технологію таких процедур, наприклад, моніторингу суспільної думки, під яким розу­міється комплексне соціологічне вивчення виникнення, розвитку і функ­ціонування, її соціальної динаміки. І природно, що використання соціологіч­них даних прямо залежить від морального фактора — чесності й уважності, сумлінності всіх, хто залучений до цього складного процесу, від якого без­посередньо залежать його достовірність, обгрунтованість та ефективність.