Глава 6 Допоміжний персонал суду

§ 1. Службовці суду

Крім суддів, у судах працюють судові дослідники, клерки, стажисти сімейних судів, судові стенографісти, обслуговую­чий персонал, судові виконавці, судові секретарі та інші.

Судові дослідники за наказом судді проводять необхідну дослідну роботу, пов'язану із слуханням справ та прийнят­тям рішень. Однак у місцевих судах така діяльність обмеже­на справами про промислову власність та податки.

Судові клерки мають обслуговувати та вести записи процесу, готувати і зберігати записи та інші документи, що стосуються справи.

Стажисти сімейних судів проводять необхідні розсліду­вання внутрішньосімейних стосунків, справ неповнолітніх тощо.

Судові стенографісти відповідають за стенографічний запис судових процесів, їх переклад та займаються питання-

і Судова система Японії 299

'. ми, які відносяться до справи. Обслуговуючий персонал від­повідає за відкриття суду та під керівництвом судді підтри­мує порядок у судовій залі. Судові виконавці виконують су-дові рішення, займаються документами, виданими судом, та іншими справами.

На відміну від згаданих вище працівників суду, які бе­руть безпосередню участь у його роботі, судові секретарі під ; керівництвом свого начальства відповідають за ділові, зокре-К ма фінансові питання.

Ц Працівниками суду вважаються також бібліотекарі Вер-

Щ ховного суду, інструктори Інституту правничих студій та

Ц досліджень, Інституту досліджень та навчання судових клер-

I ків та Інституту стажистів сімейного суду.

', Після прийняття Конституції у 1946 р. всі згадані вище

^ працівники суду (у 1990 р. їх було близько 21 тис. 800 осіб)

і призначаються та звільняються судами.

Слід також згадати громадських обвинувачів та практи­куючих юристів, які тісно пов'язані із судом, хоч і не є його ; працівниками.

і £■ Громадський обвинувач — прокурор є офіційною гро- ; мадською особою, яка виступає з кримінальним обвинува- „ чвнням і керує виконанням вироків. За Конституцією І 1889 р., громадський обвинувач виконував свою роботу в К прокурорському офісі, який був приєднаний до суду, й разом к »іншими суддями підпорядковувався міністру юстиції. Після В того, як Конституція 1946 р. чітко відокремила судову владу К від виконавчої, офіси громадських обвинувачів стали окре- Ц мими адміністративними установами, цілком незалежними І в^д суду. Громадські обвинувачі (прокурори) перебувають ■ під керівництвом та контролем міністра юстиції. Разом з тим І прокуратура є централізованою організацією, яку очолює Ге- I неральний прокурор: її структура пристосована передусім до і судової системи — підрозділи прокуратури є в усіх зазначе- I них судах. Міністр юстиції може керувати Генеральним про- I курором тільки в питаннях, які стосуються розслідування І або представлення особливих справ. Це є засобом захисту І громадських обвинувачів від політичного тиску. І На відміну від адміністративних працівників, для призна-

Щ чення громадським обвинувачем особа повинна мати таку * саму кваліфікацію, як і помічники суддів. Число громадських обвинувачів у 1990 р. становило близько 2 тис. осіб.

300

Розділ VI

Судова система Японії

301

Практикуючі адвокати беруть участь у судових процесах як адвокати з цивільних справ та як захисники у криміналь­них справах. Якщо особа є членом асоціації юристів, вона може виступати у будь-якому суді та займатися загальною юридичною практикою; на відміну від Англії, в Японії немає різниці між баристером і соліситором. Кваліфікація юриста повинна бути на рівні помічника судді або громадського об­винувача. Кожен юрист має бути членом однієї з місцевих правничих асоціацій, що є в кожному судовому районі, і вод­ночас членом Японської федерації юридичних асоціацій, яка складається з місцевих асоціацій та окремих правників. Згід­но із Законом про юристів від 1949 р., федерація має ви­ключні наглядові повноваження над усіма її членами.