- •§1.1. Сучасний стан харчової промисловості України
- •§ 1.2. Продукти в харчуванні людини
- •§ 1.3. Адекватне екологічно чисте харчування
- •§ 1.4. Роль основних біотехнологічних процесів при виробництві харчових продуктів
- •§ 2.1. Ринкові форми господарювання в харчовій і переробній промисловості
- •§ 2.2. Основні фонди і виробничі потужності галузі
- •§ 2.3. Фондовіддача основних фондів, оборотні засоби та ефективність капітальних вкладень
- •§ 2.4. Собівартість продукції і фактори, що впливають на її зниження
- •§ 2.6. Трудові ресурси підприємств харчової і переробної промисловості
- •§ 2.5. Ціноутворення в економіці харчової і переробної промисловості
- •§ 2.7. Оподаткування
- •§ 2.8. Маркетинг
- •§ 3.1. Науково-технічний прогрес і екологічна обстановка у харчовій промисловості
- •§ 3.2. Запобігання зараженню харчової сировини та продуктів харчування шкідливими речовинами
- •§ 3.3. Види забруднення харчової сировини і продуктів харчування шкідливими речовинами та їх вплив на організм людини
- •§ 3.4. Екологічно чисті продукти харчування
- •§ 3.5. Принципи контролю і шляхи зниження шкідливих речовин у харчовій сировині та продуктах харчування
- •§ 3.6. Основні принципи виведення шкідливих речовин із організму людини
- •§ 3.7. Концепція здорового способу життя
- •§ 3.8. Харчові продукти з добавками рослинного походження для оздоровчого харчування
- •§ 4.1. Роль води в організмі людини
- •§ 4.2. Домішки води
- •§ 4.3. Показники якості води
- •§ 4.4. Вимоги до води для виробництва харчових продуктів
- •§ 4.5. Вимоги до води технічного призначення
- •§ 4.6. Способи підготовки води технологічного призначення
- •§ 5.1. Загальні відомості про зерно,
- •§ 6.1. Сировина та асортимент продукції
- •§ 6.2. Принципово-технологічна схема виробництва борошна
- •§ 7.1. Асортимент круп і сировина для їх виробництва
- •§ 7.2. Хімічний склад круп та норми виходу продукції
- •7.3. Технологія круп
- •§ 7.4. Технологія окремих культур при виробництві крупи
- •§ 7.5. Технологія пластівців і швидкорозварюваних круп, толокна та борошна для дієтичного харчування
- •§ 8.1. Сировина для виробництва хлібобулочних виробів та їх асортимент
- •§ 8.2. Технологія хліба
- •Макаронних виробів
- •§ 9.1. Асортимент, значення та властивості макаронних виробів
- •§ 9.2. Харчова сировина для виготовлення макаронних виробів
- •§ 9.3. Технологія макаронних виробів
- •§ 9.4. Міні-підприємства з виробництва макаронних виробів
- •§ 10.1. Сировина для виробництва цукру
- •§ 10.2. Технологія цукру
- •§ 11.1. Сировина й асортимент кондитерських виробів
- •§ 11.2. Технологія карамелі
- •§11.3. Технологія шоколаду
- •§ 11.4. Технологія цукерок
- •§ 11.5. Технологія мармеладу та пастили
- •§ 11.6. Технологія борошняних кондитерських виробів
- •Молочних виробів
- •§ 12.1. Склад і властивості молока
- •§ 12.2. Механічне та теплове оброблення молока
- •§ 12.3. Технологія незбираномолочних продуктів
- •§ 12.4. Кисломолочні продукти
- •§ 12.5. Морозиво
- •§ 12.6. Технологія вершкового масла
- •§ 12.7. Технологія натуральних сирів
- •§ 12.8. Технологія молочних консервів
- •§ 12.9. Технологія сиру (твердого, плавленого і кисломолочного)
- •§ 13.1. М’ясо-жирове виробництво
- •§ 13.2. Технологія первинної переробки забійних тварин
- •§ 13.3. Переробка забійних тварин
- •§ 13.4. Технологія первинної переробки птиці
- •§ 13.5. Ковбасне виробництво
- •§ 13.6. Виробництво банкових м’ясних консервів
- •§ 13.7. Оцінювання якості м’яса та м’ясних продуктів
- •§ 14.1. Властивості та галузі використання етилового спирту
- •§ 14.2. Сировина та допоміжні матеріали для виробництва етилового спирту
- •§ 14.3. Мікробіологічні основи спиртового виробництва
- •§ 14.4. Технологія спиртової бражки із крохмапевмісної сировини
- •§ 14.5. Технологія спиртової бражки з меляси
- •§ 14.6. Перегонка бражки і ректифікація спирту
- •§ 14.9. Актуальні проблеми технології етилового спирту
- •§ 15.1. Технологія горілки
- •§ 15.2. Технологія лікеро-горілчаних напоїв
- •§ 15.3. Вода в лікеро-горілчаному виробництві
- •§ 16.1. Сировина для виробництва солоду
- •§ 16.2. Технологія солоду із зернових культур
- •§ 16.3. Технологія спеціальних солодів із ячменю
- •§ 16.4. Технологія житнього солоду
- •§ 16.5. Технологія солоду сої
- •§ 16.6. Технологія солоду із тритикале
- •§ 16.7. Оцінювання якості солоду
- •§ 17.1. Сировина для виробництва пива
- •§ 17.2. Значення та властивості пива
- •§ 17.3. Технологія пива
- •§ 17.4. Оцінювання якості пива
- •§ 17.5. Міні-пивоварні
- •§ 18.1. Сировина для виробництва вин і коньяків
- •§ 18.2. Харчові та лікувальні властивості вин
- •§ 18.3. Загальна технологія вин
- •§ 18.4. Технологія білих столових вин (спеціальна технологія)
- •§ 18.5. Технологія червоних столових вин (спеціальна технологія)
- •§ 18.6. Технологія міцних і десертних вин
- •§ 18.7. Технологія шампанських та ігристих вин
- •§ 18.8. Технологія коньяку
- •§ 18.9. Оцінювання якості вин і коньяків
- •Розділ 19. Технологія плодово-ягідних алкогольних напоїв
- •§ 19.1. Класифікація напоїв
- •§ 19.2. Сировина для одержання плодово-ягідних алкогольних напоїв
- •§ 19.3. Технологія плодово-ягідних алкогольних напоїв
- •§ 19.4. Ідентифікація та експертиза
- •§ 20.1. Значення і властивості плодово-ягідних напоїв та екологічні вимоги до їх виробництва
- •§ 20.2. Загальна технологія плодово-ягідних соків
- •§ 20.3. Особливості технології освітлених соків
- •§ 20.4. Особливості технології неосвітлених соків
- •§ 20.5. Оцінювання якості плодово-ягідних напоїв
- •§ 21.1. Класифікація та склад безалкогольних напоїв
- •§ 21.2. Асортимент і характеристика безалкогольних напоїв
- •§ 21.3. Технологічні схеми безалкогольних напоїв
- •§ 21.4. Технологія сухих безалкогольних напоїв
- •§ 21.5. Мінеральні води
- •§ 21.6. Технологія напоїв як продуктів бродіння
- •§ 21.7. Технологія хлібного квасу
- •§ 21.8. Приготування безалкогольних напоїв на основі хлібної сировини
- •§ 21.9. Ідентифікація та експертиза безалкогольних напоїв
- •§ 21.10. Способи підвищення стійкості напоїв під час зберігання
- •§ 22.1. Технологія екстрактів і концентратів із солоду
- •§ 22.2. Технологія екстрактів із лікарських рослин
- •§ 23.3. Технологія пектину із суцвіття кошиків соняшнику
- •§ 23.4. Застосування пектину
- •§ 25.1. Соя — унікальна продовольча рослина
- •§ 25.2. Уміст поживних речовин і хімічний склад сої
- •§ 25.3. Технологія соєвого харчового білка
- •§ 25.4. Технологія основних
- •§ 25.5. Ферментовані харчові продукти із сої
- •§ 25.6. Харчові продукти із соєвим білком
- •§ 25.7. Значення сої для здоров’я людини
- •§ 26.1. Характеристика сировини для виробництва олії та асортимент продукції
- •§ 26.2. Технологія олії
- •§ 26.3. Рафінування олії
- •§ 26.4. Гідрогенізація жирів
- •§ 26.5. Технологія маргарину
- •§ 27.1. Сировина для виробництва крохмалю, показники якості сировини та готової продукції
- •§ 27.2. Технологія крохмалю
- •§ 27.3. Технологія крохмальної патоки
- •§ 28.1. Сировина для виробництва консервів та їх асортимент
- •§ 28.2. Способи консервування
- •§ 28.3. Технологія консервів
- •§ 28.4. Контроль якісних показників консервів
- •§ 29.1. Класифікація харчових добавок
- •§ 29.2. Добавки, що регулюють консистенцію продуктів
- •§ 29.3. Речовини, що сприяють
- •§ 29.4. Добавки (речовини), що пришвидшують і полегшують технологічні процеси
- •§ 30.1. Значення біологічно активних добавок у житті людини
- •§ 30.2. Основні біологічно активні добавки до харчових продуктів
- •§ 30.3. Бад із рослинної сировини
- •§ 30.4. Біологічно активні добавки китайської корпорації «Тяньші»
- •§ 31.1. Загальні актуальні проблеми технологій
- •§ 31.2. Перспективи ресурсо- та енергозбереження у харчовій промисловості
- •§ 31.3. Шляхи ресурсо-енергозбереження у харчовій промисловості та перспективні джерела енергоресурсів
- •§ 31.4. Актуальні проблеми у виноградарстві та виноробстві
- •§ 31.5. Перспективи виробництва ферментних препаратів
- •§ 31.6. Актуальні проблеми при виробництві хлібоконцентратів, хлібопродуктів і комбікормів
- •§ 31.7. Актуальні проблеми технології лікеро-горілчаних виробів
- •§ 31.8. Актуальні проблеми вирощування буряків та їх перероблення на цукор
- •§ 31.9. Актуальні проблеми виробництва пивоварного солоду
- •§ 31.10. Актуальні проблеми виробництва пива
- •§ 31.11. Актуальні проблеми безалкогольної промисловості
- •§ 31.12. Актуальні проблеми технології пектину та кальцієво-фосфорних сполук
- •§ 31.13. Актуальні проблеми виробництва продуктів із бобових культур
- •§ 31.14. Актуальні проблеми технології кондитерських виробів
- •§ 31.15. Актуальні проблеми
- •§ 31.16. Актуальні проблеми
- •§ 31.17. Актуальні проблеми технології консервів
- •§ 31.18. Актуальні проблеми технології макаронних виробів
- •§ 31.19. Актуальні проблеми технології плодово-ягідних напоїв
- •§ 31.20. Актуальні проблеми олієжирової галузі харчової промисловості
- •§ 31.21. Актуальні проблеми очищення
- •Класифікація процесів вилучення домішок із води згідно з їх фазово-дисперсним станом
- •§ 31.22. Перспективи ефективного використання відходів харчової промисловості
- •§ 31.23. Перспективні технології оброблення
- •Загальні технології харчових виробництв
- •03115, М. Київ, вул. Львівська, 23, тел. (044) 424-40-69 Свідоцтво про державну реєстрацію дк № 405 від 06.04.01
§ 21.2. Асортимент і характеристика безалкогольних напоїв
Підприємства пиво-безалкогольної галузі харчової промисловості України випускають широкий асортимент безалкогольних напоїв. їх технологія та обладнання останнім часом зазнали корінних змін. Широко розповсюджуються прогресивні технології, нова сировина та матеріали.
Згідно з Державним стандартом безалкогольні напої розрізняють за окремими ознаками. Зокрема, за зовнішнім виглядом вони бувають рідкі (прозорі та замутнені) та концентровані (порошкоподібні, пресовані, гранульовані та у вигляді пасти або в’язкої рідини). Залежно від сировини, її вмісту в готовому напої, технології та призначення безалкогольні напої поділяють на сокові (із вмістом соку 10,0-40,0%) та соковмісні (із вмістом соку 1,0-9,9%), на зерновій сировині, на пряно-ароматичній (смако-ароматичній) рослинній сировині, на ароматизаторах, ферментовані (напої бродіння), напої спеціального призначення та штучно мінералізовані води. Залежно від ступеня насиченості діоксидом вуглецю розрізняють сильногазовані (понад 0,4% мас. С02), середньогазовані (0,3-0,4% мас. С02), слабкогазовані (0,2-0,3% мас. С02) та негазовані напої. За способом оброблення напої поділяють на непастеризовані, пастеризовані, з консервантами або без застосування консервантів, холодного, гарячого та асептичного фасування.
Зовнішній вигляд рідких напоїв та концентратів безалкогольних напоїв повинен бути таким:
прозорі — прозора рідина без осаду та сторонніх включень; допускається незначна опалесценція, що зумовлена особливостями вихідної сировини;
замутнені — непрозора рідина, допускається наявність осаду, частинок та зависів, які характерні для сировини, без сторонніх включень, які не властиві продукту.
Концентрати напоїв — однорідний, безбарвний або рівномірно забарвлений сипкий порошок, пігулки, гранули різного розміру, зволожена або пастоподібна маса, в’язка рідина.
Для безалкогольних напоїв є гранично допустимий рівень вмісту етилового спирту. Він становить: для напоїв, виготовлених із використанням пряно-ароматичної рослинної сировини, виноматеріалів та спиртованих соків, а також ферментованих напоїв — не більше 1,2% мас., для решти — не більше 0,5% мас.
На кожен напій складають рецептуру, де вказують органолептичні та фізико-хімічні показники, харчову та енергетичну цінність, а також вимоги до стійкості, пов’язані з особливостями сировини та умовами розливу.
Окрім вимог до органолептичних та фізико-хімічних показників, до безалкогольних напоїв пред’являють додаткові вимоги щодоо вмісту мікроорганізмів та токсичних елементів, які не повинні перевищувати норм, затверджених Міністерством охорони здоров’я України.
Об’єднавши всі класифікаційні ознаки безалкогольних напоїв, їх можна поділити на три типи: напої купажування, напої бродіння (правильніше було б назвати їх ферментованими напоями) та води.
Перший тип характеризується їх спільною технологічною ознакою — приготування зводиться до штучного змішування всіх інгредієнтів, закладених у рецептурі. Такі напої найбільш розповсюджені завдяки простій технології та відсутності складних біотехнологічних процесів.
Характерною ознакою другого типу напоїв є присутність технологічної стадії зброджування, завдяки якій сусло під дією мікроорганізмів біотрансформується в готовий напій або в його основу. Незважаючи на те, що такі безалкогольні напої менш розповсюджені, майбутнє, безперечно, за ними. Основою для такого твердження є те, що напої бродіння містять у своєму складі широкий спектр біологічно активних речовин як вихідної рослинної сировини, так і утворених у процесі бродіння.
До третього типу належать води (газовані та негазовані) природні та штучно мінералізовані. Якщо в процесі технологічного оброблення у воду додатково вносять визначені інгредієнти для утворення тих або інших ароматичних і (або) смакових особливостей, такий продукт необхідно віднести до напоїв купажування.
В Україні найбільш розповсюдженими із безалкогольних напоїв є газовані напої купажування. їх технологія передбачає підготовку питної води, приготування цукрового сиропу (або розчинів замінників цукру) та інших інгредієнтів (кислот, ароматичних речовин, барвників тощо) та змішування у співвідношеннях, які передбачені рецептурою. Характерна особливість таких напоїв — штучне насичення діоксидом вуглецю, який створює освіжаючий ефект та є консервуючим чинником під час зберігання. Консервуюча дія діоксиду вуглецю полягає у зниженні рН та безпосередній дії на мікроорганізми.
Газовані безалкогольні напої найбільш повно виявляють свої освіжаючі та смакові властивості, якщо їх температура при споживанні становить 10-12° С.
Найбільш розповсюдженими вітчизняними безалкогольними газованими напоями купажування є «Лимонад», «Ситро», напої серії «Росинка», «Оболонь», «Прем’єра» тощо. На жаль, більшість із сучасних газованих напоїв виготовляють на основі штучних ароматизаторів, що значно знижує їх біологічну стійкість та створює певний ризик для здоров’я населення.
Останнім часом швидкими темпами зростає випуск питних природних мінеральних вод — як газованих, так і негазованих. Значну частину займають води лікувально-профілактичного спрямування. Серед найбільш розповсюджених необхідно виокремити «Миргородську», «Трускавецьку», «Лужанську» тощо.
Сухі напої розповсюджені в Україні менше, ніж інші напої. Останнім часом спостерігається тенденція до зниження «штучних» (містять бікарбонат натрію, і при розчиненні утворюється діоксид вуглецю) і збільшення «нештучних» напоїв. Із таких найбільш поширені напої, які при розчиненні імітують чай, різноманітні фруктові та овочеві соки.
