Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Домарецький.docx
Скачиваний:
33
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

§ 31.13. Актуальні проблеми виробництва продуктів із бобових культур

Особливої актуальності в сучасних умовах набуває розроб­лення харчових продуктів підвищеної біологічної цінності, які можна було б використовувати з лікувально-профілактичною метою. Одним із напрямів дослідження цього є використання продуктів із пророщених зерен і бобових культур.

Горох є основною сільськогосподарською зернобобовою куль­турою України і важливим джерелом рослинного білка та інших біологічно активних речовин у харчуванні людини.

Проте поряд із цінними харчовими речовинами в горосі, як і в інших бобових культурах, міститься значна кількість анти- харчових речовин природного походження — стахіоза, рафіноза, інгібітори трипсину, фітин, сапоніни тощо. Вони погіршують травлення, викликають побічні явища в організмі. До того ж, у горосі різко відчувається «бобовий смак», який унеможливлює його широке використання в рецептурах харчових продуктів. Тому продукти перероблення гороху (крупа, борошно тощо), що виготовлені за традиційними технологіями, не знайшли широ­кого використання в рецептурах дієтичних продуктів і раціоні харчування дітей та людей похилого віку.

За даними зарубіжної літератури, а також досліджень, про­ведених у Національному університеті харчових технологій (керівник — кандидат технічних наук Б. І. Хівріч), використан­ня процесів пророщування гороху дає змогу значно поліпшити його медико-біологічні, технологічні та органолептичні показ­ники.

Технологія перероблення гороху на солод та нові харчові про­дукти є актуальною. Вона дозволяє значно поширити викорис­тання гороху як білкової сировини в харчуванні різних вікових груп населення, що має важливе соціальне та народногосподарсь­ке значення для України.

У результаті досліджень визначено закономірності змін фі- зико-хімічних властивостей гороху в процесі його замочування, пророщування та сушіння, критерії якості пророщеного горо­ху (солод гороху) — у виробництві харчових продуктів у різних галузях харчової промисловості; установлено якісні показни­ки зерна гороху, придатного для виробництва солоду; доведено лікувально-профілактичну дію на організм солоду гороху і на­прями його використання в лікувально-профілактичному хар­чуванні; визначено технологічні властивості солоду гороху і напрями використання його в різних галузях харчової промис­ловості для виробництва нових продуктів.

Результат досліджень показав, що під дією різних груп фер­ментів, активізованих процесами замочування, пророщування та сушіння, найбільші біохімічні зміни відбуваються після двох діб пророщування. Після 3,5-4 діб кількість розчинного білка збільшується на 30-35%, амінного азоту — у 2-3 рази, вітаміну С — у 10-15 разів, вітамінів групи В — у 1,5-2 рази.

Уміст антихарчових речовин — стахіози і рафінози — змен­шується у 9-10 разів, а інгібітора трипсину — на 30-45%. Під час пророщування зменшується також уміст фітину, таніну та інших антихарчових речовин. Під дією цитолітичних фер­ментів на четверту добу пророщування на 10—15% зменшуєть­ся кількість гуміречовини і змінюється її склад.

Виявлено, що пророщування і сушіння поліпшують органо­лептичні та структурно-механічні властивості гороху. Так, крихкість солоду гороху збільшується на 40-45% порівняно з горохом.

Результати дегустаційної оцінки, проведеної на Одеській фаб­риці харчових концентратів, підтвердили високі смакові якос­ті та характеристики солоду гороху.

В результаті вивчення технологічних властивостей і хімічно­го складу оболонок і ростків, які є побічними продуктами у ви­робництві солоду гороху, встановлено, що оболонка складається переважно із клітковини (47-52%), добре диспергується в рі­динних середовищах у разі дуже сильного подрібнення.

Ростки характеризуються високим умістом білка (майже 40%), вітамінів, незамінних амінокислот (майже 35%).

За результатами медико-біологічних досліджень, проведених ученими Київського науково-дослідного інституту гігієни хар­чування, Київського науково-дослідного інституту педіатрії, акушерства та гінекології, Українського центру радіаційної ме­дицини, установлено, що солод гороху справляє лікувально- профілактичну дію на організм, поліпшує кінетику виведення радіонуклідів. Його рекомендовано використовувати в харчу­ванні дітей молодшого і раннього віку.

У процесі дослідження фізико-хімічних і технологічних влас­тивостей солоду гороху виявилися широкі можливості його ви­користання у виробництві нових харчових продуктів. Проведе­но дослідження щодо використання борошна із солоду гороху як білкового збагачувача у виробництві хлібобулочних, борош­няних та інших видів кондитерських виробів.

Розроблено рецептуру нового виду цукрового печива з вико­ристанням борошна і оболонки із солоду гороху (випробувано на Київській кондитерській фабриці). Розроблено рецептуру для бісквіта із використанням 30% борошна із солоду гороху. Бісквіт вироблено на Київському хлібокомбінаті № 2. Термін зберігання виробів підвищується із 3-4 до 6-8 діб. Крім того, на булочно-кондитерському комбінаті № 3 м. Києва вироблено сушки зі значною заміною пшеничного борошна солодом горо­ху. Якість продукту відповідала стандарту.

Досліджена можливість використання солоду гороху у ви­робництві екстрактів і напоїв. У лабораторних умовах було отри­мано зразки вуглеводно-білкових екстрактів з використанням ферментних препаратів, пива, виготовленого із суміші солодів ячменю і гороху.

В отриманих екстрактах уміст розчинного білка досягав 24%. Вони мали приємний смак і колір. Зразки пива з використанням 5-12% солоду гороху були одержані в лабораторних і промис­лових умовах (Київський пивзавод на Подолі). Дегустаційна оцінка і лабораторний аналіз одержаних зразків пива показа­ли, що воно за деякими показниками мало переваги порівняно з пивом, одержаним із солоду ячменю.

Одержано також зразки крупи, манної крупи, продуктів екструзії та інших продуктів із солоду гороху. Ці зразки продук­тів відповідали стандарту і мали високі споживчі показники.

Отже, високі харчові, технологічні та смакові властивості солоду гороху дають змогу використовувати його у виробництві таких продуктів:

- крупа солоду гороху (крупка, манна крупа тощо) для ви­готовлення супів у домашніх умовах;

  • борошно для використання у хлібопекарській і кондитер­ській промисловості (печиво, бісквіт, сушка, цукерки), а також для виготовлення продуктів дитячого харчування;

  • вуглеводно-білкові екстракти для використання у вироб­ництві кондитерських виробів і напоїв;

  • харчові концентрати — супи, продукти екструзії, консер­ви тощо;

  • концентрати для дитячого харчування;

  • новий сорт пива;

  • дієтична клітковина з оболонок солоду гороху для вико­ристання в кондитерській і хлібопекарській промисловості;

  • білково-вітамінні продукти із ростків солоду гороху.

За результатами досліджень впливу процесів пророщування на якісні показники солоду гороху встановлено, що для вироб­ництва солоду гороху високої якості технологія повинна вклю­чати такі стадії та технологічні режими: очищення і сортування зерна; оброблення у дезінфектанті (насичений соляний розчин) 40-60 хв; замочування у воді 1,5 доби повітряно-водяним спосо­бом до вологості 58-60%; пророщування зерна 3,5-4 доби пнев­матичним способом у непорушному шарі заввишки 500-800 мм за температури 15-18° С; сушіння за температури повітря 35-75° С за наростаючим температурним графіком до вологості солоду 6-8%; відокремлення ростків, лущення на агрегаті з гумовими валками; відокремлення сім’ядолей від оболонок аспіраційним способом за швидкості повітря 4-5 м/с.

Розроблено апаратурно-технологічну схему, змонтовано на Київському пивзаводі на Подолі дослідно-промислову лінію потужністю 4,5 т солоду гороху на добу.

Промислове випробування розробленої технології показало, що вироблена партія солоду гороху відповідає вимогам розроб­лених технічних умов, а витрати на виробництво не перевищують витрат на виробництво солоду ячменю. Ідентичні дослідження бу­ло проведено для одержання солоду сої, продукти з якого за свої­ми якісними показниками перевищують продукти із самої сої.

В Інституті технічної теплофізики НАН України під керів­ництвом академіка А. А. Долинського на основі нового методу ін­тенсифікації технологічних процесів гідродинаміки і тепломасо- обміну в гетерогенних системах (метод дискретно-імпульсного вводу й трансформації енергії) розроблено енерго- і ресурсозбе­рігаючу технологію і технологічну лінію виробництва соєвої білкової пасти потужністю 500 кг/год. Основні вузли лінії та­кі: обладнання для підготовки та миття сировини (сої), апарат термооброблення (бланшування) сої, обладнання для подрібнен­ня і гомогенізації соєвої пасти (на базі роторно-імпульсного апара­та), система збереження й транспортування готового продукту.

Нова технологія забезпечує інгібування антихарчових ре­човин, що входять до складу сої, тепловим обробленням та ін­тенсивною механічною дією.

Упровадження лінії у виробництво дасть змогу випускати но­вий продукт із сої — соєву білкову пасту оздоровчо-профілак­тичного призначення і високої біологічної та харчової цінності. Паста може бути використана як наповнювач у виробництві ковбаси, сосисок, молочнокислих продуктів, хлібобулочних і ма­каронних виробів, фруктових та овочевих порошків.