1.4. Основні функції соціології

Місце і роль соціології у практичній діяльності людей, у життєдіяль­ності суспільства в цілому реалізується через ті функції, які вона виконує. Функції соціології, таким чином, визначають основні її обов'язки перед суспільством, найважливішу спрямованість і коло її діяльності. Головни­ми функціями соціології є пізнавальна, практична, теоретична, описова, інформаційна, прогностична, управлінська, гуманістична й ідеологічна.

Пізнавальна функція пов'язана з вивченням закономірностей соціаль­ного розвитку, тенденцій зміни різних соціальних явищ і процесів. Особ­ливе місце тут належить соціологічним теоріям середнього рівня, які на основі соціологічних досліджень розкривають закономірності й перспек­тиви розвитку суспільства, дають наукові відповіді на актуальні проблеми сучасності, вказують шляхи й методи соціального перетворення світу.

Практична функція визначається ступенем участі соціології у розробці практичних рекомендацій і пропозицій щодо підвищення ефективності управління різними соціальними процесами та суспільством у цілому.

Практична функція соціології тісно пов'язана з пізнавальною. Єдність теорії і практики — характерна риса соціології.

Теоретична функція полягає у концентрації, поясненні, поповненні та збагаченні наявного соціологічного знання, в розробці законів, категорій і методів цієї науки на основі дослідження соціальної діяльності.

Описова функція соціології передбачає систематизацію, опис, нагро­мадження одержаного дослідницького матеріалу у вигляді аналітичних розвідок, різного роду наукових звітів, статей, книг. У них відтворюється реальна картина соціального об'єкта, що вивчається. При виконанні цієї роботи вимагається висока моральна чистота і добропорядність ученого, бо на основі таких матеріалів робляться практичні висновки і ухвалю­ються управлінські рішення. Ці матеріали є джерелом виміру, відрахунку, порівняння для майбутніх поколінь.

Інформаційна функція — це збирання, систематизація та нагромаджен­ня соціологічної інформації, яку одержують у результаті проведення до­сліджень. Соціологічна інформація — найоперативніший вид соціальної інформації. У великих соціологічних центрах вона концентрується в па­м'яті ЕОМ. її використовують соціологи, керівники державних та інших установ для управління суспільством, соціальними процесами і явища­ми, соціальною діяльністю людей.

Прогностична функція полягає у підготовці соціальних прогнозів. Со­ціологічні дослідження завершуються обгрунтуванням короткострокового, середньострокового чи довгострокового прогнозу досліджуваного об'єкта. Короткостроковий аналіз спирається на виявлену тенденцію, а також на зафіксовану закономірність і відкриття фактора, який вирішальним чи­ном впливає на прогнозований об'єкт. Відкриття такого фактора — це склад­ний вид наукової роботи. Тому в соціологічній практиці частіше використо­вуються короткострокові та середньострокові прогнози.

Управлінська функція соціології пов'язана передусім з використанням знань для розробки і створення ефективних моделей управління різнома­нітними соціальними системами та інститутами, соціальними процеса­ми і об'єктами.

Гуманістична функція соціології полягає в розробці цілей соціального розвитку, формуванні соціальних ідеалів і цінностей, програм науково-технічного й соціокультурного розвитку суспільства.

Ідеологічна функція випливає з об'єктивної участі соціології в духов­ному житті суспільства, виробленні перспектив його розвитку, поширенні наукової ідеології серед населення, підготовці висококваліфікованих і компетентних кадрів спеціалістів.

Слід зазначити, що в практиці суспільного життя ці функції реалі­зуються значною мірою завдяки розгалуженій та багаторівневій струк­турі соціологічного знання.

Резюме

1. Термін "соціологія" походить від латинського слова зосіеїаз (суспільство) та грецького Іодоз (слово, вчення). Уперше цей термін запровадив у науко­вий обіг французький учений Огюст Конт наприкінці 30-х років XIX ст.

2. Соціологія є науковим знанням про суспільство. Це означає, що вона використовує наукові способи вивчення дійсності, а також принципи, методи й засоби, розроблювані у процесі еволюції наукового знання, становлення й розвитку різних природничих та суспільних наук.

3. Соціологія відрізняється від інших наук про людину і суспільство сво­їм специфічним кутом зору, який визначає її предметну сферу. Сут­ність соціологічного підходу полягає в тому, що соціологія співвідно­сить досліджувані суспільні явища зі станом суспільства загалом, а також розглядає місце кожного конкретного явища в системі суспіль­них відносин і людських взаємодій.

4. Багатоманітні дефініції соціології зводяться до того, що соціологія визнача­ється як наука про закономірності становлення, розвитку і функціону­вання соціальних спільнот, про ті соціальні відносини і соціальні процеси, що виникають у процесі взаємодії великих соціальних груп у суспільстві.

5. Об'єктом соціологічного пізнання є соціальна реальність, тобто повсяк­денне життя суспільства.

6. Предметом соціології є різноманітні дії, зв'язки, відносини, явища й процеси, що відбуваються в суспільстві, а також закономірності виник­нення й функціонування соціальної реальності або навколишнього со­ціального життя. Визначальною властивістю предмета соціології є те, що він являє собою усю сукупність дій, зв'язків, відносин, явищ і про­цесів у суспільстві, що мають назву соціальних.

7. Функції соціології зумовлюють основні її обов'язки перед суспільством, найважливішу спрямованість і коло її діяльності. Найголовнішими функ­ціями соціології є пізнавальна, практична, теоретична, описова, інфор­маційна, прогностична, гуманістична, ідеологічна й управлінська.

|щ] Список використаної та рекомендованої літератури

1. АронР. Зтапьі развития социологической мьісли / Общ. ред. П. С. Гуре-вича — М.: Политика, 1992.

2. Волков Ю. Г., Мостовая И. В. Социология: Учебник для вузов /Под ред. В. И. Добренькова. — М.: Гардарики, 1998.

3. Гіденс Е. Соціологія — К.: Основа, 1999.

4. Дюркгейм 3. Социология. Ее предмет, метод, предназначение: Пер. с фр. — М.: Канон, 1995.

5. Кравченко А. И. Социология. Справ, пособие — М.: Мос.Лицей, 1996.

6. Лукашевич Н. П., Туленков Н. В. Социология: Учеб. пособие. — К.: МАУП, 2002.

7. Мигович І. І. Основи соціології. — Ужгород: Патент, 1996.

8. Попова І. М. Соціологія. Пропедевтичний курс.— К.: Тандем, 1996.

9. Сірий Є. В. Соціологія: загальна теорія, історія розвитку, спеціальні та галузеві теорії: Навч. посіб. — К.: Атіка, 2004.

10. Смелзер Н. Социология. — М.: Феникс, 1994.

11. Сорокин П. Система социологии. — Пг, 1920.

12. Соціологія: Загальний курс: Навч. посіб. /ПічаВ. М. — К.: Каравела, 2000.

13. Соціологія. Навч. посібник / За ред. С. О. Макєєва — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1999.

14. Социология: наука об обществе: Учеб. пособ. / Под ред. В. П. Андру-щенко, Н. И. Горлача. — X.: Рубикон, 1996.

15. Социология на пороге XXI века: новьіе направлення исследований / Под ред. С. И. Григорьева, Ж. Кознен-Хуттера. — М: Интеллект, 1998.

16. Социология: Учебник / Отв. ред. П. Д. Павленок. — М.: Книготорго­вий центр "Маркетинг", 2002.

17. Социология: Знциклопедия / Сост. А. А. Грицанов, В. Л. Абушенко, Г. М. Евелькин и др. — Минск: Книжньй Дом, 2003.

18.Судаков В. И. Социологическое познание: современньїе тенденции и стимуль развития. — Д.: ДГУ, 1995.

19. ТернерДж. Структура социологической теории. — М: Прогресе, 1985.

20. Тощенко Ж. Т. Социология. — М.: Прометей, 1994.

21. Туленков Н. В. Социология как наука об обществе: Конспект лекции по

социологии. — К.: УГУФВС, 1994.

22. Фролов С. С. Социология. — М.: Логос, 1996.

23.Харчева В. Г. Основи социологии: Учебник. — М.: Логос, 1997. 24. Черниш Н. Й. Соціологія: Курс лекцій. — Львів: Кальварія, 1996. 25.Шаповал М. Загальна соціологія. — К.: УЦДК, 1996. 26. ЩепаньскииЯ. Злементарньїе понятия социологии. — М.: Прогресе, 1969. 21 .3нциклопедический социологический словарь/Под общ. ред. Г. В. Оси-

пова. — М.: ИСПИ РАН, 1995. 28.Якуба О. О. Соціологія: Навч. посіб. —X.: Константа, 1996.

2 3

Розділ 2. СТРУКТУРА СИСТЕМИ СОЦІОЛОГІЧНОГО ЗНАННЯ

ЙЗгІ В результаті вивчення цього розділу Ви повинні вміти:

/ розкрити структуру системи соціологічно­го знання і дати характеристику її складових елементів;

/ показати, як і коли виникли соціологічні теорії середнього рівня; / визначити причини розриву між загально-соціологічним та конкретно-соціологічним рівнями соціології або конкретно-соціологіч­ними (емпіричними) дослідженнями; / показати, як класифікуються соціологічні теорії середнього рівня і дати загальну характеристику.