Глава 1 Конституційні основи правосуддя

Прагнення американців до справедливості знайшло своє відображення в Основному законі країни — Конституції Сполучених Штатів Америки, яка визначає головні принци­пи федерального керівництва й гарантує всім громадянам свободу, права і справедливість.

Конституція США закріпила поділ влади на три гілки. Одна з них — судова влада, найвпливовішою частиною якої є Верховний суд Сполучених Штатів.

Дві інші гілки державної влади — це законодавча влада, представлена Конгресом, куди народ обирає своїх представ­ників, і виконавча влада, яку очолює Президент. Правники, які розробили цей принцип управління і Конституцію, розпо­ділили повноваження між трьома гілками влади таким чи­ном, щоб жодна людина або група людей у керівництві не могли керувати іншими гілками влади.

Конституція гарантує громадянам ще цілу низку прав. Одним з дуже важливих є право на "справедливу процеду­ру", яке означає, що ніхто не може бути позбавлений життя, свободи або майна, якщо були порушені необхідні юридичні процедури. Поліція, урядові діячі та установи повинні в усіх випадках чітко виконувати всі встановлені законом процеду­ри. Навіть найнезначніші юридичні права особи, групи осіб або організацій не можуть бути порушені в законодавчих ак­тах, офіційних діях, під час арешту або суду.

Найзначніший вододіл на американському правному кон­тиненті проходить між федеральною і юридичними система­ми влади у штатах. Його підґрунтям є Конституція США, згідно з якою в 1789 р. з метою "створити більш досконалі-

90 Розділ II

ший союз" існуючих штатів було засновано федеральний уряд. Відтоді федеральний уряд співіснує з урядами штатів; йому надано широкі повноваження; решта їх залишилася за урядами штатів. Кожен з цих урядів має свою судову систе­му, яка є повністю автономною і замкнутою.

На час проголошення у 1776 р. незалежності північно­американських колоній Англії і створення Конфедерації три­надцяти штатів у кожному суб'єкті цього союзу існувала са­мостійна судова система.

Конституція США 1787 р. стала не тільки законодавчою базою нової єдиної і в майбутньому могутньої держави, а й зумовила виникнення їх проблем, насамперед у взаємовідно­синах між центром — федерацією — та її суб'єктами, у пи­таннях забезпечення реалізації і застосування єдиних для всієї федерації законів. Потрібна була нова єдина судова сис­тема, яка б забезпечила виконання цих завдань. "Батьки-зас-новники" передбачали такий розвиток подій, тому в ст. III Конституції США зафіксовано не тільки надання судової влади Верховному судові федерації, а й можливість створю­вати федеральні суди нижчого рівня: "Судова влада у Сполу­чених Штатах надається єдиному Верховному судові й тим нижчим судам, що їх час від часу може призначати і засно­вувати Конгрес".

Американські суди не становлять єдиної судової системи або державної структури. Правильно було б сказати, що від­сутній навіть самий термін "американська судова система". Натомість існує кілька різних, незалежних одна від одної систем. А оскільки в Америці є також численні законодавчі структури, суди однієї системи (це суди в штатах) нерідко застосовують та інтерпретують законодавство, що ним по­слуговується інша система. Крім того, в багатьох випадках діє паралельна юрисдикція двох або більше судових систем. Ці, а також деякі інші обставини зумовлюють виняткову складність правної системи Сполучених Штатів.

Сьогодні у п'ятидесяти штатах США існує п'ятдесят різ­них судових систем. Окремі судові системи, але такі самі, як у штатах, функціонують у федеральному окрузі Колумбія та Співдружності Пуерто-Ріко. Існують також суди територій: Вірджинських островів, Гуаму, Американського Самоа, Пів­нічних Маріанських островів. У сукупності американські су­ди обіймають величезну географічну площу — від штату

Судова система США 91

Мен на північно-східному узбережжі країни до далеких ти­хоокеанських островів і від Пуерто-Ріко до Аляски.

Таким чином, систему установ, що здійснюють правосуд­дя у США, з урахуванням зазначених особливостей, що по­роджені історією становлення цієї держави та її федераль­ним устроєм, можна охарактеризувати за кількома на­прямами, підкреслюючи їх світову унікальність і неповтор--ність в інших країнах світу.

1. Загальнодержавна (федеральна) судова система в США є значно молодшою, ніж штатні судові системи при-­ наймні тих тридцяти штатів, що утворили Союз, та й інших штатів, які приєднувалися потім до Союзу, маючи сталі ін- ститути державної влади.

2. Федеральна і штатні системи існують паралельно, не перетинаючись у сфері загальної юрисдикції. Судова устано­ва федерації — Верховний суд США — має зверхність лише у сфері конституційної юрисдикції і не може скасувати чи не розглянути в апеляційному порядку рішення судових уста-«ов певного штату, якщо це не стосується питань конститу-ційності.

3. Суди федеральної системи послуговуються кодифіко­ваним законодавством, застосовуючи при розгляді спорів їхньої компетенції нормативні акти федерації, а суди в шта­тах здебільшого послуговуються прецедентами, а за їх від­сутності — законами штатів і федерації.

4. За формування федерального суддівського корпусу від­повідальним є федеральний уряд (Президент і Сенат), а за формування корпусу суддів у штатах — населення штату та органи влади певного штату при яскравому різноманітті про­цесу допуску особи до крісла судді.

5. Конституція США, зафіксувавши принципи і основні напрями організації, діяльності і компетенції судової влади, надала можливість творчого підходу до утворення і реформу­вання судової системи федерації залежно від потреб суспіль­ства, не втручаючись у Конституцію — ту норму (ст. III), яка є конституційною основою судового устрою в державі.

92

Розділ II