- •§1.1. Сучасний стан харчової промисловості України
- •§ 1.2. Продукти в харчуванні людини
- •§ 1.3. Адекватне екологічно чисте харчування
- •§ 1.4. Роль основних біотехнологічних процесів при виробництві харчових продуктів
- •§ 2.1. Ринкові форми господарювання в харчовій і переробній промисловості
- •§ 2.2. Основні фонди і виробничі потужності галузі
- •§ 2.3. Фондовіддача основних фондів, оборотні засоби та ефективність капітальних вкладень
- •§ 2.4. Собівартість продукції і фактори, що впливають на її зниження
- •§ 2.6. Трудові ресурси підприємств харчової і переробної промисловості
- •§ 2.5. Ціноутворення в економіці харчової і переробної промисловості
- •§ 2.7. Оподаткування
- •§ 2.8. Маркетинг
- •§ 3.1. Науково-технічний прогрес і екологічна обстановка у харчовій промисловості
- •§ 3.2. Запобігання зараженню харчової сировини та продуктів харчування шкідливими речовинами
- •§ 3.3. Види забруднення харчової сировини і продуктів харчування шкідливими речовинами та їх вплив на організм людини
- •§ 3.4. Екологічно чисті продукти харчування
- •§ 3.5. Принципи контролю і шляхи зниження шкідливих речовин у харчовій сировині та продуктах харчування
- •§ 3.6. Основні принципи виведення шкідливих речовин із організму людини
- •§ 3.7. Концепція здорового способу життя
- •§ 3.8. Харчові продукти з добавками рослинного походження для оздоровчого харчування
- •§ 4.1. Роль води в організмі людини
- •§ 4.2. Домішки води
- •§ 4.3. Показники якості води
- •§ 4.4. Вимоги до води для виробництва харчових продуктів
- •§ 4.5. Вимоги до води технічного призначення
- •§ 4.6. Способи підготовки води технологічного призначення
- •§ 5.1. Загальні відомості про зерно,
- •§ 6.1. Сировина та асортимент продукції
- •§ 6.2. Принципово-технологічна схема виробництва борошна
- •§ 7.1. Асортимент круп і сировина для їх виробництва
- •§ 7.2. Хімічний склад круп та норми виходу продукції
- •7.3. Технологія круп
- •§ 7.4. Технологія окремих культур при виробництві крупи
- •§ 7.5. Технологія пластівців і швидкорозварюваних круп, толокна та борошна для дієтичного харчування
- •§ 8.1. Сировина для виробництва хлібобулочних виробів та їх асортимент
- •§ 8.2. Технологія хліба
- •Макаронних виробів
- •§ 9.1. Асортимент, значення та властивості макаронних виробів
- •§ 9.2. Харчова сировина для виготовлення макаронних виробів
- •§ 9.3. Технологія макаронних виробів
- •§ 9.4. Міні-підприємства з виробництва макаронних виробів
- •§ 10.1. Сировина для виробництва цукру
- •§ 10.2. Технологія цукру
- •§ 11.1. Сировина й асортимент кондитерських виробів
- •§ 11.2. Технологія карамелі
- •§11.3. Технологія шоколаду
- •§ 11.4. Технологія цукерок
- •§ 11.5. Технологія мармеладу та пастили
- •§ 11.6. Технологія борошняних кондитерських виробів
- •Молочних виробів
- •§ 12.1. Склад і властивості молока
- •§ 12.2. Механічне та теплове оброблення молока
- •§ 12.3. Технологія незбираномолочних продуктів
- •§ 12.4. Кисломолочні продукти
- •§ 12.5. Морозиво
- •§ 12.6. Технологія вершкового масла
- •§ 12.7. Технологія натуральних сирів
- •§ 12.8. Технологія молочних консервів
- •§ 12.9. Технологія сиру (твердого, плавленого і кисломолочного)
- •§ 13.1. М’ясо-жирове виробництво
- •§ 13.2. Технологія первинної переробки забійних тварин
- •§ 13.3. Переробка забійних тварин
- •§ 13.4. Технологія первинної переробки птиці
- •§ 13.5. Ковбасне виробництво
- •§ 13.6. Виробництво банкових м’ясних консервів
- •§ 13.7. Оцінювання якості м’яса та м’ясних продуктів
- •§ 14.1. Властивості та галузі використання етилового спирту
- •§ 14.2. Сировина та допоміжні матеріали для виробництва етилового спирту
- •§ 14.3. Мікробіологічні основи спиртового виробництва
- •§ 14.4. Технологія спиртової бражки із крохмапевмісної сировини
- •§ 14.5. Технологія спиртової бражки з меляси
- •§ 14.6. Перегонка бражки і ректифікація спирту
- •§ 14.9. Актуальні проблеми технології етилового спирту
- •§ 15.1. Технологія горілки
- •§ 15.2. Технологія лікеро-горілчаних напоїв
- •§ 15.3. Вода в лікеро-горілчаному виробництві
- •§ 16.1. Сировина для виробництва солоду
- •§ 16.2. Технологія солоду із зернових культур
- •§ 16.3. Технологія спеціальних солодів із ячменю
- •§ 16.4. Технологія житнього солоду
- •§ 16.5. Технологія солоду сої
- •§ 16.6. Технологія солоду із тритикале
- •§ 16.7. Оцінювання якості солоду
- •§ 17.1. Сировина для виробництва пива
- •§ 17.2. Значення та властивості пива
- •§ 17.3. Технологія пива
- •§ 17.4. Оцінювання якості пива
- •§ 17.5. Міні-пивоварні
- •§ 18.1. Сировина для виробництва вин і коньяків
- •§ 18.2. Харчові та лікувальні властивості вин
- •§ 18.3. Загальна технологія вин
- •§ 18.4. Технологія білих столових вин (спеціальна технологія)
- •§ 18.5. Технологія червоних столових вин (спеціальна технологія)
- •§ 18.6. Технологія міцних і десертних вин
- •§ 18.7. Технологія шампанських та ігристих вин
- •§ 18.8. Технологія коньяку
- •§ 18.9. Оцінювання якості вин і коньяків
- •Розділ 19. Технологія плодово-ягідних алкогольних напоїв
- •§ 19.1. Класифікація напоїв
- •§ 19.2. Сировина для одержання плодово-ягідних алкогольних напоїв
- •§ 19.3. Технологія плодово-ягідних алкогольних напоїв
- •§ 19.4. Ідентифікація та експертиза
- •§ 20.1. Значення і властивості плодово-ягідних напоїв та екологічні вимоги до їх виробництва
- •§ 20.2. Загальна технологія плодово-ягідних соків
- •§ 20.3. Особливості технології освітлених соків
- •§ 20.4. Особливості технології неосвітлених соків
- •§ 20.5. Оцінювання якості плодово-ягідних напоїв
- •§ 21.1. Класифікація та склад безалкогольних напоїв
- •§ 21.2. Асортимент і характеристика безалкогольних напоїв
- •§ 21.3. Технологічні схеми безалкогольних напоїв
- •§ 21.4. Технологія сухих безалкогольних напоїв
- •§ 21.5. Мінеральні води
- •§ 21.6. Технологія напоїв як продуктів бродіння
- •§ 21.7. Технологія хлібного квасу
- •§ 21.8. Приготування безалкогольних напоїв на основі хлібної сировини
- •§ 21.9. Ідентифікація та експертиза безалкогольних напоїв
- •§ 21.10. Способи підвищення стійкості напоїв під час зберігання
- •§ 22.1. Технологія екстрактів і концентратів із солоду
- •§ 22.2. Технологія екстрактів із лікарських рослин
- •§ 23.3. Технологія пектину із суцвіття кошиків соняшнику
- •§ 23.4. Застосування пектину
- •§ 25.1. Соя — унікальна продовольча рослина
- •§ 25.2. Уміст поживних речовин і хімічний склад сої
- •§ 25.3. Технологія соєвого харчового білка
- •§ 25.4. Технологія основних
- •§ 25.5. Ферментовані харчові продукти із сої
- •§ 25.6. Харчові продукти із соєвим білком
- •§ 25.7. Значення сої для здоров’я людини
- •§ 26.1. Характеристика сировини для виробництва олії та асортимент продукції
- •§ 26.2. Технологія олії
- •§ 26.3. Рафінування олії
- •§ 26.4. Гідрогенізація жирів
- •§ 26.5. Технологія маргарину
- •§ 27.1. Сировина для виробництва крохмалю, показники якості сировини та готової продукції
- •§ 27.2. Технологія крохмалю
- •§ 27.3. Технологія крохмальної патоки
- •§ 28.1. Сировина для виробництва консервів та їх асортимент
- •§ 28.2. Способи консервування
- •§ 28.3. Технологія консервів
- •§ 28.4. Контроль якісних показників консервів
- •§ 29.1. Класифікація харчових добавок
- •§ 29.2. Добавки, що регулюють консистенцію продуктів
- •§ 29.3. Речовини, що сприяють
- •§ 29.4. Добавки (речовини), що пришвидшують і полегшують технологічні процеси
- •§ 30.1. Значення біологічно активних добавок у житті людини
- •§ 30.2. Основні біологічно активні добавки до харчових продуктів
- •§ 30.3. Бад із рослинної сировини
- •§ 30.4. Біологічно активні добавки китайської корпорації «Тяньші»
- •§ 31.1. Загальні актуальні проблеми технологій
- •§ 31.2. Перспективи ресурсо- та енергозбереження у харчовій промисловості
- •§ 31.3. Шляхи ресурсо-енергозбереження у харчовій промисловості та перспективні джерела енергоресурсів
- •§ 31.4. Актуальні проблеми у виноградарстві та виноробстві
- •§ 31.5. Перспективи виробництва ферментних препаратів
- •§ 31.6. Актуальні проблеми при виробництві хлібоконцентратів, хлібопродуктів і комбікормів
- •§ 31.7. Актуальні проблеми технології лікеро-горілчаних виробів
- •§ 31.8. Актуальні проблеми вирощування буряків та їх перероблення на цукор
- •§ 31.9. Актуальні проблеми виробництва пивоварного солоду
- •§ 31.10. Актуальні проблеми виробництва пива
- •§ 31.11. Актуальні проблеми безалкогольної промисловості
- •§ 31.12. Актуальні проблеми технології пектину та кальцієво-фосфорних сполук
- •§ 31.13. Актуальні проблеми виробництва продуктів із бобових культур
- •§ 31.14. Актуальні проблеми технології кондитерських виробів
- •§ 31.15. Актуальні проблеми
- •§ 31.16. Актуальні проблеми
- •§ 31.17. Актуальні проблеми технології консервів
- •§ 31.18. Актуальні проблеми технології макаронних виробів
- •§ 31.19. Актуальні проблеми технології плодово-ягідних напоїв
- •§ 31.20. Актуальні проблеми олієжирової галузі харчової промисловості
- •§ 31.21. Актуальні проблеми очищення
- •Класифікація процесів вилучення домішок із води згідно з їх фазово-дисперсним станом
- •§ 31.22. Перспективи ефективного використання відходів харчової промисловості
- •§ 31.23. Перспективні технології оброблення
- •Загальні технології харчових виробництв
- •03115, М. Київ, вул. Львівська, 23, тел. (044) 424-40-69 Свідоцтво про державну реєстрацію дк № 405 від 06.04.01
§ 30.2. Основні біологічно активні добавки до харчових продуктів
Кожний харчовий продукт і напій має свій біохімічний і хімічний склад, що зумовлює відповідну біологічну дію на організм людини. Якби людині була необхідна лише одна енергія, то цю біологічну потребу можна було б забезпечити одним крохмалем, цукром або іншою монодією. Але таке забезпечення організму не дасть позитивних результатів для здоров’я і життя людини.
Сучасна наука в галузі медицини про харчування — нутрі- ціологія (від латин. Nutrikum — харчування і грецького logos — наука) переконливо довела, що для росту, розвитку організму, збереження здоров’я, підтримки високої працездатності, опірності організму інфекційним та іншим чинникам довкілля необхідне екологічно чисте, фізіологічно повноцінне харчування.
У клінічних умовах доведено, що організм людини для росту і оптимального функціонування повинен одержувати комплекс специфічно важливих речовин (нутрієнтів). До них належать амінокислоти, ферменти, вітаміни, макро- і мікроелементи, антиоксиданти, органічні кислоти, фітокомпоненти, харчові волокна тощо. У самій природі немає продукту чи напою, який би містив усі необхідні для людини компоненти (за винятком материнського молока). І тільки комплексна комбінація різних продуктів, напоїв і БАД у щоденному раціоні харчування може забезпечити організм усім спектром необхідних нутрієнтів. У першу чергу це стосується таких мікрокомпонентів, як вітаміни та мікроелементи. Фізіологічний процес їх засвоєння та обміну речовин часто залежить від наявності інших харчових речовин та сполук. А тому біологічні та фізіологічні властивості продуктів і напоїв залежать від того, скільки нутрієнтів у них міститься, в якій кількості та в яких пропорціях.
Щоб організм людини раціонально використовував корисні властивості вживаних продуктів і напоїв, необхідно знати їх хімічний і біохімічний склад, харчову цінність, спеціальні та оптимальні прийоми їх технологічного оброблення, правильно скласти раціон і дотримуватися сприятливого для здоров’я режиму харчування.
Але нині слабке здоров’я людей свідчить про значні недоліки в їх харчуванні. У розвинутих країнах світу спостерігається зміна структури та якості харчування за рахунок уживання найбільш цінних і необхідних продуктів і напоїв — молока та молочних продуктів, овочів, фруктів і ягід, риби та рибопродуктів, різних добавок із рослинної сировини, багатих на біологічно активні речовини тощо. Водночас збільшується вживання хлібобулочних виробів, картоплі, тваринного жиру.
Поряд із цим у країнах із низьким рівнем життя вживання натуральних продуктів зменшується, а консервованих із великим терміном зберігання збільшується. Це призводить до того, що значно знижується постачання організму людини незамінних мікронутрієнтів.
Така негативна тенденція характеризується тим, що раціон людини, необхідний для покриття енерговитрат, не може забезпечити життєво важливі добові фізіологічні норми вживання незамінних нутрієнтів, у першу чергу вітамінів, вітаміноподібних речовин, мінералів, органічних кислот, харчових волокон тощо. Водночас, в умовах підвищеного психоемоційного навантаження та погіршення екологічної обстановки, потреба людини у вітамінах і мікроелементах, як надзвичайно важливому захисному чиннику, значно зростає.
Таким чином, для збереження здоров’я та профілактики захворювань надто актуальним стає завдання розроблення технологій нових продуктів, які мали б високу харчову цінність і не перевищували енерговитрати сучасної людини. Локальним аспектом цієї проблеми є підбір раціону харчування хворих людей з точки зору комплексного підходу до лікування їх захворювань.
Вирішення цієї проблеми, що ґрунтується на рекомендаціях Всесвітньої організації охорони здоров’я і національних фізіологічних нормах нутрієнтів для різних категорій населення, потребує збільшення виробництва та споживання спеціальних продуктів і напоїв з підвищеною біологічною активністю.
Сьогодні продукти харчування класифікують за такими основними показниками:
Дієтичні продукти, тобто спеціальні продукти, які призначаються для заміни звичних продуктів у харчуванні хворих, і відрізняються від них хімічним і біохімічним складом або фізіологічними властивостями.
Продукти лікувально-профілактичного призначення, тобто продукти харчування і ВАД з відповідними біологічними властивостями, завдяки яким вони сприяють профілактиці негативної дії чинників навколишнього середовища на організм людини і терапії соматичних та інфекційних захворювань.
Продукти дитячого харчування — це продукти, що призначені для дітей від дня народження до 14 років і які відповідають фізіологічним особливостям дитячого організму.
Продукти харчування для спортсменів — це продукти харчування та біологічно активні добавки до продуктів і напоїв, які використовують спортсмени в період підготовки та під час змагань або відновлення сил і які не можуть бути віднесені до фармакологічних методів корекції працездатності.
Біологічно активні добавки до продуктів і напоїв (БАД) — це концентрати натуральних (або ідентичних натуральним) біологічно активних речовин, які призначені для безпосереднього вживання або введення до складу харчових продуктів і напоїв. БАД одержують із рослинної, тваринної, бактеріальної або мінеральної сировини, а також хімічним або біотехнологічним способом.
Всесвітній досвід показує, що застосування БАД може значно поліпшити стан здоров’я людини, загальмувати процеси старіння, підсилити захисні функції організму, підвищити працездатність. Однак, на жаль, часто лікувально-профілактичні властивості БАД оцінюють не за результатами клінічних досліджень, а виходячи з їх хімічного та біохімічного складу, що не може бути підґрунтям для оцінки біологічної дії БАД. До того ж, необ’єктивна реклама нових продуктів, напоїв і БАД вводить в оману споживачів і спричинює погіршення їхнього здоров’я.
У рецептурах корисних для людини продуктів і напоїв, які виготовляють в Україні, найширше застосовують такі натуральні біологічно активні добавки (БАД) поліфункціонального і дієтичного призначення, як пектин, вітапектин, еламін, спіруліна, клітковина харчова, полісолодові екстракти, дріжджі, соєпро- дукти тощо.
Пектин належить до харчових волокон, за структурою — складний біополімер вуглеводної природи, структурним елементом якого є залишки галактуронової кислоти. Найбільша кількість пектинів міститься в овочах, фруктах і ягодах. Висушені пектини добре розчиняються в гарячій воді.
Пектинові речовини широко застосовують у всіх галузях харчової промисловості як желюючу добавку через властиве їм ге- леутворення. Слід зазначити, що пектини здатні утворювати солі, які обумовлють їх застосування як профілактичного засобу для виведення іонів металів. Таким чином, пектини можна використовувати для терапії отруєнь важкими металами. Вони зв’язують іони кобальту, свинцю і стронцію.
МОЗ України затверджена доза пектину для осіб, які працюють у несприятливих виробничих умовах: 8-10 г на добу.
Пектинові речовини застосовують також у медичній практиці для лікування різних захворювань шлунково-кишкового тракту. Вони сприяють значному зниженню концентрації холестерину в організмі, сорбують та виводять продукти його метаболізму — жовчні кислоти. Виготовляють пектини переважно із фруктів методом кислотної або лужної екстракції шляхом ферментативного гідролізу.
Вітапектин виготовляють як натуральну рослинну добавку на основі вітамінів, антибіотиків та екологічно чистого фруктового пектину. Застосовують вітапектин для виведення з організму токсичних речовин, радіонуклідів, важких металів, нормалізації обмінних процесів та оздоровлення населення, що проживає в зонах екологічного забруднення.
Вітапектин ефективно впливає на функції кровотворення, мозкового кровообігу, серцево-судинної системи, роботу шлунка, кишківника, печінки, зміцнює капіляри, стабілізує мембрани клітин, підвищує захисні сили організму. Надзвичайно ефективною властивістю вітапектину є його здатність відновлювати діяльність клітин організму, що зазнав променевих уражень, завдяки наявності добре підібраних груп антиоксидантів.
Якщо мінеральні та вугільні сорбенти разом із радіонуклідами адсорбують важливі для організму мікроелементи, то вітапектин сам містить у своєму складі багатий набір мікроелементів та вітамінів.
Застосовувати вітапектин необхідно при інтоксикації, променевих ушкодженнях, порушеннях обміну речовин, зниженні імунітету та працездатності, захворюванні травного тракту, кишкових отруєннях, при реабілітації після інфекційних та хронічних захворювань, профілактиці серцево-судинних, алергічних і професійних захворювань, пов’язаних із опроміненням, для фахівців, які працюють з радіоактивними речовинами, пестицидами, токсинами і важкими металами.
Виробництво вітапектину освоєно на Київській фармацевтичній фабриці АТ «Фармація».
Зародки зерна пшениці — це природний полівітамінний концентрат, ефективне джерело білків, мікроелементів, вітамінів, яке відновлює нормальну життєдіяльність людини, підвищує її захисні сили. Зародки полегшують перенесення фізичних та розумових перевантажень, знімають утому, очищують організм від радіонуклідів і солей важких металів, зміцнюють імунітет, запобігають алергії.
Високою біологічною цінністю відзначають пшеничні зародкові пластівці, які містять до 45% білка та десять незамінних і замінних амінокислот (лізин, пролін, аргінін тощо). У пластівцях велика кількість ненасичених та поліненасичених жирних амінокислот. До водорозчинних вітамінів, які містяться у пшеничних зародкових пластівцях, належать В2, В6, РР, В12, пантотенова та фолієва кислота. До жиророзчинних вітамінів відносять вітаміни Е, каротин, ергостерин. Переважають у пластівцях такі мінеральні речовини, як фосфор, кальцій, магній, калій та натрій.
До складу зародків належать: білки — 40%, жири — 12%, вуглеводи — 40%, фітогормони (регулятори росту), дванадцять вітамінів, багатий комплекс мікро- і макроелементів.
Цикорій та цикорлакт. Корінь цикорію вміщує близько 20% інуліну та олігофруктоз. Вони здатні нормалізувати ліпідний обмін, зменшувати ризик серцево-судинних захворювань. Доведено, що інулін має антиканцерогенну властивість.
Еламін — екстракт бурої морської водорості (морської капусти), який містить 150-300 мг/100 г йоду, що є необхідним для нормального функціонування щитовидної залози. Крім того, еламін містить у своєму складі калій, кальцій, залізо, які допомагають організму у виконанні важливих функцій організму, та біогенні мікроелементи: ванадій, титан, молібден тощо. У сухому залишку еламіну містяться також біологічно активні вуглеводи.
Спіруліна — синьо-зелена тропічна водорость, яка містить 50-70% білка, вітаміни групи В, Б, А, С, поліненасичені жирні кислоти, мінеральні елементи (залізо, кальцій, магній, калій, натрій, марганець, селен та інші мікроелементи). Використовують спіруліну як харчову добавку до раціону харчування дітей, вагітних жінок, спортсменів, а також для лікування захворювань серцево-судинної та нервової систем, печінки, нирок, шлунка, кишківника, підшлункової залози, злоякісних пухлин шкіри, слизової оболонки. Спіруліна змінює нервову систему, активізує синтез гормонів, забезпечує м’язи глікогеном.
Клітковина харчова — її виготовляють із продуктів перероблення зернових та інших культур. У своєму складі містить
целюлозу, лігніни, пектин, вітаміни А, Е, В2, В6, РР, макро- та мікроелементи. Використовують клітковину харчову як натуральний органічний ентеросорбент. Порівняно з вугільними сорбентами вона не виводить із організму макро- та мікроелементи. Забезпечує умови для нормалізації кислотно-лужної рівноваги у кишківнику та шлунку, розвитку природної мікрофлори. Зв’язує і виводить із організму слизи, шлаки, різного походження токсини (важкі метали, пестициди, радіонукліди тощо).
Клітковина харчова сприяє нормалізації рівня холестерину, жовчних кислот, глюкози, пригнічує розвиток гнильних мікробів, нормалізує моторну функцію кишківника, активізує виведення з організму харчових мас, відновлює обмінні процеси, оптимізує захисні сили організму, стримує процеси старіння та запобігає жовчнокам’яній хворобі.
Полісолодові екстракти («Золоті зерна», «Надія», «Цілющий», «Вітекс») — продукти із пророслих зерен, які використовують у молочній, безалкогольній, хлібопекарській та кондитерській промисловості. Розробниками технологій полісолодових екстрактів є Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, Національний університет харчових технологій та Київський завод солодових екстрактів, який їх і виготовляє із солодів різних злаків і бобових культур із добавкою настоїв лікарських трав та плодів цілющих рослин.
До складу полісолодових екстрактів входять 15 незамінних амінокислот, вуглеводи, мальтоза, фруктоза та глюкоза, мінеральні речовини, особливо важливі для розвитку і нормальної життєдіяльності організму людини (Са, Zll, Ре, Иа, Си, К, Р), вітаміни (Ви В2, В3, В6, РР, Н, С), ферменти, фітогормони та мікроелементи.
Маючи високу біологічну активність, полісолодові екстракти нормалізують процеси обміну речовин, поліпшують уміст гемоглобіну в крові, знижують рівень холестерину, покращують розумову та фізичну активність, підвищують опірність організму інфекціям та виводять радіонукліди з організму.
Полісолодовий екстракт «Надія» виготовляють із пророслих зерен пшениці, вівса та ячменю. Він збагачений настоєм жовчогінної лікарської рослини — тмину піщаного. До його складу входять 15 незамінних амінокислот, вуглеводи, мінеральні речовини, вітаміни, ферменти, фітогормони та мікроелементи.
Його застосовують в лікувальному, лікувально-профілактичному та дієтичному харчуванні. Цей екстракт має високу біологічну активність, виражену жовчогінну дію, що забезпечує
високу ефективність під час лікування та профілактики хронічних захворювань печінки, жовчного міхура, органів травлення, сечостатевої системи, хвороб шлунково-кишкового тракту, збільшує вміст гемоглобіну в крові, знижує рівень холестерину в організмі, сприяє виведенню радіонуклідів та зміцнює імунну систему.
Натуральний продукт (добавка) лікувально-дієтичного харчування «Золоті зерна» — полісолодовий екстракт, виготовлений із пророщених зерен пшениці, вівса та ячменю, містить такі речовини природного походження як незамінні амінокислоти, вуглеводи (мальтозу, мальтотреозу, мальтотетраозу, глюкозу, фруктозу тощо), мінеральні речовини (Са, М£, %п, Ре, Ыа, Си, К, Р), вітаміни (Вх, В2, В3, В5, РР, Н, С), ферменти, фітогормони, мікроелементи.
Рекомендується дітям з раннього віку та дорослим усіх вікових категорій, особливо жінкам у період вагітності, у післяпологовий період та в період лактації. Має високу біологічну активність, що забезпечує ефективність під час лікування та профілактики вірусних захворювань органів верхніх дихальних шляхів, хвороб шлунково-кишкового тракту, гострих інфекційних захворювань та харчових отруєнь, радіоопромінювань.
Продукт « Золоті зерна * зміцнює імунну систему організму, підвищує вміст гемоглобіну в крові, знижує рівень холестерину, сприяє виведенню радіонуклідів, покращує розумову та фізичну діяльність, нормалізує процеси обміну та поліпшує функцію органів травлення.
Полісолодовий екстракт «Цілющий» має яскраво виражені антигіпоксичні властивості.
Співробітники Інституту, педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, разом зі спеціалістами фірми «Нові мікро- технології» та Київського заводу солодових екстрактів, розробили рецептуру і технологію такого солодового екстракту, як біологічно активна добавка «Вітекс». Продукт захищений патентом і пропонується МОЗ України до застосування у харчовій промисловості.
До складу «Вітекса» входять пшеничний, ячмінний, вівсяний, кукурудзяний та гороховий солоди. Результати клінічних досліджень, проведених за участю більше, ніж 5 000 пацієнтів (серед них дітей і вагітних жінок), показали високу ефективність цієї добавки для профілактики і комплексного лікування захворювань серцево-судинних і дихальних систем, органів травлення та сечогінної системи.
«Вітекс» допомагає нормалізації ліпідного обміну та ізофер- ментного спектра амілази підшлункової залози, має антигіпок- сичну дію, покращує адаптогенні властивості організму. Він корисний за розумових та фізичних перевантажень, при вагітності та зниженні потенції.
У цілому полісолодові екстракти корисні для всіх груп населення, для людей, що проживають в екологічно несприятливих умовах, спортсменів і особливо дітей, а також жінкам у період вагітності і годування грудьми.
Потреба в полісолодових екстрактах у раціоні харчування людини доведена експериментальними та клінічними дослідженнями, що проводяться протягом багатьох років. До того ж, полісолодові екстракти з успіхом використовують для виробництва дієтичного та лікувально-профілактичного харчування: хлібобулочних і кондитерських виробів, безалкогольних напоїв і різних молочних продуктів.
Дріжджі — незамінна харчова добавка у вигляді харчового білкового концентрату, вітамінізованої та ферментативно модифікованої його форми, дріжджових екстрактів.
Білкові концентрати із дріжджів характеризуються наявністю до 75% білка, який вміщує всі есенції амінокислоти, і в поєднанні з білками тваринного походження можна отримувати повноцінні білки у вигляді біологічно активної композиції та молочно-дріжджової композиції. Білкові концентрати містять 8% мінеральних елементів, вітаміни групи В та інші біологічно активні речовини, що мають високі функціональні властивості. їх використовують окремо або у складі функціональних добавок як біологічно активні консерви та харчові концентрати.
Як харчові добавки пропонується використовувати суміш амінокислот та інших речовин отриманих із дріжджів-сахаро- міцетів.
Соя та соєпродукти. Сьогодні соя є найголовнішою сільськогосподарською культурою, яка відіграє активну роль у кругообігу речовин у природі, а в процесі фотосинтезу в ній утворюються екологічно чисті речовини, що задовольняють потребу людини в повноцінному білку, вітамінах і мінеральних сполуках. Соя — унікальна продовольча, лікарська та кормова рослина, яку вирощують на всіх континентах світу. За рахунок сої в СІЛА повністю розв’язана проблема забезпечення білком, який застосовують для лікування захворювань на туберкульоз легенів, профілактики захворювань на рак, цукровий діабет, захворювань
серцево-судинної системи, передміхурової залози, шлунково- кишкових розладів.
Академік УААН А. О. Бабич назвав сою природною фабрикою продовольства, ліків і кормів, оскільки вона за один вегетаційний період синтезує всі необхідні поживні речовини, корисні як для людини, так і для тварин. Продукти харчування, добавки та напої на основі сої мають високий уміст поживних речовин з дуже важливими, цілющими й профілактичними властивостями.
У насінні сої міститься 38-40% білка, який на 88-95% є водорозчинною фракцією, включаючи легкорозчинні глобуліни (60-80%), альбуміни (8-25%) та важкорозчинні глютеліни (3-7%). Білок сої використовують переважно як сировину для приготування препаратів, що стимулюють діяльність центральної нервової системи та які застосовуються для лікування цукрового діабету і променевої хвороби, раку, хвороб печінки, нирок. Соєві білки поліпшують склад крові, зменшують ймовірність інфаркту міокарда, атеросклерозу, гіпертонії. Незамінні амінокислоти сої підвищують опірність організму.
До того ж, у насінні сої міститься 20-28% жиру, який є життєво важливим джерелом енергії для людини й тварин. За поживністю соєва олія мало чим поступається коров’ячому маслу. Цінність олії зумовлена високим умістом гліцеридів, високоенергетичних жирних кислот, які рідко зустрічаються у більшості рослин.
У насінні сої міститься 22-35% вуглеводів, зокрема моно- цукридів — 0,7-2,2%, цукрози — 3,3-13, рафінози — 33-3,7, геміцелюлози — 1,3-6,5% та лише частину цих речовин засвоює організм людини і тварин. Вуглеводи сої майже повністю засвоюються після її пророщування в оптимальних умовах. У харчуванні продуктами та добавками із сої важливу роль відіграє харчова клітковина, на яку раніше не звертали увагу. Уміст її в насінні становить близько 3% мас.
Раціони харчування з низьким умістом клітковини спричинюють підвищену ймовірність захворювання на рак прямої кишки, різні форми розладу, функціонування травлення. Близько 75% усієї харчової клітковини містять соєві добавки, які одержують із насінної оболонки.
Соєве насіння є багатим джерелом фосфатидів, уміст яких коливається від 1,3 до 2,5%. Фосфатиди беруть активну участь у процесах перетворення жирів в організмах людини й тварин, сприяють утворенню білків і запобігають їх розпаду, підвищують засвоєння жирів і білків.
Уміст неорганічних речовин у зерні сої становить 4,5-6,8% у тому числі калію 1,61-2,5%, фосфату — 0,51-1,09%, сірки — 0,48, кальцію — 0,35-0,98, магнію — 0,11-0,55, натрію — 0,15-0,62, заліза — 0,01%. Мікроелементи входять до складу ферментів насіння сої. Це природні біологічні активатори й каталізатори, що впливають на синтез білків, спиртів і вуглеводів. Уміст мікроелементів у сої такий (мг/кг сухої речовини): марганець — ЗО, мідь — 12, бор — 13, цинк — 28, алюміній — 20, барій — 9, хром — 1,5, кобальт — 0,1, стронцій — 0,2.
Харчові продукти і добавки із сої поділяють на дві основні групи: неферментативні, тобто такі, під час виготовлення яких не застосовують процеси бродіння і пророщування, і ферментативні, які одержують у процесі ферментації основних компонентів сої.
Набуває популярності неферментативний продукт із сої — соєве молоко, яке виготовляють із замочених і подрібнених зерен. Для збільшення терміну зберігання соєве молоко перетворюють на сухий порошок, як і коров’яче. Сухе соєве молоко використовують у кондитерській промисловості як наповнювач м’ясних виробів, а також у виробництві різних напоїв.
Ферментація складових частин сої сприяє збільшенню терміну зберігання одержаних продуктів і, найголовніше, покращує їх якісні показники. У процесі ферментації завдяки гідролізу відбувається перетворення певної кількості білка на амінокислоти, а крохмалю — на цукри. Наявність нових речовин у продуктах із сої сприяє їх кращому засвоєнню організмом людини.
Крім того, у процесі ферментації складових частин сої нагромаджуються вітаміни й ферменти. Низку технологій соє- продуктів із пророслих ферментованих бобів сої розробив д. т. н. Б. І. Хіврич.
Ферментативні продукти із сої одержують у результаті діяльності певних корисних мікроорганізмів та їх ферментів. Соєві ферментовані продукти легко засвоює організм людини. До цих продуктів і добавок належать: соус, соєва паста, ферментативні цілі боби сої, ферментовані м’якуш сої та ферментований сир із сої.
Сучасні продукти та добавки із сої — соєве борошно, соєвий білковий концентрат та соєвий білковий ізолят.
Знежирене або повножирове борошно із сої — основна білкова добавка, яку використовують у хлібопекарній промисловості. Використання борошна із сої у виробництві м’ясних продуктів зумовлено такими чинниками: значно поліпшується якість і поживна цінність продуктів; зростає інтерес у споживачів до таких продуктів, які мають цінні поживні та профілактичні властивості. Це харчові продукти з добавками компонентів із сої: сосиски, начинки для пиріжків із фаршу яловичини, різні м’ясні консерви.
Налагоджується виробництво замінників м’ясних продуктів із продуктами перероблення білка сої, що за структурою, смаком і кольором дуже близькі до аналогічних м’ясопродуктів, а також продуктів дитячого харчування.
Яєчні продукти як біологічно активні добавки. Кращою і поживною добавкою є курячі яйця, яким належить провідне місце серед продуктів, що мають високу харчову цінність. До складу яєчних продуктів входять усі біологічно активні речовини, потрібні для життєдіяльності людини. Це вітаміни (А, Д, Е, К, В12, В1; В2, В3, В5, В6, біотин амінокислоти (аргінін, гістидин, ізолейцин, лізин, метіонін, пурин, лецетин, валін тирозин, триптофан, треонін, лінолен), мінеральні речовини (натрій, калій, магній, кальцій, марганець, залізо, мідь, цинк, фосфор, хлор, фтор, йод, селен).
Основний, білок жовтка яєць — фосфопротеїд вітален — це еталон біологічної цінності за амінокислотним складом серед усіх продуктів харчування. Амінокислотний склад білкових речовин, що містяться в яйцях, дає змогу зарахувати їх до харчових добавок, які мають природні радіопротекторні властивості, завдяки високому вмісту сірковмісної амінокислоти цистину. Решта амінокислот стимулює жировий обмін у печінці та підвищує її антитоксичну функцію. Зв’язуванню радіонуклідів і виведенню їх із організму людини сприяє також гліцин, глута- мінова кислота, вміст яких в яєчному порошку дуже високий.
Яєчний жир як за абсолютним умістом незамінних жирних кислот, так і за співвідношенням їх з іншими жирними кислотами, належить до найцінніших природних жирів.
Холестерин яєчного жовтка виконує найрізноманітніші фупк- ції в організмі. Це підтримка процесів обміну в клітинах, зв’язування і знешкодження отруйних речовин, які надходять до організму або утворюються в ньому. В організмі людини із холестерину утворюється низка біологічно активних речовин: гормони, вітаміни групи Б та жовчні кислоти. Курячі яйця не є причиною розвитку атеросклерозу, а навпаки, запобігають його розвитку.
За вмістом біологічно активних речовин, багатством та різноманітністю хімічного складу, а також за смаковими властивостями яйця належать до дієтичних продуктів і добавок та продуктів дитячого харчування.
