- •§1.1. Сучасний стан харчової промисловості України
- •§ 1.2. Продукти в харчуванні людини
- •§ 1.3. Адекватне екологічно чисте харчування
- •§ 1.4. Роль основних біотехнологічних процесів при виробництві харчових продуктів
- •§ 2.1. Ринкові форми господарювання в харчовій і переробній промисловості
- •§ 2.2. Основні фонди і виробничі потужності галузі
- •§ 2.3. Фондовіддача основних фондів, оборотні засоби та ефективність капітальних вкладень
- •§ 2.4. Собівартість продукції і фактори, що впливають на її зниження
- •§ 2.6. Трудові ресурси підприємств харчової і переробної промисловості
- •§ 2.5. Ціноутворення в економіці харчової і переробної промисловості
- •§ 2.7. Оподаткування
- •§ 2.8. Маркетинг
- •§ 3.1. Науково-технічний прогрес і екологічна обстановка у харчовій промисловості
- •§ 3.2. Запобігання зараженню харчової сировини та продуктів харчування шкідливими речовинами
- •§ 3.3. Види забруднення харчової сировини і продуктів харчування шкідливими речовинами та їх вплив на організм людини
- •§ 3.4. Екологічно чисті продукти харчування
- •§ 3.5. Принципи контролю і шляхи зниження шкідливих речовин у харчовій сировині та продуктах харчування
- •§ 3.6. Основні принципи виведення шкідливих речовин із організму людини
- •§ 3.7. Концепція здорового способу життя
- •§ 3.8. Харчові продукти з добавками рослинного походження для оздоровчого харчування
- •§ 4.1. Роль води в організмі людини
- •§ 4.2. Домішки води
- •§ 4.3. Показники якості води
- •§ 4.4. Вимоги до води для виробництва харчових продуктів
- •§ 4.5. Вимоги до води технічного призначення
- •§ 4.6. Способи підготовки води технологічного призначення
- •§ 5.1. Загальні відомості про зерно,
- •§ 6.1. Сировина та асортимент продукції
- •§ 6.2. Принципово-технологічна схема виробництва борошна
- •§ 7.1. Асортимент круп і сировина для їх виробництва
- •§ 7.2. Хімічний склад круп та норми виходу продукції
- •7.3. Технологія круп
- •§ 7.4. Технологія окремих культур при виробництві крупи
- •§ 7.5. Технологія пластівців і швидкорозварюваних круп, толокна та борошна для дієтичного харчування
- •§ 8.1. Сировина для виробництва хлібобулочних виробів та їх асортимент
- •§ 8.2. Технологія хліба
- •Макаронних виробів
- •§ 9.1. Асортимент, значення та властивості макаронних виробів
- •§ 9.2. Харчова сировина для виготовлення макаронних виробів
- •§ 9.3. Технологія макаронних виробів
- •§ 9.4. Міні-підприємства з виробництва макаронних виробів
- •§ 10.1. Сировина для виробництва цукру
- •§ 10.2. Технологія цукру
- •§ 11.1. Сировина й асортимент кондитерських виробів
- •§ 11.2. Технологія карамелі
- •§11.3. Технологія шоколаду
- •§ 11.4. Технологія цукерок
- •§ 11.5. Технологія мармеладу та пастили
- •§ 11.6. Технологія борошняних кондитерських виробів
- •Молочних виробів
- •§ 12.1. Склад і властивості молока
- •§ 12.2. Механічне та теплове оброблення молока
- •§ 12.3. Технологія незбираномолочних продуктів
- •§ 12.4. Кисломолочні продукти
- •§ 12.5. Морозиво
- •§ 12.6. Технологія вершкового масла
- •§ 12.7. Технологія натуральних сирів
- •§ 12.8. Технологія молочних консервів
- •§ 12.9. Технологія сиру (твердого, плавленого і кисломолочного)
- •§ 13.1. М’ясо-жирове виробництво
- •§ 13.2. Технологія первинної переробки забійних тварин
- •§ 13.3. Переробка забійних тварин
- •§ 13.4. Технологія первинної переробки птиці
- •§ 13.5. Ковбасне виробництво
- •§ 13.6. Виробництво банкових м’ясних консервів
- •§ 13.7. Оцінювання якості м’яса та м’ясних продуктів
- •§ 14.1. Властивості та галузі використання етилового спирту
- •§ 14.2. Сировина та допоміжні матеріали для виробництва етилового спирту
- •§ 14.3. Мікробіологічні основи спиртового виробництва
- •§ 14.4. Технологія спиртової бражки із крохмапевмісної сировини
- •§ 14.5. Технологія спиртової бражки з меляси
- •§ 14.6. Перегонка бражки і ректифікація спирту
- •§ 14.9. Актуальні проблеми технології етилового спирту
- •§ 15.1. Технологія горілки
- •§ 15.2. Технологія лікеро-горілчаних напоїв
- •§ 15.3. Вода в лікеро-горілчаному виробництві
- •§ 16.1. Сировина для виробництва солоду
- •§ 16.2. Технологія солоду із зернових культур
- •§ 16.3. Технологія спеціальних солодів із ячменю
- •§ 16.4. Технологія житнього солоду
- •§ 16.5. Технологія солоду сої
- •§ 16.6. Технологія солоду із тритикале
- •§ 16.7. Оцінювання якості солоду
- •§ 17.1. Сировина для виробництва пива
- •§ 17.2. Значення та властивості пива
- •§ 17.3. Технологія пива
- •§ 17.4. Оцінювання якості пива
- •§ 17.5. Міні-пивоварні
- •§ 18.1. Сировина для виробництва вин і коньяків
- •§ 18.2. Харчові та лікувальні властивості вин
- •§ 18.3. Загальна технологія вин
- •§ 18.4. Технологія білих столових вин (спеціальна технологія)
- •§ 18.5. Технологія червоних столових вин (спеціальна технологія)
- •§ 18.6. Технологія міцних і десертних вин
- •§ 18.7. Технологія шампанських та ігристих вин
- •§ 18.8. Технологія коньяку
- •§ 18.9. Оцінювання якості вин і коньяків
- •Розділ 19. Технологія плодово-ягідних алкогольних напоїв
- •§ 19.1. Класифікація напоїв
- •§ 19.2. Сировина для одержання плодово-ягідних алкогольних напоїв
- •§ 19.3. Технологія плодово-ягідних алкогольних напоїв
- •§ 19.4. Ідентифікація та експертиза
- •§ 20.1. Значення і властивості плодово-ягідних напоїв та екологічні вимоги до їх виробництва
- •§ 20.2. Загальна технологія плодово-ягідних соків
- •§ 20.3. Особливості технології освітлених соків
- •§ 20.4. Особливості технології неосвітлених соків
- •§ 20.5. Оцінювання якості плодово-ягідних напоїв
- •§ 21.1. Класифікація та склад безалкогольних напоїв
- •§ 21.2. Асортимент і характеристика безалкогольних напоїв
- •§ 21.3. Технологічні схеми безалкогольних напоїв
- •§ 21.4. Технологія сухих безалкогольних напоїв
- •§ 21.5. Мінеральні води
- •§ 21.6. Технологія напоїв як продуктів бродіння
- •§ 21.7. Технологія хлібного квасу
- •§ 21.8. Приготування безалкогольних напоїв на основі хлібної сировини
- •§ 21.9. Ідентифікація та експертиза безалкогольних напоїв
- •§ 21.10. Способи підвищення стійкості напоїв під час зберігання
- •§ 22.1. Технологія екстрактів і концентратів із солоду
- •§ 22.2. Технологія екстрактів із лікарських рослин
- •§ 23.3. Технологія пектину із суцвіття кошиків соняшнику
- •§ 23.4. Застосування пектину
- •§ 25.1. Соя — унікальна продовольча рослина
- •§ 25.2. Уміст поживних речовин і хімічний склад сої
- •§ 25.3. Технологія соєвого харчового білка
- •§ 25.4. Технологія основних
- •§ 25.5. Ферментовані харчові продукти із сої
- •§ 25.6. Харчові продукти із соєвим білком
- •§ 25.7. Значення сої для здоров’я людини
- •§ 26.1. Характеристика сировини для виробництва олії та асортимент продукції
- •§ 26.2. Технологія олії
- •§ 26.3. Рафінування олії
- •§ 26.4. Гідрогенізація жирів
- •§ 26.5. Технологія маргарину
- •§ 27.1. Сировина для виробництва крохмалю, показники якості сировини та готової продукції
- •§ 27.2. Технологія крохмалю
- •§ 27.3. Технологія крохмальної патоки
- •§ 28.1. Сировина для виробництва консервів та їх асортимент
- •§ 28.2. Способи консервування
- •§ 28.3. Технологія консервів
- •§ 28.4. Контроль якісних показників консервів
- •§ 29.1. Класифікація харчових добавок
- •§ 29.2. Добавки, що регулюють консистенцію продуктів
- •§ 29.3. Речовини, що сприяють
- •§ 29.4. Добавки (речовини), що пришвидшують і полегшують технологічні процеси
- •§ 30.1. Значення біологічно активних добавок у житті людини
- •§ 30.2. Основні біологічно активні добавки до харчових продуктів
- •§ 30.3. Бад із рослинної сировини
- •§ 30.4. Біологічно активні добавки китайської корпорації «Тяньші»
- •§ 31.1. Загальні актуальні проблеми технологій
- •§ 31.2. Перспективи ресурсо- та енергозбереження у харчовій промисловості
- •§ 31.3. Шляхи ресурсо-енергозбереження у харчовій промисловості та перспективні джерела енергоресурсів
- •§ 31.4. Актуальні проблеми у виноградарстві та виноробстві
- •§ 31.5. Перспективи виробництва ферментних препаратів
- •§ 31.6. Актуальні проблеми при виробництві хлібоконцентратів, хлібопродуктів і комбікормів
- •§ 31.7. Актуальні проблеми технології лікеро-горілчаних виробів
- •§ 31.8. Актуальні проблеми вирощування буряків та їх перероблення на цукор
- •§ 31.9. Актуальні проблеми виробництва пивоварного солоду
- •§ 31.10. Актуальні проблеми виробництва пива
- •§ 31.11. Актуальні проблеми безалкогольної промисловості
- •§ 31.12. Актуальні проблеми технології пектину та кальцієво-фосфорних сполук
- •§ 31.13. Актуальні проблеми виробництва продуктів із бобових культур
- •§ 31.14. Актуальні проблеми технології кондитерських виробів
- •§ 31.15. Актуальні проблеми
- •§ 31.16. Актуальні проблеми
- •§ 31.17. Актуальні проблеми технології консервів
- •§ 31.18. Актуальні проблеми технології макаронних виробів
- •§ 31.19. Актуальні проблеми технології плодово-ягідних напоїв
- •§ 31.20. Актуальні проблеми олієжирової галузі харчової промисловості
- •§ 31.21. Актуальні проблеми очищення
- •Класифікація процесів вилучення домішок із води згідно з їх фазово-дисперсним станом
- •§ 31.22. Перспективи ефективного використання відходів харчової промисловості
- •§ 31.23. Перспективні технології оброблення
- •Загальні технології харчових виробництв
- •03115, М. Київ, вул. Львівська, 23, тел. (044) 424-40-69 Свідоцтво про державну реєстрацію дк № 405 від 06.04.01
§ 17.4. Оцінювання якості пива
Якість пива за фізико-хімічними показниками повинна відповідати вимогам чинних стандартів.
Для визначення вмісту масових часток спирту, видимого і дійсного екстракту пиво попередньо має бути відфільтроване і звільнене від діоксиду вуглецю, Потім ці величини знаходять за допомогою дистиляційного або рефрактометричного методу. Дистиляційний метод ґрунтується на відгоні спирту із наважки пива і визначенні відносної густини дистиляту та залишку пива після відгону, доведених дистильованою водою до початкової маси. Масову частку видимого екстракту в пиві, визначають за допомогою пікнометра після звільнення його від діоксиду вуглецю.
Рефрактометричний метод ґрунтується на визначенні показника заломлення за допомогою зануреного рефрактометра та відносної густини пива з наступним обчисленням за відповідними формулами.
Уміст масової частки діоксиду вуглецю визначають манометричним способом, який ґрунтується на вимірюванні тиску в пляшці, закупореній кроненпробкою, у стані рівноваги газу з рідиною за температури 25° С.
Кислотність установлюють згідно із чинним стандартом у 50 мл попередньо відфільтрованого пива в конічній колбі 200 мл.
Уміст ізогумулону в пиві встановлюють спектрофотометричним методом. Пиво попередньо звільнюють від діоксиду вуглецю.
Важливе значення має визначення в пиві діацетилу та ацетону як продуктів обміну речовин дріжджів та інших мікроорганізмів. Це леткі компоненти, які утворюються у процесі бродіння і дозрівання пива і беруть участь у формуванні його аромату та смаку. Кількість діацетилу у вітчизняних сортах пива знаходиться в оптимальних межах 0,4-1 мг/л. Визначення цих сполук проводиться згідно із чинними стандартами.
Не менш важливе значення має визначення білкової стійкості пива. Поява муті в готовому продукті пояснюється недостатньою стійкістю деяких гідрофільних колоїдів (білкові та дубильні речовини, меданоїдини), які під дією різних чинників коагулюють. На швидкість появи колоїдних помутнінь впливають температура, pH, світло, механічна дія, наявність солей, слідів іонів металів та інші чинники.
Щоб з’ясувати, чи здатне те або інше пиво до таких помутнінь, на нього впливають тепловими та механічними діями, тобто прагнуть штучно викликати в ньому помутніння, щоб зробити необхідний для виробництва висновок про очікувану білкову стабільність досліджуваного продукту.
Стійкість пива, згідно із чинним стандартом, установлюють методом, який ґрунтується на візуальному спостереженні за появою муті або осаду в пляшці.
Найважливіший чинниками в оцінці якості пива є визначення органолептичних показників під час його дегустації згідно з міжнародними вимогами та стандартами.
Для концентрування ароматичних сполук пива верхня частина бокала має бути звужена. Температура напою низового бродіння у бокалі — 12° С, а верхового — 15-16° С. Визначення смаку та аромату пива обмежується 5-8 зразками. Легкою закускою в період дегустації пива вважається нежирний сир, варене м’ясо, пшеничні розсипчасті (підсолені) сухарі тощо.
Світле пиво оцінюють за хмелевою гіркотою, а темне — за повнотою смаку та солодовим ароматом. Прозорість із блиском без завислих часток оцінюють трьома балами, прозорість без блиску — двома, слабоопалесціююче — одним, мутне — нулем (нестандартне). Чистий аромат, відповідний даному типу пива, оцінюють чотирма балами; приємний, але слабо виражений — трьома; якщо в ньому помітні легкі сторонні відтінки молодого пива та дріжджів — двома; в ароматі виражені сторонні відтінки — одним балом.
Повний чистий смак без сторонніх присмаків оцінюють п’ятьма балами; чистий, але не дуже гармонійний — чотирма; нечистий незрілого пива — трьома; пустий смак зі сторонніми присмаками — двома балами.
Піну і насиченість С02 оцінюють як велику, стійку, якщо вона заввишки не менше 40 мм. Стійкість 4 хв із високим умістом С02 оцінюють п’ятьма балами; компактну, стійку заввишки ЗО мм і стійкістю 3 хв за рідкого та швидкого виділення бульбашок газу — чотирма; піну заввишки 20 мм і стійкістю 2 хв за слабого виділення бульбашок газу — трьома; піну заввишки менше 20 мм і стійкістю менше 2 хв — двома балами.
Компанія «Укрпиво» під керівництвом ген. директора Г. М. Коренкової розробила кодекс гідності та єдності українських виробників пиво-безалкогольної продукції. Кодекс являє собою угоду про правила професійної діяльності та стандарти ділової етики. До основних правил належать:
- дотримання норм чинного законодавства України;
підтримка принципів будівництва демократичного суспільства;
взаємоповага та чесна конкуренція між виробниками, повага до споживача;
здійснення поставок на ринок України та на експорт безпечної для здоров’я та якісної продукції, що відповідає вимогам державних стандартів і впровадження на підприємствах пиво-безалкогольної галузі прогресивних енергозберігаючих технологій, високоефективного обладнання та світового досвіду пивоваріння;
не допускати використання у виробництві пиво-безалкогольної продукції низькоякісної сировини (нижче 2 класу);
не допускати в процесі виробництва порушень, що впливають на якість продукції та збереження навколишнього середовища;
застосовувати принцип повної інформованостї продавців та споживачів про властивості продукту.
