22.4. Інтеграція соціологічних методів

Інтеграція соціологічних методів діалектично взаємопов'язана з їх диференціацією і спирається на діалектику загального і особливого, що передбачає чітке розмежування методів аналізу документів, опитування, спостереження та експерименту (з урахуванням внутрішньої структу­ри) і дозволяє досягти конкретності істини, яка не може не бути конкрет­ною. Водночас її компоненти також не можуть не бути зведені до єдиного комплексу в його системності, тобто

Саме комплексно-системний підхід вимагає поєднати диференціацію та інтеграцію соціологічних методів як засобів встановлення об'єктивної істини. Так, лише у взаємодоповненні працюватимуть номінальні, поряд­кові та метричні шкали вимірів соціологічних досліджень. Репрезентати­вність останніх залежить від чіткого зіставлення вибіркової і генеральної сукупностей. Рівень соціологічного аналізу прямо залежить від інтегра­ції його основних етапів: підготовчого, оперативного та результативного. Текстові, статистичні та іконографічні матеріали взаємодоповнюються в аналізі документів як соціологічному методі, так само як зовнішній і внутрішній, традиційний і формалізований (контент-аналіз) різновиди. Опитування, у свою чергу, пов'язане з документуванням (анкети і блан-ки-інтерв'ю є документами), отже, аналіз документів і опитування — дві сторони однієї справи.

Класифікацію соціологічних методів подано в табл. 22.2, яка наочно ілюструє інтеграцію щодо комплексного використання цих методів час проведення соціологічних досліджень [21, с.336]. Така інтеграція, як видно з табл. 22.2, означає насамперед класифікацію (типологізацію) соціологічних методів. При цьому вирізняють типи, підтипи і об'єкт до­слідження. До типів належать: 1) методи вивчення зовні об'єктивованих фактів свідомості; 2) методи вивчення безпосередніх фактів свідомості; 3) методи вивчення зовні об'єктивованих і безпосередніх фактів свідомос­ті, які цілеспрямовано змінюються в процесі дослідження. До першого типу належать аналіз документів і спостереження, до другого — опитування, до третього — соціальний експеримент.

Таблиця 22.2.

Класифікація соціологічних методів збирання соціальної інформації

ТИПИ

Методи вивчення зовні об'єктивованих фактів свідомості

Методи вивчення безпосередніх фактів свідомості

Методи вивчення зовні об'єктивова­них і безпосередніх фактів свідомості, цілеспрямовано змінюваних у про­цесі дослідження

АНАЛІЗ ДОКУМЕНТІВ

СПОСТЕРЕ­ЖЕННЯ

ОПИТУВАННЯ

ЕКСПЕРИМЕНТ

Кожний тип має свої підтипи. Підтипами аналізу документів є тради­ційний і формалізований (контент-аналіз), спостереження — включене і невключене, опитування — анкетування, інтерв'ю, спеціальні методики (соціометричні процедури, метод експертних оцінок тощо), соціального експерименту — натурний уявний експеримент. Визначено також об'єкти окремих типів і підтипів (документи, процеси, працівники, ефективність роботи).

Інтеграція соціологічних методів стосується всіх і кожного з загальної системи. Наприклад, соціометричні процедури інтегрують у собі всі інші Методи. Ідеться про тести для виявлення психологічних реакцій людей у різ­них ситуаціях, колективах, формальних і неформальних угрупованнях тощо.

Вузівський курс соціології входить як складова частина до загально-соціологічного процесу суспільної теорії і практики в усіх сферах, вклю­чаючи, зокрема, управлінську. Остання є творчим простором реалізації програми і методів соціології в управлінській роботі. Комплексно-систем­ний характер соціологічної програми у єдності цільових установок, методологічного і процедурного розділів взаємодетермінує інтеграцію соціологічних методів дослідження.

Метод як систематизований спосіб досягнення теоретичного або прак­тичного результату характеризується різними рівнями:

• перший, найвищий — діалектика всього існуючого, його виникнення, розвитку, функціонування згідно з тріадою законів — єд­ності і боротьби протилежностей, переходу кількості в якість, заперечення;

• другий — метод природознавства;

• третій — метод суспільствознавства, включаючи людинознавство;

• четвертий — методи конкретних досліджень.

Третій і четвертий рівні (теоретичний і прикладний) безпосередньо стосуються як загальної, так і соціологічних теорій середнього рівня.

Раніше вже розглядалися методи третього рівня. Це насамперед ана­ліз документів, опитування, спостереження, експеримент. До четверто­го рівня належать переважно математично-статистичні методи соціологіч­них досліджень, які об'єднуються (інтегруються) категорією "аналіз"; а саме: аналіз дисперсійний, регресійний (якісно регресійний), кластерний, латентно-структурний, логлінійний, причинний, структурно-функціона­льний, факторний, таблиць сполученості; аналіз соціометричної інфор­мації, експертних оцінок, переваг тощо.

Четвертий рівень методу як способу досягнення бажаного результату є водночас передумовою більш масштабного аналізу соціологічних да­них (опрацювання, узагальнення, інтерпретації), практичного застосу­вання та ефективного використання.

Інтеграційні фактори на всіх рівнях (програма, методи і принципи) досліджень у галузі як загальної, так спеціальних і галузевих соціологій діють і в ширшому масштабі, включаючи загальносуспільний, адже про­грама соціологічних досліджень вписується у механізм соціального управ­ління, соціального планування і проектування, соціальної діагностики та реалізації, зокрема у формі соціальних технологій. Те ж саме слід ска­зати і про інтеграцію соціологічних методів у загальнометодологічні про­цеси суспільного розвитку.

Завдяки цьому соціологія виступає одним з істотних рушіїв суспільного прогресу. завданнями є виявлення і використання соціальних резервів, включаючи застосування соціальної діагностики як методу пошуку таких резервів, проектування і планування соціального розвитку трудових колек­тивів, розробка і здійснення соціальних технологій. Істотним є те, що, на­приклад, соціальна діагностика включає три основних методи: 1) позицій­ний аналіз; 2) ігровіметоди; 3) безпосередньо соціологічніметоди, про які йшлося в цьому розділі. У свою чергу, соціальні технології також не обхо­дяться без соціології (технологічні цільові установки, відповідні операції та процедури, підсумки їх проведення). Такі соціальні технології, як "ро­бота з працівниками стосовно їх навчання та трудової адаптації", "підготовка працівників до звільнення", "профілактика правопорушень та перевихован­ня працівників", потребують відповідного соціологічного забезпечення.

Таким чином, цей розділ розкриває актуальні теоретико-практичні проблеми: об'єктивні вимоги до програми, структуру (методологічний та процедурний розділи), методологію її здійснення (диференціація ологічних методів — аналіз документів, опитування, спостереження, екс­перимент, їх інтеграція). Отже, суто соціологічна проблематика в діяль­ності сучасних організацій набуває дедалі ширшого соціального звучання і є запорукою ефективності їх діяльності в умовах ринкових відносин.