- •§1.1. Сучасний стан харчової промисловості України
- •§ 1.2. Продукти в харчуванні людини
- •§ 1.3. Адекватне екологічно чисте харчування
- •§ 1.4. Роль основних біотехнологічних процесів при виробництві харчових продуктів
- •§ 2.1. Ринкові форми господарювання в харчовій і переробній промисловості
- •§ 2.2. Основні фонди і виробничі потужності галузі
- •§ 2.3. Фондовіддача основних фондів, оборотні засоби та ефективність капітальних вкладень
- •§ 2.4. Собівартість продукції і фактори, що впливають на її зниження
- •§ 2.6. Трудові ресурси підприємств харчової і переробної промисловості
- •§ 2.5. Ціноутворення в економіці харчової і переробної промисловості
- •§ 2.7. Оподаткування
- •§ 2.8. Маркетинг
- •§ 3.1. Науково-технічний прогрес і екологічна обстановка у харчовій промисловості
- •§ 3.2. Запобігання зараженню харчової сировини та продуктів харчування шкідливими речовинами
- •§ 3.3. Види забруднення харчової сировини і продуктів харчування шкідливими речовинами та їх вплив на організм людини
- •§ 3.4. Екологічно чисті продукти харчування
- •§ 3.5. Принципи контролю і шляхи зниження шкідливих речовин у харчовій сировині та продуктах харчування
- •§ 3.6. Основні принципи виведення шкідливих речовин із організму людини
- •§ 3.7. Концепція здорового способу життя
- •§ 3.8. Харчові продукти з добавками рослинного походження для оздоровчого харчування
- •§ 4.1. Роль води в організмі людини
- •§ 4.2. Домішки води
- •§ 4.3. Показники якості води
- •§ 4.4. Вимоги до води для виробництва харчових продуктів
- •§ 4.5. Вимоги до води технічного призначення
- •§ 4.6. Способи підготовки води технологічного призначення
- •§ 5.1. Загальні відомості про зерно,
- •§ 6.1. Сировина та асортимент продукції
- •§ 6.2. Принципово-технологічна схема виробництва борошна
- •§ 7.1. Асортимент круп і сировина для їх виробництва
- •§ 7.2. Хімічний склад круп та норми виходу продукції
- •7.3. Технологія круп
- •§ 7.4. Технологія окремих культур при виробництві крупи
- •§ 7.5. Технологія пластівців і швидкорозварюваних круп, толокна та борошна для дієтичного харчування
- •§ 8.1. Сировина для виробництва хлібобулочних виробів та їх асортимент
- •§ 8.2. Технологія хліба
- •Макаронних виробів
- •§ 9.1. Асортимент, значення та властивості макаронних виробів
- •§ 9.2. Харчова сировина для виготовлення макаронних виробів
- •§ 9.3. Технологія макаронних виробів
- •§ 9.4. Міні-підприємства з виробництва макаронних виробів
- •§ 10.1. Сировина для виробництва цукру
- •§ 10.2. Технологія цукру
- •§ 11.1. Сировина й асортимент кондитерських виробів
- •§ 11.2. Технологія карамелі
- •§11.3. Технологія шоколаду
- •§ 11.4. Технологія цукерок
- •§ 11.5. Технологія мармеладу та пастили
- •§ 11.6. Технологія борошняних кондитерських виробів
- •Молочних виробів
- •§ 12.1. Склад і властивості молока
- •§ 12.2. Механічне та теплове оброблення молока
- •§ 12.3. Технологія незбираномолочних продуктів
- •§ 12.4. Кисломолочні продукти
- •§ 12.5. Морозиво
- •§ 12.6. Технологія вершкового масла
- •§ 12.7. Технологія натуральних сирів
- •§ 12.8. Технологія молочних консервів
- •§ 12.9. Технологія сиру (твердого, плавленого і кисломолочного)
- •§ 13.1. М’ясо-жирове виробництво
- •§ 13.2. Технологія первинної переробки забійних тварин
- •§ 13.3. Переробка забійних тварин
- •§ 13.4. Технологія первинної переробки птиці
- •§ 13.5. Ковбасне виробництво
- •§ 13.6. Виробництво банкових м’ясних консервів
- •§ 13.7. Оцінювання якості м’яса та м’ясних продуктів
- •§ 14.1. Властивості та галузі використання етилового спирту
- •§ 14.2. Сировина та допоміжні матеріали для виробництва етилового спирту
- •§ 14.3. Мікробіологічні основи спиртового виробництва
- •§ 14.4. Технологія спиртової бражки із крохмапевмісної сировини
- •§ 14.5. Технологія спиртової бражки з меляси
- •§ 14.6. Перегонка бражки і ректифікація спирту
- •§ 14.9. Актуальні проблеми технології етилового спирту
- •§ 15.1. Технологія горілки
- •§ 15.2. Технологія лікеро-горілчаних напоїв
- •§ 15.3. Вода в лікеро-горілчаному виробництві
- •§ 16.1. Сировина для виробництва солоду
- •§ 16.2. Технологія солоду із зернових культур
- •§ 16.3. Технологія спеціальних солодів із ячменю
- •§ 16.4. Технологія житнього солоду
- •§ 16.5. Технологія солоду сої
- •§ 16.6. Технологія солоду із тритикале
- •§ 16.7. Оцінювання якості солоду
- •§ 17.1. Сировина для виробництва пива
- •§ 17.2. Значення та властивості пива
- •§ 17.3. Технологія пива
- •§ 17.4. Оцінювання якості пива
- •§ 17.5. Міні-пивоварні
- •§ 18.1. Сировина для виробництва вин і коньяків
- •§ 18.2. Харчові та лікувальні властивості вин
- •§ 18.3. Загальна технологія вин
- •§ 18.4. Технологія білих столових вин (спеціальна технологія)
- •§ 18.5. Технологія червоних столових вин (спеціальна технологія)
- •§ 18.6. Технологія міцних і десертних вин
- •§ 18.7. Технологія шампанських та ігристих вин
- •§ 18.8. Технологія коньяку
- •§ 18.9. Оцінювання якості вин і коньяків
- •Розділ 19. Технологія плодово-ягідних алкогольних напоїв
- •§ 19.1. Класифікація напоїв
- •§ 19.2. Сировина для одержання плодово-ягідних алкогольних напоїв
- •§ 19.3. Технологія плодово-ягідних алкогольних напоїв
- •§ 19.4. Ідентифікація та експертиза
- •§ 20.1. Значення і властивості плодово-ягідних напоїв та екологічні вимоги до їх виробництва
- •§ 20.2. Загальна технологія плодово-ягідних соків
- •§ 20.3. Особливості технології освітлених соків
- •§ 20.4. Особливості технології неосвітлених соків
- •§ 20.5. Оцінювання якості плодово-ягідних напоїв
- •§ 21.1. Класифікація та склад безалкогольних напоїв
- •§ 21.2. Асортимент і характеристика безалкогольних напоїв
- •§ 21.3. Технологічні схеми безалкогольних напоїв
- •§ 21.4. Технологія сухих безалкогольних напоїв
- •§ 21.5. Мінеральні води
- •§ 21.6. Технологія напоїв як продуктів бродіння
- •§ 21.7. Технологія хлібного квасу
- •§ 21.8. Приготування безалкогольних напоїв на основі хлібної сировини
- •§ 21.9. Ідентифікація та експертиза безалкогольних напоїв
- •§ 21.10. Способи підвищення стійкості напоїв під час зберігання
- •§ 22.1. Технологія екстрактів і концентратів із солоду
- •§ 22.2. Технологія екстрактів із лікарських рослин
- •§ 23.3. Технологія пектину із суцвіття кошиків соняшнику
- •§ 23.4. Застосування пектину
- •§ 25.1. Соя — унікальна продовольча рослина
- •§ 25.2. Уміст поживних речовин і хімічний склад сої
- •§ 25.3. Технологія соєвого харчового білка
- •§ 25.4. Технологія основних
- •§ 25.5. Ферментовані харчові продукти із сої
- •§ 25.6. Харчові продукти із соєвим білком
- •§ 25.7. Значення сої для здоров’я людини
- •§ 26.1. Характеристика сировини для виробництва олії та асортимент продукції
- •§ 26.2. Технологія олії
- •§ 26.3. Рафінування олії
- •§ 26.4. Гідрогенізація жирів
- •§ 26.5. Технологія маргарину
- •§ 27.1. Сировина для виробництва крохмалю, показники якості сировини та готової продукції
- •§ 27.2. Технологія крохмалю
- •§ 27.3. Технологія крохмальної патоки
- •§ 28.1. Сировина для виробництва консервів та їх асортимент
- •§ 28.2. Способи консервування
- •§ 28.3. Технологія консервів
- •§ 28.4. Контроль якісних показників консервів
- •§ 29.1. Класифікація харчових добавок
- •§ 29.2. Добавки, що регулюють консистенцію продуктів
- •§ 29.3. Речовини, що сприяють
- •§ 29.4. Добавки (речовини), що пришвидшують і полегшують технологічні процеси
- •§ 30.1. Значення біологічно активних добавок у житті людини
- •§ 30.2. Основні біологічно активні добавки до харчових продуктів
- •§ 30.3. Бад із рослинної сировини
- •§ 30.4. Біологічно активні добавки китайської корпорації «Тяньші»
- •§ 31.1. Загальні актуальні проблеми технологій
- •§ 31.2. Перспективи ресурсо- та енергозбереження у харчовій промисловості
- •§ 31.3. Шляхи ресурсо-енергозбереження у харчовій промисловості та перспективні джерела енергоресурсів
- •§ 31.4. Актуальні проблеми у виноградарстві та виноробстві
- •§ 31.5. Перспективи виробництва ферментних препаратів
- •§ 31.6. Актуальні проблеми при виробництві хлібоконцентратів, хлібопродуктів і комбікормів
- •§ 31.7. Актуальні проблеми технології лікеро-горілчаних виробів
- •§ 31.8. Актуальні проблеми вирощування буряків та їх перероблення на цукор
- •§ 31.9. Актуальні проблеми виробництва пивоварного солоду
- •§ 31.10. Актуальні проблеми виробництва пива
- •§ 31.11. Актуальні проблеми безалкогольної промисловості
- •§ 31.12. Актуальні проблеми технології пектину та кальцієво-фосфорних сполук
- •§ 31.13. Актуальні проблеми виробництва продуктів із бобових культур
- •§ 31.14. Актуальні проблеми технології кондитерських виробів
- •§ 31.15. Актуальні проблеми
- •§ 31.16. Актуальні проблеми
- •§ 31.17. Актуальні проблеми технології консервів
- •§ 31.18. Актуальні проблеми технології макаронних виробів
- •§ 31.19. Актуальні проблеми технології плодово-ягідних напоїв
- •§ 31.20. Актуальні проблеми олієжирової галузі харчової промисловості
- •§ 31.21. Актуальні проблеми очищення
- •Класифікація процесів вилучення домішок із води згідно з їх фазово-дисперсним станом
- •§ 31.22. Перспективи ефективного використання відходів харчової промисловості
- •§ 31.23. Перспективні технології оброблення
- •Загальні технології харчових виробництв
- •03115, М. Київ, вул. Львівська, 23, тел. (044) 424-40-69 Свідоцтво про державну реєстрацію дк № 405 від 06.04.01
§ 31.13. Актуальні проблеми виробництва продуктів із бобових культур
Особливої актуальності в сучасних умовах набуває розроблення харчових продуктів підвищеної біологічної цінності, які можна було б використовувати з лікувально-профілактичною метою. Одним із напрямів дослідження цього є використання продуктів із пророщених зерен і бобових культур.
Горох є основною сільськогосподарською зернобобовою культурою України і важливим джерелом рослинного білка та інших біологічно активних речовин у харчуванні людини.
Проте поряд із цінними харчовими речовинами в горосі, як і в інших бобових культурах, міститься значна кількість анти- харчових речовин природного походження — стахіоза, рафіноза, інгібітори трипсину, фітин, сапоніни тощо. Вони погіршують травлення, викликають побічні явища в організмі. До того ж, у горосі різко відчувається «бобовий смак», який унеможливлює його широке використання в рецептурах харчових продуктів. Тому продукти перероблення гороху (крупа, борошно тощо), що виготовлені за традиційними технологіями, не знайшли широкого використання в рецептурах дієтичних продуктів і раціоні харчування дітей та людей похилого віку.
За даними зарубіжної літератури, а також досліджень, проведених у Національному університеті харчових технологій (керівник — кандидат технічних наук Б. І. Хівріч), використання процесів пророщування гороху дає змогу значно поліпшити його медико-біологічні, технологічні та органолептичні показники.
Технологія перероблення гороху на солод та нові харчові продукти є актуальною. Вона дозволяє значно поширити використання гороху як білкової сировини в харчуванні різних вікових груп населення, що має важливе соціальне та народногосподарське значення для України.
У результаті досліджень визначено закономірності змін фі- зико-хімічних властивостей гороху в процесі його замочування, пророщування та сушіння, критерії якості пророщеного гороху (солод гороху) — у виробництві харчових продуктів у різних галузях харчової промисловості; установлено якісні показники зерна гороху, придатного для виробництва солоду; доведено лікувально-профілактичну дію на організм солоду гороху і напрями його використання в лікувально-профілактичному харчуванні; визначено технологічні властивості солоду гороху і напрями використання його в різних галузях харчової промисловості для виробництва нових продуктів.
Результат досліджень показав, що під дією різних груп ферментів, активізованих процесами замочування, пророщування та сушіння, найбільші біохімічні зміни відбуваються після двох діб пророщування. Після 3,5-4 діб кількість розчинного білка збільшується на 30-35%, амінного азоту — у 2-3 рази, вітаміну С — у 10-15 разів, вітамінів групи В — у 1,5-2 рази.
Уміст антихарчових речовин — стахіози і рафінози — зменшується у 9-10 разів, а інгібітора трипсину — на 30-45%. Під час пророщування зменшується також уміст фітину, таніну та інших антихарчових речовин. Під дією цитолітичних ферментів на четверту добу пророщування на 10—15% зменшується кількість гуміречовини і змінюється її склад.
Виявлено, що пророщування і сушіння поліпшують органолептичні та структурно-механічні властивості гороху. Так, крихкість солоду гороху збільшується на 40-45% порівняно з горохом.
Результати дегустаційної оцінки, проведеної на Одеській фабриці харчових концентратів, підтвердили високі смакові якості та характеристики солоду гороху.
В результаті вивчення технологічних властивостей і хімічного складу оболонок і ростків, які є побічними продуктами у виробництві солоду гороху, встановлено, що оболонка складається переважно із клітковини (47-52%), добре диспергується в рідинних середовищах у разі дуже сильного подрібнення.
Ростки характеризуються високим умістом білка (майже 40%), вітамінів, незамінних амінокислот (майже 35%).
За результатами медико-біологічних досліджень, проведених ученими Київського науково-дослідного інституту гігієни харчування, Київського науково-дослідного інституту педіатрії, акушерства та гінекології, Українського центру радіаційної медицини, установлено, що солод гороху справляє лікувально- профілактичну дію на організм, поліпшує кінетику виведення радіонуклідів. Його рекомендовано використовувати в харчуванні дітей молодшого і раннього віку.
У процесі дослідження фізико-хімічних і технологічних властивостей солоду гороху виявилися широкі можливості його використання у виробництві нових харчових продуктів. Проведено дослідження щодо використання борошна із солоду гороху як білкового збагачувача у виробництві хлібобулочних, борошняних та інших видів кондитерських виробів.
Розроблено рецептуру нового виду цукрового печива з використанням борошна і оболонки із солоду гороху (випробувано на Київській кондитерській фабриці). Розроблено рецептуру для бісквіта із використанням 30% борошна із солоду гороху. Бісквіт вироблено на Київському хлібокомбінаті № 2. Термін зберігання виробів підвищується із 3-4 до 6-8 діб. Крім того, на булочно-кондитерському комбінаті № 3 м. Києва вироблено сушки зі значною заміною пшеничного борошна солодом гороху. Якість продукту відповідала стандарту.
Досліджена можливість використання солоду гороху у виробництві екстрактів і напоїв. У лабораторних умовах було отримано зразки вуглеводно-білкових екстрактів з використанням ферментних препаратів, пива, виготовленого із суміші солодів ячменю і гороху.
В отриманих екстрактах уміст розчинного білка досягав 24%. Вони мали приємний смак і колір. Зразки пива з використанням 5-12% солоду гороху були одержані в лабораторних і промислових умовах (Київський пивзавод на Подолі). Дегустаційна оцінка і лабораторний аналіз одержаних зразків пива показали, що воно за деякими показниками мало переваги порівняно з пивом, одержаним із солоду ячменю.
Одержано також зразки крупи, манної крупи, продуктів екструзії та інших продуктів із солоду гороху. Ці зразки продуктів відповідали стандарту і мали високі споживчі показники.
Отже, високі харчові, технологічні та смакові властивості солоду гороху дають змогу використовувати його у виробництві таких продуктів:
- крупа солоду гороху (крупка, манна крупа тощо) для виготовлення супів у домашніх умовах;
борошно для використання у хлібопекарській і кондитерській промисловості (печиво, бісквіт, сушка, цукерки), а також для виготовлення продуктів дитячого харчування;
вуглеводно-білкові екстракти для використання у виробництві кондитерських виробів і напоїв;
харчові концентрати — супи, продукти екструзії, консерви тощо;
концентрати для дитячого харчування;
новий сорт пива;
дієтична клітковина з оболонок солоду гороху для використання в кондитерській і хлібопекарській промисловості;
білково-вітамінні продукти із ростків солоду гороху.
За результатами досліджень впливу процесів пророщування на якісні показники солоду гороху встановлено, що для виробництва солоду гороху високої якості технологія повинна включати такі стадії та технологічні режими: очищення і сортування зерна; оброблення у дезінфектанті (насичений соляний розчин) 40-60 хв; замочування у воді 1,5 доби повітряно-водяним способом до вологості 58-60%; пророщування зерна 3,5-4 доби пневматичним способом у непорушному шарі заввишки 500-800 мм за температури 15-18° С; сушіння за температури повітря 35-75° С за наростаючим температурним графіком до вологості солоду 6-8%; відокремлення ростків, лущення на агрегаті з гумовими валками; відокремлення сім’ядолей від оболонок аспіраційним способом за швидкості повітря 4-5 м/с.
Розроблено апаратурно-технологічну схему, змонтовано на Київському пивзаводі на Подолі дослідно-промислову лінію потужністю 4,5 т солоду гороху на добу.
Промислове випробування розробленої технології показало, що вироблена партія солоду гороху відповідає вимогам розроблених технічних умов, а витрати на виробництво не перевищують витрат на виробництво солоду ячменю. Ідентичні дослідження було проведено для одержання солоду сої, продукти з якого за своїми якісними показниками перевищують продукти із самої сої.
В Інституті технічної теплофізики НАН України під керівництвом академіка А. А. Долинського на основі нового методу інтенсифікації технологічних процесів гідродинаміки і тепломасо- обміну в гетерогенних системах (метод дискретно-імпульсного вводу й трансформації енергії) розроблено енерго- і ресурсозберігаючу технологію і технологічну лінію виробництва соєвої білкової пасти потужністю 500 кг/год. Основні вузли лінії такі: обладнання для підготовки та миття сировини (сої), апарат термооброблення (бланшування) сої, обладнання для подрібнення і гомогенізації соєвої пасти (на базі роторно-імпульсного апарата), система збереження й транспортування готового продукту.
Нова технологія забезпечує інгібування антихарчових речовин, що входять до складу сої, тепловим обробленням та інтенсивною механічною дією.
Упровадження лінії у виробництво дасть змогу випускати новий продукт із сої — соєву білкову пасту оздоровчо-профілактичного призначення і високої біологічної та харчової цінності. Паста може бути використана як наповнювач у виробництві ковбаси, сосисок, молочнокислих продуктів, хлібобулочних і макаронних виробів, фруктових та овочевих порошків.
