§ 2. Апеляційні суди

Конгрес заснував також тринадцять апеляційних феде­ральних округів як основу федеральної судової структури проміжного рівня.¹

Незважаючи на те, що у США також існує дозвільна апе­ляція, хоч за обсягом це ущемлення значно менше, ніж у Ве­ликій Британії, фактично значна частина справ, що їх роз­глядає окружний федеральний суд, виходить за рівень апе­ляційних судів.

Кожна справа, яку вирішує апеляційний суд, може, у свою чергу, бути переглянута у Верховному суді. Таким чи­ном справа, що належить до юрисдикції окружного суду, мо­же пройти через три рівні федеральної судової системи: від окружного до апеляційного суду, а згодом — до Верховного суду США. З практичних міркувань для переважної більшос­ті федеральних справ апеляційні суди є також судами остан­ньої інстанції.

Регіональні апеляційні суди

Після того, як дворівнева система федеральних судів у США проіснувала понад 100 років і Верховний суд США виявився перевантаженим від апеляцій, Конгрес у 1891 р. за

1 Див. Таблицю 3 (за книгою д. Мідора "Суди в Сполучених Штатах". — 1991. - с. 24.).

96

Розділ II

Актом Еварса ухвалив рішення про утворення проміжної ланки апеляційних судів між федеральними окружними су­дами і Верховним судом.

Одинадцять федеральних апеляційних округів організо­вано за принципом поділу території США на регіони, вони мають номери; до кожного з них належить кілька штатів. Так, четвертий округ охоплює штати Мериленд, Вірджинія, Західна Вірджинія, Північна Кароліна та Південна Кароліна. У кожному окрузі є свій регіональний апеляційний суд Спо­лучених Штатів (англ. Кедіопаї II. 5. Соигіз оГ арреаіз). Крім цих округів, територія федерального столичного округу Ко­лумбія (м. Вашингтон) є окремим дванадцятим апеляційним округом.

З цього поділу вбачається, що уряд США у питаннях єд­ності федеральної судової системи не дуже опікується суве­ренітетом штатів, на відміну від України, в якій судовий ус­трій жорстко прив'язаний до адміністративного устрою, біль­ше того, підкреслює регіональні тенденції до якоїсь особли­вості, як наприклад, Верховний суд Криму, хоч його функції не відрізняються від будь-якого з обласних судів України.

Як видно, адміністративна територія суб'єкта американ­ського Союзу збігається з територіальними межами судового апеляційного округу лише у столичному окрузі, що можна вважати, мабуть, даниною саме його столичному статусу.

Кількість судців у кожному з дванадцяти апеляційних су­дів коливається від шести в першому судовому окрузі до двадцяти восьми у дев'ятому; найчастіше їх буває десять— п'ятнадцять. Незалежно від загальної кількості суддів, спра­ви в апеляційних судах розглядаються засіданням у складі трьох суддів; ці трійки щомісяця змінюються. У разі виник­нення суперечностей між рішеннями засідань з одного пи­тання або з питань надзвичайної ваги, суд має повноважен­ня заслухати (або повторно заслухати) справу "еп Ьапс" — за участю всіх суддів цього суду. Однак, Федеральний ста­тут передбачає, що для апеляційного суду, який складається з понад п'ятнадцяти суддів, у цьому разі присутність усіх йо­го членів не обов'язкова; потрібна кількість суддів встанов­люється рішенням суду.

Діяльність дванадцяти апеляційних судів, організованих за адміністративним принципом, полягає здебільшого в роз­гляді апеляцій з приводу рішень окружних судів відповідних

Судова система США . 2£

судових округів. До юрисдикції цих судів віднесено апеляції на судові рішення федеральних окружних судів у цивільних і кримінальних справах, причому щодо кримінальних справ дозвільну апеляцію не передбачено. Виняток становлять ли­ше певні цивільні справи, пов'язані з позовними претензіями до деяких федеральних агентств (якщо це не віднесено до спеціалізованих судів), апеляційна підсудність яких визначе­на Апеляційному суду федерального округу США. Крім того, до їх компетенції віднесено скарги на рішення, що їх прийня­ли різні федеральні агентства, у тому числі і службовці адмі­ністративних структур, які мають право на прийняття квазі-судових рішень (їх ще називають адміністративними суддя­ми). До таких федеральних агентств віднесено: міжштатні комерційні комісії (англ. Іпіегзіаіе Соттегсе Соттіззіоп), податкові суди, комісії з питань забезпечення і обміну (англ. ЗесігШез апсі ЕхсЬап£е Соттіззіоп), національну комісію з трудових питань, федеральну торгову комісію та деякі інші. До юрисдикції цих судів належить також розгляд апеляцій на розпорядження деяких федеральних адміністративних установ: Національного управління трудових відносин, Комі­тету з цінних паперів та бірж, Федерального комітету торгів­лі та Комітету з торгівлі між штатами. Таким чином, апеля­ційні суди приймають рішення з тих самих цивільних і кри­мінальних справ, що й окружні суди, а також перевіряють діяльність адміністративних установ.

Апеляційні суди США орієнтовно мають юрисдикцію роз­глядати справи в апеляційному порядку з таких підстав:

на остаточні судові постанови, рішення й накази; на про­міжні судові накази й рішення, видані згідно з підпунктом 1121(г) розділу 11 Збірника законів США, які збільшують або зменшують періоди часу, зазначені в ст. 1121 зазначено­го розділу;

з дозволу суду, на інші проміжні судові накази й рішення;

з дозволу суду, на проміжні судові накази й рішення суд­дів у справах про банкрутство, видані й винесені щодо справ і позовів, переданих суддям у справах про банкрутство на підставі ст. 157 Закону про суди у справах банкрутства. Апе­ляції за цим пунктом подаються лише до районного суду то­го судового району, де служить суддя у справах про бан­крутство.

7 — 1-2347

98

Розділ II

система США

99

Апеляція подається у той же спосіб, у який звичайно по­дають до апеляційних судів апеляції у рамках цивільного провадження на рішення окружних судів, і в терміни, перед­бачені ст. 8002 Правил провадження у справах про бан­крутство. Апеляційні суди мають юрисдикцію щодо апеляцій на всі остаточні й заключні рішення та накази, винесені й видані із занесенням у відповідне провадження згідно з пунктами (а) й (б) ст. 158 Закону, що регулює діяльність вказаного суду з питань банкрутства.

Апеляційний суд федерального округу

Єдиний федеральний апеляційний суд (тринадцятий), ор­ганізований не за територіальним поділом, — Апеляційний суд Сполучених Штатів Федерального судового округу (англ. II 5. Соигіз оГ арреаіз Гог іпе Ресіегаї Сігсиіі), який бу­ло утворено Конгресом у 1982 р. Юрисдикцію цього суду частково окреслено змістом його справ. Він розглядає апеля­ції з усіх 94 окружних судів у справах, пов'язаних з патент­ним правом та деякими позовами проти федерального уряду. Крім того, його юрисдикція поширюється на апеляції, що по­даються кількома адміністративними установами на рішення спеціальних судів — Суду претензій, Суду міжнародної тор­гівлі, Апеляційного суду у справах ветеранів. Щоб проілюст­рувати роботу цього суду, розглянемо його функції щодо су­ду у справах ветеранів.

Перегляд рішень Федеральним апеляційним судом феде­рального округу рішень суду у справах ветеранів регулюєть­ся ст. 7292 розділу 38 Збірника законів США і здійснюється у встановленому порядку.

Після занесення рішення федеральним апеляційним су­дом у справах ветеранів до відповідного провадження будь-яка сторона у справі може домогтися перегляду рішення сто­совно юридичної сили будь-якого закону чи припису (крім відмови в перегляді шкали категорій непрацездатності, вста­новленої згідно зі ст. 1155 розділу 38) або будь-якого його тлумачення (крім судової постанови стосовно фактичної об­ставини), на яке суд спирався, виносячи своє рішення. Тако­го перегляду можна домогтися шляхом подання сповіщення про апеляцію до Апеляційного суду у справах ветеранів про­тягом часу і у спосіб, що встановлені для оскарження рішень

федеральних районних судів у федеральних апеляційних

°*^3£Іи суддя або колегія суддів Апеляційного суду у спра­вах ветеранів, видаючи наказ, який за інших обставин не піддягає оскарженню на підставі цієї статті, вирішує, що йдеться про регулююче питання права, стосовно якого існує істотна підстава для розбіжності в поглядах, і що по суті іс-нуц, .незгода між скаржником і секретарем щодо такого пи­тання права, і що остаточне завершення розгляду справи по сшцоже бути значно прискорене негайним розглядом тако­го питання, суддя або колегія суддів сповіщають головуючо-гЛ^уддю про таке рішення. Отримавши таке сповіщення, го­ловуючий суддя пересвідчується, що таке питання передано до.суду, після чого будь-яка сторона у справі може клопота­тися, перед федеральним окружним апеляційним судом про винесення рішення щодо такого питання. Цей суд може дати доаділ на подання проміжної апеляції щодо такого питання, якщо таке клопотання подано йому протягом 10 днів після того, як головуючий суддя Апеляційного суду у справах ве-теаШч пересвідчиться в отриманні такого питання. Ні кло-п|;гашя про оскарження, ні задоволення такого клопотання да цією статтею не зупиняє судочинства в Апеляційному су-^,сстіравах ветеранів, хіба що наказ про таке зупинення ви­ть суддя Апеляційного суду у справах ветеранів або фе­дерального окружного апеляційного суду.

^Маказ вважається рішенням Апеляційного суду у спра­вах ветеранів.

ох федеральний окружний апеляційний суд має виключну юрисдикцію у перегляді й вирішенні будь-якого заперечення Чинності будь-якого закону чи припису або будь-якого його ифй&чвйня, поданого згідно з цим пунктом, і в тлумаченні коиституційних приписів і законів, якщо їх представлено у визначеному законом порядку і вони необхідні для винесен­ня рішення. Висновок такого суду є остаточним, якщо його не переглянув Верховний суд після витребування справи у спосіб, передбачений у ст. 1254 розділу 28 Збірника законів США.

Федеральний окружний апеляційний суд вирішує всі по­сутні питання права, у тому числі тлумачення конституцій­них положень і приписів законів. Суд визнає незаконним і скасовує будь-який припис або будь-яке його тлумачення

7*

100

Розділ II

(крім судової постанови стосовно фактичної обставини), на яке Апеляційний суд у справах ветеранів спирався у своєму рішенні, якщо федеральний апеляційний окружний суд ви­знає його:

довільним, примхливим або таким, що свідчить про зло­вживання правом діяти на власний розсуд, чи який яким-не-будь іншим чином не відповідає законові;

таким, що суперечить конституційному праву, повнова­женням, привілеям чи імунітетові;

перевищенням передбачених законом юрисдикції, повно­важення чи обмежень або порушенням законного права;

таким, що зроблений без додержання процедур, передба­чених законом.

Крім випадків, коли оскарження за цією главою являє со­бою конституційне питання, апеляційний суд не може пере­глядати (А) заперечення фактичного рішення або заперечен­ня закону чи припису, застосованого до фактів конкретної справи.

Після такого перегляду федеральний окружний апеляцій­ний суд має право затвердити або, якщо рішення Апеляцій­ного суду у справах ветеранів суперечить законові, змінити чи скасувати рішення Апеляційного суду у справах ветера­нів або повернути справу у первісну інстанцію, залежно від обставин.

Положеннями, за якими переглядається рішення Апеля­ційного суду у справах ветеранів, є правила, встановлені Верховним судом згідно зі ст. 2072 розділу 28 Збірника зако­нів США.

Цей суд також розглядає апеляції на рішення окружних федеральних судів з приводу майнових претензій до феде­ральних урядових структур та адміністративних агентств щодо контрактів, патентів, торгових знаків, митних питань та ін.

пупова система США і£1

Глава З федеральні суди спеціальної компетенції

Крім федеральних судів загальної юрисдикції, до системи федеральних судів належать спеціальні суди. Для контролю законності рішень органів адміністрації у США створено кілька спеціальних федеральних судів.

Конституція США уповноважує Конгрес засновувати, крім федеральних судів загальної юрисдикції, ще й шші фе­деральні суди, мета яких — допомагати законодавчій владі в різних аспектах її діяльності і сприяти додержанню Консти­туції. Ці федеральні суди відомі як "суди 1-ї статті".