- •§1.1. Сучасний стан харчової промисловості України
- •§ 1.2. Продукти в харчуванні людини
- •§ 1.3. Адекватне екологічно чисте харчування
- •§ 1.4. Роль основних біотехнологічних процесів при виробництві харчових продуктів
- •§ 2.1. Ринкові форми господарювання в харчовій і переробній промисловості
- •§ 2.2. Основні фонди і виробничі потужності галузі
- •§ 2.3. Фондовіддача основних фондів, оборотні засоби та ефективність капітальних вкладень
- •§ 2.4. Собівартість продукції і фактори, що впливають на її зниження
- •§ 2.6. Трудові ресурси підприємств харчової і переробної промисловості
- •§ 2.5. Ціноутворення в економіці харчової і переробної промисловості
- •§ 2.7. Оподаткування
- •§ 2.8. Маркетинг
- •§ 3.1. Науково-технічний прогрес і екологічна обстановка у харчовій промисловості
- •§ 3.2. Запобігання зараженню харчової сировини та продуктів харчування шкідливими речовинами
- •§ 3.3. Види забруднення харчової сировини і продуктів харчування шкідливими речовинами та їх вплив на організм людини
- •§ 3.4. Екологічно чисті продукти харчування
- •§ 3.5. Принципи контролю і шляхи зниження шкідливих речовин у харчовій сировині та продуктах харчування
- •§ 3.6. Основні принципи виведення шкідливих речовин із організму людини
- •§ 3.7. Концепція здорового способу життя
- •§ 3.8. Харчові продукти з добавками рослинного походження для оздоровчого харчування
- •§ 4.1. Роль води в організмі людини
- •§ 4.2. Домішки води
- •§ 4.3. Показники якості води
- •§ 4.4. Вимоги до води для виробництва харчових продуктів
- •§ 4.5. Вимоги до води технічного призначення
- •§ 4.6. Способи підготовки води технологічного призначення
- •§ 5.1. Загальні відомості про зерно,
- •§ 6.1. Сировина та асортимент продукції
- •§ 6.2. Принципово-технологічна схема виробництва борошна
- •§ 7.1. Асортимент круп і сировина для їх виробництва
- •§ 7.2. Хімічний склад круп та норми виходу продукції
- •7.3. Технологія круп
- •§ 7.4. Технологія окремих культур при виробництві крупи
- •§ 7.5. Технологія пластівців і швидкорозварюваних круп, толокна та борошна для дієтичного харчування
- •§ 8.1. Сировина для виробництва хлібобулочних виробів та їх асортимент
- •§ 8.2. Технологія хліба
- •Макаронних виробів
- •§ 9.1. Асортимент, значення та властивості макаронних виробів
- •§ 9.2. Харчова сировина для виготовлення макаронних виробів
- •§ 9.3. Технологія макаронних виробів
- •§ 9.4. Міні-підприємства з виробництва макаронних виробів
- •§ 10.1. Сировина для виробництва цукру
- •§ 10.2. Технологія цукру
- •§ 11.1. Сировина й асортимент кондитерських виробів
- •§ 11.2. Технологія карамелі
- •§11.3. Технологія шоколаду
- •§ 11.4. Технологія цукерок
- •§ 11.5. Технологія мармеладу та пастили
- •§ 11.6. Технологія борошняних кондитерських виробів
- •Молочних виробів
- •§ 12.1. Склад і властивості молока
- •§ 12.2. Механічне та теплове оброблення молока
- •§ 12.3. Технологія незбираномолочних продуктів
- •§ 12.4. Кисломолочні продукти
- •§ 12.5. Морозиво
- •§ 12.6. Технологія вершкового масла
- •§ 12.7. Технологія натуральних сирів
- •§ 12.8. Технологія молочних консервів
- •§ 12.9. Технологія сиру (твердого, плавленого і кисломолочного)
- •§ 13.1. М’ясо-жирове виробництво
- •§ 13.2. Технологія первинної переробки забійних тварин
- •§ 13.3. Переробка забійних тварин
- •§ 13.4. Технологія первинної переробки птиці
- •§ 13.5. Ковбасне виробництво
- •§ 13.6. Виробництво банкових м’ясних консервів
- •§ 13.7. Оцінювання якості м’яса та м’ясних продуктів
- •§ 14.1. Властивості та галузі використання етилового спирту
- •§ 14.2. Сировина та допоміжні матеріали для виробництва етилового спирту
- •§ 14.3. Мікробіологічні основи спиртового виробництва
- •§ 14.4. Технологія спиртової бражки із крохмапевмісної сировини
- •§ 14.5. Технологія спиртової бражки з меляси
- •§ 14.6. Перегонка бражки і ректифікація спирту
- •§ 14.9. Актуальні проблеми технології етилового спирту
- •§ 15.1. Технологія горілки
- •§ 15.2. Технологія лікеро-горілчаних напоїв
- •§ 15.3. Вода в лікеро-горілчаному виробництві
- •§ 16.1. Сировина для виробництва солоду
- •§ 16.2. Технологія солоду із зернових культур
- •§ 16.3. Технологія спеціальних солодів із ячменю
- •§ 16.4. Технологія житнього солоду
- •§ 16.5. Технологія солоду сої
- •§ 16.6. Технологія солоду із тритикале
- •§ 16.7. Оцінювання якості солоду
- •§ 17.1. Сировина для виробництва пива
- •§ 17.2. Значення та властивості пива
- •§ 17.3. Технологія пива
- •§ 17.4. Оцінювання якості пива
- •§ 17.5. Міні-пивоварні
- •§ 18.1. Сировина для виробництва вин і коньяків
- •§ 18.2. Харчові та лікувальні властивості вин
- •§ 18.3. Загальна технологія вин
- •§ 18.4. Технологія білих столових вин (спеціальна технологія)
- •§ 18.5. Технологія червоних столових вин (спеціальна технологія)
- •§ 18.6. Технологія міцних і десертних вин
- •§ 18.7. Технологія шампанських та ігристих вин
- •§ 18.8. Технологія коньяку
- •§ 18.9. Оцінювання якості вин і коньяків
- •Розділ 19. Технологія плодово-ягідних алкогольних напоїв
- •§ 19.1. Класифікація напоїв
- •§ 19.2. Сировина для одержання плодово-ягідних алкогольних напоїв
- •§ 19.3. Технологія плодово-ягідних алкогольних напоїв
- •§ 19.4. Ідентифікація та експертиза
- •§ 20.1. Значення і властивості плодово-ягідних напоїв та екологічні вимоги до їх виробництва
- •§ 20.2. Загальна технологія плодово-ягідних соків
- •§ 20.3. Особливості технології освітлених соків
- •§ 20.4. Особливості технології неосвітлених соків
- •§ 20.5. Оцінювання якості плодово-ягідних напоїв
- •§ 21.1. Класифікація та склад безалкогольних напоїв
- •§ 21.2. Асортимент і характеристика безалкогольних напоїв
- •§ 21.3. Технологічні схеми безалкогольних напоїв
- •§ 21.4. Технологія сухих безалкогольних напоїв
- •§ 21.5. Мінеральні води
- •§ 21.6. Технологія напоїв як продуктів бродіння
- •§ 21.7. Технологія хлібного квасу
- •§ 21.8. Приготування безалкогольних напоїв на основі хлібної сировини
- •§ 21.9. Ідентифікація та експертиза безалкогольних напоїв
- •§ 21.10. Способи підвищення стійкості напоїв під час зберігання
- •§ 22.1. Технологія екстрактів і концентратів із солоду
- •§ 22.2. Технологія екстрактів із лікарських рослин
- •§ 23.3. Технологія пектину із суцвіття кошиків соняшнику
- •§ 23.4. Застосування пектину
- •§ 25.1. Соя — унікальна продовольча рослина
- •§ 25.2. Уміст поживних речовин і хімічний склад сої
- •§ 25.3. Технологія соєвого харчового білка
- •§ 25.4. Технологія основних
- •§ 25.5. Ферментовані харчові продукти із сої
- •§ 25.6. Харчові продукти із соєвим білком
- •§ 25.7. Значення сої для здоров’я людини
- •§ 26.1. Характеристика сировини для виробництва олії та асортимент продукції
- •§ 26.2. Технологія олії
- •§ 26.3. Рафінування олії
- •§ 26.4. Гідрогенізація жирів
- •§ 26.5. Технологія маргарину
- •§ 27.1. Сировина для виробництва крохмалю, показники якості сировини та готової продукції
- •§ 27.2. Технологія крохмалю
- •§ 27.3. Технологія крохмальної патоки
- •§ 28.1. Сировина для виробництва консервів та їх асортимент
- •§ 28.2. Способи консервування
- •§ 28.3. Технологія консервів
- •§ 28.4. Контроль якісних показників консервів
- •§ 29.1. Класифікація харчових добавок
- •§ 29.2. Добавки, що регулюють консистенцію продуктів
- •§ 29.3. Речовини, що сприяють
- •§ 29.4. Добавки (речовини), що пришвидшують і полегшують технологічні процеси
- •§ 30.1. Значення біологічно активних добавок у житті людини
- •§ 30.2. Основні біологічно активні добавки до харчових продуктів
- •§ 30.3. Бад із рослинної сировини
- •§ 30.4. Біологічно активні добавки китайської корпорації «Тяньші»
- •§ 31.1. Загальні актуальні проблеми технологій
- •§ 31.2. Перспективи ресурсо- та енергозбереження у харчовій промисловості
- •§ 31.3. Шляхи ресурсо-енергозбереження у харчовій промисловості та перспективні джерела енергоресурсів
- •§ 31.4. Актуальні проблеми у виноградарстві та виноробстві
- •§ 31.5. Перспективи виробництва ферментних препаратів
- •§ 31.6. Актуальні проблеми при виробництві хлібоконцентратів, хлібопродуктів і комбікормів
- •§ 31.7. Актуальні проблеми технології лікеро-горілчаних виробів
- •§ 31.8. Актуальні проблеми вирощування буряків та їх перероблення на цукор
- •§ 31.9. Актуальні проблеми виробництва пивоварного солоду
- •§ 31.10. Актуальні проблеми виробництва пива
- •§ 31.11. Актуальні проблеми безалкогольної промисловості
- •§ 31.12. Актуальні проблеми технології пектину та кальцієво-фосфорних сполук
- •§ 31.13. Актуальні проблеми виробництва продуктів із бобових культур
- •§ 31.14. Актуальні проблеми технології кондитерських виробів
- •§ 31.15. Актуальні проблеми
- •§ 31.16. Актуальні проблеми
- •§ 31.17. Актуальні проблеми технології консервів
- •§ 31.18. Актуальні проблеми технології макаронних виробів
- •§ 31.19. Актуальні проблеми технології плодово-ягідних напоїв
- •§ 31.20. Актуальні проблеми олієжирової галузі харчової промисловості
- •§ 31.21. Актуальні проблеми очищення
- •Класифікація процесів вилучення домішок із води згідно з їх фазово-дисперсним станом
- •§ 31.22. Перспективи ефективного використання відходів харчової промисловості
- •§ 31.23. Перспективні технології оброблення
- •Загальні технології харчових виробництв
- •03115, М. Київ, вул. Львівська, 23, тел. (044) 424-40-69 Свідоцтво про державну реєстрацію дк № 405 від 06.04.01
§ 25.7. Значення сої для здоров’я людини
Білки сої за амінокислотами ідеально збалансовані й найбільше відповідають потребам організму людини у процесі харчування. Вони також мають лікувально-профілактичне призначення.
Найчастіше лікарям доводиться мати справу із хворими на гіпертонію, тобто з підвищеним артеріальним тиском. Відомо, що абсолютно нормальний артеріальний тиск становить 130/85 мм. рт. ст. Якщо він 160/100 мм рт. ст. і більше, то це — ознаки гіпертонії, і необхідне термінове втручання лікаря, оскільки в цьому разі страждають серце, мозок і нирки. Підхід до сучасного лікування передбачає нормалізування тиску, продовження тривалості життя людини. Основна причина гіпертонії до кінця ще не вивчена. Вважають, що здебільшого це наслідок нервового перевантаження, надмірного навантаження на психіку, паління, надмірного харчування (особливо переїдання жирної, м’ясної і солоної їжі) та малорухливого способу життя.
Головною умовою розв’язання проблеми гіпертонії є її профілактика. На жаль, медицина сконцентрувала майже всі зусилля на лікуванні цього захворювання за допомогою синтетичних фармацевтичних засобів. Ймовірно, що зменшення вживання алкоголю й солі, і особливо приведення до норми маси людини, може запобігти розвитку гіпертонії.
Підвищення кров’яного тиску призводить до захворювання судин мозку, інсульту, ниркової недостатності, інфаркту і раптової смерті. Вирішити цю проблему лише фармацевтичними засобами неможливо, тому що з припиненням приймання медикаментів, що знижують тиск, швидко відновлюються всі ознаки гіпертонії у хворого. Нормалізувати кров’яний тиск слід не фармакологічними засобами, а обмеженим споживанням солі й алкоголю, запобіганням стресовим ситуаціям, фізичними вправами, відмовою від паління і особливо відповідним харчуванням. Позитивний вплив соєвого білка на регулювання тиску пов’язаний із його амінокислотним складом і здатністю зберігати кальцій.
Японські вчені установили, що соєві продукти містять ще й антигіпертензивні пептиди, які беруть участь у процесі регулювання кров’яного тиску.
Доведено, що нормальний уміст холестерину в крові людини — 150-200 мг %. Його надмірний уміст призводить до таких захворювань, як атеросклероз, коронарна ішемічна хвороба серця, захворювання периферійних судин і судин серця. Вирішальним у цьому разі є якість харчування, що характеризується обмеженим споживанням жиру тваринного походження.
Дієта із соєю знижує вміст холестерину, поліпшує діяльність серцево-судинної системи, а соєвий білковий ізолят знижує вміст холестерину в крові. Але для одержання позитивного впливу на здоров’я людини необхідна різна кількість соєвого білка залежно від віку, фізіологічного стану, стадії розвитку хвороби тощо. Включення соєвого білка до раціону, навіть у невеликій кількості, дає змогу підтримувати низький рівень холестерину у крові.
Для раку, як і для інших злоякісних пухлин, характерні процеси проростання, проникнення в сусідні тканини й органи, схильність до рецидивів після видалення та здатність до утворення метастазів.
Відомі основні методи лікування — оперативні і терапевтичні або їх комбінація. Радикальних методів лікування цієї страшної хвороби ще немає, проте у різних регіонах світу є достатньо даних про лікувальний вплив сої на таких хворих. Вивчаючи здоров’я людей у тих місцевостях, де споживають соєві продукти, учені засвідчили практично відсутність захворювання на рак. Тому, у другій половині XX ст. стали більше вивчати та використовувати сою, продукти і речовини з неї для боротьби з цією хворобою. Установлено, що соя містить щонайменше п’ять різних антиканцерогенів, які запобігають виникненню раку.
Потенційними антиканцерогенними речовинами сої є інгібітори протеази, фітати, фітостероли, сапоніни, фенолові кислоти та ізофлавони. Установлено, що саме вміст у соєвих продуктах ізофлавонів найбільшою мірою зумовлює їх ефект у профілактиці і лікуванні раку.
Канцерогени — складні хімічні сполуки, здатні спричинити утворення в організмі людини злоякісної пухлини. Анти- канцерогени в сої — хімічні сполуки, що блокують дію канцерогенів. У сої містяться антиканцерогени різного походження, зокрема інгібітори протеази є агентами, що містяться в продуктах харчування, включаючи сою, яйця, хлібні злакові й бобові культури. У результаті досліджень було виявлено, що раціон на основі сої перешкоджає утворенню раку молочної залози, шкіри і сечового міхура.
Нині механізм профілактики ракових захворювань повністю ще не вивчений, але вже відомо, що інгібітори протеази захищають від уражаючої дії радіаційного опромінення і вільних радикалів.
Вільні радикали й радіація можуть спричинити зміни в ДНК (дезоксирибонуклеїнова кислота), що міститься в ядрі клітини, сприяють активізації відповідних генів, що спричинюють рак. Інгібітори протеази за деяких видів оброблення харчових продуктів частково руйнуються, але їх виявляється достатньо для профілактики раку.
У профілактиці раку відповідну роль відіграють і сапоніни, що містяться в сої і мають антиокисні властивості та антикан- церогенну дію.
Фітостероли, що є в сої та інших продуктах харчування, захищають слизову оболонку від жовчних кислот, тим самим істотно впливаючи на запобігання раку товстої кишки.
До того ж, соя містить лецитин, який може справляти анти- канцерогенний вплив у разі захворювання на рак легень, і фенолові кислоти, що є антиоксидантами.
Серед усіх корисних речовин, що містяться у продуктах на основі сої, є ізофлавони (група біологічно активних сполук), що характеризуються профілактичними й терапевтичними властивостями щодо багатьох захворювань, зокрема рак.
Флавоноїди, що містяться в сої, мають відчутний біологічний ефект, а також протизапальну, протиалергічну, антикан- церогенну і антимікробну дію. Такого комплексу біологічно активних сполук, як у сої, не має жодна інша рослина. Крім того, флавоноїди захищають печінку, перешкоджають утворенню тромбів, є потужними антиоксидантами, поглиначами вільних радикалів. Вони фізіологічно дуже активні, зі значним спектром впливу на такі функції організму, як ендокринна і гормональна секреція, мутагенез, передавання нервових імпульсів і щеплення молекул або клітин у патологічних або фізіологічних процесах.
Більшість результатів епідеміологічних досліджень свідчить про те, що люди, які постійно споживали продукти із сої, мали менший (на 50%) ризик захворіти на рак, ніж ті, хто їх не споживав.
Соєві продукти містять компоненти, що полегшують перебіг діабету або мають профілактичні властивості щодо нього.
Особлива увага в країнах Заходу та інших регіонах світу приділяється лікуванню і профілактиці хвороб нирок як головного органу видільної системи. Відмінне функціонування нирок — важлива умова хорошого стану здоров’я. Камені в сечових протоках бувають в одного зі 100 чоловік. Вони містять до 80% кальцію, до 5% сечової кислоти і до 2% цистеїну. Здебільшого камені в нирках і сечових протоках ніяк себе не виявляють (ознаки і симптоми відсутні), але можуть сприяти утворенню ниркової недостатності та інфекції.
Нирки ефективніше справляються із соєвим білком, ніж із тваринним. Оскільки ниркова функція послаблюється з віком, то використання соєвого білка робить його доцільним для людей похилого віку. У країнах, де до раціону включають продукти сої, населення відносно менше страждає від нирково-кам’яної хвороби.
Нині значний інтерес викликає нехірургічне лікування доброякісних і злоякісних новоутворень передміхурової залози, які характеризуються пригніченням чоловічого гормону андрогену та сильних форм екстрогену. Тут стає очевидною потенційна цінність ізофлавонів, що містяться в соєвому білковому ізоляті і мають слабку екстрогенну активність. Тому вони можуть бути застосовані як допоміжні засоби для лікування і профілактики захворювання передміхурової залози. У дослідженнях звертали увагу на меншу кількість захворювань передміхурової залози у японських чоловіків порівняно з чоловіками країн Заходу. Це пояснюється високим рівнем споживання японцями продуктів із сої, що містить ізофлавони.
Позитивний вплив сої на роботу шлунково-кишкового тракту зумовлюється здатністю соєвих продуктів запобігати утворенню жовчних каменів та забезпечувати організм важкоперетравною клітковиною. Можна мати здорове серце, міцне тіло, але якщо товстий кишківник забруднений, у нього не надходить належна кількість клітковини, тоді всі ці чудові якості — ненадовго. Установлено, що рослинний білок, особливо соєвий, може запобігти утворенню жовчних каменів у жовчному міхурі, а також сприяти їх розчиненню.
Соєвий білок та інші продукти на основі сої є ідеальними для включення в індивідуальну дієту пацієнтів, що страждають ожирінням, бажають позбавитися зайвої ваги й поліпшити своє здоров’я. До того ж, соя і соєвий білок можуть сприяти профілактиці деяких ускладнень від ожиріння.
У країнах, де давно споживають сою і соєві продукти, люди мають здорову шкіру. Установлено, що соя і продукти з неї, що містять рослинний білок, жир, особливо ізофлавони, мають екст- рагенний ефект і відіграють важливу роль у забезпеченні здорової шкіри.
Основними причинами захворювання і смертності в ряді країн світу є хронічні захворювання, які пов’язані з пасивним способом життя, неповноцінним харчуванням тощо. Потенційно людина може жити понад 100 років, але, на жаль, більшість людей має шанс прожити лише 70. Доведено, що наявність в раціоні довгожителів продуктів рослинного походження була протягом всього їхнього життя. Вони мало вживали білого хліба, рафінованого цукру і перероблених продуктів, їхня їжа була багатою на поживні речовини, біологічно активні сполуки та мікроелементи.
Загалом, ключем до збільшення тривалості життя є помірність в усьому, але, перш за все, повноцінне харчування. Корисні харчові та лікувально-профілактичні інгредієнти, що містяться в сої, за помірного харчування можуть значною мірою сприяти збільшенню тривалості життя, про що свідчить багаторічний досвід споживання сої у країнах Сходу, зокрема в Японії, де особливу увагу приділяють соєвій олії. Цей хімічно чистий, біологічно активний продукт має високу енергетичну цінність, містить чоловічі й жіночі гормони, необхідні людині для підтримання життєвих сил. Ці гормони зберігають потенцію чоловіків середнього й старшого віку. Крім того, споживання соєвої олії запобігає гіпертонії й атеросклерозу.
ПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДО РОЗДІЛУ 25
Який хімічний склад зернівки сої?
Назвіть світових виробників сої.
Яку роль відіграє соя та соєпродукти у харчуванні людини?
Яка технологія соєвого харчового білка?
Який хімічний склад соєвого білкового концентрату?
Яка технологія соєвого молока?
Назвіть ферментовані харчові продукти із сої.
Назвіть хлібобулочні вироби з білком сої.
Які основні функції соєвого білка у м’ясних продуктах?
Які є замінники м’ясних і молочних продуктів продуктами перероблення сої?
Які є харчові суміші для дитячого харчування, збагачені білком сої?
Які екологічні властивості продуктів із сої?
Які лікувально-профілактичні властивості сої?
розділ 26. ТЕХНОЛОГІЯ ОЛІЇ ТА ЖИРІВ
