22.5. Анкета — інструмент отримання емпіричних даних

Величезна роль у підвищенні якості техніки збирання первинної ін- формації приділяється правильному складанню інструментарію, серед видів якого головним є соціологічна анкета (або опитувальник). Анкета (з — "розслідування") є також однією з умов одержання об'єк-

тивно значимих результатів різного роду опитувань населення. Тому роз­робці анкети соціологи надають особливого значення.

Створенню анкети передує тривалий етап розробки програми соціо- логічного дослідження, тому що до анкети закладаються не тільки гіпо- тези, але й сформульовані задачі, які необхідно буде розв'язати в ході проведення соціологічного дослідження. Перевести основні положення науки на питання, що адресуються до респондентів, складна про-

цедура, що потребує всебічних знань в галузі соціології, соціальної пси­хології, математики, соціолінгвістики тощо.

Для чого ж необхідне таке перекладання? Зазвичай існують великі розходження в наукових термінах і повсякденній мові людей, тому різні поняття можуть мати для простих людей і вчених незбіжні інтерпретації. Іноді опитуваний взагалі не розуміє значення того чи іншого поняття.

Інформація, що закладена в гіпотезах, як правило, носить абстрактний характер і утруднює відповіді опитуваних на ті чи інші запитання. Часто-густо респондент не може дати об'єктивну інформацію, тому що події, які цікавлять соціолога, мають значну давнину, і опитуваний погано пам'ятає, або вони не мали для нього суттєвого значення. На відповіді в анкеті можуть вплинути також особисті відношення між опитуваним і соціологом, рівень довіри до останнього. Людина також може спотвори­ти відповіді в анкеті виходячи із міркувань престижу або через некорект­ність питань, що задаються. Можуть бути й інші обставини, що призво­дять до деформації відповідей на питання соціологічної анкети.

Таким чином, при розробці анкети соціологічного дослідження зу­стрічаються об'єктивні труднощі, які соціолог неодмінно повинен собі чітко уявляти. Якщо не враховувати особливостей формулювання питань в анкеті, то навіть при дотриманні усіх інших вимог щодо організації со­ціологічного дослідження можна одержати помилкові результати.

У процесі перекладу дослідницьких (програмних) питань у анкетні мета соціологічного дослідження стає усе менш ясною. Тому часто-густо ви­никають розбіжності між соціологами і замовниками дослідження. Од­нак учені-соціологи вважають, що чим краще проект анкети, тим менше зрозумілою є тема дослідження для читачів, опитуваних чи замовника. Але саме в цьому і полягає висока майстерність соціолога, що бажає оде­ржати об'єктивні відповіді. Результатом оцінки роботи соціологів пови­нен бути не сам інструментарій (тобто анкета), а науковий звіт. Недарма говорять, що хитрим має бути не опитувальник, а сам інтерв'юер.

Соціологічна анкета, як правило, починається з вступної частини, тобто звернення до респондента, у якій описується мета дослідження, характер використання результатів, а також спосіб заповнення анкети. Далі йде основна частина анкети, що містить відповідні блоки питань до опи­туваних (респондентів), і заключна частина або паспортичка, у якій по­даються демографічні зведення про опитуваних.

Питання в анкеті, як вже відмічалося, можуть бути різних видів (див. рис.22.2). Вони бувають відкритими чи закритими. У першому випадку опитуваний сам формулює свою відповідь на поставлене соціологом пи­тання. Наприклад: "Як Ви провели свій вихідний день?" Відповіді: "Хо­див у кіно", "Займався у домівці з дітьми", "Був на вечірці" і т.д.

Відповіді на закриті питання, що сформульовані соціологом, явля­ють собою певне "меню" для вибору опитуваного. Наприклад, "Як Ви відноситеся до ліберально-демократичної партії?" Відповіді: "Позитив­но", "Схвалюю лише деякі з установок", "Негативно", "Відношуся до неї